Філософи про метафору

1)Номінативна метафора -  Le pied d’une montagne , тому що відображає властивості вже існуючих реалій.

2)Синкретична ММ це наприклад d’une voix claire, La vive douleur. Тому що ці метафори сформовані на основі чуттєвих вражень

3)Мотивована ММ – Il était brave comme un lion, тому, що цей вислів має семантичний елемент, що зв’язує метафоричне значення з початковим.

4) Образна метафора  – Elle a un coeur d’or, ця метафора характеризує конкретний предмет (un coeur) і вносить в його семантичну структуру фігуральне значення (or)

5) художня метафора

 « Nuages de mes torsades, brumes de mes tempes, plus noires que l'aile des corbeaux…

Mes lotus d'or se laissent deviner, voilés d'une gaze écarlate

Ne me prends pas pour la fleur commune, qui pousse au-delà de l'enclos. »

— Kouan Han-k'ing, Trois poèmes d'amour. Тому, що виділені курсивом метафори є фігурами художньої мови і відносяться до категорії поетики.

6) Генетична метафора – le dos d’un fauteuile, ця метафора втратила зв’язок з початковий  образом і вже не має ні стилістичної, ні експресивної  забарвленості

7) Асоціативна ММ, а  саме признакова –chevalier (лицар - благородний), адже побудована на асоціації, яка представляє  притаманну предмету ознаку.

Психологічна асоціативна  ММ – lièvre (заєць - боягуз), адже побудована на психологічному враженні.

8) Когнітивна метафора – завивання вітру, гострій конфлікт, ці метафори мають «чужі» ознаки, властивості іншого класу предметів.

9) Номінативна функція  метафори – le dos d’un fauteuile, ніс чайника, служить для найменування предметів.

10) Інформативна функція  - La Voie lactée, В.Д. Бондалетов в одній із своїх книг наводить 63 найменування Чумацького шляху, це свідчить про чисельність образного прочитання ситуації.

11)Стилеформуюча функція  – ...cet amour, et qu’un coeur toucheé par lui demeurait ensuite tellement vidé, ravagé, incendié , qu’aucun autre sentiment puissant, même aucun rêve, n’y pouvait germer de nouveau . , метафора бере участь у створенні стилю художньої літератури.

12) Текстостворююча функція  - Les Français disent que l'amour maternel doit comprendre le lait et le miel. Le lait - tout cela matériel qu'est nécessaire pour l'existence de l'enfant. Mais avec le lait la mère doit transmettre à l'enfant et le miel - la sensation animale de la joie de l'être., тому що відбувається народження тексту за допомогою метафоричного зачину.

13) Жанростворююча функція  - Belle, Parce qu’il gèle. Dure, Par la froidure. Lisse, Pour que tu glisses. (La glace)., тому що  метафора бере участь у створенні певного жанру. Аристотель  називав загадку добре зробленою метафорою.

14) Евристична функція  – manteau (мантія землі), адже народження терміна починається з метафори.

15) Емоціонально-оцінювальна  функція - elle avait un coeur d'or. В даному контексті метафора  un coeur d'or набуває емоціональну оцінку.

16) Кодуюча функція  - « Tempête et passion », ці два слова кодують всю суму знань про це явище.

 17) Концептуальна функція – зерно істини, це поняття сформоване на основі вже існуючих понять.

18) Гносеологічна функція – легкий характер, яскрава особистість, ці метафори створенні на основі аналогій, 

19) Пояснювальна функція  - «Деякі медузи, актинії, черві та молюски навмисно заводять цілу фабрику з виробництва кисню. Працівниками на ці підприємства наймаються одноклітинні  водорості. Вони живуть в тілі своїх господарів і в день виділяють кисень», допомагають засвоїти складну наукову інформацію.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВОК

Отже, метафору можна  визначити як перенесення чи співставлення  двох значень на основі подібності. Однак дати однозначне визначення цьому явищу складно, тому що метафора тісно пов’язана з процесом мислення та явищем свідомості, котрі також ще не мають чіткого визначення.

Тому  і різні вчені  не дають метафорі єдиного визначення и не завжди, на жаль,  усвідомлюють необхідність визначити його. Вони також як з’ясувалося розуміють і визначають її типи. Таким чином в теорії метафори відсутня систематичність і загальна модель класифікації.

Раніше метафору розглядали виключно як фігуру мови, як художній засіб. А в наш час метафору все більше визначають як мовленнєве явище, як невід’ємну частину мови. І дійсно метафора не належить тільки до художньої мови, вона також проявляється і в нашому повсякденному житті.

Породжена уявою, метафора завжди співвіднесена з дійсним світом. Метафора поглиблює розуміння чуттєвого сприйняття реальності, але   не виводить за її межі.

В даній роботі ми намагалися представити найбільш популярні  визначення, типи та функції метафори. Із всього великого різноманіття матеріалів про. метафору ми вибрали тільки частину, що має, на нашу думку, найбільшу цікавість.

 За даними різних  авторів нараховується від 14 до 37 різних видів метафори, що говорить  про різноманітність думок в  цій галузі науки. Загалом метафору поділяють на мовну та Художню. Але різні лінгвісти виділять різні типи метафори. В цій роботі ми розглянули думки двох вчених лінгвістів: Н.ДАрутюнової та Г.Н. Скляревської. Вони виділяють такі типи метафори:

• номінативна (або генетична за Скляревською);
• образна (або «жива»)
• когнітивна
• генералізуюча

Г.Н. Скларевська також  виділяє три семантичні види мовної метафори:

- мотивована;

- синкретична;

- асоціативна.

Ми також намагалися виділити функції метафори. В цій  роботі ми дотримувалися точки зору В.К. Харченко. Вона виділила такі функції метафори як: номінативна, інформативна, мнемонічна, стилеформуюча, текстостворююча, жанростворююча, евристична, пояснююча, емоціонально-оцінювальна, етична та кодуючи. Арутюнова виділяє також гносеологічну функцію. А Опарина виділяє концептуальну функцію.

Таким чином, метафора, як універсальна модель перетворення вже існуючого в мові значення ім’я в новий знаковий зміст, дозволяє нам краще зрозуміти і усвідомити оточуючий нас світ. Іншими словами, метафора трішки відкриває істину.

Отже підведемо підсумок всьому сказаному. Метафора – це не просто прикраса, а засіб виразити, те що неможливо виразити. Метафора,  що не являється штамповим висловами, це не тільки спосіб передачі  індивідуального  світосприйняття, але, перш за все, спосіб  його пізнання. Вона виступає в якості  найпотужнішого засобу подолання абстрактного мовленнєвого знаку. За допомогою метафори людина здатна миттєво осягнути складні сенси, для яких в мові іноді не має назв. Можна допустити, що саме здібність до метафоричного мислення, тобто здатність знаходити оптимальне рішення,  не  перебираючи всю різноманітність варіантів, і є відмінністю людського мозку від штучного, машинного інтелекту.

Хоча метафору вивчають з давніх часів, але все ж і  зараз з’являються  нові книги, статті та дослідження. Це говорить не тільки про зростаючу цікавість до метафори, але й про те, що ця область ще не до кінця вивчена.

 

 

                 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Аристотель. Поэтика // Аристотель. Сочинения: В 4 т., 1984.
2. Аристотель. Риторика// Аристотель Античные риторики. М., 1978.
3. Арутюнова Н.Д. Мова та світ людини/ Наталія Дмитрівна Арутюнова – М.: Языки русской культуры, 1999
4. Арутюнова Н.Д. Синтаксические функции  метафори  //Изв. ОЛЯ АН СССР, 1978. №3
5. Арутюнова Н.Д. Метафора и дискурс. Теория метафоры. Под. ред. Н.Н.Попова. М.: Прогресс, 1998 - с. 5-32
6. А. Н. Баранов. Очерк когнитивной теории метафоры // А. Н. Баранов, Ю. Н. Караулов. Русская политическая метафора (материалы к словарю). - М.: ИРЯ АН СССР, 1991, с. 184-193.
7. Виготський Л.С. Развитие высших форм внимания в детском возрасте // Избранные психологические исследования. М., 1956
8. Дэвидсон Д. Что означают метафоры. Теория метафоры. Под ред. Н.Н. Попова. – М.: Прогресс, с.173-193
9. Кутергина И.Г.  "Использование метафор в семейной терапии". // "Размышления о..." Выпуск 2 Философский альманах. М.: Диалог-МГУ, 1999.
10. Лакофф Дж., Джонсон М. Метафоры, которыми мы живем: пер. с англ./под ред.и с предисловием А.Н. Баранова 2004.
11. Ортони Е. Роль сходства в уподоблении и метафоре.//Теория метафори – М.: Прогресс, 1990 р.
12. Ожегов С.И., Шведова Н.Ю. Толковый словарь русского язика – Изд-во «Азъ», 1992
13. Петровский. Метафора // Словарь литературных терминов. Т. 1. — 1925
14. Серебренников – М.: Наука, 1988 р. – с.173-204
15. Скляревская Г.Н. Метафора в системе языка. С-П.: Наука, 1993 – ст. 152
16. Смирнов А.А Проблемы психологии памяти. – М., 1966
17. Телия В.Н. Метафоризация и её роль в создании языковой картины мира. Роль человеческого фактора в языке. Язык и картина мира. Отв.ред. Б.А.
18. Универсальная энциклопедия - справочно-энциклопедическое издание http://mega.km.ru/bes_98/
19. Френкель Л.Д. Словарь литературных терминов. М.; Л., 1925
20. Харченко В.К. Функции метафоры  - Издательство Воронежского університету, 1992 – ст.. 88.
21. Юный натуралист  - Молодая гвардия, 1978. №5, с.33 

 

22. Black M. More about metaphor // Metaphor and thought. - Cambridge etc., 1979. -P. 19-45.
23. Eliot, T. S. Studies in Contemporary Criticism// The Egoist. 1918. Vol. V, № 9. P. 113–114.
24. Guy de Maupassant  Contes et nouvelles – Р. Hatier,  2004 – p. 1284 
25. Veale, Tony. Encyclopedia Metaphorica. Dublin: City University Press. - 1998 (VEALE 1998) (http://www.compapp.dcu.ie/~tonyv/
26. Hoffman R.R. Metaphor in science // Congnition and figurative language. Hillsdale, 1980
27. Blumenberg, Hans. Shipwreck with Spectator: Paradigm of a
28. Metaphor for Existence. (Schiffbruch mit Zuschauer. Paradigma einer. Daseinsmetapher. Translated by S. Rendall). USA: The MIT Press.

¹ Когнітивна теорія метафори - теорія, що розглядає метафору перш за все як когнітивну операцію над поняттями і бачить в ній засіб концептуалізації, що дозволяє осмислити ту або іншу область дійсності в термінах понятійних структур, що спочатку склалися на базі досвіду, отриманого в інших областях. Згідно цієї теорії «перенесенню» піддається не ізольоване ім'я (з властивим йому прямим номінатівним значенням), а цілісна концептуальна структура (схема, фрейм, модель, сценарій) що активується деяким словом (фокусом метафори) в свідомості носія мови завдяки конвенціональному зв'язку даного слова з даною концептуальною структурою.  [Кобозева].