Сутність ЗМІ як інституту

Радіо здійснює навіювання на людину, тому радіомовлення використовували як засіб масової агітації, пропаганди, для формування громадської думки, впливу на свідомість, почуття та вчинки слухачів. Радіопередачі поділяють на декілька груп:

• за тематикою (інформаційні, суспільно-політичні, освітні, релігійні, економічні, спортивні, музичні, літературно-драматичні, рекламні, інформаційно-розважальні)
• за аудиторією
• за періодичністю
• за методом відображення (мовленнєві, музичні, змішані, ігрові).

Специфікою радіо є одночасність та всеохоплюваність, тому що його можна  слухати в будь-якому місці, во- но доступне навіть для безграмотних і дає можливість людині займатися  одночасно й іншою діяльністю.

Поява інтернету означає вихід системи масових комунікацій на принципово новий етап. Традиційні електронні ЗМІ (телебачення, радіо) мали на увазі односпрямований характер комунікації. Інтернет робить комунікацію двостороннім. Його аудиторія найактивнішим чином бере участь в інформаційному обміні, вперше отримавши можливість вільного вибору та пошуку інформації (а також її продукування і поширення). Інтернет створює нову інформаційну середу, його вплив зачіпає і традиційні ЗМІ, багато в чому змінюючи характер їх діяльності. Виникає нова сфера діяльності - мережева журналістика. Крім того, будь-який більш-менш кваліфікований користувач інтернету має можливість створити особисто «маленьке ЗМІ».

Інтернет зародився в надрах військового відомства США. Мережа була створена в 1969 році і називалася ARPA - від Advanced Research Projects Agency - Агентство передових досліджень Пентагону. Вона з'єднувала 500 комп'ютерів, що знаходилися в воєнних лабораторіях і дослідницьких центрах ряду американських університетів. До 1987 року мережу розширилася до 28 000 університетських комп'ютерів. На початку 90-х був розроблений такий важливий елемент інтернету як World Wide Web (www) - "Всесвітня павутина". Через мережу можна «скачувати» документи і програми, вона служить основним інтерфейсом для ділових операцій, обсяг яких постійно зростає. 
«Інтернет, задуманий як нова технологія передачі інформації, швидко трансформувався в принципово нове явище (як це сталося свого часу з« бездротовим телеграфом »- радіо). Що почалося в 1990-і роки вибухоподібно розвиток «світової павутини» - глобальної мережі комп'ютерів, зв'язаних між собою за допомогою новітніх комунікаційних технологій - призвело до того, що вже до середини 1990-х мільйони людей одержали доступ до неймовірно великим мережевим інформаційним ресурсам.

3. Методологічний підхід до аналізу інституту ЗМІ

Сучасне ЗМІ, яке розвивається у  відкритому глобальному просторі, «прив’язані» нормами регулювання до держави, у якій створене, отримують загальноприйняті риси.

Очевидно, що методологія інституту  ЗМІ з подальшими роками вивчення буде поглиблюватися і доповнюватися. Але вже існуючі традиційні методи до розуміння і аналізу не втрачають  своєї тенденції. Сьогодні ці тенденції  відображається засобом прискорення  процесу гібридизації- схрещення  вже існуючих засобів донесення  інформації. Для того, щоб описати  усі можливі методи необхідно  звернути увагу не тільки на кількісну  сторону, але й на якісну. Осмислення якісної сторони дає більш  відкриту можливість вивчення інформації.

Саме аналізування ЗМІ зі сторони  методології дає можливість розуміння  мас-медіа як окремого інституту, його функціональні особливості та вплив  на громадянське суспільство у сучасності.

Кожна структура ЗМІ базує за принципами, які конструюють цільність  політичної системи.

У різних політичних системах, відкритість  або закритість ЗМІ базується  шляхом практичного відтворення  своїх можливостей: «Преса завжди приймає забарвлення тих соціальних і політичних структур, всередині яких вони функціонують, зокрема, преса відображає систему соціального контролю, завдяки яким регулюються відносини між окремими людьми і установами». [5]

Зв'язок між ЗМІ і громадянським  суспільство добре можна прослідити у реалізації чи неріалізації політичної дійсності. Для ЗМІ це стає плюральність медіа систем,   яка проявляється у різноманітті засобів донесення  інформації до суспільства. Політичне  життя без політичного плюралізму перетворюється в уділ небагатьох, теж саме коїться і зі ЗМІ- механізм ручного використання для владних сил.

Демократичний режим формує плюрастичну модель ЗМІ, що залишає  окремо проблему спотворення інформації. Журналістика використовується як відповідальна  професія, тим самим налагоджує громадську взаємодію і широку політичну  участь, але це можливо лише у  країнах демократичного типу. Тобто, серед країн демократичного типу, ЗМІ  виступають як індикатор рівня  суспільного життя і гарантія відкритості політичного життя.

При авторитаризмі вже  існує встановлений соціально-політичний устрій, стабільне економічне положення, вибори та вираження своїх думок  тільки під контролем влади. Це все показує, що в країнах авторитарного режиму не існує плюрастичної моделі діяльності ЗМІ.

Жорсткий соціально-політичний устрій запобігає формуванню універсальних  галузей ЗМІ з метою інформативного обміну між громадянським суспільством і діючою владою.

Політичних вплив на конфігурацію ЗМІ відокремує саме такі цілі та моделі:

1. Плюрастична - відповідає за потреби і запроси демократичного суспільства
2. Контролююча – регулює політичний контроль громадянського суспільства владою
3. Плюралізована - орієнтована на інтереси правлячої політичної еліти і частково громадянського суспільства.