Офсе́тний дру́к

                                                        Вступ

  Офсе́тний дру́к — спосіб непрямого плоского друку, при якому фарба з друкарської форми передається на папір через проміжний, офсетний циліндр.

  Офсетний друк — найрозповсюдженіший вид виробництва типографської продукції. Технологія офсетного друку дозволяє здійснити якісний повнокольоровий друк великих тиражів буклетів, брошур та інших видів поліграфії. Якісні вихідні матеріали та високий рівень автоматизації дозволяють виконати навіть найскладніші поліграфічні роботи за короткі терміни, зберігаючи при цьому рівень якості офсетного друку. Офсет застосовують для друкування і на грубих сортах паперу. М'яка гума краще прилягає до паперу і краще передає фарбу, більш якісно відтворює зображення. 
 

                                                    Принцип дії

  У традиційному офсетному друці фарба попадає на папір, проходячи як мінімум два вали — один з них називається формним валом, а інший — офсетним валом.

  Форма є пластиною з металу, покритою світлочутливим шаром. На форму наноситься зображення. Після обробки засвічені ділянки форми починають притягати воду й відштовхувати фарбу. Незасвічені частини форми, навпаки, відштовхують воду й притягують фарбу. У такий спосіб фарба попадає винятково на незасвічені частини форми – друковані елементи, які формують зображення.

  При кожному повороті за допомогою системи зволожуючих валів вал, де перебуває друкарська форма, обмивається водою, потім через систему фарбових валів на нього наноситься фарба. Зображення переноситься з друкарської форми на офсетний вал, а звідти на папір.                     

 

                                Виготовлення друкарської форми

 Раніше процес  виготовленні друкарської форми  складався із двох частин. Фотоформи  попередньо виводилися на спеціальному фотовивідному обладнанні, а потім уже виготовлялися самі друкарські форми. Зараз це робиться значно простіше: спеціальна технологія Computer-to-Plate (Ctp) дозволяє відразу виводити друкарські форми без застосування проміжного обладнання. За допомогою плейтсетера зображення прямо переноситься на друкарську форму.  

                                      Друк кольорових зображень

  Офсетний друк здійснюється на офсетних машинах. За кожний робочий цикл машини відбувається зволоження друкованої форми, нанесення фарби на друкуючі елементи, подача паперу, власне друк й вивід готового відбитка на приймальний стіл.

  Є кілька способів надрукувати кольорове зображення - друк в кілька прогонів та друк на багатофарбовій друкарській машині.

  Обидва способи базуються на розкладанні будь-якого кольору на декілька компонентів, наприклад, CMYK (Cyan, Magenta, Yellow, black). Для кожного аркуша кольорового зображення виготовляється набір друкарських форм, зображення на кожній з яких відповідає компоненту зображення у системі CMYK (тріада).

  Ці пластини або встановлюються по черзі в машину з одним набором валів, або одночасно в машину з декількома наборами валів. У першому випадку друк одного кольору називається "прогоном". Машини з декількома наборами валів називаються багатофарбними.  

 Багатофарбова офсетна машина має окрему друковану секцію для кожної фарби. Наприклад, якщо в публікації були використані чотири тріадних кольори (CMYK) і один Pantone, і при цьому друкарська машина має п`ять кольорових секцій, де кожна фарба ( блакитна, пурпурна, жовта, чорна й змішана) повинна бути заправлена в окрему секцію. При друку папір буде послідовно проходити через кожну секцію. Якщо ж машина має менше число секцій, наприклад, дві, то треба буде надрукувати спочатку два кольори, зупинити машину, замінити фарби й друкарські форми, потім повторити друк з іншими двома фарбами, а потім знову пропустити папір через ті ж самі секції для нанесення кольору, що залишився.

  Для забезпечення точної передачі кольору при друку використовуються системи контролю, засновані на денситометрії, колориметрії, а також кольоропроба.

                 

                   Форми офсетного плоского друку

  Для ФОПД характерними є такі особливості: друкуючі та пробільні елементи їх лежать в одній площині; поверхня друкуючих елементів гідрофобна (утримує фарбу і відштовхує воду та водяні розчини), а пробільних — гідрофільна (утримує воду та водяні розчини і відштовхує фарбу); розміри друкуючих елементів різні, вони більші на ділянках, які відповідають темним ділянкам відбитка (як і у високому друці), а пробільних — навпаки. Обладнання для виготовлення ФОПД у сучасній поліграфічній промисловості посідає одне з провідних місць за кількістю виконуваних технологічних операцій і за своєю номенклатурою. Друкарські форми виготовляються фотомеханічними, лазерними та електрографічними способами як на окремих установках, так і на потокових лініях. Ці способи постійно вдосконалюються, що зумовлює подальший розвиток обладнання для виготовлення фотографічних і друкарських форм. Спостерігається тенденція створення обладнання за модульним принципом побудови в поєднанні з пристроями обчислювальної техніки, яка забезпечує автоматизацію технологічних процесів. На пробільних і друкарських ділянках ФОПД мають різні фізико-і хімічні властивості щодо друкарської фарби та зволожувального засобу. У плоскому друці використовується відомий ефект системи жир—вода, який полягає в тому, що вода не здатна змочувати жири. Завдяки цій властивості на формі плоского друку утворюються гідрофільні (олеофобні) поверхні, які сприймають вологість, і гідрофобні (олеофільні), які сприймають друкарську фарбу. Ці ділянки створюються зміною властивостей поверхні нанесенням на неї покриття або впливом на структуру її матеріалу. Позитивний спосіб виготовлення ФОПД забезпечує велику точність передачі зображення та стійкість друкуючих елементів у процесі друкування. Для виготовлення ФОПД використовуються алюміній, магнієвий сплав алюмінію, вуглецева та нержавіюча сталі. Із механічних властивостей металів, найбільш відповідальних за експлуатаційну надійність у процесі друкування, можна виділити міцність, пластичність, опір утомлюваності та зносостійкість. 

                                                         Історія   

  Свою назву офсетний друк отримав від англійського слова offset (передавати з чогось), яким називали проміжний гумовий циліндр, що в друкарській машині й передавав (переносив) зображення з форми на папір.

  Вперше застосували цей метод в 1878 році для друкування на бляшаних консервних банках. Оскільки друкувати безпосередньо з літографського каменю було неможливо, винахідники встановили між каменем і листом бляхи гумовий валик. З часом передачу зображення при друкуванні через офсетне полотно, яке замінило гумовий циліндр, стали застосовувати у високому і глибокому друці, де з'явились нові різновидності: друкоофсет та непрямий глибокий друк. 

                                     Переваги офсетного друку

-Найвища якість відтворення оригінала.

  В порівнянні з усіма іншими видами друку офсет відрізняється надзвичайною якістю та яскравістю. При друкуванні можуть бути використані не лише основні кольори (CMYK), але й додаткова палітра (pantone), а також лакування. Друкованою основою може бути не лише папір та картон, але й пластик, вініл тощо. 

-Великі тиражі у стислі терміни.

  При випуску крупного тиражу продукції технологія офсету дає змогу віддрукувати замовлення швидше, ніж інші види друку. Повнокольорові брошури, буклети, стікери, запрошення, календарі, плакати, етикетки, а також просто великі тиражі — все це зона офсетного друку. 

-Великі тиражі за мінімальними цінами.

  Обладнання для офсетного друку розраховано на певну кількість матеріалів. Відповідно, при збільшенні обсягу друку до певного рівня ціна на одну копію буде зменшуватись. Тому чим вищий тираж, тим вигіднішим стає друк. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Технологічні  схеми виготовлення форми на підприємстві 

  Друка́рська фо́рма — скомплектований типографський набір, пластина, циліндр тощо форми, поверхня яких містить друкуючі та пробільні елементи. Призначена для багаторазового одержання друкарських відбитків. Взаємне розташування друкуючих і пробільних елементів визначає спосіб друку.

  Залежно від способу друку, виду друкованих машин, характеру матеріалів, що використовуються, розрізняють такі друкарські форми:

1. при високому друці — набір, кліше, стереотип;

2. при плоскому друці — форма на монометалі (алюміній, цинк), біметалі й поліметалі (наприклад, сталь, мідь, хром);

3. на склі — фототипія;

4. при глибокому друці — мідні або хромовані циліндри.

  За характером графічних елементів і виду друкованої продукції виділяють текстові, ілюстраційні та змішані друкарські форми. 

                                                     Матеріали

  Матеріал друкарської форми різноманітний: кольорові метали, сплави, пластмаса, гума, дерево, металева або паперова фольга й ін. Залежно від матеріалу виготовлення з однієї форми можна віддрукувати до 1 млн. відбитків і більше. Друкарська форма значною мірою визначає якість друку видання. 

                                                  Офсетна форма

                                               Поліметалічна

  Поліметалічна форма складається із двох міцно з'єднаних між собою металів і основи.        Один із металів використовується для створення друкуючих елементів (мідь), а другий — для створення пробільних елементів (хром, нікель, сплав нікелю і кобальту та ін.). Поліметалічні друкарські форми мають добрі друкарські властивості і високу тиражестійкість. Є три основні способи їх виготовлення:

1. На поліметалічних мідно-хромових пластинах з хімічним чи анодним травленням хромового шару на друкарських елементах, тиражестійкість — 1,5 млн. відбитків;

2. На поліметалічних мідно-нікелевих пластинах з анодним травленням нікелевого шару на друкарських елементах, тиражестійкість — 1 млн. відбитків;

3. На міді з наступним нарощуванням хромового чи нікелевого шару на пробільні елементи, тиражестійкість більше 500 тис. відбитків.

  Окрім того, використовують біметалічні друкарські форми нержавіюча сталь — мідь. Пробільні елементи отримують хімічним травленням мідного шару до сталі. Тиражестійкість біметалічних форм 1 млн. відбитків.

                                                  Монометалічна

  Монометалічна форма виготовляється на пластинах із одного металу (алюміній, вуглеводна сталь). Ці форми за друкарськими властивостями і тиражестійкістю поступаються поліметалічним формам, але широко використовуються в поліграфічній промисловості, так як технологія їх виготовлення значно простіша. Монометалічні друкарські форми на гладкому алюмінію використовуються при друці тиражів до 200 тис. відбитків. В залежності від копіювального шару, що використовується, друкарські форми отримують позитивним чи негативним копіюванням.

                                                   Характеристики

  Гідрофобність офсетної друкарської форми: властивість поверхні матеріалу, в даному випадку — металу, сприймати жирну фарбу. Ці дільниці друкарської форми повинні відповідати друкарським елементам. Гідрофобність металу надається під час виготовлення друкарської форми або після обробки друкуючих елементів гідрофобним розчином. В результаті друкуючі елементи стають здатними сприймати друкарську фарбу і не змочуватись водою. Властивість друкуючих елементів змочуватись жирною друкарською фарбою, а пробільних елементів водою називається вибірковим змочуванням.

  Гідрофільність офсетної друкарської форми: властивість поверхні матеріалу, в даному випадку — металу, сприймати воду. Гідрофільні дільниці друкарської форми повинні відповідати пробільним елементам. При виготовленні офсетних друкарських форм їх поверхня, для утворення пробільних елементів, обробляють гідрофілізуючим розчином, що містить мінеральну кислоту і високомолекулярні сполуки (крохмаль, декстрин) для монометалічних друкарських форм і високомолекулярні сполуки (крохмаль, натрієву сіль) з жовтою кров'яною сіллю — для біметалічних друкарських форм.

          

                                         Склографічна форма

  Склографічна форма виготовляється на скляній пластині, на якій спочатку наносять ґрунт, а потім притискають машинописний або накреслений спеціальним чорнилом оригінал. Друкуючі елементи утворяться в результаті хімічної взаємодії компонентів шаруючи ґрунту й фарби оригіналу. Склографія характеризується простотою технологічного процесу, однак через малу продуктивність і низьку якість зображення заміняється іншими видами друку. 

                                           Літографська форма

  Літографська форма — це гладка (для відтворення перової графіки) або зерниста (для відтворення олівцевого малюнка) поверхня каменю (вапняку), на яку нанесене зображення жирною тушшю (кистю або пером) або літографським олівцем. Нерідко зображення переводиться на камінь із малюнка, виконаного на спеціальному літографському паперу — корнпапірі. Після хімічної обробки каменю, послідовного нанесення на поверхню форми води й фарби проводиться друк. 

                                        Ксилографська форма