Автор: Пользователь скрыл имя, 23 Сентября 2013 в 02:16, реферат
Термін "статистика" походить від латинського слова "status" (статус), що в перекладі означає положення, стан явищ. Від кореня цього слова утворилось італійське слово "stato" (стато) - держава. Осіб, що володіли знаннями про устрій і стан справ у різних державах, тобто державних діячів, політиків називали "statista" (статиста). Від цього ж кореня утворився іменник "statistika" (статистика - певна сума знань, відомостей про державу). В науковий ужиток слово "статистика" було введено німецьким вченим професором філософії і права Готфрідом Ахенвалем (1719-1772), який з 1746 року вперше в Марбрузьському, а потім в Геттингенському університеті почав викладати нову дисципліну, яку він назвав статистикою. Основним змістом цього курсу був опис політичного стану, величі та могутності держави. Г.Ахенваль розглядав статистику як галузь державознавства. Зміст, завдання, предмет вивчення статистики в його розумінні були далекі від сучасного погляду на статистику як науку.
Виконавчий орган Комісії - Статистичне бюро ООН, яке займається підготовкою статистичних публікацій, методологічних матеріалів, а також підготовкою робочих документів для сесій Статистичної комісії ООН. Статистичне бюро ООН видає Статистичний щорічник ООН, Демографічний щорічник ООН, Щорічник національних рахунків, Щорічник промислової статистики та ін.
Між статистичними організаціями немає строгої підпорядкованості. Статистична комісія ООН має офіційний статус "першої серед перших". Вона координує генеральний перелік міжнародних стандартів і класифікацій і несе відповідальність за їх передачу ряду держав.
Міжнародний статистичний інститут зосереджує свою діяльність передусім на статистичній освіті та прикладному застосуванні статистики. Він регулярно публікує матеріали своїх сесій, випускає щорічники за певною програмою показників.
Спільними зусиллями багатьох країн, а також зазначених вище міжнародних статистичних організацій створена Глобальна статистична система, основна мета якої полягає в ефективному використанні наявних ресурсів для здійснення статистичної діяльності на національному і міжнародному рівнях.
Поняття правової статистики
Правова статистика - це заснована на загальних принципах і змісті юридичних наук система положень та прийомів загальної теорії статистики, що застосовується при вивченні кількісного боку правопорушень і пов'язаних з ними явищ та заходів соціального контролю за ними.
Правова статистика
поняття збірне, оскільки до неї
можуть бути віднесені
Предмет правової статистики зумовлює і основні завдання, що їх має вирішувати ця галузь статистичної науки:
- показники правової
статистики повинні бути
- здійснювати всебічний облік, збір, аналіз і узагальнення статистичної інформації про правові явища;
- забезпечувати
достовірність, об'єктивність, оперативність,
стабільність і цілісність
- забезпечувати
доступність, гласність та
Різноманітний
характер правопорушень, які
1) кримінально-правову - має своїм об'єктом кількісний бік злочинності та заходи соціального контролю за нею;
2) цивільно-правову - безпосереднім об'єктом має кількісний аспект цивільних правовідносин, які розглядає суд і нотаріат;
3) адміністративно-правову
— її об'єктом є кількісний
бік адміністративних
Особливим підвидом є статистика прокурорського нагляду за дотриманням законності в державі. Насамперед, це нагляд за дотриманням прав і свобод людини та громадянина органами, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, дізнання й досудове слідство, засудження, за дотриманням законності в місцях позбавлення волі, за правотворчою діяльністю, та, зрештою, координація роботи всіх правоохоронних органів у сфері боротьби зі злочинністю.
Правова статистика - система концепцій і методів загальної теорії статистики, що застосовуються до вивчення правопорушень та заходів соціального контролю над ними. Правова статистика є однією з галузей статистичної науки, яка своїми показниками відображає кількісну сторону різних соціальних явищ, пов'язаних із застосуванням норм права і реалізацією правової відповідальності: характеризує рівень, структуру і динаміку, причини та умови проявів різних правопорушень та заходи щодо боротьби з ними в конкретних умовах і простору і часу. Показники правової статистики дають можливість визначити рівень правопорядку в суспільстві завдяки цифровій характеристиці всіх правопорушень, розглянутих правоохоронними органами. Використовуючи дані правової статистики, можна також охарактеризувати діяльність органів внутрішніх справ, прокуратури, органів суду, виправно-трудових установ, господарських судів, нотаріату та інших органів, які виконують функції юрисдикції, виявити недоліки, які мали місце в роботі цих органів.
Кримінально-правова статистика - вивчає кількісну сторону злочинності, судимості та діяльності державних органів по боротьбі зі злочинністю, попередження злочинних проявів та виправлення правопорушників.
Цивільно-правова статистика - здійснює облік цивільно-правових спорів, які знаходяться на вирішенні судів загальної юрисдикції та арбітражних судів, а також облік результатів діяльності даних органів.
Адміністративно-правова статистика - займається обліком адміністративних правопорушень за їх видами, заподіяному збитку, характеру адміністративних стягнень, органам адміністративної юрисдикції та арбітражних судів, а також облік результатів діяльності даних органів.
Арбітражно-правова статистика - вивчає кількісну інформацію про господарські спори, господарюючих суб'єктах, дозволених у процесі відправлення арбітражних правовідносинах.
Статистична сукупність — це маса однорідних в певному відношенні елементів, мають єдину якісну основу, але різняться між собою певними ознаками і підлягають певному закону розподілу; статистична сукупність — це певна множина елементів, поєднана умовами існування і розвитку.
Однорідна сукупність — якщо одна чи декілька ознак, що вивчаються, є загальними для всіх одиниць.
Різнорідна сукупність об'єднує явища різного типу.
Одиниця сукупності - це первинний елемент статистичної сукупності.
Ознака — властивість окремої одиниці сукупності.
Якісні ознаки виражаються в вигляді понять, визначень, які характеризують їх суть, стан або якість.
Кількісні ознаки виражають окремі значення якісних ознак у числовому виразі.
Дискретні — ознаки, виражені окремими цілими числами.
Неперервні — ознаки, що можуть набувати будь-яких значень у певних чисел.
Окремі значення кількісних ознак називаються варіантами.
Первинні варіанти характеризують одиницю сукупності в цілому: абсолютні значення, вимірені, розраховані.
Вторинні варіанти (похідні, розрахункові) — дані, що не можливо перевірити, оскільки вони взяті з певних джерел.
Прямі — характеризують
об'єкт дослідження
Непрямі — ознаки, що не належать безпосередньо досліджуваному об'єкту , а які належать іншій сукупності, що входить в дану.
Багатоваріантні — перш за все характеризуються рангами від більшого до меншого .
Альтернативні — взаємовиключаючі значення.
Інтервальні — це ознаки, які характеризують результат процесів.
Моментні — характеризують об'єкт в певний момент часу.
Адитивність — підсумовувати, складати.
Статистичні показники — це число в сукупності з набором ознак, що характеризують обставини, до яких вони відносяться, що, де, коли, і яким чином підлягають вимірюванню; статистичний показник — це кількісна характеристика соціально-економічних явищ і процесів в умовах якісної визначеності.
Статистичні дані — це
сукупність показників, отриманих внаслідок
статистичного спостереження
Статистична закономірність — це закономірність, в якій необхідність пов'язана в кожному окремому явищі з випадковістю, і лише в сукупності явищ виявляє себе як закон.
Система статистичних показників — це сукупність статистичних показників, які відображають взаємозв'язки, які об'єктивно існують між явищами.
Метод – це конкретний захід або засіб, який застосовується для збирання, обробки та аналізу статистичної інформації. В статистиці на базі загальних принципів діалектичного методу розроблені такі специфічні методи: 1) масового статистичного спостереження; 2) групування; 3) табличний; 4) графічний; 5) відносних величин; 6) середніх величин; 7) індексний; 8) кореляційний; 9) інші математичні методи, які використовуються у різних галузях статистики для більш поглибленого вивчення взаємозв`язків між різноманітними явищами. Однак у правовій статистиці вони мають обмежене використання, тому що процедура їх застосування є складною (для цього необхідно використовувати закони вищої математики і теорії ймовірності).
Метод статистичного спостереження – планомірне, науково організований процес збирання даних щодо масових явищ і процесів, які відбуваються в економічній, соціальній та інших сферах життя України та її регіонів, шляхом їх реєстрації за спеціальною програмою, розробленою на основі стати методології.
Метод групування дає змогу виділити в суспільному досліджуваному явищі найважливіші типи, характерні групи та підгрупи за істотними ознаками.
Табличний та графічний метод –
це способи раціонального
Метод відносних величин дає змогу охарактеризувати кількісне співвідношення різних суспільних явищ, а також склад сукупності.
Метод середніх величин дає змогу охарактеризувати типовий розмір ознаки сукупності в конкретних умовах простору і часу.
Індексний метод – це характеристика зміни рівня суспільного явища в часі, просторі чи порівняно із плановим завданням, нормою або стандартом.
Кореляційний метод – це встановлення та обчислення щільності взаємозв`язку явищ суспільного життя.
Поняття закону великих чисел. Динамічні та статистичні закономірності
Закон великих чисел – це один із основних законів, який використовується статистикою для дослідження явищ суспільного життя. Він дає змогу зрозуміти, чому із великої кількості хаосу випадкових зв`язків, ми можемо встановити і встановлюємо закономірності у розвитку суспільних явищ. Наприклад, народжуваність дівчат або хлопчиків у кожній окремій родині носить випадковий характер: в якихось родинах народжуватимуться одні дівчата, в інших – одні хлопчики, в деяких – пропорційна їх кількість. Але якщо проаналізуємо народжуваність за якийсь значний період (наприклад, за місяць і більше), то обов`язково встановимо, що на 100 народжених дівчаток припадає 103 – 104 хлопчики, а іноді й більше (навпаки не може бути ніколи).
Наведений приклад підкреслює те, що кожне окреме явище суспільного життя завжди унікальне, тому що на нього впливає велика кількість випадкових чинників. Розпізнати між ними закономірність у кожному конкретному – випадку практично неможливо. Але якщо вивчати ці явища у значній кількості, то можна з`ясувати закономірності, оскільки випадкові відхилення, властиві кожному окремому явищу, в своїй сукупності нейтралізують одне одного. Наприклад, окремий чоловік може прожити довше, ніж окрема жінка, але статистичні дані свідчать про те, що середня тривалість життя чоловіків на 5 – 6 років менша, ніж у жінок, а коефіцієнт смертності чоловіків у 2 – 3 рази вищий, ніж у жінок тієї ж самої вікової групи.
Закономірність – це повторюваність, послідовність та порядок у розвитку соціальних явищ. Вона може проявлятися по-різному. В філософії розрізняють два види закономірностей: динамічну та статистичну.
Динамічна закономірність – це така, яка виявляється в кожному окремому випадку і не залежить від кількості одиниць, які ми спостерігаємо. Вона притаманна природним явищам. Наприклад, закон Архімеда можна виявити і на одному об`єкті, який занурюють в рідину, і на тисячі об`єктів. Аналогічним чином можна виявити закон земного тяжіння та інші фізичні, хімічні та математичні закони
Статистична закономірність – це така, яка виявляється лише в достатній кількості однорідних одиничних елементів, котрі й утворюють сукупність. Тобто кожний окремий елемент може не підтверджувати існування тієї чи іншої закономірності, тому що існування її в кожному елементі носить імовірний характер. Інакше кажучи, статистична закономірність властива лише сукупності одиниць, яка має назву статистичної сукупності.
Статистична сукупність – це певна множина елементів, поєднаних однаковими умовами існування та розвитку. Об`єктивною основою існування статистичної сукупності є складне перетинання причин та умов, які формують той чи інший масовий процес, наприклад, зміни в тенденцій в розвитку злочинності залежно від зміни соціально-економічної та політичної ситуації в країні.
Кожний окремий елемент, який складає статистичну сукупність, має назву одиниці сукупності. Кожна окрема одиниця сукупності є носієм явища, що вивчається, і відрізняється від іншої одиниці сукупності розміром ознаки. Завжди має місце коливання (варіювання) значень ознаки у кожної одиниці статистичної сукупності.
Явищам хімії, фізики, математики та інших природничих наук властиві лише динамічні закономірності.
Явища суспільного життя, які вивчаються статистикою, відносяться до статистичних закономірностей. Окремі елементи статистичної сукупності характеризуються значною кількістю різних ознак, але відповідно до мети дослідження вони мають загальні властивості, що і робить їх статистичною сукупністю. Математично вивчати статистичну закономірність дає змогу використання закону великих чисел.