Документ аналізу політики у галузі розвитку самоорганізаціії населення у м. Миколаєві

Невирішеність проблеми  є загрозою  продовженню  міської  політики  у напрямку підвищення ролі  організацій громадянського суспільства. Ії альтернативою може стати зміцнення владної вертикалі, деградація діючих органів самоорганізації населення та їх зникнення як активного захисника інтересів громадян при прийнятті рішень міською владою.

Результати існуючої політики в галузі самоорганізації населення

Наслідки політики в галузі утворення органів самоорганізації населення та їх підтримки можна розглядати на трьох рівнях: загальнодержавному, муніципальному та рівні громадської ініціативи.

Держава, маючи на меті розвиток громадської активності, делегує деякі повноваження, поряд з органами самоврядування, неурядовим організаціям та органам самоорганізації населення. Основний механізм подібного делегування - законодавство. В разі самоорганізації населення таким засобом  є Закон України “Про органи самоорганізації населення” (2625-III). При тому, що він загалом значно сприяв активізації  громадянської ініціативи населення, зростанню відповідальності за умови власного життя, власну долю, необхідно відмітити деякі невирішені проблеми.

Насамперед, це непевність статусу активу органів самоорганізації населення, хоча доречно цей статус було б дорівняти до положення посадових осіб самоврядування. Відти – неможливість оплачувати їх працю. Друге невирішене питання – в цілому джерела фінансування органів самоорганізації населення та їх матеріально-технічного забезпечення. Але необхідно відмітити що такі проблеми для ряду міст України давно вирішенні. Так у містах Луганську, Маріуполі питання фінансування діяльності органів самоорганізації населення, матеріально-технічного забезпечення,  оплати праці для їх керівного складу вирішено відповідними міськими радами.

Стосовно муніципальної політики, на прикладі Миколаєва слід відзначити доволі активну співпрацю органів місцевого самоврядування і самоорганізації населення. У міськвиконкомі створено спеціальну структуру, предметом діяльності якої є налагодження відповідного співробітництва.

В результаті впровадження у м. Миколаєві за ініціативою громадської коаліції механізму участі органів самоорганізації населення в формуванні „Плану соціально-економічного розвитку міста Миколаєва ” та  „Комплексних програм перспективного розвитку територій дій органів самоорганізації населення”, склалась практика виявлення та вирішення приоритетних проблем міської громади  на основі  партнерства органів самоорганізації населення, громадських організацій, ініціативних груп з органами міської влади. 

Саме виконання  власних повноважень органів самоорганізації населення при вирішенні актуальних проблем громадян дозволило захистити їх інтереси, залучити ресурси громади, та стати рівним партнером влади. Таким чином,  міська політика сприяння розвитку самоорганізації населення є ефективним інструментом активізації громади для вирішення проблем розвитку міста та громадян.

Щодо політики власне органів самоорганізації населення і неурядових організацій, то основні її напрямки і результати характеризувались вище.

Можливі способи розв’язання проблеми

Розв’язання проблеми можливе як на загальнодержавному, так і на місцевому рівнях.

Стосовно першого, доцільно прийняття Верховною Радою України Закону України “Про органи самоорганізації населення” в новій редакції,

а також необхідно:

-  закріпити на рівні Законів України "Про місцеве самоврядування в Україні" та "Про органи самоорганізації населення", Бюджетного кодексу України за представницькими органами місцевого самоврядування право регламентувати на рівні локальних нормативних актів окремі питання матеріально-технічного забезпечення та основ фінансово-господарської діяльності органів самоорганізації населення у частині, яка не врегульована діючими законодавчими актами;

-  визнати органи самоорганізації населення головними розпорядниками бюджетних коштів, як тих, що виділяються із місцевого бюджету для реалізації власних повноважень, так і тих, що надаються їм для здійснення делегованих повноважень, для чого внести зміни до Бюджетного Кодексу України ;

-  закріпити за органами самоорганізації населення, легалізованими шляхом реєстрації, право на фінансово-господарчу діяльність, а також на створення власних підприємств, організацій та закладів, орієнтованих на задоволення потреб населення, що мешкає на території діяльності органів самоорганізації населення;

-  надати статус загальної сумісної власності жителів відповідної території, коштам, фінансовим та майновим ресурсам, створеними за рахунок позабюджетних джерел фінансування, а також законодавчо вирішити їх подальшу долю у разі ліквідації органів самоорганізації населення;

-  законодавчо закріпити перелік актів, які можуть видаватися органом самоорганізації населення, його керівником (або особою, яка його заміщує) стосовно фінансово-господарчої діяльності, визначити ступінь обов’язковості щодо виконання такого роду актів для населення, що мешкає на локальній території;

-  прийняти Закон України "Про соціальне замовлення в Україні", яким закріпити за органами самоорганізації населення можливість виступати замовниками та виконавцями соціального замовлення;

-  внести зміни до Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", Постанову Кабінету Міністрів України від 13.12.1999 № 2288 "Про упорядкування умов оплати праці робітників апарату органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та його виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів", поширивши дію цих законодавчих актів на працівників органів самоорганізації населення, які можуть працювати там на постійній основі.

Щодо місцевого рівня (на прикладі Миколаєва), то потребують на вирішення такі питання:

       розробити та ухвалити „Порядок  створення, реєстрації й перереєстрації органів самоорганізації населення ”, як додаток до Статуту  Миколаєва;

       прийняти „Програму розвитку  самоорганізації населення в м. Миколаєві на 2006- 2010 роки”;

       затвердити «Положення про механізм делегування  окремих повноважень міської ради органам самоорганізації населення, передачі фінансів та майна»; 

       продовжити дію Програми у сфері соціального замовлення на 2007-2010 роки.

       Обрати дорадчий комітет «Рада самоорганізації»;

       налагодити співробітництво органів самоорганізації населення, громадських організацій, представників ОСББ з комерційними структурами;

       організувати дослідження потреб населення та можливостей органів самоорганізації населення в їх задоволенні або у контролі за їх задоволенням;

       провести серію тренінгів як для керівників органів самоорганізації населення, громадських організацій, ініціативних груп, представників ОСББ, так і для посадових осіб місцевого самоврядування, працюючих з активом міста, і депутатів міської ради.

Оцінка очікуваної результативності та здійсненності запропонованих варіантів вирішення проблеми (показники даються в балах від 1 до 10)

Результативність

Здійсненність

Рекомендації з розвитку самоорганізації населення у Миколаєві

Проведений аналіз дозволив встановити, що хоча за критерієм здійсненності збереження статус-кво є оптимальним, с точки зору соціальної ефективності це – не кращий варіант. Тобто доведеться вибирати між двома варіантами: діями на всеукраїнському та місцевому рівнях. Причому плани дій на всеукраїнському рівні з точки зору економічної доцільності потрібно мінімізувати.

На загальнодержавному рівні треба визнати за доцільні такі дії:

1.       Розвиток стосунків між неурядовими організаціями та органами самоорганізації населення усієї України.

2.       Участь в організації та проведенні серії семінарів (конференцій) органів самоорганізації населення, неурядових організацій (із запрошенням на адресу державних інституцій, донорів, органів місцевого самоврядування, комерційних структур).

3.       Подальша оптимізація співробітництва з донорськими організаціями.

4.       Ініціювання прийняття нової редакції Закону України “Про органи самоорганізації населення”.

5.       Звернення до Верховної Ради та Кабінету Міністрів з пропозиціями:

       внести зміни до Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", в Постанову Кабінету Міністрів України від 13.12.1999 № 2288 "Про упорядкування умов оплати праці робітників апарату органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та його виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів", поширивши дію цих законодавчих актів на працівників органів самоорганізації населення;

       прийняти Закон України "Про соціальне замовлення в Україні", яким закріпити за органами самоорганізації населення можливість виступати замовниками та виконавцями соціального замовлення.

На місцевому рівні рекомендується зосередити увагу на розв’язанні таких проблем:

1.       затвердження Програми розвитку самоорганізації населення у місті Миколаєві

2.       Включення органів самоорганізації населення, громадських організацій, ініціативних груп в систему реалізації соціального замовлення.

3.       Зміцнення між секторального співробітництва за участю органів самоорганізації населення, неурядових організацій, місцевої влади та комерційних структур.