Предмет, метод і завдання статистики банківської діяльності. Система статистичних показників банківської діяльності

• рейтингу банків;

• банківського портфеля;

• динаміки облікової ставки та процентної ставки за кредит;

• кредитообороту;

• структури кредитообороту та ін.

2. Показники, які характеризують  функціонування банківської установи:

• структури балансу банку;

• ліквідності балансу  банку;

• прибутковості;

• ризику банківської діяльності (у тому числі кредитного);

• платоспроможності банку;

• кредитоспроможності клієнтів банку;

• обороту капіталу;

• рентабельності;

• структури та динаміки інвестиційного портфеля;

• структури та динаміки статутного фонду.

3. Показники, що характеризують  інвестиційний портфель банку:

• структура, динаміка та напрямки інвестицій;

• ефективність інвестицій.

4. Показники ефективності  банківської діяльності:

• використання власних  та залучених коштів;

• інвестицій;

• маркетингової діяльності;

• використання коротко- та довгострокових кредитів;

• розміру та динаміки прибутку;

• якості банківських послуг;

• рентабельності в цілому та окремих видів активів.

5. Показники інфраструктури  банківської діяльності:

• розгалуженості банківської  мережі;

• зовнішніх зв'язків  банку;

• матеріально-технічного оснащення  банківських установ;

• використання передових  комп'ютерних технологій під час  об-слуговування клієнтів банку, використання локальних і глобальних ком'пютерних мереж;

• обсягу та асортименту  банківських послуг.

Сукупність груп вказаних показників утворює систему показників статистики банківської діяльності. За допомогою цієї системи показ-ників, їх порівняння, вивчення динаміки і  співвідношень аналізують роботу банківської  установи чи банківської системи  в цілому.

Кожний з показників використовують з певною метою. Деякі з них  мають більше значення для державного статистичного обліку, ніж для  діяльності самого банку. Такі показники  подаються у формах звітності, обов'язкових  для подання до статистичних органів.

Багато показників належить до так званої категорії показників управління, за допомогою яких здійснюють оперативний аналіз госпо-дарсько-фінансової діяльності банку та приймають управлінські рішення. Це показники ефективності, стану фінансів банку, руху де-біторської та кредиторської заборгованості та ін.

Показники, за допомогою  яких планують банківську діяльність, ха-рактеризуються тим, що виявляють  закономірності й тенденції бан-ківської діяльності та фактори, що на неї впливають. Це показники функціонування товарного  ринку, попиту та пропозиції на банківські послуги, стану та кон'юнктури ринку  банківських послуг, кредитообо- роту, інвестиційної діяльності, функціонування грошового та валютно-го ринків.

Існує ряд методів, за допомогою  яких можна аналізувати показни-ки банківської діяльності. Насамперед це статистичне спостереження і  групування, сутність яких вже було розкрито раніше. Результатом їх застосування є сукупність у певний спосіб організованих  статистич-них даних, що дає змогу  визначити певні співвідношення і тенденції, проте глибших висновків  на підставі лише цих досліджень дійти  не-можливо.

Тому для подальшого аналізу  статистичних показників використо-вують  складні економіко-статистичні методи.

Систему показників, які  мають умовно замкнене коло взаємоза-лежності, аналізують за допомогою балансового  методу. Викори-стовують його тоді, коли вихідний показник за період змінюється на певну величину і результат  має визначену структуру.

Зміну показників у часі досліджують шляхом побудови на основі емпіричних даних і аналізу статистичних рядів динаміки, за допо-могою яких можна виявити закономірності розвитку певного проце-су в часі, визначити  відхилення показників від загальної  тенденції, їх причини, сезонні та інші коливання.

Індексний метод дає змогу  визначити зміну певного показника, виміряного у статиці, і визначити  ступінь впливу певних факторів на його змінення. За допомогою цього  методу можна визначити зміну  споживчих цін, обсягу кредитообороту у фактичних та фіксованих цінах  і т. ін.

У статистиці в цілому, як і у статистиці банківської діяльності, широ-ко використовують економіко-математичні  методи: кореляційно- регресійний аналіз; лінійне програмування; теорію ігор; дисперсійний аналіз; метод експертних оцінок та ін.

Будь-яке дослідження  виконують для того, щоб отримати певні результати. Результатом статистичного  дослідження є висновки, сфор-мульовані  на основі економіко-статистичних розрахунків. Оформлю-ють висновки у вигляді  або статистичних таблиць, якщо потрібно уза-гальнити та вивчити статистичну  інформацію, або службової записки, коли дослідження здійснювалось  з метою прийняття обґрунтованого управлінського рішення. Висновки економіко-статистичних розрахун-ків додаються також  як обґрунтування й підтвердження  при складанні бізнес-планів (у  разі створення нового банку чи бажання  отримати кредит під певний вид діяльності), фінансових планів (для обґрунту-вання  інвестиційної, кредитної, податкової та іншої політики), планів провадження  окремих економічних заходів (наприклад, відкриття но-вих філій банку  або надання нових видів послуг, зміни структури пер-соналу банку  чи впровадження нової банківської  технології) та фор-мування прогнозів.

Отже, статистичні дослідження  мають велике значення в бан-ківській діяльності. Статистика в банку використовує понятійний апа-рат, принципи й методи загальної теорії статистики, галузевих  статис-тик та інших наук. Разом  з тим існує ряд відмінностей і специфічних особливостей банківської  діяльності порівняно з усіма  іншими вида-ми підприємницької діяльності, і тому можна стверджувати, що існує  окрема галузь знань — статистика банківської діяльності, яка має  специфічний предмет дослідження  — банківську діяльність та пов'я-зані з нею процеси.

Розраховані статистичні  показники банківської діяльності викори-стовують у кількох напрямках:

• при поглибленому аналізі  окремого явища, процесу;

• при плануванні банківської  діяльності;

• при оперативному управлінні діяльністю банку, прийнятті рішень і т. ін.;

• у разі інформування широкого кола громадськості про стан окремого банку та банківської системи, перспективи  кредитного, гро-шового, інвестиційного та інших процесів.

Тому від професійності  виконання статистичних розрахунків  і ана-лізу значною мірою залежить ефективність подальшого функціону-вання  суб'єкта банківської діяльності.

Література

1. Закон України "Про  державну статистику". — К., 1992.

2. Закон України "Про  банки та банківську діяльність (зі змінами та до-повненнями)" // Банки і бізнес. — 1991. — №3.

3. Банковское дело: Справоч.  пособие / Под ред. Ю. Бабичевой.  — М.: Эко-номика, 1993.

4. Балабанов И. Т. Основы  финансового менеджмента. Как  управлять капиталом? — М.: Финансы  и статистика, 1994.

5. Банковское дело: Учебник  / Под ред. проф. В. И. Колесникова,  Л. П. Кро- ливецкой. — М.: Финансы  и статистика, 1995.

6. Банківська статистика / А. В. Головач, В. Б. Захожай,  Н. А. Головач, Ю. О. Веретельникова. — К.: КДТЕУ, 1998.

7. Банківська статистика: Опорний конспект лекцій / Уклад.  А. В. Голо-вач, В. Б. Захожай,  Н. А. Головач. — К.: МАУП, 1999.

8. Головач А. В., Головач  Н. А. Банківська статистика. —  К.: Ін-т банкірів банку "Україна", 1997.

9. Заруба О. Д. Банківський  менеджмент і аудит. — К.: Лібра, 1996.

10. Захожай В. Б. Банківська  статистика: завдання для самостійної  робо-ти, ситуації для практичних  та індивідуальних занять. — К.: КДТЕУ, 1996.