Мировой страховой рынок

     Страхові  ринки розвинених держав світу та системи їх регулювання достатньо  різноманітні. Кожна з держав на базі однієї із зазначених вище моделей  розвиває свою унікальну систему, властиву тільки їй. Наприклад, скандинавська  система, якій властиве державне регулювання  соціального страхування та стимулювання розвитку взаємного страхування  в рамках так званої "шведської  моделі"  макроекономічного регулювання,  або система регулювання страхування  в Голландії,  яка вважається найбільш ліберальною в Західній Європі. Цікавим  є різновид континентальної моделі регулювання Японії.  На сьогодні Японія є однією з лідерів світового  страхового ринку. Страхова система  Японії найбільш закрита для участі іноземних страховиків та жорстко  регульована, особливо, в тарифній політиці. Тут діє найжорсткіший отримання  ліцензії та підтримується режим  жорсткого протекціонізму вітчизняних страховиків, які до того ж практично не беруть участі в міжнародних об'єднаннях учасників страхового ринку.

     У ході глобалізації міжнародних страхових  ринків виникає низка проблем, що є характерними для багатьох держав, зокрема:

     Проблема  "федералізму" страхового нагляду, яка характерна для держав з федеративним устроєм.  Її вирішення є принципово різним для різних моделей. Так, наприклад, німецька модель передбачає концентрацію регулятивних функцій у федеральному центрі, до того ж територіальним органам  у федеральних землях відведено  лише здійснення поточного контролю. Протилежною є американська модель, в якій відбувається повна децентралізація  регулювання та віднесення регулятивних функцій до компетенції штатів. Проміжною  між ними є канадська модель, в  якій здійснюється рівномірний розподіл функцій між федеральним центром  та провінціями [2, с. 8-11].

     Вдосконалення страхового законодавства, динаміка степені  жорсткості регулювальних функцій. Проблема гармонізації страхових законодавств та вирівнювання рівнів нагляду послідовно вирішується лише в державах-членах ЄС.  Залучення інших держав до цього процесу залишається у  далекій перспективі.

     Зростання значення непрямого регулювання  (особливо податкового),  а також  участі в регулюванні державних  органів, що безпосередньо не займаються страховим наглядом  (податкової служби та податкової міліції,  органів,  що протидіють економічній злочинності, водночас і страховому шахрайству та ін.).

     Зростання значення регулювання перестрахування  та страхового посередництва. Розвиток страхового ринку вимагає нагляду  не тільки за страховиками,  але й  за іншими учасниками страхових правовідносин,  насамперед, перестраховиками, страховими брокерами та агентами.

     Співвідношення  "пруденційного"  та  "інтегрованого"  регулювання страхової діяльності.  Залежно від рівня розвитку страхування  нагляд у державі здійснюється або  "пруденційно", тобто виключно за страхуванням, або "інтегровано", тобто за страхуванням та іншими сферами фінансових послуг.

     Потреба в інтегрованому регулюванні  виникла внаслідок процесів об'єднання  страхового бізнесу з діяльністю інших фінансових установ  (зокрема, банків) та утворення єдиних фінансових груп.

     Отже,  незважаючи на різноманітність систем державного регулювання страхової  діяльності, в усіх розвинених державах світу механізм державного регулювання  формувався відповідно до особливостей національного страхового ринку, форми  державного устрою та соціально-економічного розвитку держави. Постійний розвиток страхових ринків вимагає певних змін в наявних на сьогодні регулювальних  системах,  які повинні відповідати  сучасним потребам ринку та загальноекономічним  процесам у державі загалом.  

 

1.   Регіональний розподіл  світового ринку  страхування та  тенденції його  розвитку.

 
 

*складено автором  на основі даних ООН 

 

РОЗДІЛ  3

ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ СВІТОВОЇ ІНДУСТРІЇ СТРАХУВАННЯ  В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ 

     Провідним економічним процесом, що розвивається у світовій економіці

на початку  ХХI століття, є глобалізація, яка поширюється на усі сфериекономіки, включаючи страхування.

     Одне з найбільш змістовних понять глобалізації світового страхового ринку було запропоновано доктором економічних наук, К.Е. Турбіною - "процес стирання законодавчих і економічних бар'єрів між національними страховими господарствами, що відбувається під впливом змін в світовій економіці і що має в якості кінцевої мети формування глобального страхового простору" [22]. Згідно з результатами досліджень К.Е. Турбіною, це явище знаходить вираження в наступних конкретних формах: посилення концентрації капіталу серед усіх учасників ринку страхування (страхових компаній і споживачів, посередників, передусім міжнародних страхових брокерів), формування транснаціональних фінансових груп як результат зрощення страхового і банківського капіталу; зміна попиту на страхування поява нових видів організації страхового захисту на основі комбінації страхових і фінансових послуг; вплив комп'ютерних технологій на зміну ринкового середовища; ріст спустошливості страхових збитків; повсюдна лібералізація торгівлі страховими послугами і деякі інші.

     Якщо  глобалізація в цілому представляється, як об'єктивним, так і організованим  процесом, то зміни на світовому страховому ринку являють саме цілеспрямованим процесом. Вектор його розвитку задається економічними інтересами суб'єктів страхових стосунків передусім тих, які в сучасних умовах мають відносно великими можливості впливати на процеси. Такими суб'єктами виступають страхові організації постачальники страхових послуг.

     Таким чином, концентрацію у формі злиття і поглинань, формування транснаціональних страхових груп, рух у бік все більшої лібералізації торгівлі страховими послугами слід розглядати як конкретні чини досягнення цілей міжнародного страхового капіталу.

     Незважаючи  на те що останнім часом глобалізація світового ринку страхових послуг все частіше стає об'єктом дослідження, підхід до вивчення цих процесів через  характеристику системи цілей і  інтересів його суб'єктів не отримав  належного розвитку. Проте, без даного уявлення про явища, що сьогодні відбуваються на світовому страховому ринку, буде поверхневим і неповним. При цьому істотно знижується цінність прогнозів з приводу можливих напрямів динаміки міжнародного ринку страхування і якість пропозицій по вдосконаленню форм взаємодії вітчизняного і світового страхових ринків.

     Щоб заповнити цей пропуск, існує необхідність проведення аналіз умов формування цілей міжнародного страхового капіталу як складової частини транснаціонального капіталу, що визначає спрямованість процесів глобалізації як об'єктивного процесу і як суб'єктивного процессу, що розвивається на базі системи інтересів суб'єктів страхового ринку.

     Спочатку необхідно визначити зміст і форми реалізації економічних інтересів суб'єктами глобалізації, а саме постачальників страхових послуг, що обумовлюють ці інтереси. Це дозволить, по-перше, отримати краще уявлення про механізм функціонування світового страхового ринку, у тому числі визначити, як в ньому здійснюється взаємодія інтересів страховиків з інтересами іншого суб'єкта страхових стосунків - страхувальників. По-друге забезпечить можливість охарактеризувати існуючі і потенційні сфери додатка інтересів глобальних страхових груп на російському ринку страхування.

     Розкриття змісту і форм реалізації інтересів суб'єктів глобалізації можливе тільки на основі аналізу уявлень про глобалізацію як про явище світового господарства, вироблених сучасною економічною наукою. Тому спочатку коротко зупинимося на уявленні про глобалізацію, яке склалося до справжнього моменту в економічній науці.

     Явище глобалізації виражається в наступних процесах, що активно протікають з початку дев'яностих років двадцятого століття:

     1. концентрація страхового та перестрахового  капіталу, що проявляється в масових  злиттях і придбанні страхових  і перестрахувальних товариств  на світовому страховому ринку,  формування на цій основі транснаціональних страхових товариств (ТНСТ);

     2. зрощування страхового, банківського  та позичкового капіталу у  величезних масштабах, що призводить  до формування транснаціональних фінансових груп (ТНФГ);

     3. концентрація на ринку страхових  посередників, що виявляється у  формуванні найбільших міжнародних  страхових брокерів шляхом злиття  і придбання дрібних і середніх  товариств;

     4. концентрація споживачів страхових  послуг, що виявляється у зростанні  капіталізації ТНК і ТНБ і  змінює їх попит на традиційні  страхові послуги;

     5. зміна традиційних форм і видів  страхових послуг, що веде до  зрощення страхових і фінансових  послуг, і поява на цій основі  альтернативного страхування і  перестрахування, сек'юритизація як новий спосіб організації страхового захисту, заснований на управлінні активами страхувальників та страховиків;

     6. зміна попиту на "масові" страхові  послуги, зокрема, активізація  участі страховиків у пенсійному  страхуванні на тлі демографічного  старіння населення в економічно  розвинених країнах і скорочення  участі держави у виплаті пенсій  по старості та інвалідності;

     7. розширення сфери використання  приватного комерційного страхування:  страхування від політичних і  військових ризиків, страхування  кредитів і гарантій, страхування  інформаційних ризиків і т.д.;

     8. зміна ринкового середовища в  умовах повної комп'ютеризації  споживачів страхових послуг  і використання Інтернету для  продажу страхових і перестрахувальних  послуг;

     9. зростання спустошливості страхових  збитків як результат розвитку  урбанізації, технічного прогресу, подорожчання приватної та корпоративної  власності, впливу глобальних  кліматичних змін;

     10. повсюдна лібералізація торгівлі  страховими послугами і розширення  доступу іноземних страховиків  та перестраховиків на раніше  «закриті» національні ринки  країн Центральної та Східної  Європи, Латинської Америки, Азії  під впливом політичних змін, створення Світової організації  торгівлі, Міжнародної Асоціації  страхових наглядів.

     З 1995 по 1997 р. загальна сума угод зі злиття і приєднання компаній на світовому  страховому ринку перевищила 76 млрд. дол США (див. таблицю, - враховувалися  лише оборудки, розмір яких перевищував 500 млн. дол США). Цей процес охопив не тільки прямих страховиків, а й перестраховиків і страхових брокерів і носить глобальний характер в галузі.

 

ВИСНОВКИ

 

СПИСОК  ВИКОРАСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 

     1. Внукова Н.М. Страхування:  теорія  та практика :  навчально-методичний  посібник /

     Н.М. Внукова, В.І. Успаленко, Л.В. Временко. – Х. : Бурун книга, 2004. – 371 с. Національний лісотехнічний університет України

     194 Збірник науково-технічних праць

     2. Конференція страховиків.  Здобутки  –  є,  проблеми заважають  //  Україна – BUSINESS. – 2005. –  № 19. – С. 3.

     3. Лубенська О. Види перестрахового  нагляду, які використовуються  на території ЄС

     та  в інших країнах // Страхова справа. – 2003. – № 1. – С. 12-13.

     4. Міжнародна асоціація органів  страхового нагляду – Стандарт  № 8: "Здійснення наг-

     ляду  за перестраховиками" / переклад І. Зискінда // Страхова справа. – 2003. – № 4. –  С. 44-49.

     5. Турбина К.Е. Тенденции развития  мирового рынка страхования. –  М. : Анкил, 2002.

     – 256 с.

     УДК 336  Доц. Я.С. Карп'як, канд. екон. наук; асист. В.І. Воськало – 

     НУ "Львівська політехніка"