Зародження професійної соціальної роботи за кордоном

   Перші кроки по розробці методики соціальної роботи були зроблені в Німеччині на основі вивчення досвіду роботи в США. Мова йде про патронажний метод,який базується принципах поваги до людської особистості, активності і усвідомлене участю клієнта в подоланні своїх труднощів, знання соціальних працівників своїх власних сильних і слабких сторін. З приходом фашистів в Германію,соціальна робота була зведена до сильного контролю над населенням і стала одною політичною зброєю нацистів. У середині 60-х років в соціальній сфері був вироблений єдиний підхід до роботи з групами клієнтів в залежності від ступеню соціальної проблеми[4,с.344].

  70-ті роки стали роками переосмисленням соціальної роботи в ФРН. Вчені прийшли до висновку в недостатньому використанні класичних методів соціальної роботи, а також в малому використанні терапевтичних засобів в тих ситуаціях, коли мова йшла про рішення проблеми в цілому. Всі ці зміни проходили під впливом кейнсіанства та фордизму[1,с.51].

У середині 1990-х років  соціальною роботою у ФРН займалися  більш 6000 служб і організацій, а  також близько 410 тисяч установ  самодопомоги. У даний час соціальні послуги, виконувані соціальними працівниками, в Німеччині можна поділити на певні групи:1)консультаційні; 2)лікарські; 3)інформаційні; 4)правові; 5)організаційні. При цьому необхідно враховувати, що соціальними послугами у ФРН вважаються послуги некомерційних установ. Їхня основна мета – поліпшення, підтримка і захист життєвих умов незаможних груп населення та людей, які потрапили в складні життєві ситуації[3,с.60].

   Важливим елементом розвитку соціальної роботи в Німеччині була і є підготовка кадрів соціальних працівників, які зараз використовують накопичений багатий досвід організації соціальної роботи.

 3.Умови,які сприяли зародженню професійної соціальної роботи в Росії

   Історія зародження  соціальної роботи сягає від Хрещення Русі до радянських часів. П.Д. Павленок зазначає, що витоки соціальної роботи в Росії сягають від доби Київської Русі. Офіційним початком цього являється договір 911 року царя Олега, який містив в собі моменти, які сьогодні називають соціальною роботою. Саме цей договір, є першим офіційним документ,який свідчить піклування держави про тих людей, хто потребує їхньої допомоги.

Прийняття Росії християнство, стало великим поштовхом для  розвитку благодійності.  Створення  «Руської Правди» являється першим слов’янським законом, який містив в собі зразок соціальної програми.

Протягом століть зосередженість соціального захисту були церкви та монастирі. Благодійність була не настільки  допоміжним засобом громадської  благодійності,скільки необхідним засобом особистого норовливого  здоров’я[5,с.33].

Початок 17 – го століття характеризувався громадською зневагою до бідних, за наказом Петра І  в 1718 року заборонив збирати милостиню,караючи  насильницькими методами.

Розвиток соціальної роботи в Росії велике значення має вивчення,осмислення і використання досвіду, накопиченого в інших країнах світу. Тому це сприяло видання Указу імператора Росії від 1897 року про платні посади в благодійних організаціях і в закладах суспільної опіки прирівнювалися до державної служби, чим було закладено основи фахової опіки[5,с.29].

      Виникнення різних видів соціальної роботи як професійної діяльності більшості обумовлено культурними та національними особливостями розвитку Росії, характером взаємодії різних соціальних інститутів, рівнем розвитку громадської свідомості, освіти та науки. Системи державної соціальної підтримки в Росії складалась з умовою історичних задач.

     Більшість нових освітніх закладів в Росії було відкрито в 60-ті роки ,коли соціальна робота розвивалась особливо бурхливо. Цей період характеризувався інтесифікацією промислового розвитку, прискорений процес урбанізації і переміщенням населення. В Росії соціальна робота була тісно пов’язана з терміном соціального людини і громади[8,с.387].

    У перші післяреволюційні роки діяльності радянського керівництва, крім встановлення господарства, була направлена також на підвищення благоустрою трудящих. Пока ще не було поняття «соціальне забезпечення» але були зроблені перші кроки до нього. В 1918 році за наказом В.Леніна,всім центральним і місцевим органам управління була задача по виділенню питань соціальної допомоги і підтримка трудящих в окрему систему.

В рік створення СССР, змінилось саме поняття « соціальне  забезпечення». Тепер воно звучало  так – « державна система матеріального забезпечення і обслуговування всіх людей СССР в старості, хворобі, при повній чи частковій утраті працездатності,  а також багатодітних сімей. Здійснюється за рахунок державних та громадських коштів» [5,с.387].

У 1922 році стали з’являтись перші державні страхові компанії, в яких працювали кваліфіковані працівники, які надавали допомогу.

В 90-ті роки  погляди держави  на благоустрій змінилось. Відбувалася криза концепції « соціальної держави», що відбилось на подальший розвиток сфери соціальної роботи. Спеціалісти по соціальній роботі мали проблеми з працевлаштуванням[5,с.387].

   Нині в Росії використовують накопичений досвід організації соціальної роботи країн Західної Європи. Саме вони вливають на позитивний розвиток соціального забезпечення населення в Росії.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

За результатами нашого дослідження  можна зробити такі висновки:

1. Зародження соціальної роботи в Сполучених Штатах Америки, відбувалось дуже стрімко з 18 століття. Створення благодійних організацій, соціальних установ, зміна соціального законодавства, створення освітніх закладів для надання кваліфікованої освіти,створення методів та принципів професійної соціальної роботи є наслідком першості США на світовій арені в сфері соціальної роботи.
2. Історія зародження професійної соціальної роботи в Німеччині дуже багатогранна,але перші кроки з розробки методики соціальної роботи були зроблені в Німеччині на основі вивчення досвіду роботи в США. Але це не перешкодило ФРН сприяти активному розвитку соціальної сфери та соціальних працівників,бо їхня головна мета - поліпшення, підтримка і захист життєвих умов незаможних груп населення та людей, які потрапили в складні життєві ситуації.
3. Умови,які сприяли зародженню професійної соціальної роботи в Росії були зумовлені необхідністю покращити життя різних верств населення. Хрещення Русі,прийняття християнства, Перша та Друга світові війни – вони дали великий поштовх для розвитку самостійного напряму соціальної роботи як фахової діяльності, незважаючи на те, що Росія спиралась на досвід інших високо розвинутих країн як США, Франція.

 На нашу думку, хоча  історія зародження професійної соціальної роботи в країнах за кордоном у всіх різна, але кожна з них посилювала розвиток у соціальній сфері та працювала на спільну мету: вдосконалювати соціальну роботу у всіх її проявах. Ми вважаємо,що сучасний кваліфікований соціальний працівник повинен знати історичне дослідження розвитку своєї професійної діяльності, зрозуміти еволюцію форм допомоги і поглядів на соціальну роботу як фахову діяльність.

Список  використаних джерел

1.Вступ до соціальної роботи: навч. посіб. для студ. ВНЗ/ за ред. Т. В. Семигіної, І. І. Миговича. -- К.: Академвидав, 2005. - 304 с.

2. Горшкова О.А. Опыт социальной работы за рубежом: краткий курс лекций / О.А. Горшкова. — М.: Социально-технологический институт, 1999. — 92с.

3. Карпенко О.Г. Вступ до спеціальності "Соціальна робота": навч.-метод. посіб/О.Г. Карпенко. -- К.:Видавничий Дім « Слово», 2011. -- 248с.

4. Основы социальной работы: учебник /отв. ред. П. Д. Павленок. - М.: ИНФРА-М,1999. - 368 с.

5.Основы социальной работы: учебник/отв.ред. П.Д. Павленок. – [2-е изд., испр. и доп]. – М.: ИНФРА–М,2002. – 368 с.

6. Соціальна робота: підручник / [ В.А.Поліщук ,О.П. Бартош-Пічкар , Н.М.Горішна та ін.] ; за ред. Н. Ничкало. – Т.: ВАТ «ТВПК «Збруч», 2010.-330с.

7. Социальная работа: теория и практика: учеб. пособие / отв. ред. д.и.н., проф. Е.И. Холостова, д.и.н., проф. А.С. Сорвина. – М.: ИНФРА-М, 2001. – 427 с.

8. Тетерский С.В. Введение в социальную работу: учебное пособие / С.В. Тетерський. – М.: Академический проект, 2002.- 496с.