Статистичне спостереження

 Статистичні  спостереження здійснюються трьома  способами: безпосередній облік  фактів, документальний облік, опитування. Безпосередній облік — це обстеження, під час якого обліковець особисто  реєструє факти підрахунком, вимірюванням, оцінюванням, оглядом. Так здійснюється  реєстрація товарних потоків,  що перетинають митні кордони.

 Проте  більшість явищ і процесів  суспільно-економічного життя не  підлягають прямому вимірюванню.  У таких випадках застосовуються  інші два способи.

Документальний  облік — це обстеження, під час якого реєстрація фактів відбувається за даними, наведеними в документах первинного обліку. У такий спосіб складається статистична звітність. У правовій статистиці — це статистична картка на виявлений злочин, статистична картка на підсудного. Цей спосіб, застосовуваний під час складання звітності, гарантує найточніші результати.

Опитування  може здійснюватись різними шляхами: експедиційним, самореєстрацією, кореспондентським  та анкетним.

Експедиційний спосіб — це реєстрація фактів спеціально підготовленими обліковцями з одночасною перевіркою точності реєстрації.

Самореєстрація — це реєстрація фактів самими респондентами після попереднього інструктажу з боку реєстраторів-обліковців. Метод самореєстрації дає добрі результати там, де на високому рівні проводиться роз’яснювальна робота, де респонденти характеризуються високим ступенем громадянської відповідальності.

Кореспондентський спосіб — це реєстрація фактів про  явища та процеси на місцях їх виникнення спеціально підготовленими особами  та надсилання результатів у відповідні інстанції.

 Окремі  види та способи спостереження  можуть використовуватись у комплексі,  не виключаючи один одного, залежно  від складності доступу до  об’єкта спостереження, ступеня  підготовленості громадськості  до певного методу спостереження,  сучасних досягнень щодо методології  та організації статистичних  спостережень.

3. Помилки спостереження  .

Розбіжність між даними спостереження і дійсними називається помилкою.

Помилки поділяють на:

- помилки  реєстрації, які допущені в ході  реєстрації даних спостереження  випадково або систематично внаслідок  неправильного встановлення фактів або неправильного їх запису.

- помилки  випадкові, які допущені внаслідок  дії випадкових причин, що спричиняють  спотворення (зміну) даних в  той чи інший бік. Їх допускають  як респонденти так і реєстратори. 

-помилки систематичні. Вони бувають з вини неправильно сформованої програми дослідження. До таких також відносяться навмисні і ненавмисні: систематичні (навмисні) помилки виникають внаслідок навмисного свідомого перекручення даних з метою прикрашення реальної дійсності. Службові особи, винні у несвоєчасному поданні або перекрученні даних державних статистичних спостережень, притягаються до дисциплінарної, матеріальної або кримінальної відповідальності.

- помилки  репрезентативності – це такі, що можуть виникати лише в  несуцільному спостереженні де  відбирається для обстеження  тільки частина сукупності, що  в свою чергу впливає на  об’єктивне відтворення інформації  про дану сукупність в цілому.

Названі вище помилки можуть бути виявлені і ні. Статистичні органи постійно займаються питаннями контролю за правильністю і відповідністю даних спостереження  дійсним даним. З цією метою відповідальні  працівники органів статистики застосовують на практиці слідуючи форми контролю:

 зовнішній  контроль, який проводиться візуально  або за допомогою електронної  техніки, комп’ютерних програм.  Він спрямований на перевірку  оформлення звіту, наявність і  повноту запасів, охоплення звітом всіх одиниць спостереження;

логічний  контроль, який проводиться шляхом зіставлення відповідей на взаємозв’язані питання

 арифметичний  контроль, який проводиться шляхом  перевірки узагальнюючих показників  і в погоджені тих показників, які випливають один з одного.