Подружні конфлікти та шляхи їх вирішення

Міністерство освіти і науки України

ДВНЗ «Криворізький національний університет»

Криворізький педагогічний інститут

Факультет «Музичне мистецтво»

Кафедра загальної та вікової психології

 

 

Реєстраційний №__

«    »____________2012

 

 

               ПОДРУЖНІ КОНФЛІКТИ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ

 

Курсова робота

студентки заочної форми навчання

спеціальності «Музичне мистецтво»

групи МП -11 -2

Харченко Катерини Сергіївни

 

Науковий керівник:

кандидат психологічних наук,

старший викладач Ткаченко О.А.

 

 

 

                                                                 Кривий Ріг - 2012

 

Зміст

ВСТУП                                                                                                                             3

РОЗДІЛ  I. Поняття та причини подружнього конфлікту.

   1.1. Подружній конфлікт, його сутність,періодизація та механізми виникнення. 6

   1.2. Причини подружніх конфліктів.                                                                         10

РОЗДІЛ II. Попередження та вирішення подружніх конфліктів.                          

   2.1. Попередження подружніх конфліктів.                                                              13

   2.2. Методи вирішення  подружніх конфліктів.                                                      15

ВИСНОВКИ                                                                                                                    18                         

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

      

     Конфлікти - одне з найважливіших явищ сучасного соціального і політичного життя. Усім добре відомо, що життя людини в суспільстві складне і повне протиріч, які часто призводять до зіткнення інтересів як окремих людей, так і малих і великих соціальних груп. Конфлікт - це зіткнення сторін, думок, сил.

     Історія людської цивілізації насичена різного роду конфліктами. Одні конфлікти охоплюють цілі континенти, десятки країн і народів, інші втягують великі і малі соціальні спільності, треті відбуваються між окремими людьми.

     Звичайно конфлікти різноманітні, виникають в різноманітних сферах життєдіяльності людей, та в даній курсовій роботі ми розглянемо саме подружні конфлікти.

     Часто можна почути фразу "Милі сваряться - тільки тішаться". Можливо, що подружні конфлікти можуть носити позитивний характер для конфліктуючих сторін, але якщо подружжя конфліктує щодня - це призводить до несумісності, переживань, психічних травм, невротичних розладів, а як наслідок цього - до насильства або розлучення. Проблема відносин з коханими людьми давно перебуває в полі уваги психологів. Проведені в 1987 році дослідження Г.К. Ушакова довели, що саме сімейні події набагато більшою мірою "сприймаються близько до серця", ніж зовні аналогічні події у сфері трудової діяльності, сусідських відносин та ін. Родині відводиться провідна роль у системі взаємин особистості. На ранніх стадіях вона - єдина, а згодом одна з найбільш значущих соціальних груп, в які включений індивід. Від того, які відносини між подружжям, чи панує в сім'ї взаєморозуміння, повага, тілесна і духовна гармонія, залежить успішність самореалізації особистості в соціумі [18,1 с.].

     Проблема подружніх конфліктів у молодій сім'ї є сьогодні дуже актуальною, адже дослідження М. І. Алексєєвої, Т.В.Говорун, С.В.Дворняка, В.І.Зацепіна, Т.С.Кириленко, С.В.Ковальова, О.С.Кочаряна, М.М.Обозова дозволяють стверджувати, що криза, в якій опинилась сьогодні українська сім'я - це елемент соціальної системи суспільства. Ознаками такої кризи є: високий рівень незадоволеності подружнім життям, конфліктність, стійка орієнтація подружжя на розлучення та малодітну сім'ю, нездатність досягти злагоди, зростання кількості розлучень тощо. Під цим кутом зору стає зрозумілим, що сім'я, особливо на початковій стадії її розвитку, потребує психологічної підтримки та допомоги[3,45с.] .

     Проблемою сімейних конфліктів займалися багато як вітчизняних, так і прикладної розробки даної проблеми, вона і досі викликає гострі дискусії. У літературі немає єдиної думки щодо комплексного підходу до діагностики сімейних взаємин, недостатньо розроблені шляхи попередження та подолання виникнення протиріч у сім'ї. Значної уваги потребує теоретичне та експериментальне дослідження причин виникнення подружніх конфліктів у молодій сім'ї, яка легко піддається впливу різноманітних зовнішніх і внутрішніх негативних чинників. Очевидна актуальність, недостатня розробленість та перспективність дослідження даної проблеми зумовили вибір теми моєї курсової роботи.

     Об'єкт дослідження: подружні відносини на перші роки шлюбного життя, тобто в період первинної адаптації. 
     Предмет дослідження: особливості механізму виникнення і протікання подружнього конфлікту в молодій сім'ї.

     Гіпотеза дослідження: Задоволеність шлюбом у подружніх пар залежить від характеру взаємодії подружжя в конфліктній ситуації.

     Таким чином, мета нашого дослідження буде такою:  дослідити особливості подружніх конфліктів у сім'ї, з'ясувати їх основні причини виникнення. 

    Для досягнення мети необхідно виконати такі завдання:                                

          1. Розглянути різні аспекти подружніх відносин.

2. Проаналізувати теоретичні підходи до проблеми виникнення подружніх конфліктів.

3.Розробити рекомендації для профілактики подружніх конфліктів.

4.Розробити коректувальну програму по запобіганню виникнення конфліктів в молодій сім'ї в період первинної адаптації.

     Теоретичне значення одержаних результатів полягає в зручності використання систематизованих теоретичних даних з зазначеної теми. Можливе використання отриманих емпіричних даних в викладанні курсу конфліктології у вузах.

     Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості використання отриманих практичних даних при роботі з подружніми парами.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

         

 

           РОЗДІЛ I. ПОНЯТТЯ ТА ПРИЧИНИ ПОДРУЖНЬОГО КОНФЛІКТУ

          

 1.1. Подружній конфлікт, його сутність,періодизація та механізм виникнення.

 

Благополуччя шлюбу залежить від підготовленості подружжя до нього. А.Н. Сизанов стверджує, що поняття «готовність до сімейного життя» включає соціально-етичну, мотиваційну, психологічну і педагогічну готовність. Соціально-етична готовність до сімейного життя припускає цивільну зрілість (вік, середня освіта, професія, рівень етичної свідомості), економічну самостійність, здоров'я.

Соціологічні дослідження показують, що ранній вступ до шлюбу є важливим чинником, що впливає на задоволеність відносинами між подружжям. Створити сім'ю можна в 18 років, але найсприятливіший з медичної точки зору вік вступу до шлюбу - 20-22 роки для дівчат і 23-28 - для хлопців (тут враховується той факт, що чоловічий організм досягає повної зрілості пізніше за жіночий). При вивченні успішних і неуспішних шлюбів (до успішних відносяться ті, де обох людей  задовольняють свої відносини і вони вважають свій шлюб міцним) з'ясувалося, що в групі успішних сімей тільки 43% жінок одружилися до 21 року, в неуспішних - 69%. Важливим моментом, що забезпечує адаптацію подружжя в сімейному житті, є співвідношення їх віків. Сексологи стверджують, що сім'ї, в яких дружина старше за чоловіка, в переважній більшості розпадаються. При цьому, чим старше вік вступаючих до шлюбу, тим на більше число років чоловік повинен бути старше за дружину. Якщо, наприклад, жінці, яка вступає до шлюбу  20-22 роки, то чоловіку може бути 24-26; якщо жінці 25 років, то чоловіку - близько 30 і т.д [17,2с.].

     Чим глибше вчені вивчають подружні взаємостосунки, тим твердіше переконується в неможливості існування безконфліктних сімей. Всі подружні союзи проходять стадію розбіжностей.

     Подружні  конфлікти (від лат. «Conflictus» - зіткнення) - це протиборство між членами сім'ї на основі зіткнення протилежно направлених мотивів і поглядів. Подружні конфлікти мають свої особливості, врахування яких необхідне при попередженні і подоланні таких конфліктів. Перш за все, ці конфлікти відрізняються особливим предметом, специфіка якого обумовлена унікальністю сімейних відносин. Найважливішою особливістю сімейних відносин є те, що їх основний зміст складають як міжособистісні стосунки (любов, кровна спорідненість), так і правові й етичні зобов'язання, обумовлені реалізацією функції сім'ї: репродуктивної, виховної, господарсько-економічної, організація дозвілля і відпочинку), комунікативної і регулятивної [1,4с.].

     Особливості подружніх конфліктів виявляються в їх динаміці, а також у формах протікання. Динаміка подружніх конфліктів характеризується класичними етапами (виникнення конфліктної ситуації, усвідомлення конфліктної ситуації, відкрите протиборство, розвиток відкритого протиборства, вирішення конфлікту й емоційне переживання конфлікту). Але подружні конфлікти відрізняються підвищеною емоційністю, швидкістю протікання кожного з етапів, формами протиборства (докори, образи, сварка, сімейний скандал, порушення спілкування і т. п.), а також і способами їх подолання (примирення, досягнення згоди, полагодження відносин на основі взаємних поступок, розлучення й ін.). Істотною особливістю подружніх конфліктів є і те, що вони можуть мати важкі соціальні наслідки ( іноді навіть призводять  до різних хвороб).

    У ході вивчення проблеми подружнього конфлікту у молодій сім'ї привертає увагу підхід В. К. Мягера та Т. М. Мішиної, які вважають, що конфлікт у сім'ї виникає у тому випадку, коли обидва учасники прагнуть оволодіти одним і тим самим об'єктом, зайняти одне і те ж місце чи виняткове положення, грати несумісні ролі, досягнути різноспрямованих цілей. Вступаючи у шлюб, люди зустрічаються із значною кількістю відмінностей. При цьому деякі із протиріч в інтересах, цінностях, цілях і потребах молодого подружжя можуть приводити до зовнішнього прояву цих протиріч. Крім того, у суспільній свідомості конфлікт, як правило, асоціюється з тим, чого не має бути у сім'ї [ 3, 124с.]. Для нас важливими є висновки вчених про те, що конфлікт містить можливість виходу на новий рівень взаємин, знаходження нових можливостей. Успішні сім'ї відрізняються не відсутністю чи низькою частотою конфліктів, а незначною їх глибиною і безболісністю.

  Ще одну цікаву точку зору на дану проблему знаходимо у А.Н. Єлізарова. Автор вказує на те, що конфлікт виконує дві функції: конструктивну і деструктивну. Конструктивна функція  конфлікту у сімейних взаєминах полягає у тому, що він може стати потужним джерелом розвитку особистості і сім'ї. Завдяки конфлікту можуть з'явитися нові цілі, норми, цінності. Конструктивна функція починає реалізуватися тоді, коли партнери володіють навичками конструктивної поведінки у конфліктній ситуації. У межах своєї конструктивної функції конфлікт:

а) адаптує сім'ю загалом і окремих її членів до нових умов, у яких вони опинились;

б) об'єктивує причину протиріччя і завдяки цьому дозволяє перебороти її;

в) згуртовує членів сім'ї і орієнтує їх на захист своєї єдності;

г) допомагає перебороти внутрішню напругу і позбутися фрустрації;

д) допомагає знайти способи впливу на іншого;

е) допомагає членам сім'ї краще розкрити якості власної особистості і завоювати авторитет у сім'ї.

Деструктивна функція конфлікту полягає у тому, що зростання відчуття невирішуваності може призводити до зростаючого відчуття психологічного дискомфорту. Інакше кажучи, відбувається зсув мотиву на ціль: конфліктуючі сторони починають забувати про те, що їхньою метою є конструктивне вирішення ситуації. На рівні внутрішньо-сімейного функціонування деструктивна функція конфлікту може проявлятися у порушенні обміну інформацією, системи взаємозв'язків, послаблювати єдність сім'ї, знижувати її здатність протистояти труднощам тощо [19, 4с.].

     За ступенем небезпеки для сімейних уз конфлікти можуть бути:

Безпечними - виникають при наявності об'єктивних труднощів, втоми, дратівливості, стану «нервового зриву», раптово почавшись, конфлікт може швидко завершитися. Про такі конфлікти часто кажуть: «До ранку все пройде»;

Небезпечними - розбіжності виникають через те, що один з подружжя повинен, на думку іншого, змінити лінію поведінки, наприклад по відношенню до родичів, відмовитися від якихось звичок, переглянути життєві орієнтири, прийоми виховання тощо, то є ставиться проблема, яка вимагає вирішення дилеми: поступатися чи ні;

     У сімейному житті існують чимало періодів, коли виникають серйозні зміни, здатні викликати конфліктні ситуації. Назвемо основні з них:

    1. Перший період можна назвати адаптаційним, труднощі звикання один до одного породжують величезне коло проблем, саме тому близько третини родин розпадаються в цей період.

   2.  Другий період пов'язаний з появою дітей, періодом особистісних і професійних становлень членів родини. Цей період супроводжується величезною кількістю міжособистих конфліктів.