Педагогічно занедбані учні

Педагогічно занедбані учні 

 Класному  керівникові доводиться працювати  з проблемними дітьми, під час  виховання яких традиційні педагогічні  підходи не спрацьовують. Психологи  називають таких дітей девіантами, або акцентуантами. Незначні відхилення в поведінці цих дітей прийнято називати правопорушеннями, а серйозні — кримінальними злочинами. Найбільш характерними такі відхилення є для дітей підліткового та юнацького віку, через те що в цей період відбувається процес гормонального зрушення й фізичних перебудов, змінюється також уявлення дитини про себе. Щоб робота з проблемними учнями була результативною, необхідно з'ясувати причини, які призводять до відхилень у навчанні й поведінці.

Ознаки відставання  в загальному розвиткові учня:   

__невміння виділити головне в різних обставинах;

• нестійкі інтереси, небажання вчитися;
• невпевненість у собі під час виконання домашніх завдань, доручень учителів або батьків; )
• повторення тих самих помилок у навчанні й поведінці, низька працездатність-і висока втомлюваність (ця ознака може бути також показником поганого здоров'я учня);
• неузгодженість між словом і ділом (невиконання обіцянок); відсутність бажання долати будь-які труднощі;

• байдужість до навколишнього світу, подій, однолітків; низька вимогливість до себе й висока — до інших.

 Слід  пам'ятати, що дитина з недостатнім  розвитком не обов'язково є важковиховуваною, хоча для цього має всі підстави. 
 
 
 

      Робота з проблемними учнями

 Класний керівник, у класі якого є проблемні  учні, має скласти план індивідуальної роботи з ними. Такий план складається з кількох розділів.

1. Визначення конкретних недоліків і об'єктивних труднощів у вихованні учня в сім'ї, школі,
2. Аналіз психологічних, моральних особливостей учня.
3. Виявлення в учня позитивних інтересів та захоплень. 
4. Виявлення в учня позитивних інтересів та захоплень. 
5. Визначення шляхів і засобів формування позитивних  якостей особистості та організації соціально цінного життєвого досвіду.    
6. Складання плану конкретних заходів щодо усунення негативних факторів сімейного та шкільного виховання, а також стихійно- групового  спілкування.

   Важливо, щоб усі заплановані  заходи були єдиною системою,   продовжували й  доповнювали одне одного. Класний керівник мусить знати, як можна змінити міжособистісні стосунки проблемних учнів із колективом класу. Перш за все, такі діти ізольовані від класу, вони протиставляють себе класному колективу, намагаються уникнути участі в спільних справах. У свою чергу, однокласники не люблять важковиховуваних учнів, тому позитивний вплив колективу невеликий. Для поліпшення міжособистісних взаємин у класі необхідна продумана цілеспрямована дія класного  керівника. В іншому випадку проблемні учні будуть психологічно віддалятися не лише від класного колективу, а й від школи взагалі. Класний керівник має вирішити, як залучити учня, котрий протиставляє себе колективу, до діяльності класу. Покладені на  учня обов'язки мають бути такими, щоб він зміг проявити себе  з найкращого боку і був не лише виконавцем, а й мав змогу самостійно приймати рішення та керувати іншими. Класний керівник може спеціально створити ситуації, які сприятимуть виникненню та виявленню в дитині гуманних почуттів» турботи про товаришів, співчуття тощо. 

  У  роботі з важковиховуваними учнями  класному керівникові  
слід звернути увагу на те, що перевиховання проблемного підлітка — це, перш за все, заміна негативного життєвого досвіду, накопиченого учнем, на позитивний у процесі спілкування та діяльності. Основними видами діяльності для учнів шкільного віку є навчальна, трудова, а також діяльність за інтересами. 

Навчання —  провідний вид діяльності школярів, а також їхній  головний обов'язок. Тому завдання класного керівника — нормалізувати навчальну діяльність проблемних учнів,  відродити у них інтерес до навчання. Без розв'язання цієї проблеми неможливо добитися успіхів у перевихованні.

  Широкі  можливості для перевиховання  підлітків, безумовно, відкриває  позакласна та позашкільна робота. Важковиховувані діти переважно  негативно ставляться до навчання, тому на першому етапі перевиховання головне — залучити учнів до таких занять, які б допомогли відволіктися від безцільного марнування часу, дозволили б повірити в себе, здобути визнання однолітків і вчителів. Важливо, щоб підліток брав участь у роботі гуртків, займався спортом, живописом, музикою. Така діяльність дозволяє раціонально організовувати вільний час учнів, переорієнтовувати їхні потреби з негативних на позитивні, корисні (наприклад, колекціонування, піклування про тварин тощо). Успіхи в діяльності за інтересами дозволяють проблемним учням завоювати повагу однокласників і вчителів, сприяють розвиткові самоповаги, упевненості у своїх здібностях, що може стати основою для виправлення.     

 Також бажано організовувати розумне спілкування  проблемних учнів із дорослими й однолітками поза школою. Корисне  інформативне спілкування з однолітками й дорослими, з якими учні не пов'язані ні навчанням, ні родинними стосунками, дозволяє учням уникнути негативного впливу вуличних компаній. Спілкування, яке може перерости в дружбу, (позитивно впливає на моральний розвиток особистості учня, який має відхилення 
в поведінці. 

 Не  менш важливим є залучення важковиховуваних підлітків до організації спільних справ класу. Під час спільної діяльності можна спостерігати за характером міжособистісних стосунків проблемних учнів із товаришами по навчанню. Учень,  який утвердився в одному з видів діяльності, бажає утвердитись і в інших. Спільна діяльність створює умови для виникнення дружніх зв'язків проблемних підлітків з іншими однолітками 
й дорослими, що позбавляє учнів самотності та сприяє виправленню й перевихованню. 

 Неблагополучність взаємин важковиховуваних підлітків і вчителів пов'язана з порушенням учителями принципів педагогічної етики, з їх недоброзичливим ставленням до окремих учнів, невмінням цікаво й доступно викладати свій предмет, ігноруванням вікових та індивідуальних психологічних особливостей учнів. Нерідко вчителі висловлюють свої вимоги в грубій формі, зневажають людську гідність учнів — це призводить 
до конфліктів. ,

 Адміністрація школи мусить опікуватися тим, щоб педагогічний колектив правильно розумів свої завдання й відповідальність. Для покращення стосунків між учнями та вчителями необхідно забезпечити тактовне, оптимістичне, доброзичливе ставлення вчителів до проблемних учнів.