Україна-унітарна держава

 

  Зміст

Вступ……………………………………………………………………………3

1. Принципи правового статуту людини і громадянина закріплені Конституцією України…………………………………………………………………………

2. Загальна характеристика поняття "права та свободи людини і громадянина"...............................................................................................

3. Основні ознаки економічних та культурних прав людини......................

4. Обов‘язки людини передбачено Конституцією України........................

5. Поняття та зміст Конституційних гарантій прав людини......................

Висновок……………………………………………………………………….

Література………………………………………………………………………….

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ    

Ми живемо у нелегку, проте надзвичайно  насичену  історичними  подіями

добу переходу від несвободи, гніту, безправ’я  до  утверження  прав  людини,

поваги  до  гідності  особистості,  усвідомлення  того,   що   людина   сама

відповідає за себе, за своє  сьогодення  та  прийдешнє.  Нова  Україна,  яка

набула незалежності на зламі століть, проголосила для себе,  що  людина,  її

життя та здоров’я, честь і гідність, недоторканість і  безпека  визначаються

за найвищу соціальну цінність.

      Український народ – громадяни України  усіх  національностей  – обрав

шлях побудови демократичної Держави, тобто Держави, в якій  буде  здійсненно принцип панування права, що грунтується на визнанні прав  і  свобод  людини.

Права людини в сучасному світі – це не просто актуальна тема,  це  проблема.

Людство, що  пройшло  крізь  бійню  двох  світових  воєн,  безлічі  кривавих локальних конфліктів, пережито жорстокі диктатури, дійшло  висновку,  що  не

може бути миру и злагоди на Землі, не може  бути  организованого  цивільного

життя без поваги до людини, її  прав,  свобод  і  потреб.  Взагалі  – то  у

статусі особи в кожному суспільстві і в кожній  Державі  відображається  її

гуманізм та демократизм.

 

 

 

1. Принципи правового статуту людини і громадянина закріплені Конституцією України.

 

   Конституція України закріплює важливі елементи основ правового статуту або конституційний статут громадян. Адже тільки вона регулює найважливіші, найсуттєвіші відносини між державою та громадянами. Інші відносини регулюються актами відповідних галузей права (цивільного, адміністративного і т.д.).Основи правового статусу громадян України визначають ті конституційно-правові норми, які регулюють суспільні відносини щодо громадянства, принципів статусу особи, конституційних прав, свобод та обов'язків громадян, гарантій реалізації, захисту та охорони прав і свобод громадян, відповідальності громадян за скоєні ними правопорушення згідно із законом.

Конституційний статус громадян України є одним з головних елементів демократичного конституційного ладу держави (ст.ст. 3,4,8,13,14 Конституції). Цей статус невіддільний від закріплених в Конституції України засад демократичного конституційного ладу — народного суверенітету, поділу державної влади, верховенства права та інших.Основи правового статусу громадян базуються на певних принципах: невідчужуваності і непорушності прав і свобод громадян, рівноправності громадян, гарантованості конституційних прав і свобод громадян, юридичної відповідальності за невиконання громадянами конституційних обов'язків. Ці загальнодемократичні принципи статусу громадян певним чином відбиті у ст. ст. 11-24 Конституції України, яка виходить з ідей природних, а тому невідчужуваних і непорушних прав людини. Ці ідеї відстоювали Руссо, Вольтер. Кант, Радіщев, Сковорода, Шевченко, Драгоманов, Франко, Грушевський та інші філософи, громадські і політичні діячі.Нормативно-правовими актами, які закріплюють основи правового статусу громадян України, є Конституція України, закони України, міжнародні договори, ратифіковані Україною.

Конституція України є головним правовим джерелом у регулюванні основ цього статусу громадян. Законами України закріплюються окремі інститути даних основ: громадянства, політичних та інших прав і свобод громадян, судових гарантій тощо. Конституція України, зокрема, передбачає, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод громадян, які не вичерпуються Основним Законом.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Загальна характеристика поняття "права та свободи людини і громадянина".    

Свободу людини визначають певні ознаки. Слід зазначити, що люди є вільними від народження, ніхто не має права порушувати їх природні права. До того ж, у демократичному суспільстві саме держава є головним гарантом свободи людини. За своїм обсягом поняття свободи людини повно відображає принцип, закладений у ст. 19 Конституції України, згідно з яким людина має право робити все, за винятком того, що прямо заборонено чинним законодавством. Свободу людини характеризує й принцип рівних правових можливостей, правового сприяння і правової охорони, який закріплюють демократичні конституції, у тому числі, й Конституція України. Водночас свобода людини як об'єктивна реальність виходить за межі, врегульовані правом, і має витоки у системі інших соціальних норм, що панують у демократичному суспільстві. Треба пам'ятати, що поняття свободи може мати неоднакове тлумачення, оскільки, з одного боку, cвoбoда характеризує загальний стан людини, її соціальний статус, а з другого — конкретизується у можливості вчиняти ті або інші конкретні дії в межах, наданих людині мораллю та правом. Можливості такого роду, що надаються нормами .чинного права, визначаються як суб'єктивні права людини. Теорія права і правова практика розрізняють поняття "права людини" і "права громадянина". У першому випадку мова йде про права, пов'язані з самою людською істотою, її існуванням та розвитком. Людина (як суб'єкт прав і свобод) тут виступає переважно як фізична особа. За Конституцією України до цього виду прав належать право на життя (ст. 27), право на повагу до гідності людини (ст. 28), право на свободу та особисту недоторканність (ст. 29), право на невтручання в особисте та сімейне життя (ст. 32) тощо.                                Що ж до прав громадянина, то вони зумовлені сферою відносин людини із суспільством, державою, їх інституціями. Основу цього виду прав становить належність людини до держави, громадянином якої вона є.Права людини порівняно з правами громадянина пріоритетні. Адже права людини поширюються на всіх людей, які проживають у тій або іншій державі, а права громадянина — лише на тих осіб, які є громадянами певної країни. Прикладом прав громадянина, закріплених Конституцією України, є право на свободу об'єднання у політичні партії та громадські організації (ст. 36), право брати участь в управлінні державними справами (ст. 38), право на проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій (ст. 39), право на соціальний захист (ст. 46) тощо.