Автор: Пользователь скрыл имя, 16 Апреля 2013 в 13:06, курсовая работа
Основна перевага супутникової системи зв'язку полягає в тому, що завжди їсти можливість безпосередньо зв'язувати об'єкти, віддалені на відстань до 12 тисяч кілометрів. При розробці систем супутникового зв'язку використовуються самі останні досягнення в області радіоелектроніки й обчислювальної техніки; системи постійно модернізуються. Завдяки цьому канали супутникового зв'язку мають високу якість і надійністю.
ВСТУП................................................................................................................ 3
1. ТЕХНІЧНЕ ЗАВДАННЯ.............................................................................. 4
2.ВИБІР ПРИНЦИПА ДІЇ РТС ПІ І РОЗРОБКА ЇЇ СПРОЩЕНОЇ СХЕМИ 5
2.1 Вибір і обґрунтування методу ущільнення каналів............................. 5
2.2 Діапазон робочих хвиль.......................................................................... 6
2.3 Види модуляції і їхньої особливості..................................................... 7
2.4 Принципи побудови РТС ПІ з завадостійким кодуванням................. 10
2.5 Типи передавальних, прийомних і антенно-фідерних пристроїв....... 13
3. РОЗРАХУНОК ІНФОРМАЦІЙНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ДЖЕРЕЛА ПО-ВІДОМЛЕНЬ........................................................................................................... 14
3.1 Вибір частоти та числа квантування..................................................... 14
Розрахунок продуктивності джерела повідомлення.................................. 15
4. РОЗРАХУНОК ПРОПУСКНОЇ СПРОМОЖНОСТІ СИСТЕМИ З’ВЯКУ..................................................................................................................... 17
5. ОЦІНКА ДОЦІЛЬНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ЗАВАДОСТІЙКИХ КОДІВ 19
5.1 Побудова завадостійкого М(n,k) – кода 19
5.2 Порывняння коректуючого кода з границями коректувальних можливостей лiнійних кодів 23
5.3 Еквівалентна ймовірність помилки для двох варіантів систем 24
5.4 Розробка структурних схем пристроїв кодування та декодування вибраного коду 26
6. ВИБІР НАЙКРАЩОГО ВАРІАНТА СИСТЕМИ ЗВ’ЯЗКУ 30
ВИСНОВКИ 33
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
с (3.1)
Ритмом роботи всієї системи керує генератор тактових імпульсів (ГТІ), частота яких може дорівнювати частоті Fп = 1/Tп.
(3.2)
Група кодових слів разом із синхроімпульсом, розташовані на одному періоді Тп, утворюють кадр. Кадрова синхронізація необхідна для правильної роботи пристрою розділення каналів. Синхроiнформацію, необхідну для посимвольної синхронізації та синхронізації кодових слів, одержують з інформаційних кодових груп. Для кадрової синхронізації частіше всього виділяють окремий канал, а у вигляді сигналу кадрової синхронізації використовують сигнал з добрими автокореляційними властивостями, наприклад код Баркера, М-послідовності, мiнiмаксні коди та ін. Отже число каналів дорівнює N+1. Тоді час роботи одного каналу дорівнює:
(3.3)
Формування кола здійснюються протягом першої половини інтервалу Тк. Протягом другої половини інтервалу Тк відбувається порозрядне зчитування двійкового коду та видавання його за допомогою ключів на другий ступінь модуляції.
За час передачі кода Тк /2 потрібно передати l двійкових імпульсів. Знайдемо кількість рівнів квантування. Операція квантування полягає в наступному. Весь діапазон значень r(t) розбивається на L рівнів квантування. Звичайно L=2l, де l - розрядність двійкового коду. Якщо повідомлення у момент часу ti приймає значення ri = r(ti), що попадає у інтервал (Ri-Dri/2, Ri+Dri/2), тоді воно передається рівнем Ri. Очевидно, що миттєва помилка квантування (шум квантування) eкв = (ri-Ri) має максимальне значення дорівнююче Dri/2.
Проте ясно, що це рідкі події, тому більш повною характеристикою буде дисперсія шумів квантування.
Знайдемо дисперсію на i-му рівні квантування
, (3.4)
де прийнято, що в інтервалі Dri щільність W(r) має приблизно постійне значення.
Повна потужність по всім рівням квантування i = , з урахуванням (3.4)
, (3.5)
де позначена ймовірність pi = W(Ri)Dri (рис. 3.5).
Якщо припустити, що проводиться еквiдистантне квантування (всі Dri однакові та дорівнюють Dr), тоді з (3.5) одержимо
, (3.6)
при цьому відносна середньоквадратична помилка квантування, в разі рівномірного закону,
d2кв = s2кв/s2r = 1/L2 = 2-2l. (3.7)
Отже кількість рівнів квантування:
(3.8)
Знайдемо розрядність коду:
(3.9)
Знаючи розрядність коду l, знайдемо тривалість імпульсу:
(3.10)
Знайдемо тривалість імпульсу, для коректую чого коду БЧХ (31,5):
Як бачимо з розрахунків при однаковій тривалості роботи каналі, тривалість одного імпульсу при кодуванні кодом БЧХ різко зменшується.
Знайдемо щільність
max h(Х) = hmax(Х) = log . (3.11)
Отже, серед всіх джерел з обмеженою
і однаковою середньою
Якщо ширина спектра повідомлення r(t) дорівнює Dfеф то продуктивність джерела
(3.12)
Ентропія N незалежних джерел повідомлення:
(3.13)
Знайдемо ширину спектра КІМ-сигналу, яка розраховується через тривалість війкового символу:
(4.1)
Для коректую чого коду БЧХ (31,5) ширина спектру сигналу дорівнює:
Отже ширина
спектру сигналу при
Знайдемо вхідне допустиме відношення сигнал/завада на вході приймача:
(4.2)
Розрахуємо мінімально допустиму потужність сигналу на вході радіоприймального приладу РТС ПІ, яка забезпечує задане значення рош:
(4.3)
де – потужність завад, приведених до входу радіоприймального приладу РТС ПІ
(4.4)
Для коректуючи кодів:
Як бачимо, для БЧХ - коду потужність завад та мінімальна допустима потужність сигналу на вході радіоприймального приладу РТС ПІ збільшується за рахунок ширшого спектру сигналу.
Мінімальна потужність сигналу на виході радіопередаючого приладу РТС ПІ, яка реалізує , визначається співвідношенням:
(4.5)
для коректуючих кодів:
де g – коефіцієнт, враховуючий енергетичні втрати при випромінюванні та прийомі високочастотних сигналів; gе – коефіцієнт, враховуючий енергетичні втрати при розповсюджені високочастотних сигналів через іоносферу, тропосферу та гідро метеори.
S – ефективна площа поверхні (0,5pR2)
G – коефіцієнт підсилення антени.
Швидкість передачі інформації:
(4.6)
Пропускна здатність каналу зв’язку без завадостійкого кодування:
(4.7)
для завадостійкого кодування:
При завадостійкому кодуванні канал використовується набагато гірше ніж без кодування.
Для заданого виду первісного поліному та степені первісного кореня q = х25, побудуємо поле Галуа, знайдемо циклічну код матрицю та складемо рівняння мажоритарного декодування.
Побудуємо поле Галуа GF(25) відповідно до первісного полінома і первісного елемента q=х=р=2 і побудуємо допоміжне поле.
Таблиця 5.1
Степені qi |
Ненулеві вектори поля GF(25) |
Десяткові числа | |||||||||||||
Поліноми Ri(x)=ai(x) |
Двійкові вектори |
Ni | |||||||||||||
|
x0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 | ||||||||
x1 |
x |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
2 | ||||||||
x2 |
x2 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
4 | ||||||||
x3 |
x3 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
8 | ||||||||
x4 |
x4 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
16 | ||||||||
x5 |
x3 |
+ |
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
9 | ||||||
x6 |
x4 |
+ |
x |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
18 | ||||||
x7 |
x3 |
+ |
x2 |
+ |
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
13 | ||||
x8 |
x4 |
+ |
x3 |
+ |
x |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
26 | ||||
x9 |
x4 |
+ |
x3 |
+ |
x2 |
+ |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
29 | ||
x10 |
x4 |
+ |
x |
+ |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
19 | ||||
x11 |
x3 |
+ |
x2 |
+ |
x |
+ |
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
15 | ||
x12 |
x4 |
+ |
x3 |
+ |
x2 |
+ |
x |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
30 | ||
x13 |
x4 |
+ |
x2 |
+ |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
21 | ||||
x14 |
x |
+ |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
3 | ||||||
x15 |
x2 |
+ |
x |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
6 | ||||||
x16 |
x3 |
+ |
x2 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
12 | ||||||
x17 |
x4 |
+ |
x3 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
24 | ||||||
x18 |
x4 |
+ |
x3 |
+ |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
25 | ||||
x19 |
x4 |
+ |
x3 |
+ |
x |
+ |
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
1 |
27 | ||
x20 |
x4 |
+ |
x3 |
+ |
x2 |
+ |
x |
+ |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
31 |
x21 |
x4 |
+ |
x2 |
+ |
x |
+ |
1 |
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
23 | ||
x22 |
x2 |
+ |
x |
+ |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
7 | ||||
x23 |
x3 |
+ |
x2 |
+ |
x |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
14 | ||||
x24 |
x4 |
+ |
x3 |
+ |
x2 |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
28 | ||||
x25 |
x4 |
+ |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
17 | ||||||
x26 |
x3 |
+ |
x |
+ |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
11 | ||||
x27 |
x4 |
+ |
x2 |
+ |
x |
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
22 | ||||
x28 |
x2 |
+ |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
5 | ||||||
x29 |
x3 |
+ |
x |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
10 | ||||||
x30 |
x4 |
+ |
x2 |
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
20 | ||||||
x31 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 | ||||||||
Упорядкуємо тепер елементи поля GF(25), відповідно до первісного кореня θ = х25 = 225 = 25.
Таблиця 5.2
Степені qi |
Ненулеві вектори поля GF(25) |
Десяткові числа | |||||||||||||
Полиноми Ri(x)=ai(x) |
Двійкові вектори |
Ni | |||||||||||||
|
x0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 | ||||||||
x25 |
x4 |
+ |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
17 | ||||||
x19 |
x4 |
+ |
x3 |
+ |
x |
+ |
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
1 |
27 | ||
x13 |
x4 |
+ |
x2 |
+ |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
21 | ||||
x7 |
x3 |
+ |
x2 |
+ |
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
13 | ||||
x1 |
x |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
2 | ||||||||
x26 |
x3 |
+ |
x |
+ |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
11 | ||||
x20 |
x4 |
+ |
x3 |
+ |
x2 |
+ |
x |
+ |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
31 |
x14 |
x |
+ |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
3 | ||||||
x8 |
x4 |
+ |
x3 |
+ |
x |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
26 | ||||
x2 |
x2 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
4 | ||||||||
x27 |
x4 |
+ |
x2 |
+ |
x |
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
22 | ||||
x21 |
x4 |
+ |
x2 |
+ |
x |
+ |
1 |
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
23 | ||
x15 |
x2 |
+ |
x |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
6 | ||||||
x9 |
x4 |
+ |
x3 |
+ |
x2 |
+ |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
29 | ||
x3 |
x3 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
8 | ||||||||
x28 |
x2 |
+ |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
5 | ||||||
x22 |
x2 |
+ |
x |
+ |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
7 | ||||
x16 |
x3 |
+ |
x2 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
12 | ||||||
x10 |
x4 |
+ |
x |
+ |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
19 | ||||
x4 |
x4 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
16 | ||||||||
x29 |
x3 |
+ |
x |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
10 | ||||||
x23 |
x3 |
+ |
x2 |
+ |
x |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
14 | ||||
x17 |
x4 |
+ |
x3 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
24 | ||||||
x11 |
x3 |
+ |
x2 |
+ |
x |
+ |
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
15 | ||
x5 |
x3 |
+ |
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
9 | ||||||
x30 |
x4 |
+ |
x2 |
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
20 | ||||||
x24 |
x4 |
+ |
x3 |
+ |
x2 |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
28 | ||||
x18 |
x4 |
+ |
x3 |
+ |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
25 | ||||
x12 |
x4 |
+ |
x3 |
+ |
x2 |
+ |
x |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
30 | ||
x6 |
x4 |
+ |
x |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
18 | ||||||
З таблиці знаходимо, що кодове слово
В1 = {βi} = 111110111000101011010000110010
Усі його циклічні зрушення, а також нульове кодове слово
В1 = {βi} = 000000000000000000000000000000
утворять (31,5) – код БЧХ, чи по іншому – код максимальної довжини n=25–1=31.
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |