Статистичне вивчення динаміки структури активів банків

Згідно з Положенням про порядок формування і використання резерву для відшкодування можливих втрат за позиками комерційних банків вітчизняні комерційні банки мають здійснювати формування:

• загального резерву за рахунок прибутку, що залишається після

оподаткування

• спеціального резерву за рахунок збільшення валових витрат (у

визначеному розмірі) чи за рахунок прибутку, що залишається після

оподаткування.

Резерви створюються для відшкодування можливих втрат за основним боргом (без процентів та комісій) за всіма видами наданих кредитів. Розмір резерву визначається відповідно до загальної суми усіх кредитів, класифікованих за ступенем ризику і з урахуванням коефіцієнтів ризику. При визначенні рівня резервування комерційний банк враховує клас позичальника та стан погашення ним кредитної заборгованості.

Погашення позичальником кредитної заборгованості за основним боргом та

процентів за нею вважається:

• добрим, якщо заборгованість за кредитом та проценти за ним сплачуються

у встановлені терміни;

• слабким, якщо прострочена заборгованість за кредитом та проценти за

ним становлять не більш як 90 днів;

• недостатнім, якщо прострочена заборгованість за кредитом та проценти

за ним становлять понад 90 днів.

Визначення класу позичальника здійснюється на основі оцінки фінансового стану позичальника та оцінки перспектив його розвитку. Згідно з результатами аналізу фінансового становища встановлено п'ять класів позичальників.

На основі класифікації позичальників та стану погашення заборгованості здійснюється класифікація кредитів. Кредити поділяються на стандартні, під контролем, субстандартні, сумнівні та безнадійні.

2

Розділ 2

Застосування прикладного програмного забезпечення для дослідження динаміки

У сучасних умовах розвитку інформаційно-комп'ютерних систем є можливість будувати ряди динаміки, за допомогою пакетів комп'ютерних програм. Найпопулярнішими з них є електронні таблиці EXCEL та "Statistica-6".

Ряд динаміки – ряд числових значень статистичних показників, які характеризують зміни соціально-економічних явищ або процесів в часі та просторі. Для зображення та внесення суджень про розвиток явища в часі будуються діаграми динаміки.

Для побудови рядиві динаміки використовують різні види діаграм: лінійні, батостовпчикові або багатосмугові – в прямокутній системі координат, та кругові і квадратні діаграми.

Лінійні діаграми займають основне місце в графічному аналізі рядів динаміки, так як дозволяють наочно та виразно виявити і відобразити характерні властивості та особливості процесу розвитку та зміни соціально-економічних явищ в часі. Крім того, їх можна використати для зображення зміни структури, характеристики виконання плану, а також визначення кореляційних зв'язків.

Найбільш простими з боку побудови і в той же час найбільш важливими в плані вивчення рядів динаміки є лінійні діаграми в прямокутній системі координат. Саме ці діаграми мають широкі пізнавальні та аналітичні можливості, які дозволяють проводити всесторонній та глубокий аналіз рядів динаміки.

Для побудови лінійної діаграми необхідна система прямокутних координат.

На вісі абсцис Х у прийнятому масштабі відкладаються час (або факторні ознаки, якщо зображується кореляційна залежність), а на вісі ординат У – рівні ряду динаміки або розміри результативної ознаки. По відмітках на обох вісях визначають місце знаходження точок на полі діаграми (точки перетину ліній); послідовно з'єднуючи їх прямими лініями, одержимо ламану лінію.

Щоб побудувати лінійну діаграму ряду динаміки, яка б правильно відображала дійсні зміни даного явища в часі, рекомендується використовувати квадратну координатну сітку, при цьому співвідношення розмірів координатних осей не повинно виходити за рамки співвідношень 1:1,5.

При цьому слід мати на увазі, що широкі лінійні діаграми, тобто діаграми основа яких розміщена горизонтально, доцільно використовувати в таких випадках:

-         ряд динаміки охоплює тривалий період часу;

-         на осі абсцис треба розмістити багато статистичних показників;

-         межі варіації рівнів рядів динаміки невеликі та змінюються в вузьких межах;

Високі лінійні діаграми, основа яких витягнута вертикально, доцільно використовувати в наступних випадках:

-         ряд динаміки охоплює короткий проміжок часу;

-         рівні ряду динаміки змінюються в широких межах;

-         необхідно провести порівняльний аналіз двух чи більше рядів динаміки, рівні яких значно відрізнються між собою;

Програма EXECEL дозволяє будувати лінійні діаграми за допомогою двух стандартних типів діаграм: Графік (лінійна) та Точкова.

У статистичній практиці найчастіше застосовуються графічні зображення з рівномірними шкалами. По осі абсцис вони беруться пропорційно числу періодів часу, а по осі ординат - пропорційно самим рівнями. Масштабом рівномірної шкали буде довжина відрізка, прийнятого за одиницю.

Розглянемо побудову лінійної діаграми на підставі наступних даних (Таб.1)

Таб.1. Динаміка активів банків України

на період з 1 січня по 1 лютого 2009 року

Зображення динаміки активів банків на координатній сітці з нерозривному шкалою значень, які починаються від нуля, навряд чи доцільно, так як 2 / 3 поля діаграми залишаються невикористаними і нічого не дають для виразності зображення. Тому в даних умовах рекомендується будувати шкалу без вертикального нуля, тобто шкала значень розривається недалеко від нульової лінії і на діаграму потрапляє лише частина всього можливого поля графіка. Це не призводить до перекручувань в зображенні динаміки явища, і процес його зміни малюється діаграмою більш чітко (Таб.2)

Таб. 2. Динаміка активів банків України

на період з 1 січня по 1 лютого 2009 року

Нерідко на одному лінійному графіку наводиться кілька кривих, які дають порівняльну характеристику динаміки різних показників або одного і того ж показника. Прикладом графічного зображення відразу декількох показників є Таб.3.

Таб. 3. Динаміка активів банків України за 2008 та 2009 роки

Лінійні діаграми з рівномірною шкалою мають один недолік, що знижує їх пізнавальну цінність: рівномірна шкала дозволяє виміряти і порівнювати тільки відображені на діаграмі абсолютні прирости або зменшення показників протягом досліджуваного періоду.

Однак при вивченні динаміки важливо знати відносні зміни досліджуваних показників порівняно з досягнутим рівнем або темпи їх зміни. Саме відносні зміни економічних показників в динаміці спотворюються при їхньому зображенні на координатній діаграмі з рівномірною вертикальної шкалою.

Крім того, в звичайних координатах втрачає будь-яку наочності і навіть стає неможливим зображення для рядів динаміки з різко змінюються рівнями, які зазвичай мають місце у динамічних рядах за тривалий період часу.

2

Розділ 3

Аналіз динаміки структури активів графічними методами

Щоб краще зрозуміти графічного способу аналізу дослідення структури динаміки активів, проаналізуємо КП «Приватбанк», ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАО "Енергобанк" методами побудови графіків.

ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»

Візьмемо ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та зробимо аналіз його фінансового стану за 2009-2010 роки. (Таб. 7.)

Таб. 4. Структура активів ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»

Таб. 5. Структура активів ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» (графік)

На графіку (Таб.8), ми чітко бвчимо, що найбільшу частку структури активів ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», як і в 2009 так і в 2010 році, займає стаття «Кредити та заборгованізсть клієнтів», що становить: в 2009 році - 78,59%, а в 2010 році - 72,39%. Тобто банк отримує значні прибутки за роботу з клієнтами, від надання кредитів.

Як і в 2009, так і в 2010 році найменшу частку складають «Інвестиції за справедливою вартістю»: 2009 рік - 0,07%, 2010 рік - 0,08%. Це означає, що ця стаття активів не приносить значного прибутку.

Порівняно з 2009 роком, у 2010 році мають незначний ріст статті: «Торгові цінні папери» 2009 – 0,22%, 2010 – 0,78%, «Інвестиції наявні на продаж» 2009 – 1,32%, 2010 – 1,98%, «Основні засоби та нематеріальні активи» 2009 – 4,77%, 2010 – 5,50%. Та значний ріст мали статті «Грошові кошти та їх еквіваленти» 2009 – 5,73%, 2010 – 12,01%, «Інвестиції утримувані до погашення» 2009 – 0,62%, 2010 – 3,43%, «Загальна сума резервів під знецінення активів» 2009 – 6,12%, 2010 – 17,90%.

У 2010 році втратили свою частку статті: «Заборгованість кредитних установ» 2009 – 2,36%, 2010 – 1,08, «Кредити та заборгованість клієнтів» 2009 – 78,59%, 2010 – 72,39%. «Інші активи» 2009 – 6,33%, 2010 – 2,75%.

Прослідкувавши динаміку структури активів ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» за 2009 та 2010 роки, можна зробити висновок, що бакн розвивається та веде свою діяльність стабільно. Деякі активи втратили свою частку в стуктурі банку, але їх падіння перекривають ріст інших активів. Отже ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» має стабільний рівень розвитку.

ПАО "Енергобанк"

Візьмемо ПАО "Енергобанк" та зробимо аналіз динаміки його структури за 2008-2009 роки. (Таб.9.)

Таб.6. Структура активів ПАО "Енергобанк"

Таб. 7. Структура активів ПАО "Енергобанк" (графік)

Дивлячись на графік (Таб. 7), ми можемо проаналізувати, що ПАО "Енергобанк" має стабільну структуру, але диинаміки й росту його активів не спостерігається.

Так, як і в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», ПАО "Енергобанк" має найбільшу частку активів в статті «Кредити та заборгованість клієнтів» 2008 рік – 79,79%, 2009 рік – 76,91%, та, як можна побачити, ці активи зростають.

На графіку чітко зображено, що і в 2008, і в 2009 році відсоткова частка активів майже однакова, тобто кожнен актив банку стабільно кожного року отримує однаковий прибуток.

Одними з основних доходних статей активів у ПАО "Енергобанк" є «Грошові кошти та їх еквіваленти», «Кредити та заборгованість клієнтів», «Цінні папери на продаж» та «Основні засоби та нематеріальні активи».

Також банк має декілька статтей, які не доходними: «Торгові цінні папери», «Інвестиції в асоційовані компанії», «Дебіторська заборгованість», «Відстрочений податковий актив», «Гудвіл», «Довгострокові активи».

КБ «Приватбанк»

Візьмемо КБ «Приватбанк» і прослідкуємо структуру його активів за 2006, 2007 та 2008 роки. (Таб. 4.)

Таб. 8. Структура активів КБ «Приватбанк»