Статистичне спостереження

Зміст.

1. Поняття статистичного спостереження,  вимоги до якості даних……2
2. Форми, види і способи  статистичного спостереження……………….5
3. Помилки спостереження ………………………………………………..8

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1. Поняття статистичного  спостереження,  вимоги  до якості даних.

       Процес формування високоякісної  інформаційної бази потребує  чіткої спланованості на першому  етапі статистичного дослідження,  яким є статистичне спостереження.

Статистичне спостереження — це спланована, науково організована реєстрація масових даних про соціально-правові явища та процеси. Від інших методів збирання даних статистичне спостереження відрізняється характером і масовістю даних та способами їх отримання. Крім безпосередньої реєстрації (вимірювання, підрахунок, оцінювання) широко застосовується вивчення суспільної думки на підставі опитування.

Завдання  статистичного спостереження — зареєструвати окремі факти досліджуваної сукупності (наприклад, злочинів) та схарактеризувати їхні ознаки (кваліфікація злочину, місце та час його скоєння, завданий збиток тощо). При цьому насамперед має бути чітко визначено мету кожного статистичного спостереження.

 Зауважимо,  що статистичні спостереження  охоплюють дані різного ступеня  реєстрації, тому вони можуть  бути первинними або вторинними. Первинне спостереження — це  реєстрація вихідних даних, що  надходять від об’єкта, який  їх продукує. Прикладом може бути  поточний облік кількості зареєстрованих  дорожньо-транспортних пригод; опитування  населення щодо криміногенної  ситуації в районі його проживання. Вторинне спостереження — це  збирання раніше зареєстрованих  і оброблених даних, наприклад  матеріалів про основні показники  роботи органів досудового слідства.

Статистичні дані — це масові системні кількісні  характеристики соціально-правових явищ і процесів. Саме масовість відрізняє  статистичні дані від інших, оскільки завдяки переходу від окремих  фактів до масових можна визначити  загальну закономірність поза впливом  випадкових причин. Ступінь масовості  залежить від рівня узагальнення досліджуваних явищ. На макрорівні збираються дані про явища та процеси  загальнодержавного харак-

 теру. Це відомості про кількість  зареєстрованих злочинів, кількість  засуджених за вироками судів,  що набули законної чинності, кількість притягнутих до адміністративної  відповідальності, кількість кримінальних  чи цивільних справ, розглянутих  судами всіх рівнів і т. ін. На мікрорівні дані також масові, але іншого характеру. Матеріали,  які збирають окремі міністерства, заклади, установи, характеризуються  певною фрагментарністю. 

 Статистичні  дані неодмінно мають кількісну  визначеність, завдяки чому підлягають  нагромадженню, зведенню та узагальненню. Останнє можливе лише за умови  їх системності.

Зрозуміло, що від якості даних статистичного  спостереження залежать результати подальшого дослідження, тому вони мають  відповідати певним вимогам.

Перша — вірогідність даних, тобто їх відповідність  реальному стану. На жаль, ця вимога іноді не додержується як на мікро-, так і на макрорівні. Досягти достатньої вірогідності можна, з одного боку, усуненням умов для будь-яких викривлень, а з другого — застосуванням  більш чутливої системи оцінних  показників.

Друга вимога — повнота даних як за їхнім обсягом, так і по суті.

Третя вимога — своєчасність даних. Інформація має дійти до користувача, перш ніж  застаріє, інакше вона втрачає корисність.

Четверта  вимога — порівнянність даних  у часі або у просторі. Дані можуть бути не порівнянними за складом сукупності. Гостро постає проблема порівнянності  за одиницями вимірювання, особливо це стосується вартісних показників в умовах існування інфляції. З  переходом національної статистики на міжнародні стандарти важливо  керуватися порівнянною методикою  збирання даних та обчислення статистичних показників. Важливою є порівнянність  даних за територіальною ознакою  одиниць унаслідок відповідних  змін.

П’ята вимога — доступність даних. З  переходом до ринкових умов питання  доступності даних особливо загострюється. Ці дані важко не лише зібрати, а  й отримати готову статистичну інформацію. У період демократизації більшість  матеріалів державної статистики стали  «відкритими». Проте ускладнилась ситуація з централізованим збиранням  даних, особливо в недержавних структурах. Низький рівень відповідальності таких  структур під час подання звітів або непідзвітність деякої їхньої частини  призводить до порушення вимог повноти  та своєчасності реєстрації даних.

 Отже, одержання якісних статистичних  даних значною мірою залежить  від того, на якому рівні збирається  відповідна інформація. В Україні  діють дві системи: централізована (загальнодержавна) та децентралізована (відомча, окремих правоохоронних  структур). Звичайно, централізована  система збирання має ширші  можливості для якісного спостереження:  науково обґрунтовану методику, кваліфіковані кадри, відповідне технічне забезпечення тощо. Проте децентралізована система є оперативнішою завдяки меншій тривалості часу між збиранням даних і використанням готової статистичної інформації. Для децентралізованої системи вельми актуальна проблема наукової обґрунтованості методів статистичного спостереження та їх практичного застосування.

 Статистичне спостереження здійснюється в три етапи.

1. Підготовка спостереження.

 Підготовка  статистичного спостереження —  найвідповідальніший етап, оскільки  тут постають і вирішуються  основні методологічні питання:  що і як вивчатиметься, на  які запитання мають бути одержані  відповіді. На цьому самому  етапі розв’язуються організаційні  питання: хто, де, коли проводить  спостереження і що для цього  необхідно. Тобто на першому  етапі складається докладний  план статистичного 

 спостереження,  що містить методологічні та  організаційні питання.

2. Реєстрація статистичних  даних.

 На цьому  етапі збираються дані. Процес  потребує чіткої взаємодії, скоординованості  та оперативності всіх виконавчих  служб. Від якості збирання  залежать також точність, повнота  й вірогідність даних. 

3. Формування бази  даних.

 Цей етап  передбачає контроль та нагромадження  даних спостереження, а також  їх збереження. На цьому етапі  відпрацьовується система оперативного  доступу та пошуку необхідних  даних. Це дуже важливо в  умовах централізованого спостереження,  коли нагромаджуються величезні  обсяги корисної та цінної  інформації.

 Мета спостереження  — отримати статистичні дані, на підставі яких можна сформувати  узагальнену характеристику стану  та розвитку правового явища  або процесу з визначенням  відповідної закономірності. Остаточна  мета спостереження — підготувати  управлінські рішення та вжити  належних заходів. 
 

2. Форми, види і способи статистичного спостереження

 Серед  організаційних питань особливу  увагу слід звернути на вибір  форми, виду і способу спостереження  (див. таблицю).

 

     Нині  існують три організаційні форми  спостереження: звітність, спеціально організовані спостереження та реєстри.

Звітність — форма спостереження, за якої кожний суб’єкт діяльності регулярно подає свої дані в органи державної статистики та відомства у вигляді документів (звітів) за спеціально затвердженою формою.

 Звітність  характеризується такими ознаками, як обов’язковість, систематичність,  вірогідність.

Обов’язковість — подання звітів обов’язкове для всіх правоохоронних органів з додержанням уніфікованої форми, затвердженого переліку показників, із зазначенням реквізитів підзвітного суб’єкта (назви, юридичної адреси, прізвища та підпису відповідальної особи, дати складання звіту).

Систематичність — передбачає регулярне, своєчасне складання та подання звітності в затверджені терміни.

Вірогідність — дані, наведені у звітності, мають відповідати дійсності й виключати будь-які викривлення (приховування та приписки). За вірогідність поданих даних суб’єкти діяльності несуть юридичну відповідальність.

Спеціально  організовані спостереження — форма спостереження, яка охоплює сфери життя та діяльності, що їх не відстежує звітність. До таких спостережень належать переписи, обліки, спеціальні обстеження, опитування.

Перепис — суцільне або вибіркове спостереження масових явищ із метою визначення їхнього розміру та складу на певну дату. Перепис здійснюється періодично (як правило, з однаковим інтервалом) або одноразово.

Обліки  — суцільні спостереження масових явищ, які ґрунтуються на даних огляду, опитування та документальних записів.

Спеціальні  обстеження — несуцільне спостереження окремих масових явищ згідно з певною тематикою, що виходить за межі звітності. Вони можуть бути періодичними або одноразовими.

Опитування — як правило, несуцільне спостереження думок, мотивів, оцінок, що реєструються зі слів респондентів. Опитування можуть здійснюватись у різних формах: усній (інтерв’ю), письмовій (анкетування), очній (роздача анкет), заочній (поштові, телефонні). Останнім часом у світовій практиці широко застосовуються телефонні опитування.

Статистичний  реєстр — список (перелік) одиниць певного об’єкта спостереження із зазначенням необхідних ознак, який складається та оновлюється під час постійного відстеження.

 Класифікуючи  статистичні спостереження, визначають  їхній вид і спосіб реєстрації  даних. Види спостереження розрізняють  за двома критеріями: ступенем  охоплення одиниць і часом  реєстрації даних.

 За  ступенем охоплення спостереження  бувають: суцільними та несуцільними.

Суцільні  спостереження — обстеження, під час яких реєструються всі без винятку одиниці сукупності. До цього виду належать обстеження у формі звітності, розрахованої на певних суб’єктів діяльності, а також більшість переписів.

Несуцільні  спостереження — обстеження, під час яких реєструються не всі одиниці сукупності, а лише їх певна частина. Серед таких обстежень виокремлюють вибіркове, основного масиву, монографічне, анкетне, моніторинг.

Вибіркове спостереження — це обстеження, під час якого реєструється певна частина одиниць сукупності, дібрана у випадковому порядку.

Обстеження  основного масиву — це обстеження переважної частини одиниць сукупності, що відіграють визначальну роль у характеристиці об’єкта спостереження.

Монографічне  обстеження — це детальне обстеження окремих типових одиниць сукупності з метою їх досконалого вивчення.

Анкетне спостереження — це обстеження певної частини одиниць сукупності внаслідок неповного повернення від респондентів заповнених реєстраційних формулярів (анкет).

Моніторинг  — це спеціально організоване систематичне спостереження за станом певного середовища.

 Спостереження  за часом реєстрації фактів  поділяються на поточне, періодичне  та одноразове.

Поточне спостереження — це систематична реєстрація фак тів щодо явищ у міру їх виникнення або збирання фактів щодо безперервного процесу. Безперервними є кримінально-, цивільно-, адміністративно-правові процеси.

Періодичне  спостереження проводиться через  певні (як правило, однакові) проміжки часу.

Одноразове  спостереження проводиться в міру виникнення потреби в дослідженні правового явища чи процесу. Наприклад, обстеження думки населення стосовно оцінки роботи правоохоронних органів.