Етнічна ідеологія

Чехів в Україні за переписом  населення 1989 р. проживало 9,1 тис. осіб. В післявоєнні роки їх чисельність  суттєво зменшилась внаслідок виконання угоди про репатріацію чехів з колишнього Союзу РСР та українців з колишньої Чехословацької Республіки. Розселені чехи переважно на півдні Волинської, Рівненської та Житомирської областей, на північному сході Львівської і на півночі Вінницької областей. Тільки незначна кількість чехів проживає в Криму, Запорізькій та Миколаївській обастях.

Кількість словаків в Україні в  другій половині XX ст. постійно знижується. За переписом населення 1989 р. в Україні  проживало 8,5 тис. словаків. Переважна більшість їх розселена в Закарпатті.

В 2001 р. в Україні проживало 99,9 тис. вірмен. В післявоєнний період їх чисельність  в Україні постійно збільшувалась. Особливістю їх сучасного розселення є те, що переважна більшість їх проживає у міських поселеннях. Так, в більшості областей України в міських поселеннях проживає від 75 до 95 % вірмен від їх загальної чисельності. Лиш в АР Крим більше половини їх проживає у сільській місцевості. Найбільша кількість вірмен проживає у Донецькій (15.7%), Харківській (11.1%), Одеській (7.4%), Дніпропетровській (10.6 %), Луганській (6.5%) областях, м.Києві (4.9%), АР Крим (8.7%). Значно менша їх кількість мешкає на території Запорізької, Миколаївської, Львівської, Полтавської, Херсонської, Київської (без Києва), Кіровоградської, Вінницької та інших областей. Вірмени належать до давніх національних меншин в Україні. Ще з княжих часів вони осідали великими колоніями в галицьких містах (Львів, Івано-Франківськ, Снятин, Кути, Галич, Броди), в Криму, Києві, пізніше на Поділлі, Волині та інших місцях.

Караїми належать до давніх жителів  України. Їх кількість в Україні  постійно скорочується. За переписом  населення 1989 р. в Україні проживало 1404 караїми. Зараз вони розселені  переважно в АР Крим, а в дуже малій кількості поблизу Галича, Луцька, Києва. Необхідно відмітити, що в XIV ст. їх колонії появились поблизу Галича, а в XV ст. - у Львові, Києві.

Цигани з’явилися в Україні  у XV-XVI ст. Більшість із них прибули  в Україну з Балкан, Румунії, Бессарабії. Цигани східних і південно-східних районів - це цигани-серби, переселені із заходу, переважно з Польщі. В 2001 р. їх проживало 47.6 тис.осіб. Найбільша кількість циган на названу дату проживала на території Закарпатської (23.5%), Донецької (10%), Дніпропетровської (8.5%), Одеської (8.1%), Луганської (7.0%), Харківської (6.2%), Херсонської (4.2%) областей. Переважна більшість циган проживає у міських поселеннях, за винятком Одеської області, де в містах тільки 47.7% з них.

За післявоєнний період в Україні  значно зросла кількість азербайджанців (від перепису населення 1970 р до 1989 р. в 3.4 рази). В 2001 р. їх проживало 45.2 тис. осіб. Найбільша кількість азербайджанців (72.3%) на названу дату проживала на території Харківської, Дніпропетровської, Донецької, Одеської, Луганської областей, м.Києва та АР Крим. Значно менше їх було розселено в межах Запорізької, Полтавської, Львівської, Миколаївської, Херсонської та інших областей.

Гагаузи розселилися по всьому півдню України, але майже 9/10 з них проживає в Одеській області. Походження гагаузів не з’ясоване. Є думки, що це залишки одного із старотюркських племен, які у середні віки поселились у Болгарському царстві до приходу туди турків, прийняли християнство. Деякі вчені вважають їх потомками одного із колишніх народів півдня України - половців, печенігів, огузів або чорних клобуків. З згідно з іншою версією гагаузи - це болгари, що втратили рідну мову, але залишились православними християнами.

За переписом 2001 р. в Україні  проживало 31.9 тис. гагаузів, з них 27.4 тис.осіб (86.5%) - у Буджацькому степу на Одещині. Займаються вони в основному сільським господарством, зокрема виноградарством.

Чимало національних меншин з’явилося  в Україні внаслідок міжреспубліканських  міграцій в повоєнний період. Це, передусім, азербайджанці, башкири, грузини, узбеки, чуваші, казахи, корейці, удмурти, марійці, осетини, таджики, комі, лезгини та ін. Але частка їх в етнічному складі населення незначна. Зменшується кількість населення таких меншин як албанці, словаки, чехи, естонці, латиші. Переважна більшість людей, які належать до етнічних меншин, проживають в міських населених пунктах України.

Представники різних етнічних меншин в Україні мають однакові права, вони розвивають вільно свою мову, культуру, спільно із українцями будують незалежну  і демократичну державу.

Етногеографічне районування  України

Для створення схеми сучасного  етногеографічного районування  України за основу нами взято питому вагу корінної нації та мозаїчність  національних меншин у межах кожної адміністративної області (до уваги  бралися меншини, які становлять не менше 0.1% від загальної кількості населення).

В Україні нами виділено такі етногеографічні  регіони: Карпатський, Північно-Західний, Подільський, Північно-Центральний, Північно-Східний, Східний та Південний.

В межах Карпатського регіону можна виділити три підрегіони: Закарпатський (Закарпатська обл.), Прикарпатський (Львівська та Івано-Франківська обл.), Північно-Буковинський (Чернівецька обл.).

Для Закарпаття і Північної Буковини характерна незначна різниця у питомій  частці корінної нації у загальній кількості населення (на Закарпатті - 80.5%, а в Північній Буковині - 75.0%), а також у кількості меншин. На Закарпатті найчисельнішими національними меншинами є угорці, росіяни, румуни, цигани, словаки, німці, євреї, білоруси. В межах названих підрегіонів спостерігається зростання питомої ваги українців у загальній кількості населення та скорочення чисельності окремих етнічних меншин (євреїв, словаків).

Прикарпатський підрегіон відзначається  високою питомою вагою корінної нації у загальній кількості населення (94-98%). Останнім часом спостерігається тенденція до підвищення її частки, а кількість поляків, єреїв і росіян зменшується. Найбільш чисельними етнічними меншинами є росіяни, поляки, євреї, білоруси.

У межах Карпатського регіону розселені три етнографічні групи українців - бойки, гуцули та лемки. Перші дві проживають компактно, а третя - дещо розсіяно.

До Північно-Західного регіону  відносять Волинську та Рівненську області. Він має дуже високу питому вагу українців (до 97% від загальної кількості населення). Головними національними меншинами тут є росіяни, білоруси, поляки та євреї. Причому кількість поляків і євреїв постійно скорочується. Росіяни та євреї проживають переважно у міських поселеннях. Намітилася тенденція до підвищення частки корінної нації серед усього населення регіону.

У Подільському регіоні (Вінницька, Тернопільська, Хмельницька області) частка населення  корінної нації коливається від 94 до 98%. Найвищий відсоток українців  у Тернопільській області (96%). Найбільш чисельними меншинами в регіоні є росіяни, поляки, євреї, білоруси, які проживають переважно в містах. Українці проживають в селах і містах.

Північно-Центральний регіон займає Київську, Житомирську, Черкаську, Полтавську, Кіровоградську області. Частка корінної нації в загальній кількості населення тут коливається від 90 до 93%. Останнім часом кількість його дещо знижується, що пов’язано із значним зниженням показників природного приросту населення в сільській місцевості та в малих містах і селищах міського типу, де переважно живуть українці, проте, питома вага зростає. В усіх областях регіону проживають росіяни, білоруси, євреї, молдавани, поляки. На території Житомирщини живуть ще чехи і цигани, в Кіровоградщині - болгари, а на Полтавщині - азербайджанці, вірмени, узбеки. В регіоні зменшується кількість євреїв та поляків.

Східний регіон (Донецька, Луганська  та Харківська області) розташований на сході України і відзначається  відносно невисокою часткою українців (від 56.9 до 70.7%). Питома вага корінної нації  тут дещо знижується, окремих національних меншин, зокрема росіян, зростає. Крім росіян тут проживають білоруси, молдавани, євреї, поляки, болгари, німці, вірмени, татари, грузини, узбеки, цигани, азербайджанці, узбеки, чуваші та ін.

Північно-Східний регіон займає площу двох областей - Сумської та Чернігівської. Він характеризується високою часткою українців (88-93.5%) та незначною кількістю етнічних меншин. Так, на території Сумської області проживають чотири основні меншини - росіяни, білоруси, євреї. Зростає кількість росіян та білорусів, а зменшується кількість євреїв.

Південний регіон (Дніпропетровська, Запорізька, Миколаївська, Одеська, Херсонська області та Автономна Республіка Крим) - найбільший за площею в Україні. В межах регіону частка населення  корінної нації в загальній кількості населення коливається від 24.3% (АР Крим) до 82% (Миколаївська і Херсонська області). Найбільш чисельною етнічною меншиною є росіяни. На території регіону проживають білоруси, поляки, болгари, молдавани, євреї, німці, греки, гагаузи, кримські татари, грузини, вірмени, азербайджанці, албанці, цигани, мордва, корейці та ін.

Майже у всіх етногеографічних регіонах України, за винятком Закарпаття та Північної  Буковини серед етнічних меншин перше  місце за кількістю населення  посідають росіяни,. Так, на Закарпатті серед національних меншин перше місце за кількістю населення займають угорці, а в Північній Буковині - румуни. Надзвичайно високий відсоток росіян серед етнічних меншин Східного та Південного етногеографічних регіонів, дещо нижчий у Північно-Центральному, Північно-Східному, низький - у Карпатському, Подільському та Північно-Західному етногеографічних регіонах.

Література

1. Экономическая история капиталистических стран- под редакцией профессора В.Т.Чунтулова; Издательство “Высшая школа”; Москва- 1986г.; страница 110-114.
2. Учебно-справочное пособие. Экономическая география. Московский Лицей. 1999 год.
3. Britanica Book of the Year, 1997 год.
4. Ерофеев Н.А. “Промышленная революция в Англии”. Москва “Учпедгиз” 1963 год.
5. Полянский Ф.Я. “Экономическая история капиталистических стран”. МГУ, 1986 год.