Соціально-психологічною адаптації підлітків

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

НавчАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПРАВА ТА ПСИХОЛОГІЇ

Факультет правового забезпечення підприємницької діяльності та психології

Кафедра психологічних дисциплін 
 

      КУРСОВА РОБОТА 

СТУДЕНТКИ 11 НАВЧАЛЬНОЇ ГРУПИ

                                   ЧЕРНОВОЇ  ГАЛИНИ   СЕРГІЇВНИ 

ТЕМА: ОСОБЛИВОСТІ СОЦІАЛЬНО-ПСИХІЧНОЇ АДАПТОВАНОСТІ СТАРШОКЛАСНИКІВ РІЗНОЇ СТАТІ 
 

                                   НАУКОВИЙ КЕРІВНИК:  професор кафедри,

                                                                   доктор психологічних наук

                                                                                           Хохліна О.П.                                    
 
 
 
 
 
 
 

                                                  КИЇВ – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП            

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНИЙ ОГЛЯД СОЦІАЛЬНО – ПСИХОЛОГІЧНОЇ АДАПТАЦІЇ СТАРШОКЛАСНИКА

1. Особливості статеворольової соціалізації сучасних підлітків
2. Концептуальні підходи до вивчення соціально - психологічної адаптації
3. Особливості адаптації старшокласників різної статі

Висновки до розділу       

РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ СОЦІАЛЬНО – ПСИХОЛОГІЧНОЇ АДАПТАЦІЇ СТАРШОКЛАСНИКІВ РІЗНОЇ СТАТІ

2.1.    Характеристика досліджуваних

2.2.    Методи дослідження

2.3.     Результати дослідження

Висновки до розділу

ВИСНОВОКИ    

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВСТУП

Актуальність. Наукова та практична актуальність цієї проблеми полягає в тому, що сучасне суспільство зацікавлене зберегти і поліпшити здоров'я людини. Тому вивчення механізмів і закономірностей адаптації людини в різноманітних виробничих і соціальних умовах на різних рівнях набуває в даний час фундаментальне значення.

 У період  всього життя людини - з моменту  народження і до самої смерті - його безперервно супроводжує  процес адаптації. Цей процес  нероздільний з самим поняттям "життя": уявляємо життя без  адаптації, так само як і  адаптація не існує поза життєвого  циклу живого організму.  Адаптація  особистості особливо молодої  людини в суспільстві постійних  змін утруднена, людина не встигає  за стрімким перебігом подій.  Розширюється сфера дезадаптації. Молоді люди змушені орієнтуватися  на окремі, хоча і важливі життєві  перспективи; змінюються життєві  цінності.  Юність вважається  дуже важливим періодом в соціально – психологічному розвитку людини. Вже не дитина, але ще й не дорослий, підліток стикається з різними соціальними вимогами і новими ролями, що і становить істота завдання, яка пред'являється людині в цьому віковому періоді. У старшокласників особливо гостро виявляються, акцентуються деякі властивості характеру. Такі акцентуації, не будучи самі по собі патологічними, тим не менш підвищують можливість психічних травм і відхилень від норм поведінки.

У сучасних психолого-педагогічних дослідженнях дедалі частіше розглядається  процес формування особистості як представника певної статі, як носія деяких вихідних якостей, що визначають зміст поведінки  індивіда як чоловіка або жінки, хлопчика або дівчинки. Це і не дивно, бо поза статтю людина не існує.

 В психології  є загально прийнятим уявлення  про те, що формування статевих  відмінностей людини відбувається  під впливом соціокультурного  середовища в результаті засвоєння  особистістю системи соціальних  цінностей як певних норм, зразків  поведінки та зовнішнього вигляду  чоловічої або жіночої статі.  Соціальні психологи, підкреслюючи  те, що багато відмінностей між  чоловіками і жінками обумовлюється  культурою суспільства, віддають  перевагу термінові “гендер”, порівняно  з поняттям “стать”, в якому  відображено біологічну сторону  статевих відмінностей. Гендерні  відмінності досліджуються в  соціальній психології з точки  зору їх залежності від гендерних  ролей, тобто від системи норм  культури, в якій міститься узагальнена  інформація про якості, що є  властивими кожній статі. Процес, у якому люди засвоюють гендерні  ролі, позначається терміном “статеворольова  соціалізація”.

 Про важливість  культурних чинників у формуванні  гендерних особливостей людини  свідчить те, що в останнє століття  відбулись помітні зміни в  гендерних ролях, утворились різні  їх моделі, які не завжди узгоджуються  з існуючими традиційними стереотипами  маскулінності - фемінності. На фоні цих змін в сфері гендерної культури суспільства може виникати протиріччя між революційністю гендерних ролей і консервативністю гендерних стереотипів, яке впливатиме на характер процесу статеворольової соціалізації. Науковий підхід до створення програм статевого виховання зростаючого покоління вимагає досліджень особливостей процесу статеворольової соціалізації в сучасних умовах.

Об'єкт  дослідження: соціально-психологічна адаптація та статеворольова соціалізація підлітків.

Предмет: соціально-психологічна адаптація старшокласників різної статі.

Мета: виявити взаємозв’язок між соціально - психологічною адаптацією та статеворольовою  соціалізацією старшокласників.

Завдання:

1. Вивчення та  аналіз літературних джерел з  даної проблеми.

2. Підбір методик,  що дозволяють вивчити соціально-психологічну адаптацію старшокласників різної статі.

3. Проведення  психологічного дослідження.

4. Аналіз і  обговорення отриманих результатів.

Гіпотеза: особливості соціально-психологічної адаптації залежать від статі, в даному випадку – старшокласника.

Методи  дослідження:

1. Методика діагностики соціально-психологічної адаптації  К. Роджерса і Р. Даймонда
2. Методика С. БЕМ. Дослідження маскулінності - фемінінності особистості.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНИЙ ОГЛЯД СОЦІАЛЬНО – ПСИХОЛОГІЧНОЇ АДАПТАЦІЇ СТАРШОКЛАСНИКА 

1. Особливості статеворольової соціалізації сучасних підлітків

Необхідним фактором розвитку особистості, без якого  не відбувається формування особистісних якостей, є соціалізація, процес упродовж якого не тільки засвоюються готові форми, установки, взірці поведінки і способи соціального життя, взаємодія з матеріальною, духовною культурою, адаптування до суспільства, але й виробляється власний соціальний досвід, ціннісні настанови, свій стиль життя.

На сьогодні науковці розмежовують загальний процес соціалізації на окремі напрямки, в залежності від особливостей змісту соціалізаційного процесу: професійна, трудова, правова, політична, економічна соціалізація тощо. У пропонованій статті розглядатимуться особливості статеворольової соціалізації  у підлітковому віці (10-14 років).

На  відміну  від  інших  періодів  розвитку  дитини,  саме  у  підлітковому  віці  триває  розвиток самосвідомості, самозміна особистості, становлення образу "Я", тому безумовно стихійна, цілеспрямована та  відносно  спрямована  соціалізація  формують  особистість  підлітка, спонукають  до  саморозвитку, самовихованню  й  самоствердженню  У  цей  важливий  період  у  житті  та  розвитку  людини перебудовується  увесь  організм:  статеве  дозрівання,  фізіологічні  зміни, прагнення до  самостійності, вироблення власної поведінки тощо.

Статеві ролі й  стереотипи починають усвідомлюватися задовго до підліткового віку, в якому процес статеворольової соціалізації триває більш складніше ніж у дитинстві, шкільному віці. 

Цей період називають  періодом статевого дозрівання, який характеризується бурхливим перебігом морфологічної й функціональної перебудови організму, значними змінами в особистісному формуванні.

Фізичний розвиток підлітків випереджає соціально-психологічне формування підлітка. У процесі статеворольової соціалізації  створюються умови для розвитку підлітка: прийняття себе, своїх проблем і вимог до оточуючих та навколишнього середовища, навчання керувати власною психікою, сексуальністю тощо. 

У  цей  період,  підліток,  турбуючись  змінами  свого  тіла,  появою  вторинних  статевих  ознак  та еротичних переживань, формує статеву ідентичність дорослої людини, в якій провідна роль відводиться загальноприйнятим взірцям маскулінності-фемінності. Через образ власного тіла формується первинний елемент "Я-концепції", чоловічі чи жіночі риси. 

Однією з найважливіших  ланок статеворольової соціалізації є сім’я, тому що вона є першим і вирішальним етапом для хлопчика та дівчинки, які ототожнюють себе зі своїми матусями, з батьками. 

Необхідно зазначити, що саме у сім’ї триває засвоєння  сімейних ролей, ролей подружжя, тобто характер і стиль взаємин між членами сім’ї, родичами, розподіл обов’язків, атмосфера.

Особлива роль сім’ї у формуванні психологічної статі підлітка, його розумовому розвитку. 

Також необхідна  емоційна підтримка для формування чоловічої та жіночої самосвідомості через освітній рівень сім’ї, матеріальні умови, ціннісні настанови, стиль життя, взаємостосунки, інтереси членів сім’ї, які стихійно, на несвідомому рівні впливають на особистість.  Але сьогодні роль сім’ї зменшується. Зі змінами, які переживає сім’я – з переходом від традиційної патріархальної сім’ї до сучасної, з рівністю обох батьків, втрачається та зменшується авторитет батька, зникає традиційна виховна система у сім’ї. 

Особливу роль у процесі статеворольової соціалізації підлітків грають взаємини з однолітками. Об’єднавшись  у  невеличкі  групи,  які  створюються  переважно  на  основі потреб  у спілкуванні,  вони отримують інформацію про відмінності статей, сексуальність, обговорюють питання, які не обговорюються з дорослими.

У  спілкуванні  зі  своїми  однолітками  відбувається  психосексуальний  розвиток,  затверджується емоційна, сексуальна поведінка. Відбувається формування статеворольової поведінки, яка на їхню думку, повинна бути у хлопчика чи дівчинки, тобто засвоюються рольові стереотипи.

Саме  завдяки  реальному  спілкуванню  з  однолітками  своєї  й  протилежної  статі  триває  процес становлення маскулінних і фемінних рис, які засвоюються як поведінка й характеристика особистості. 

Через  спілкування  з  однолітками,  вирішується  ще  одне  завдання  – розвиток  самосвідомості, самовизначення, самореалізація, самоствердження, формується образ "Я", триває адаптування до свого зовнішнього вигляду, до змін які відбуваються у фізичному вигляді. 

Процес  статеворольової  соціалізації  серед  однолітків  відрізняється  моральною,  емоційною нестійкістю, стихійністю. Іноді за приклад обираються негативні, аморальні приклади поведінки, які з часом стають стереотипами поведінки, вбираючи цей стиль і репертуар для власної статеворольової поведінки: алкоголь, наркотики, куріння, розбещеність тощо. 

Наступним агентом  статеворольової соціалізації підлітків  є засоби масової інформації. З  появою телебачення, світової мережі Internet, періодичних видань значно змінилися  механізми засвоєння статевих

стереотипів, ролей  і правила поведінки. Зміст інформації сприяє формуванню певних цінностей і зразків поведінки. Ця інформація сприймається у більшості випадків на підсвідомому рівні: насильство, агресивна музика впливає, руйнує нестабільну психіку й норми поведінки. Наприклад, на телебаченні – "Дом-2", в Internet-мережі наявність сайтів, що відверто рекламують еротичні фото, кліпи, які формують стереотипи поведінки, яка є аморальною й веде до нестриманості, небажаної поведінки у стосунках між статями. За статистикою підлітки проводять біля телевізора третину вільного часу, а деякі "гуляють"  по простору всесвітньої мережі весь вільний час.

Наступний  рівень  на  якому  відбувається  статеворольова  соціалізація  рівень  особистості  – мікрорівень. На ньому підліток повинен подивитися на себе з іншої сторони, зробити оцінку своїм вчинкам і діям,  співвіднести  свої  можливості,  життєвий  досвід  з  тією  статевою  роллю  і  типом  поведінки, стереотипами, які пропонує суспільство в процесі статеворольової соціалізації. 

В. Каган зазначає, що "у процесі статеворольової  соціалізації особистість, з одного боку – об’єкт, на який психосексуальна культура діє, пропонуючи стереотипи поведінки й еталони для порівняння, з другого – суб’єкт, який заломлює все, що сприймає крізь призму особистих особливостей й настанов, приймає одне, відштовхуючи інше ..", тобто психосексуальний розвиток розглядається під керівництвом генетичної програми особистості, крізь призму індивідуальних особливостей та передбаченою соціальним оточенням культури статевої соціалізації.