Статус народного депутата України

Конституція України, прийнята 28 червня 1996 р. внесла суттєві зміни до змісту статусу народного депутата. Раніше народний депутат України мав імперативний мандат. Він був зобов'язаний не тільки підтримувати тісні зв'язки із виборцями у своєму окрузі, інформувати про свою роботу і роботу Верховної Ради України та її органів, про реалізацію своєї передвиборної програми, але й виконувати накази виборців. У разі якщо депутат не виправдовував довір'я виборців, він міг бути ними відкликаний. Нині народний депутат має вільний мандат. Це зобов'язує його з особливою увагою враховувати у своїй діяльності інтереси народу, підтримувати тісні зв'язки з виборцями, аби виправдати їх довір'я.

Вступ
Розділ 1 Правовий статус народного депутата України
1.1 Основні засади правового статусу народного депутата України
1.2 Правове регулювання правового статусу депутата
Розділ 2 Організація роботи народного депутата України в парламенті та у виборчому окрузі
2.1 Участь депутата у здійсненні державної влади в сесіях Ради, та її органах
2.2 Реалізація прав народним депутатом у Верховній Раді та її органах. Внесення депутатського запиту
2.3 Участь депутата у перевірках, депутатському розслідуванні. Розгляд пропозицій, заяв, скарг громадян
Висновок
Список використаної літератури і нормативних актів