Вплив розвитку техніки професійної діяльності на життєдіяльність особистості

 - здатність ефективно управляти собою та своїм часом.

 - здатність прояснити свої особисті цінності.

 - визначення мети роботи, що виконується і власних цілей.

 - постійне зростання і розвиток.

 - здатність швидко та ефективно вирішувати проблеми.

 - винахідливість та здатність гнучко реагувати на зміни ситуації.

 - вплив на оточуючих, не застосовуючи прямі накази.

 - використання нових сучасних управлінських прийомів.

 - вміле використання людських ресурсів.

 - вміння допомогти іншим в швидкому вивченні нових методів і оволодіння практичними навичками роботи.

 - вміння створювати та удосконалювати групи, які здатні швидко ставати винахідливими і результативними у роботі. Це узагальнені здібності та якості, якими повинен володіти менеджер. Та якщо детально розглядати це питання, то якості і риси керівника, що досягає успіху, можна поділити на психологічні, інтелектуальні, професійні та соціальні.

  Психологічні якості:

 - прагнення бути лідером, здатність до керівництва.

 - сильні вольові якості.

 - готовність до розумного ризику.

- прагнення успіху, честолюбство.

 - здатність до домінування в екстремальних умовах.

- самодостатність особистості.

- стійкість проти стресу.

- адаптивність, тобто швидка пристосовуваність до нових умов.

  Інтелектуальні якості

 - прагнення до постійного самовдосконалення.

- схильність до сприйняття нових ідей і досягнень, здатність відрізнити їх від ілюзорних.

 - панорамність мислення (системність, широта, комплексність) і професійна предметність (знання деталей і тонкошів управління).

 - мистецтво швидко опрацьовувати, ранжувати інформацію і на цій основі приймати рішення.

 - здатність до самоаналізу.

Професійні  якості:

 - вміння ефективно використовувати кращі досягнення науково-технічного прогресу.

- глибокі знання особливостей функціонування ринкової економіки.

- схильність і здатність віднаходити резерви людського чинника в підприємництві.

 - вміння заохочувати персонал за добру роботу і справедливо критикувати.

- уміння ефективно і раціонально розподіляти завдання і виділяти на них оптимальний час.

 - діловитість, постійний вияв ініціативи, підприємливість.

 Соціальні риси:

- уміння враховувати політичні наслідки рішень.

- схильність керуватися принципами соціальної справедливості.

- уміння встановлювати і підтримувати систему стосунків з рівними собі людьми.

 - тактовність і ввічливість, переважання демократичності в стосунках з людьми.

 - уміння залишатися цілим між "молотом" і "ковадлом" (тиском з гори і опором знизу).

 - уміння брати на себе відповідальність.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.3. Людина в умовах науково-технічної революції

Сутність і наслідки сучасної НТР. Майже всі важливі зміни, що відбувалися в житті людей  у XX столітті, були так чи інакше пов'язані  з науково-технічною революцією (НТР). Сучасна НТР — це якісний  стрибок у розвитку науки і  використанні її досягнень, який супроводжувався  перетворенням науки в безпосередню продуктивну силу суспільства і  своєрідніш переворотом у всій системі продуктивних сил. Нові відкриття, які були зроблені в природничих науках у кінці минулого й на початку нинішнього століть, не тільки суттєво вплинули на розуміння навколишнього світу, а й зробили можливим практичне використання багатьох законів природи, сил і стихій в людській діяльності. Це призвело до створення нових машин і технологічних процесів на рівні кібернетичних систем, здатних до швидкого вдосконалення свосї організації. Кібернетика стала теоретичною основою автоматизації виробничих процесів, дозволила ефективно застосовувати біологічні знання в технічному моделюванні при вирішенні інженерних завдань. Особливостями сучасної НТР є також практичне застосування відкритих наукою матеріалів і способів їх створення з наперед визначеними властивостями, використання нових джерел енергії. Якщо раніше наукові відкриття й технічні нововведення були значною мірою відокремлені, то в умовах сучасної НТР вони безпосередньо пов'язані між собою і взаємозалежні. Так, використання нових джерел енергії не тільки дало людям можливість створювати потужніші машини й агрегати і з їхньою допомогою підкоряти собі інші природні сили і стихії, а й призвело до створення та нагромадження зброї масового зищення, до загрозливих екологічних наслідків, які, у свою чергу, негативно впливають на здоров'я людей. Постійне удосконалення техніки супроводжується не тільки зростанням продуктивності праці й підвищенням якості продукції, а й зменшенням робочих місць та поширенням безробіття. Швидке зростання обсягу наукової інформації призволить до її не менш швидкого застаріння, а поглиблення спеціалізації наукових досліджень супроводжується не лише детальнішим проникненням у сутність наукових проблем, а й їх «незрозумілістю» для більшості людей. Якщо, наприклад, раніше говорили про зростання відмінностей і, відповідно, нерозуміння між «фізиками» і «ліриками», то сьогодні навіть спеціалісти в галузі фізики не завжди можуть порозумітися між собою, якщо вони займаються дослідженнями різних наукових проблем. Швидке збільшення й оновлення наукової інформації, яке іноді називають «інформаційним вибухом», негативно позначилось і на розвитку освіти, породило в ній певні кризові явища. Так, прагнення постійно оновлювати зміст навчання, приводячи його у відповідність із новими досягненнями науки, спричинили появу великої кількості нових навчальних дисциплін і предметів та надмірне «розбухання» навчальних програм і підручників, внаслідок чого перед учнями й студентами ставилася іноді вимога засвоїти більший обсяг наукової інформації, ніж це під силу нормальній людині. Крім того, значна кількість цієї інформації, внаслідок її спеціалізованості й вузькопрофесійного призначення, пізніше виявлялася для людей "непотрібним баластом" і залишалася невикористаною, не кажучи вже про те, що вона нерідко ще до закінчення навчального закладу застарівала. Бурхливий розвиток технічних засобів зв'язку і засобів масової інформації суттєво вплинув на духовне життя людей, збільшив можливості й полегшив шляхи їх прилучення до світової культури. Але знов-таки ці досягнення у XX столітті мали не тільки позитивні наслідки. По-перше, зросли й можливості ідеологічного «обовдурювання» людей, нав'язування їм певних стереотипів свідомості та догм, вигідних лише тим, у чиїх руках і під чиїм контролем перебувають ці засоби зв'язку і масової інформації. А по-друге, самі ці засоби почали значною мірою впливати на зміст і якість тісї культурної інформації, що поширювалася з їх допомогою. Завдяки їм у великій кількості почали з'являтися і «заноситися» у кожний дім низькопробні радіо- і телепередачі, які поповнювали арсенали масової культури, будучи надзвичайно далекими від справжніх культурних цінностей. Масове «споживання» цієї псевдокультури теж нерідко приводило не до збагачення, а до духовного збіднення і моральної деградації мільйонів людей. На основі наведених прикладів правомірно зробити висновок, що сучасна НТР може приносити людям не тільки благо, а її зло. Було б, звичайно, наївно звинувачувати в ньому саму науку чи техніку. Досягнення НТР — лише засоби, і те, як вони будуть використані або до яких наслідків призведуть, значною мірою залежить від намірів, на які вони спрямовані, від того, в чийому розпорядженні вони перебувають і чиїм інтересам служать. Нарешті, слід пам'ятати, що головним критерієм і мірилом будь-якого прогресу, зокрема і науково-технічного, є сама людина. Абсолютизація ролі техніки, технічного прогресу, матеріального виробництва призвела до знецінення самої людини й людського життя, до уявлень про меншовар-тісність у суспільному житті гуманітарної культури, освіти, медичного обслуговування. Творцями технократичного мислення в нашому столітті були й деякі філософи, які вважали, шо саме «недосконалість людської природи» не дає змоги здійснювати технічний прогрес швидшими темпами й закликали до «вдосконалення» ціп природи, жорстокішого підпорядкування людини розвитку техніки та промисловості. З їхньої точки зору, до поширення й популяризації якої доклали зусиль і деякі пиеьмен-пики-фантасти, досконалішими й ціннішими за людей у розвитку технічної цивілізації можуть бути роботи. З їх появою нашу епоху почали навіть називати «ерою роботизації». Окремими представниками технократичного мислення ця ера пов'язувалася не тільки із зростаючим використанням досягнень автоматики й електроніки у виробничих процесах, а й із уподібненням роботам самої людини і з роботизацією усього її життя. В останні десятиліття нашого століття технократичні ілюзії змінилися технічніш песимізмом. Для нього характерні зневіра в можливостях науково-технічного прогресу й навіть вороже до нього ставлення, заклики зупинити його поступ, звинувачення в усіх людських бідах і трагедіях та пророкування близької загибелі людської цивілізації внаслідок його подальшого розвитку. Підстав для таких невтішних поглядів і прогнозів є чимало. Це  загострення внаслідок НТР глобальних проблем, і знищення багатьох традиційних форм співжиття і спілкування людей, шо століттями складалися в надрах національних культур, і знецінення справжньої духовності, яка аж ніяк не зводиться лише до кількості наукових знань, і надмірні навантаження на людський організм та психіку у зв'язку з ускладненням і прискоренням соціальних процесів і темпів життя. Але водночас, знов-таки, слід зазначити, що було б неправильно бачити «корінь хла» в самому науково-технічному прогресі. Якщо ми хочемо бути багатшими і сильнішими, мріємо про збільшення тривалості людського життя и освоєння космічного простору, яке стане просто необхідним для прийдешніх поколінь, то ми не повинні й не можемо відмовлятися від подальшого розвитку науки й техніки. Проте слід розуміти, що вони самі по собі не здатні зробити життя людей повноціннішим і щасливішим. Вони можуть лише сприяти цьому за умови, якщо будуть використовуватися тільки на благо людини. Для цього потрібна насамперед їхня гуманізація, тобто повне підкорення інтересам людини і всього людства. Таке можливо лише у тому разі, коли в цілому суспільстві, в усіх сферах його життя людина стане найвищою цінністю і метою, а не засобом суспільного розвитку. Не менш важливою умовою гуманізації науки й техніки с також подальший розвиток культури, особливо духовної. Переорієнтація світогляду па загальнолюдські інтереси й цінності, прагнення допомогти кожній людській Істоті, виховання моральної відповідальності за свої вчинки та вміння передбачати їх можливі наслідки — ось лише деякі орієнтири, які можуть допомогти людству спрямувати науково-технічний прогрес у потрібному напрямку й використати його на користь самій людині.

 

 

 

 

 

 

 

Розділ ІІ. Аналіз результатів дослідження професійного вигорання та стресостійкості офіс-менеджерів.

 

2.1 Опис методик  дослідження

Метою нашого дослідження ми взяли дослідження та діагностику психічного вигорання та стресостійкості особистості.

Завдання нашого дослідження :

1.Проведення тестування  за допомогою методик  «Діагностика  професійного вигорання» (К. Маслач, С. Джексон, в адаптації Н.Е. Водоп’янової), Методика «Визначення стресостійкості та соціальної адаптації» Холмс і Раге.

2.Виявлення різних рівнів  психічного вигорання у людини.

3. Порівняння результатів  психічного вигорання офіс менеджерів у яких 1 рік стажу та 5 років стажу і більше.

Методика «Діагностика професійного вигорання» ( К. Маслач, С. Джексон, в адаптації Н.Е. Водоп’янової) націлена на вивчення ступеня професійного вигорання. Методика «Визначення стресостійкості та соціальної адаптації» Холмс і Раге направлена на виявлення ступеня стресового навантаження особистості та ступеня її опору стресу. Лікарі Холмс і Раге вивчали залежність захворювань (в тому числі інфекційних хвороб і травм) від різних стресогенних життєвих подій у більш ніж п'яти тисяч пацієнтів. Вони прийшли до висновку, що 151 психічній і фізичній хворобі зазвичай передують певні серйозні зміни в житті людини. На підставі свого дослідження вони склали шкалу, в якій кожній важливій життєвій події відповідає певне число балів залежно від ступеня її стресогенності.Відповідно до проведених ними досліджень було встановлено, що 150 балів означають 50% імовірності виникнення якогось захворювання, а при 300 балах вона збільшується до 90%.

2.2 Аналіз та  інтерпретація результатів вивчення  професійного вигорання офіс-менеджерів

 

Детальна характеристика досліджуваних

Досліджувалися офіс-менеджери сімейного підприємства « Імідж Освіта»; 12 досліджуваних, які попрацювали 5 років та 13 досліджуваних які мають досвід роботи 10 років та більше.

Обробка результатів

Після проведення дослідження  «Діагностика професійного вигорання» ( К. Маслач, С. Джексон, в адаптації Н.Е. Водоп’янової), отримані результати ми оформили в таблиці і побудували діаграми відповідно результатам

 

Діагностика професійного вигорання

Опитувані	Середнє значення			Середньо –  групове значення
	ЕВ	Д	Род	ЕВ	Д	Род
5років стажу	17.8	9.2	33.7	17.3	6.2	37.2
10 років стажу	16.8	3.2	40.7

 

 

 

 

Інтерпретація результатів

Результати нашого дослідження (методика «Діагностика професійного вигорання» (К. Маслач, С. Джексон, в адаптації Н.Е. Водоп’янової)) свідчать про те, що 37.2 опитаних відчувають на собі дію третього компоненту синдрому емоційного вигорання – редукції особистих досягнень, 6.2 опитаних відчувають на собі дію другого компоненту синдрому емоційного вигорання – деперсоналізації та 17.3 опитаних відчувають на собі дію першого компоненту синдрому – емоційного виснаження.

Емоційне виснаження розглядається  як основна складова емоційного вигорання  і проявляється у зниженому емоційному фоні, байдужості и емоційному перенасиченні. Слід сказати, що найбільшу дію емоційного виснаження відчувають працівники в яких до 5 років стажу в них результат вищий ( 17.3) ніж у працівників в яких до 10 років стажу (16.8). В загальному даний результат не перевищує норми.

Деперсоналізація проявляється в деформації стосунків з іншими людьми. В одних випадках це може бути підвищення залежності від навколишніх. В інших - підсилення негативізму, цинізм установок і почуттів у відношенні до реципієнтів: пацієнтів, клієнтів і т.п. В працівників з досвідом деперсоналізація проявляється меншою мірою (3.2) ніж у працівників з меншим досвідом ( 6.2) це відображається на отриманих результатах.

Редукція особистих досягнень - може проявлятися або в тенденції  негативно оцінювати себе, занижувати свої професійні досягнення та успіхи, негативізмі у відношенні до службових  достоїнств і можливостей, або у  применшенні власного достоїнства, обмеженні своїх можливостей, обов’язків у відношенні до інших. Більшою мірою  проявляється у працівників з 10 р. стажу ( 40.7) ніж у працівників з 5 р. стажу ( 33. 7).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.3. Аналіз та інтерпретація результатів вивчення стресостійкості та соціальної адаптації офіс-менеджерів

 

Обробка результатів

Після проведення методики «Визначення стресостійкості та соціальної адаптації» Холмс і Раге, а саме надання оцінки висловлюванням, які наведені в даній методиці,ми представили їх у вигляді таблиці та діаграми.

 

Діагностика стресостійкості  та соціальної адаптації

Ступінь опірності  стресу
Досить велика	Висока	Порогова	Низька (вразливість)
0	16%(4)	48%(12)	36%(9)
5 років	44%(11)
10 років	56%(14)

 

 

 

 

Інтерпретація результатів 

Дану методику пройшло 25 чоловік. 16%(4) показали високий ступінь  опірності стресу,що свідчить про  характерну низьку ступінь стресового навантаження. 4 досліджуваних виявляєте  високий ступінь стресостійкості. Іхню енергію та ресурси вони не витрачаєте на боротьбу з негативними психологічними станами, що виникають в процесі стресу. Тому будь-яка іхня діяльність, незалежно від її спрямованості і характеру стає ефективнішою.

Це дає можливість говорити про управлінську діяльність як таку, що має стресогенний характер. Підвищення рівня стресостійкості особистості прямо і безпосередньо веде до продовження життя. 48%(12) показали пороговий (середній) ступінь опірності стресу. Для цих людей характерна середня ступінь стресового навантаження. Вони виявляють середню ступінь стресостійкості. Їхня стресостійкість знижується зі збільшенням стресових ситуацій у житті. Це призводить до того, що особистість змушена левову частку своєї енергії і ресурсів взагалі витрачати на боротьбу з негативними психологічними станами, що виникають в процесі стресу. Та 36%(9) людям притаманна Низька ступінь опірності стресу.

Для них характерна висока ступінь стресового навантаження. Вони виявляють низький ступінь стресостійкості (вразливість). Це дає можливість говорити про управлінську діяльність як таку, в якій до мінімуму знижено стресогенний характер. Велика кількість балів - це сигнал тривоги, що попереджає вас про небезпеку. Отже, цим досліджуваним необхідно терміново щось зробити, щоб ліквідувати стрес. Якщо сума балів перевищує норму, це загрожує психосоматичним захворюванням.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

 

Науково-технічний прогрес  є важливою умовою (складовою) культурного  розвитку нашого суспільства. На сьогоднішній день нам важко уявити своє життя  без продуктів НТП (комп'ютера, мобільного телефона, побутової техніки, аудіо  і відеоапаратури, різного роду машин  та устаткування, автомобілів та ін.), які не тільки створюють комфортні  умови для існування, але і  сприяють якості, продуктивності нашого навчання і праці. Та, на жаль,  НТП  містить в собі і певні загрози  для життя і здоров'я людини, вплив  яких необхідно максимально  обмежити, підвищити якість створених  ним продуктів (в плані безпеки) для збереження здоров'я і благополуччя майбутнього покоління. В даній курсовій роботі досліджувався вплив техніки професійної діяльності на стресостійкість та емоційне вигорання людини, що безпосередньо впливає на загальну життєдіяльність особистості, нами було досліджено 25 чоловік, а саме 25 офіс-менеджерів  СП «Імідж Освіта», які кожного дня мають прямий контакт з технікою професійної діяльності, а саме комп’ютерами, факсами, ксероксами, друкувальними машинами,та програмами які постійно оновлюються та які треба опановувати для подальшої праці. Після проведення експерименту нами було виявлено що більшість працівників мають низький рівень стресостійкості та середній рівень емоційного вигорання, які негативно відображаються на спілкуванні даних досліджуваних з оточуючими їх людьми. Наша гіпотеза була доведена, швидкий розвиток техніки професійної діяльності негативно впливає на життєдіяльність особистості.