Автор: Пользователь скрыл имя, 21 Января 2012 в 21:49, реферат
Навіювання — це психологічний вплив однієї людини на іншу або на групу людей, що передбачає некритичне сприймання висловлених думок і волі. Навіювання посідає дуже важливе місце в нашому житті, воно є механізмом, який дає змогу вплинути на несвідоме: установки, емоційні реакції, очікування тощо. Під час навіювання не досягається згода, а лише забезпечується прийняття інформації, що містить готовий висновок. Використовуючи інформацію людина, на яку впливають, має сама дійти необхідного висновку.
1.Навіювання
2.Види навіювання
3.Фізіологічна основа навіювання
4.Що таке гіпноз?
5.Яким має бути той, кого водять в гіпноз?
6.Напрямки застосування гіпнозу
7.Механізм дії гіпнозу
8.Стадії гіпнозу
9.Висновок
Виявилось, що гіпноз викликає значні зміни в роботі префронтальних і парієнтальних ділянок мозку, відповідальних за увагу, а також у функціональних зв’язках моторної (руховою) кори з іншими відділами мозку, при цьому активність моторних систем не пригнічується. Крім того, з’ясувалося, що під гіпнозом посилюється активація структури мозку, що бере участь у формуванні пам’яті і сприйняття людиною власного образу, а також змінюються процеси контролю виконання завдань, що відбуваються в лобових долях.
На підставі одержаних даних учені зробили висновок, що гіпноз не впливає безпосередньо на моторні системи мозку, проте передає управління ними штучно сформованим образам. [6]
8.Стадії гіпнозу
Вчені розглядали умовний рефлекс як явище фізіологічне і одночасно "психічне", як "робочу" одиницю мозкової діяльності.
На основі вчення І. П. Павлова в 1956 році була розроблена детальна класифікація різних стадій та ступенів глибини гіпнозу лікарем Е. С. Катковим. Дана класифікація представляє інтерес навіть тому, що дає інформацію про повну динаміці гіпнотичного трансу.
Перша стадія.
Перший ступінь. Спостерігається наростаюче зниження тонусу кори головного мозку. Основні процеси - гальмування і збудження - змінені, що створює умови для іррадіації гальмування на руховий аналізатор і другу сигнальну систему дійсності. Суб'єкт відчуває приємний спокій. Це вихідний перед гіпнотичний стан.
Показники першого ступеня першій стадії: відчуття спокою, приємний стан легкості в тілі. Навколишній чує, свої думки контролює. Чутливість збережена.
Легко реалізується навіювання рухових реакцій. З цього стану пацієнт легко може вийти.
Друга ступінь. Тонус кори ще більше стискається. Глибоко загальмований руховий аналізатор. Ковтальні руху. Дотик до руки викликає активне нормальне напруження. Рухові реакції легко реалізуються. Чує й активно сприймає зовнішні подразники. Чутливість збережена. Легко може бути розбуджений.
Третя ступінь. Тонус кори значно знижений. Більш глибоке пригнічення рухового аналізатора і другої сигнальної системи.
Показники третього ступеня першій стадії: відчуття гіпнотиком дрімоти і сонливості. Перебіг думок мляве. Тяжкість в тілі. М'язи розслаблені. Піднята рука безсило падає. Неможливо відкрити повіки, поворухнути рукою. Моторні навіювання часто не реалізуються. Навколишні звуки чує. Після пробудження впевнений, що міг би вийти і сам з цього стану.
Друга стадія.
Перший ступінь. Тонус кори знижений, виникає зона рапорту. Розлите гальмування вимикає кінестетичний систему (каталепсії). Гальмування і другої сигнальної системи дійсності. Гальмування іррадіює і на шкірний аналізатор (аналгезія).
З'являються "перехідні стани" - вирівнююча фаза.
Показники першого ступеня другій стадії: гіпнотік відзначає значну сонливість, руху ускладнені. Більш рівне і спокійне дихання. Легка каталепсії (піднята рука в повітрі залишається недовго). Вселити одноманітні руху (погойдування руки, поставленої на лікоть) не вдається, а якщо вдається, то лише після наполегливих навіювань. Вселити рухові реакції не вдається. Навколишні звуки сприймає, хоча і без інтересу.
Друга ступінь. Ще більше поглиблення попереднього стану. Досягається сосковидного каталепсії. Мимовільна аналгезія. Більша гальмування другої сигнальної системи.
Показники другого ступеня другій стадії: різка сонливість. Гіпнотик відключає "скутість" рухової сфери. Значне ослаблення шкірної чутливості, що підсилюється шляхом навіювання. Реалізуються навіювання рухових реакцій, латентний період укорочений. Що почалося автоматичне рух швидко слабшає, припиняється. Навіювання ілюзії не реалізуються.
Третя ступінь. У корі головного мозку з'являються фазові явища - вирівнююча фаза. Більш глибоке гальмування другої сигнальної системи, реалізуються при закритих очах навіювання ілюзії.
Показники третього ступеня другій стадії: гіпнотик відзначає повне зникнення власних думок, чує тільки голос гіпнотизера. Спостерігається титанічна каталепсії (пружинить рука). Навіювання активних і пасивних рухових реакцій реалізується добре (повільні рухи окремими поштовхами, неможливість розтиснути кулак, рушити рукою). Автоматичні одноманітні руху виражені добре. Є анестезія слизової носа (проба з нашатирним спиртом негативна).
Третя стадія.
Друга сигнальна система вимкнена, крім пункту рапорту. Переважає першого сигнальна система. У наявності парадоксальна фаза. Амнезія після пробудження (випробуваний не пам'ятає, що він робив у гіпнотичному стані). Ілюзія при відкритих очах добре реалізується в усіх аналізаторах, за винятком слухового і зорового. Мимовільна каталепсії зникає (симптом Платонова - піднята рука швидко падає). [5]
9. Висновок
В наш час наука не може дати чіткі дані про фізіологічні основи гіпнозу та навіювання. Досить гостро стоїть питання про те, чи взагалі існує гіпноз як специфічний фізіологічний стан або всі гіпнотичні феномени можна пояснити тільки навіюванням.
Отже, навіювання, або сугестія — це процес впливу на психічну сферу людини, пов'язаного із зниженням свідомості і критичності у сприйманні й реалізації зовнішньої інформації, з відсутністю бажання її зрозуміти, проаналізувати і оцінити, з довірою до джерела інформації. Зміст впливу спрямовується не на логіку індивіда, його здатності мислити, аналізувати, оцінювати, а на його готовність отримати розпорядження, наказ, пораду й діяти в потрібному напрямку. При цьому, велике значення мають індивідуальні особливості людини, на котру спрямований такого ролу вплив: її здатність критично мислити, самостійно приймати рішення, мати тверді переконання, її стать, вік, емоційний стан, ступінь навіюваності тощо. Неабияким чинником, який впливає на ефективність навіювання, є авторитет джерела впливу, його вміння й навички, статус, вольові якості, попередня установка. На ефективність навіювання впливають впевнені манери, категоричний тон, виразна інтонація сугестора. Показником ефекту навіювання є і спосіб конструювання повідомлення, тобто враховується рівень аргументованості, характер поєднання логічних і емоційних компонентів.[5]
Багато вчених досліджували гіпноз, вони досягли високих результатів, але і в наш час активно продвигається дослідження гіпнотичного стану та навіювання.
Список використаних джерел: