Трипільска культуратрипільска культура

Софіївські племена продовжували розвивати землеробсько-скотарське

господарство. Особливої  майстерності вони досягли у виготовленні серпів з

великих крем'яних пластин. Софіївці не втрачали зв'язків із сусідніми й

віддаленими трипільськими  племенами. Шляхом обміну вони одержували

різноманітні вироби, переважно прикраси, з Кавказу, а також сировину та

мідні вироби з Балкан і Прикарпаття.

    Небагато відомо про історичну долю софіївських племен. Цілком ймо вірно, що вони, як і решта пізньотрипільських племен, приблизно наприкінці III тисячоліття були підкорені, а з часом й асимільовані іншими племенами,

можливо — племенами так  званої середньодніпровської культури.

Протягом певного часу пізньотрипільські племена в інших районах, зокрема на Волині та Верхньому Побужжі, ще зберігали деякі особливості своєї культури та побуту. Але в другій половині III тисячоліття до н. е. в матеріальній культурі всіх пізньотрипільських племен простежується нівелювання. Колись такі досить своєрідні в етнографічному відношенні райони, як Верхнє Подністров'я, Побужжя та Волинь, на фінальному етапі історії трипільських племен за характером матеріальної культури вже мало чим відрізнялися один від одного. Під впливом навислої небезпеки як з заходу (з боку племен культури кулястих амфор), так і зі сходу (з боку племен ямної культури) відбувся процес консолідації пізньотрипіль-ських племен, який знайшов відображення в однотипності матеріальної культури на всій території їх поширення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

    В Україні виявлено величезну кількість – понад тисячу – пам`яток трипільської культури. Сліди трипільців знайдено і в Покутських Карпатах, поблизу соляних джерел, де вони виварювали сіль та будували оборонні городища. Населення на всій тереторії трипільської культури становило щонайменше 1млн. осіб.В основному це були родові або племенні тривалі поселення, що налічували від десятка до сотні жител та господарських споруд. Такі селища мали чітке планування – всі будови були розташовані кількома рядами або концетричними колами навколо великого майдану, на якому стояли одна або декілька громадських споруд-святилищ. Від

майдану радіально розходились  вулиці, обабіч яких були розташовані  і

садиби.Житла трипільців були переважно наземними і різними за розмірами (площею від 30 до 150 м2). Конструкція їх була досить складною: підлога викладалася на дерев`яному помості з глиняних опалених валків  і зверху замазувалася глиною.Стіни споруджувалися на дерев`яному каркасі-плетенці і теж обмазувалися глиною, двосхилий дах перекривався солом`яними або очеретяними сніпками. Часто житла мали піддашшя. Вікна були невеликими та округлими. Всередені могла бути одна, дві або й три кімнати.В кожній кімнаті містилися піч, лежанка,сімейний вівтар-жертовник. Зовні стіни жител розмальовувались вертикальними смугами червоного жовтого та білого кольорів. Розмальовувалися карнизи вікон  та дверей, стіни в середині.

    На Уманщині, в середині течії Південного Бугу , а також в межиріччі Дністра й Пруту виявлено величезні поселення площею до 400 га, які налічували понад 2000 жител, розташованих концетричними колами. Тут вже існувала квартальна забудова, багато будинків споруджували двоповерховими. Це були на той час найбільші в Європі, а можливо, й у світі перші справжні протоміста, в кожному з яких проживало до 25 тис. людей.

    Високий розвиток землеробства, скотарства, зачатки ремесел привели до

соціальної диференціації  суспільства.Важливо сказати про структеризацію

праці, про що свідчить наявність  трипільців, що займалися суто малярством, а особливо виникнення поселень малярів.Наявність скарбів свідчить про

нагромадження багатства  в руках окремих індивідумів.

Отже, проаналізувавши попередній матеріал можна сказати, що трипільькі

племена були доволі сильно розвинутими у культурному, соціальному та

економічному плані, враховуючи час у який існували трипільські  племена.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список літератури:

1.Давня історія Укрвїни.  Книга 1. / підручник / П.П. Толочко , Д. Н.Козак ,

С. Д.Крижицький / Київ.Либідь.1994.

2. Історія Української  РСР. Том 1. Первісно-общинний лад,винекнення та

розвиток феодалізму. / Шевельов А. Г.,І. І. Артеменко та ін. / Київ.1977.

3. Українська Радянська  Енциклопедія / О. К. Антонов, М.  П. Бажан та ін. /

Київ.1984.

4. Трипільська культура  на тереторії Української РСР. / В.

М.Конопля,І.Р.Михальчишин та ін./ Львів.1989.