Класифікація страхування

Як видно із переліку страхових подій, страхові виплати за ними мають становити повну страхову суму. Часткових виплат страхової суми (як у страхуванні від нещасних випадків і медичному страхуванні) договори страхування життя у своєму класичному, "чистому" вигляді не передбачають. Але насправді в нашій країні і за кордоном поширена практика поєднання в одному страховому полісі двох видів страхового покриття: характерного для договорів страхування життя і характерного для договорів страхування від нещасних випадків. Отже, до обсягу відповідальності за довгостроковими договорами страхування життя, окрім дожиття і смерті, включається також втрата застрахованим працездатності внаслідок неіцасного випадку (травмування, гострого отруєння тощо). Такий комбінований поліс зі страхування житгя передбачає окрім виплат повної страхової суми за фактом дожиття або смерті виплату частки страхової суми за фактом тимчасової або постійної втрати працездатності.

Саме комбіноване страхування життя (так зване "змішане страхування життя") завжди користувалося великою популярністю серед населення в нашій країні і було найпоширенішим видом страхування за радянських часів. Адже воно забезпечувало, з одного боку, страховий захист життя і здоров'я на будь-який випадок, а з іншого - накопичення коштів за період дії договору з обов'язковою виплатою повної страхової суми страхувальникові (застрахованому) або його спадкоємцям.

Різноманітність видів страхування в межах цієї підгалузі пов'язана з конкретним страховим інтересом страхувальника при укладанні договору. Так, інтерес страхувальника щодо забезпечення свого рівня доходів при виході на пенсію передбачає укладання договору страхування "на дожиття" до пенсійного віку з виплатою йому страховиком щомісячних або щорічних сум у вигляді додаткової пенсії. Інтерес страхувальника - забезпечити майнові інтереси членів власної родини на випадок своєї смерті - сприяє укладанню договорів довічного страхування, що передбачають страхові виплати на користь родини у вигляді допомоги на поховання. Поширені й договори страхування життя не самих страхувальників, а третіх осіб, які в цих договорах називаються застрахованими особами, наприклад дітей (змішане страхування дітей, страхування до вступу в шлюб). 
На відміну від страхування від нещасних випадків і медичного страхування при укладанні договорів страхування життя (за винятком пенсійного страхування) страхувальниками можуть бути виключно фізичні особи. Страхування життя має також і ту особливість, що всі види страхування, які входять до цієї підгалузі, провадяться тільки в добровільній формі.

 
Найдавнішою традиційно розвиненою галуззю страхування є майнове страхування. Його економічне призначення полягає в компенсації шкоди, заподіяної страхувальнику внаслідок страхового випадку із застрахованим майном. Ідеться як про матеріальні, так і про фінансові збитки.

Структуру майнового страхування в Україні представлено на рис. 2

 
Обсяг відповідальності страховика включає виплату страхового відшкодування страхувальникові в разі пошкодження або знищення матеріальних цінностей, а також у разі втрати страхувальником грошових коштів або неотримання ним запланованого доходу (прибутку) внаслідок страхових випадків, обумовлених договором страхування.

Особливістю цієї галузі є те, що в основу визначення страхової суми за договорами майнового страхування покладено дійсну вартість страхованих об'єктів. У разі страхування майна не на повну вартість збитки при настанні страхової події, як правило, також не відшкодовуються в повному обсязі. 
Розмір відшкодування залежить від системи страхового забезпечення, передбаченої конкретним договором страхування. У майновому страхуванні використовують три системи страхового забезпечення: пропорційну, систему першого ризику і граничну (граничного відшкодування).

Майнове страхування об'єднує найрізноманітніші види страхування, які поділяються на дві підгалузі: страхування майна громадян і страхування майнаа юридичних осіб. Виокремлення цих двох підгалузей пов'язане з істотними розбіжностями у практиці проведення страхування майна юридичних і фізичних осіб.

Так, розмір ризику при страхуванні майна фізичної особи, як правило, значно менший, аніж розмір ризику юридичної особи. 
Крім того, ризики фізичної особи достатньо прості й однорідні, тому досить часто страховик може видавати стандартний страховий поліс. А ризики юридичної' особи складні і неоднорідні, тому часто постає потреба створювати індивідуальні програми страхового покриття.

Процес прийняття на страхування ризиків фізичної особи - здебільшого річ відносно нескладна. Інколи страховики навіть обходяться без попереднього огляду майна, що страхується. Чого не можна сказати про прийняття на страхування ризиків юридичних осіб. Тут завжди потрібний попередній огляд, оскільки ці ризики істотно різняться між собою. 
Складність ризиків юридичних осіб часто спонукає страховика скористатися послугами кваліфікованого страхового посередника (брокера) з його досвідом і знанням, а при страхуванні майна фізичних осіб страховик може сам пропонувати поліси клієнтам, а також використовувати послуги будь-якого посередника: банку, пошти, автостоянки тощо.

Об'єктами страхування у громадян звичайно виступають власні житлові і дачні будинки, господарські споруди, автомобілі, домашнє майно, домашні і сільськогосподарські тварини. Перелік об'єктів майнового страхування юридичних осіб значно ширший. Він включає будівлі і споруди, машини і технологічне устаткування, електронне обладнання, транспортні засоби всіх видів, вантажі, будівельно-монтажні та інженерні ризики, фінансово-кредитні ризики тощо. Відповідно до перелічених об'єктів в обох підгалузях виокремлюються конкретні види страхування.

Страхування майна, як правило, здійснюється лише в добровільній формі. Законодавством України передбачені лише два види обов'язкового страхування майна: страхування авіаційних суден і страхування врожаю сільськогосподарських культур та багаторічних насаджень v державних сільськогосподарських підприємствах.[5]

Третя (відносно нова для вітчизняного страхування) галузь - це страхування відповідальності. Економічне призначення такого страхування полягає в захисті майнових інтересів страхувальника в разі, якщо він завдасть шкоди життю, здоров'ю і майну третьої особи, а також майнових інтересів потерпілої третьої особи. Відповідно обсяг відповідальності страховика включає виплату відшкодування страхувальникові або третій особі в разі настання передбаченої договором страхування страхової події. Страховою подією при страхуванні відповідальності вважається факт настання відповідальності страхувальника, який може бути встановлений судовими органами або добровільно визнаний самим страхувальником.

 
На відміну від майнового та особистого страхування, особливістю страхування відповідальності є те, що крім страховика і страхувальника тут завжди присутня третя особа, на користь якої укладається договір. І найчастіше вона невідома (виняток становить страхування відповідальності за невиконання договірних зобов'язань).

 

Стурктура галузі страхування відповідальності представлена на рис. 3

 
         Види страхування, які належать до цієї галузі, мають комплексний характер. Адже більшість полісів страхування відповідальності забезпечують одночасний страховий захист як життя і здоров'я третьої особи (об'єкти особистого страхування), так і її майна (об'єкти майнового страхування). У цьому полягає ще одна особливість страхування відповідальності. 
        Особливістю страхування відповідальності є також порядок визначення в договорі страхової суми. На відміну від страхування майна, де страхова сума звичайно визначається страховою (дійсною) вартістю об'єкта страхування, при страхуванні відповідальності страхова сума не встановлюється. Договором визначається лише гранична сума відшкодування - ліміт відповідальності, яку бере на себе страховик при скоєнні страхувальником шкоди третім особам (їхньому життю, здоров'ю, майну).

Законодавство більшості розвинутих країн передбачає обов'язкове страхування відповідальності власників деяких джерел підвищеної небезпеки, найбільш загрозливих внаслідок значного поширення або великих масштабів імовірної шкоди. Практично в усіх країнах існує обов'язкове страхування відповідальності власників автотранспортних засобів. З 1 січня 1997 року страхування відповідальності власників транспортних засобів у обов'язковій формі провадиться також в Україні. У більшості країн світу здійснюється страхування відповідальності власників авіаційного транспорту, власників суден, користувачів ядерних установок, обов'язкове страхування професійної відповідальності певних категорій фахівців. Практично всі перелічені види страхування відповідальності починають активно розвиватися й у нашій країні.[7]

Для ширшого розкриття теми проаналізуємо дані за 9 місяців 2012 року у структурі діяльності провідних страхових компаній України.

У  2012 році ринок страхових послуг залишається найбільш капіталізованим серед  інших небанківських фінансових ринків. Загальна кількість страхових компаній станом на 30.09.2012 становила 448, у тому числі СК "life"1 – 64 компанії, СК "non-life" – 384 компанії, (станом на 30.09.2011 – 445 компаній, у тому числі СК "life" – 65 компаній, СК "non-life" – 380 компаній).

Структура валових та чистих страхових премій за 9 місяців 2011-2012 рр. представлена в таблиці:

 

 

 

Найбільший приріст  чистих страхових премій за 9 місяців 2012 року в

порівнянні з аналогічним  періодом 2011 року мав місце за такими видами

страхування, як страхування  відповідальності перед третіми  особами (+59,3%),страхування кредитів (+63,6%), страхування життя (+35,4%), медичне страхування (+18,6%), страхування медичних витрат (+20,0%). При цьому в одному із системоутворюючих факторів – авто страхуванні – спостерігається один із мінімальних темпів приросту чистих страхових платежів – 8,5%.

 

 

У структурі страхових  премій за мінусом частки страхових  премій,

сплачених перестраховикам-резидентам, за видами страхування станом на

30.09.2012 найбільша питома  вага належить таким видам  страхування, як:

автострахування (КАСКО, ОСЦПВ, «Зелена картка») – 4 480,8 млн. грн. (або

30%) (станом на 30.09.2011 даний  показник становив 4 130,9 млн. грн. (або

33%)); страхування майна  – 1 975,0млн. грн. (або 13%) (станом  на 30.09.2011 –1 552,1 млн. грн. (або 12%)); страхування фінансових ризиків – 1 478,5 млн.

грн. (або 10%) (станом на 30.09.2011 – 1 358,8 млн. грн. (або 11%)); страхування від вогневих ризиків – 1 344,1 млн. грн. (або 9%) (станом на 30.09.2011 –1 316,5 млн. грн. (або 10%)); страхування життя – 1 219,1млн. грн. (або 8%)(станом на 30.09.2011 – 900,3 млн. грн. (або 7%)); медичне страхування – 930,5млн. грн. (або 6%) (станом на 30.09.2011 – 784,7 млн. грн. (або 6%)).

Розмір валових страхових виплат за 9 місяців 2012 року становив

3 982,5 млн. грн.,  у тому числі з видів страхування, інших, ніж страхування

життя  – 3 925,4 млн. грн.  (або 98,6%), зі страхування життя  – 57,1 млн. грн.

(або 1,4%).

Обсяг  чистих страхових виплат за  9 місяців 2012 року становив

3 837,0 млн. грн. та  збільшився  порівняно з аналогічним періодом  2011 року на 13,0%.

Обсяги валових та чистих страхових виплат за  9 місяців 2012 року

збільшилися в порівнянні з відповідним періодом 2011 року.

Так, валові страхові виплати  за 9 місяців 2012 року збільшилися на 14,4%

порівняно з відповідним  періодом 2011 року (до 3 982,5 млн. грн.), чисті

страхові виплати збільшилися  на 13,0% і становили 3 837,0 млн. грн.

Збільшення страхових  виплат може розглядатися як позитивна  ознака .

Страхові виплати в  розрізі видів страхування за 9 місяців 2011 – 2012 рр.

(обсяги, структура та темпи приросту) наведено в таблиці 6 та на рис. 6, 7, 8

 

 

 

 

 

 

 

Динаміка чистих страхових  виплат за 9 місяців 2011-2012 рр.

представлена в наступній таблиці:

 

При загальному зростанні  в досліджуваному періоді чистих страхових виплат на 13%, у порівнянні з аналогічним періодом 2011 року такий приріст був забезпечений за рахунок зростання чистих страхових виплат за видами страхування медичних витрат (у 5 разів) та медичного страхування (+22,5%). При цьому, на 38,9% скоротилися чисті страхові виплати зі страхування фінансових ризиків.

 

Структуру страхових  виплат (відшкодувань) за мінусом частки страхових

виплат, компенсованих  перестраховиками-резидентами, за видами страхуванняза 9 місяців 2012 року зображено  на рис. 8.

 

 

 

 

 

У структурі чистих страхових виплат станом на 30.09.2012 найбільша питома вага страхових виплат припадає на такі види страхування, як: автострахування (КАСКО, ОСЦПВ, «Зелена картка») – 1 871,4 млн. грн. (або 50%) (станом на 30.09.2011 даний показник становив 1 714,8 млн. грн. (або 50%)); частка медичного страхування (безперервне страхування здоров’я) становить 653,1 млн. грн. (або 17%) (станом на 30.09.2011 – 533,2 млн. грн. (або 16%);страхування фінансових ризиків – 394,3 млн. грн. (або 10%) (станомна 30.09.2011 – 645,2 млн. грн. (або 19%)).[9]

 

Отже, коротко проаналізувавши стан страхового ринку в Україні за 9 місяців 2012 року в порівнянні з аналогічним періодом 2011 року, можемо зробити висновок, що найбільший приріст чистих страхових премій за 9 місяців 2012 року в порівнянні з аналогічним періодом 2011 року мав місце за такими видами страхування, як страхування відповідальності,страхування кредитів,страхування життя, медичне страхування, страхування медичних витрат . Що стосується чистих страхових виплат, то в досліджуваний період основна частина припадає на такі види страхування як автострахування, страхування фінансових ризиків, медичне страхування і страхування медичних витрат. Наведені дані говорять про те, що страхування в Україні досить активно розвивається, незважаючи на кризові явища в економіці, та з кожним роком стає більш актуальним для українців.[8]