Становлення патопсихології

     Змішання понять "патопсихологія" і "психопатологія" відбувалося  через відсутність чіткої диференціації  завдань психології й психіатрії  в період первісного нагромадження  фактичного матеріалу в конкретних  дослідженнях аномалій психіки,  тим більше, що дослідники, як  правило, в одній особі сполучали  й психіатра й психолога. 

      В кінці ХІХ ст. психологія стала поступово втрачати свій описовий характер, її дослідження набули інтегративні зв'язку з цілою низкою природничих наук, таких як фізіологія, нейрофізіологія, загальна психологія, загальна психологія, Нейроанатомия і т. д. Все більш широке застосування набувають експериментально-психологічні методи В. Вундта і його учнів. Міцні позиції на ринку високих наукових технологій в психологічній практиці і фундаментальній науці займає школа Е. Крепеліна, П. Жане.  Експериментально-психологічні лабораторії інтенсивно організовуються не тільки при провідних цикверсетечмскіх клініках на заході, але і в Росії.

     До 1885 р. добре відомими і авторитетними науковими підрозділами стали лабораторії В. М. Бехтерєва у Канаді, С. С. Корсакова в Москві (1886). Навіть провінційні міста мали до кінця ХІХ ст. досить потужними експериментально - психологічним потенціалом дослідників (лабораторія В. Ф. Чижа в м. Юр'єв, І. О. Сікорського в м. Києві). До рубежу ХІХ - ХХ ст склалися всі передумови щоб запідозрити на науковій арені поява ще одного свіжого обличчя - нової галузі психологічної науки - патологічної психології. 

СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ: 

1. Блейхер В. М. Клиническая патопсихология. — Ташкент, «Медицина», 1976. — С. 326.
2. Блейхер В. М Патопсихологическая діагностика. – Киев, 1987.
3. Буторин Г.Г., Агавелян М.Г. Основы детской патопсихологии с элементами дефектологии (таблицы и схемы): Учеб. пособие. - Челябинск, 2001. - 99 с.
4. Зейгарник Б.В.Патопсихология : Учебное пособие.- М.:Академия, 1999.- 208 с.