Чому існують престижні професії

   Коли мені було п’ять років, я мріяла стати вчителем. В сім я вперше подивилася фільм  «101 долматинець» і захворіла ідеєю допомагати тваринам – стати ветеринаром. Так я почала «змінювати» професії. Я «була» космонавтом, акторкою, археологом, капітаном далекого плавання і багато ким ще. 

  Зараз діти обирають інші професії. Дівчатка мріють стати топ-моделями, хлопчики — футболістами, іміджмейкерами або програмістами. Ну чим іміджмейкер кращий від автослюсара?

  Усі професії потрібні та важливі, — я це пам'ятаю з дитинства. Хіба не так? 

Ось до Вашої уваги приведу приклад з власного життя.

Одного разу запитала я в свого братика :

«Хочеш бути вчителем, коли виростеш?»

«А в мене тоді «джип» буде?» — простодушно поцікавилась дитина.

Що я могла йому відповісти? Пояснити, що є професії престижні і непрестижні, що професія вчителя зараз, на жаль, переживає не кращі часи? Тоді він, як логічно мисляча дитина, скаже: «Навіщо ж мені бути вчителем?» І буде по-своєму правий. Навіщо заробляти мало, якщо можна заробляти багато? 

  Приступивши до мого виступу я вирішила поцікавитись статистикою найпрестижніших професій на сьогодні, ось результати мого дослідження.

 Найбільш престижною українці вважають професію юриста.На другому місці за престижем - професія лікаря .а третє місце розділили менеджер і банкір .

Відразу в нас напрошується питання «Так що ж таке престижність професій?»

Отже,  престиж професій - феномен суспільної свідомості.  Престижні професії, на мою думку, завжди були і будуть актуальними. 

  Орієнтація на престижну професію , я вважаю,говорить про бажання мати авторитет і привабливість в очах суспільства, свого найближчого оточення - рідних і знайомих. А які, на Вашу думку, професії користуються увагою і симпатією? Звичайно ж ті, про які "всі говорять". В результаті, в числі престижних опиняються професії, що фігурують в засобах масової інформації (особливо в газетах і на телеекранах). Причому привабливість їм додається побічно, через опис "романтичного" життя їх володарів: діяльності політиків, світського життя "зірок". 

 Я думаю, престиж тісно пов’язаний із самооцінкою.Також вибір професії може ґрунтуватися на традиціях (сімейні професії), на цілераціональних міркуваннях (наприклад, величині заробітку), а також на харизматичних і афектних критеріях.  

  Напевно всі зі мною погодяться,що одним із основних факторів, який впливає на формування престижу професії є рівень її оплачуваності. В основному, лише ті, хто не має можливості оплатити навчання чи іншим способом попасти на факультети престижних спеціальностей, обирають інший шлях. Крім того рівень доходів визначає соціальний статус людини в суспільстві. Чи не так?

  Новою престижнижною професією нашого століття я вважаю професію психолога, тут першість утримують жінки.  

  В наш час так  багато професій навіть назви яких ми не розуміємо. Більшість професій, якщо добре подумати, можуть звучати просто та зрозуміло. Ось до Вашої уваги я приведу такі професії :

-Не оператор мітли, а просто двірник.

-Не піт-бос, а  керівник середньої ланки в казино.

-Не тітестер, а дегустатор чаю.

-Не грінкіпер, а доглядач галявин.  

 Престижні професії, на мою думку, змінюються упродовж часу.

Професії, які зараз ми вважаєм дивними можливо в майбутньому стануть престижними та популярними.

Ось я наведу приклад таких професій:

- Продавець черги. Ці люди готові відстояти за клієнта будь-яку чергу до переможного кінця, штовхатися, лаятися - робити все, що завгодно, заради отримання результату.

- Нюхач яєць. Рідкісна професія, затребувана в кондитерських цехах  і ресторанах. Ця людина стежить за тим, щоб у їжу не потрапили зіпсовані яйця.

- Тренер качок – в обов’язки тренера входить організація церемоніальної ходи птахів по готелю В США.

    Певна професія вважається особливо "хлібною", відповідно, опанувати її хочуть багато молодих людей. До вузу, де навчають цієї спеціальності, - скажений конкурс, десятки претендентів на місце. З одного боку, рейтинг популярності такого закладу, зокрема відповідного факультету, зростає. З іншого - якщо щось має надцінність, за нього варто і заплатити

    Втім, не стверджуватиму, що на престижну спеціальність можна потрапити тільки через знайомство та гроші - знання і здібності теж відіграють свою роль. Та подумайте про майбутнє. Чи чекає на вас після закінчення вузу "тепленьке" місце з гарним окладом? Може, ви успадкуєте сімейний бізнес, адвокатську контору? Ні? Тоді приготуйтеся до труднощів. Обираючи модну професію, ви аж ніяк не забезпечуєте собі гарантоване працевлаштування.

    До речі, притому, що юристів і економістів у країні справді надлишок, хороших фахівців у цих сферах не так багато і цінуються вони на вагу золота. Хто ж довірить захищати себе в суді адвокатові, котрий закони востаннє бачив на шпаргалках і забув про них відразу ж після сесії?

   Нині так багато вакансій, які не укомплектовуються протягом місяця, це робочі професії: токар, фрезерувальник, будівельник, електрозварювач тощо. На виробництві бракує інженерів-механіків, технологів, конструкторів. Країна гостро потребує вчителів, лікарів, медсестер, водіїв... Та молоді люди, які могли б успішно працювати в цих галузях, найчастіше або не знають, наскільки затребувані дані професії, або лякаються низьких зарплат і незадовільних умов праці.

     Отже, чи варто гнатися за престижною професією? Гадаю, варто, якщо саме в ній ви бачите своє покликання. Якщо знання саме в цій царині знадобляться вам у майбутньому, а не вилетять із голови відразу ж після одержання диплома. І якщо ви хоч приблизно уявляєте, де зможете працювати через п'ять-шість років. Можливо, замість того, щоб прагнути примарного "світлого майбуття", ви зможете проявити себе там, де це буде справді потрібно людям?

  Адже, що одержують люди, які піднялися високо кар'єрними сходами, які йшли «напролом»? Влада, гроші і постійний страх їх утратити.

  «Яка користь людині, якщо вона придбає увесь світ, а душі своїй зашкодить?» — говориться в Біблії. З цією істиною неможливо сперечатися. Я гадаю, що всі професії, всяка робота гарна. Тільки обіймати високі посади повинні порядні люди, якщо таке, звичайно, можливо...