Социально-психологическая реабилитация военнослужащих

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ,

МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Національний  авіаційний університет

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Контрольна  робота

З предмету: «Соціально-психологічна реабілітація»

на тему:

 «Соціально-психологічна реабілітація військовослужбовців»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконав: Студент 417 н/г ГМІ

Теперік Іван Ярославович

 

Перевірив: Блінов О.А.                                                                                

                                                                                                                                                          

 

 

 

 

Київ 2012

 

ЗМІСТ

 

Вступ...…………………………………………………………………………………..3

I. ПСИХОЛОГІЧНА РЕАБІЛІТАЦІЯ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ…………..4-12

II. СОЦІАЛЬНА РЕАБІЛІТАЦІЯ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ….…………...12-14

Висновок………………………………………………………………………………...15

Список літератури………………………………………………………………………15

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Починаючи з заснування світу, така спеціальність, як військовий, була сформована для захисту населення.

Військова служба — державна служба особливого характеру, яка полягає в професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я та віком громадян країн, пов'язаній із захистом своєї Батьківщини. Порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються відповідними законами держав та певними положеннями про проходження військової служби, які затверджуються верховною владою країни та іншими нормативно-правовими актами.

Військову службу громадяни можуть проходити як на добровільній основі (служба за контрактом), так і за призовом. Служба за контрактом є єдиною формою комплектування збройних сил у багатьох країнах. Вона існує і в країнах, в яких діє загальний військовий обов'язок. Професійні солдати краще ніж призовники справляються з обслуговуванням і використанням складної військової техніки.

Але після будь яких бойових дій, травмованих (психічно чи фізично) солдат та офіцерів «списують», тобто звільняють.  Чи по інвалідності чи за віком. Але  ніхто не переймается (окрім сім’ї) їхнім здоров’ям після цього. Для таких людей потрібен спеціальний реабілітаційний курс, правлений,на повернення у нормальне русло соціальних функцій військового та психологічних функцій.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

I. ПСИХОЛОГІЧНА РЕАБІЛІТАЦІЯ  ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ

Поняття реабілітація (відновлення) багатьма розглядається як "третинна профілактика", розуміючи, одночасно, під первинною профілактикою - попередження захворювань, а під вторинною - лікування хвороби.

Розглядаючи сутність даного поняття, і кажучи про процес реабілітації військовослужбовців, що отримали психічні травми, правомірно, на наш погляд, розрізняти такі різновиди реабілітації:

Медична реабілітація. У тих випадках, коли військовослужбовці отримують досить серйозні травми, то до них застосовуються заходи медичної реабілітації. Надання першої медичної допомоги в бойовій обстановці є ні що інше як початок медичної реабілітації. Навіть короткочасне поліпшення стану військовослужбовців полегшує контакт з ними, підвищує їх віру у поліпшення стану і одужання.

Значимість медичних заходів у відновленні психічної рівноваги полягає не тільки в застосуванні психотропних засобів, що роблять нормалізує вплив на емоційну сферу людини, створюють умови для швидкого і конструктивного впливу на психологічні стани.

Суттєву роль у профілактиці психічних розладів у військовослужбовців відіграють такі елементи медичної реабілітації, як повноцінне і раціональне харчування, турбота про стан здоров'я особового складу, дотримання елементарних гігієнічних норм і т.п.

При наданні кваліфікованої медичної допомоги військовослужбовцям з травмованою психікою в лікувальних установах застосовуються медикаментозна терапія, фізіотерапія, бальнеотерапія, масаж і т.п.

В цілому ж, медичне вплив на людей, що зазнали психогенного впливу, "відкриває  двері" для психотерапії. Фахівці стверджують, що у 80-85 відсотків людей відновлення працездатності досягається, по суті, при завершенні програми медичної реабілітації.

Військово-професійна реабілітація. Передбачає вживання заходів по відновленню  в найкоротші терміни після травмування психіки військовослужбовців їхніх професійних навичок, найважливіших функцій, що забезпечують виконання обов'язків за штатним призначенням. У разі неможливості професійної реабілітації військовослужбовців - здійснюється їх перенавчання, підготовка до виконання інших, більш доступних обов'язків (професійна переорієнтація).

Психологічна реабілітація - це система медико-психологічних, педагогічних, соціальних заходів, спрямованих  на відновлення, корекцію або компенсацію  порушених психічних функцій, станів, особистісного та соціального статусу людей, що отримали психічну травму .. Вона також є невід'ємною складовою частиною загальної реабілітації.

Психологічна реабілітація є найважливішим  елементом відновлення психічної  рівноваги. Суть її полягає в здійсненні різних впливів через психіку на військовослужбовця з урахуванням терапії, профілактики, гігієни і педагогіки.

За допомогою психологічних  впливів стає можливим знизити рівень нервово-психічної напруженості, швидше відновити витрачену нервову енергію і, тим самим, зробити істотний вплив на прискорення процесів відновлення в інших органах і системах організму.

Основними цілями. психологічної реабілітації є:

• відновлення бойової  і трудової здібності;

• попередження інвалідності;

• соціальна адаптація людей.

З'ясування цілей психологічної  реабілітації дозволяє визначити її завдання, зміст, структуру, залучені сили та засоби, а також обов'язки органів  управління та посадових осіб по організації, здійсненню та управлінню процесом відновлення психічної рівноваги військовослужбовців в умовах екстремальної обстановки бою.

До числа основних завдань. психологічної  реабілітації належать:

1. Встановлення характеру і ступеня  важливості нервово-психологічних  розладів, визначення індивідуально-особистісних особливостей реагування військовослужбовцям на отриману психічну травму і вироблення реабілітаційних заходів;

2. Зняття психоемоційної напруги,  дратівливості і страху за  допомогою застосування комплексних  впливів (психотерапевтичних, медичних, біологічних,і педагогічних (виховних);

3. Регуляція порушених функцій  організму, корекція психофізіологічного  стану методами психоформакологічних, психотерапевтичних і фізичних впливів;

4. Формування оптимальної психологічної  реакції на наслідки психічної  травми, мобілізація особистості на подолання виниклих станів, виховання у військовослужбовців необхідних вольових якостей;

5. Формування у особового  складу чітких уявлень про  фактори ризику і усвідомленого  ставлення до заходів щодо  їх усунення;

6. Оптимальний дозвіл психотравмуючої ситуації, відновлення соціального статусу, адаптація людини до умов зовнішнього середовища за допомогою стимулювання соціальної активності військовослужбовця, а також різними організаційно-педагогічними методами;

7. Оцінка фізичної, сенсорної і розумової працездатності; проведення професійно-психологічної реабілітації, а при втраті професійної придатності - професійної переорієнтації; орієнтування на продовження активної службової діяльності та виконання обов'язків військової служби;

8. Вивчення динаміки  змін психічних станів у процесі  реабілітації; діагностика функціонального  стану фізіологічних систем організму;  оцінка ефективності і корекція (у разі потреби) реабілітаційних  заходів.

Аналіз завдань психологічної  реабілітації дозволяє визначити найбільш важливі компоненти і засоби, що входять в систему соціально-психологічної реабілітації. Такими можуть бути: психологічні, медико-біологічні та організаційно-педагогічні.

Ефективне реабілітаційне вплив на військовослужбовця дозволяє здійснювати психотерапія (тобто лікувальний вплив на людину психічними факторами).

У широкому сенсі слова психотерапія - це: сприятлива обстановка, добре організований  режим, правильно використаний дозвілля, а також чуйний підхід до травмованого військовослужбовцю.

У вузькому значенні під психотерапією  розуміється планомірний психічний  вплив на людину, що отримав психічну травму, словом чи промовою. Зазвичай використовується в цілях позитивного впливу на хворобливі прояви і для зміни  неправильних установок травмованого військовослужбовця. Розрізняють: непряму і пряму психотерапію.

Загальна (непряма) психотерапія являє  собою комплекс заходів, спрямованих  на створення обстановки, сприятливо впливає на людину, що отримав психічну травму. До них відносяться: раціональна організація його службової діяльності, разі потреби і зміна роду занять; створення в підрозділі (частині) здорового соціально-психологічного клімату; відволікання від неприємних психотравмуючих переживань; застосування активуючого режиму реабілітації та деякі інші.

Розглянемо лише один із елементів - застосування активуючого режиму реабілітації. Він включає:

- Мінімальну ізоляцію  військовослужбовця від колективу,  збереження природних соціальних  зв'язків усередині них;

- Застосування для  кожного отримав психічну травму системи максимальної свободи;

- Створення атмосфери,  що заохочує соціальну активність; розвиваючої відносини, властиві  військовому колективу;

- Забезпечення корисної  зайнятості військовослужбовців,  виведених з психічної рівноваги;

- Цілеспрямовану організацію виховної та культурно-дозвільної роботи і т.п.

Непряма психотерапія є першоосновою лікування травмованої психіки воїна в будь-якій обстановці. Психотерапевтичний вплив на людину надають бесіди командирів і медичних працівників про його стан, зняття у нього тривоги і зміцнення надії на одужання, турбота про його відпочинок, харчуванні, лікуванні, увага до всього, що займає воїна, ніж повні його переживання і думки.

Спеціальна (пряма) психотерапія - це сукупність спеціальних прийомів словесного впливу на психіку військовослужбовця, що отримав психічну травму. Розрізняють такі види такої психотерапії:

• седативна, спрямована на заспокоєння людини, ослаблення його хворобливих відчуттів або  пом'якшення його емоційного реагування на свій стан;

• коригуюча, покликана  виробити правильне ставлення до події і послабити патогенну  значущість причини його стану;

• стимулююча, що має  на меті мобілізацію компенсаторних механізмів і підвищення соціальної активності особистості військовослужбовця;

• психотерапія, спрямована на усунення патологічного стереотипу, який зумовлює стійку фіксацію хворобливих симптомів.

В даний час в практиці утвердився цілий ряд психотерапевтичних методик, застосовуваних при здійсненні психологічної  реабілітації.

До числа найбільш доступних для застосування в військової практиці методів психологічного впливу на організм військовослужбовця, його психіку, відносяться:

1. Раціональна психотерапія.

2. Сугестивна психотерапія:

-Навіювання (аутогенне  тренування),

-Самонавіювання (саморегуляція).

3. Наркопсихотерапия.

4. Трудотерапія.

5. Натуртерапія.

Розглянемо  ці методи більш докладно.

Раціональна психотерапія, як основний метод психотерапії, ґрунтується на,переконанні, зверненні до розуму травмованої людини, пред'явленні йому різних переконливих фактів, доказів, що приводить його до можливості самому робити певні висновки, приходити до потрібних висновків, змінюючи ставлення до психотравмуючої ситуації.

Включає в себе проведення в доступній формі спеціальних бесід з військовослужбовцями, які отримали психічну травму. В ході них логічно доводиться можливість успішного лікування. На відповідних прикладах підтримується бадьорість духу, зміцнюється воля до відновлення нормального стану. Суть проведених бесід - апеляція до розуму, свідомості, волі людини.

Раціональна психотерапія адресується  до логічного мислення. В якості впливаючих чинників використовуються авторитет командира (лікаря, психолога, досвідченого товариша по службі), переконання і переконання, роз'яснення ситуації, схвалення військовослужбовця, відволікання його від проблем і т.п. Вона спрямовується на створення активної позиції травмованого військовослужбовця в подоланні хворобливих проявів, а також на корекцію неадекватних емоційних реакцій і порушеної системи відносин.

Слово, яке лежить в основі раціональної (роз'яснює) терапії, грає воістину магічну роль, є цілком адекватним подразником для емоцій. Як зазначав І. П. Павлов: "Слово, завдяки всієї попередньої життя дорослої людини, пов'язане з усіма зовнішніми і внутрішніми подразниками, всі їх замінює і тому може викликати всі ті ж дії, реакції організму, які обумовлюють подразники"

Численними психологічними дослідами  доведено активний вплив слова на дихальну і пульсову реакцію людини, на кров'яний тиск і чутливість до больових подразників і т.п.