Головною причиною розколу християнства

Головною причиною розколу були особливості соціально-
економічного та соціально-політичного становища церкви на заході та сході
Європи. На заході феодальні відносини розвивалися досить швидко, існувала
політична роздробленість, римський папа (так став називати себе глава
римської патріархії) та його церковне оточення були політичне самостійними
і незалежними. На сході ці феодальні відносини розвивалися повільно,
існувала політична централізація, константинопольський патріарх та його
церковне оточення були політичне несамостійними, залежними від світських
властей. Другою важливою причиною розколу була боротьба римського папи та
константинопольського патріарха за владу над усією християнською церквою.