Друкарська машина GTO 52-2-P

                        Друкарська машина GTO 52-2-P

   Технологія  офсетного плоского друку зі зволоженням  друкарських форм з використанням  машин середнього формату знаходить  широке застосування при друкуванні на папері або картоні з однієї або двох сторін в один або декілька прогонів одно- і багатофарбову продукцію: реклами, репродукцій, кольорових вкладок, обкладинок для книг і журналів, етикеток, листівок і т.п. Значні витрати часу на підготовчі і допоміжні операції при малих накладах, типових для акцидентної продукції, були причиною порівняно низької рентабельності цієї технології. Положення змінилося у зв'язку з упровадженням передовими фірмами програми автоматизації основних підготовчих операцій (установка самонаклада на заданий формат, зміна стоп, кріплення формних пластин, змивання фарби, перемикання друку з одностороннього на двосторонній друк і т.п.). Висока якість продукції та індивідуальне її оформлення у взаємодії з накладами (при збереженні рентабельності), що постійно зменшуються, забезпечують машинам середнього формату подальший розвиток і розширення області застосування. На вітчизняних підприємствах можна зустріти велику різноманітність аркушевих офсетних друкарських машин середнього формату від 45x60 до 50x70 см.

   Технічна  характеристика аркушевої офсетної друкарської машини Heidelberg PrintMaster GTO 52-2-P

   Основним  вузлами офсетних друкарських машин  є: друкарський апарат, фарбовий апарат, зволожувальний апарат, паперопровідна система.

   Друкарський апарат — створює умови для забезпечення якісного переходу фарби в межах контурів зображення. Найчастіше такими умовами є: площа і тривалість контакту між фарбою та матеріалом для друкування. Друкарський апарат складається з трьох циліндрів: формного, офсетного та друкарського.

   Основне призначення фарбового апарату — формування шару фарби потрібної (рівномірної та невеликої) товщини, розкочування фарби для отримання структурно-механічних властивостей та для подальшої передачі фарби на друкувальні елементи форми. Фарби для високого та офсетного друку мають підвищену в'язкість та здатність до структурування. Тому фарба повинна бути «підготовлена» до нанесення її на форму, тобто перетворена у відносно малов'язку систему, здатну без перешкод розподілюватися по поверхні друкувальних елементів форми, забезпечуючи утворення на них суцільного та достатнього за товщиною шару. В процесі цього перетворення фарба проходить декілька стадій: подається з фарбового ящика, розкочується і після нанесення на накочувальні валики переходить на друкарську форму. Безперервне переміщення фарби від фарбового ящика до форми супроводжується послідовним складанням та розщепленням фарбового шару в кожній контактній зоні валик—циліндр. Завдяки багаторазовому розщепленню перші порції (або первинні смуги) фарби, яка подається у фарбовий апарат, розкочуються і досягають накочувальних валиків у вигляді тонкого суцільного та локального рівномірного за товщиною (з врахуванням регулювання) шаром.

   Зволожувальний  апарат призначений для нанесення тонкого шару зволожувального розчину на пробільні елементи форми перед кожним накочуванням на неї фарби.

   Системи для подавання  паперу — вирівнюють папір відносно форми для забезпечення правильного розміщення зображення на відбитку, стабільної подачі паперу — з однаковою швидкістю та в потрібній кількості.

   У підготовку до друку аркушевої офсетної друкарської машини середнього формату  входить підготовка півфабрикатів (паперу, фарби, форми, декельних матеріалів) і регулювання основних вузлів друкарської машини.

   Схема технологічного процесу підготовки до друку накладу на офсетній аркушевій  друкарській машині типу Heidelberg PrintMaster GTO 52-2-P:

   1. Підготовка паперопровідної системи (підготовка паперу).

   2. Підготовка друкарського апарату  (підготовка декеля, контроль форми).

   3. Підготовка зволожувального апарату  (підготовка зволожувального розчину).

   4. Підготовка фарбового апарату  (підготовка фарби).

   5. Отримання контрольних відбитків.

   6. Регулювання тиску друкування.

   7. Отримання пробних відбитків.

   8. Остаточне регулювання подачі  зволожувального розчину та фарби.

   9. Отримання еталонного аркуша  та його затвердження.

   10. Друкування накладу.

   Підготовка  офсетного паперу полягає у розрізуванні його потрібного формату та акліматизації.

   Підготовка  паперопровідної системи починається  із зарядження папером стапельного  столу самонакладу, яка виконується  як до друкування накладу, так і під  час друкування накладу.

   До  друкування накладу стіл опускають  в нижнє положення, папір зіштовхують по двох сторонах і укладають у стопу так, щоб передній край стопи впритул підходив до напрямних планок, а бічний край — до косинця; потім стапельний стіл з папером піднімають до зіткнення з обмежувачем.

   Підготовка  друкарського апарату починається  з контролю зазорів між формним і офсетним циліндром і між друкарським і офсетним циліндрами. Зазори між контрольними кільцями повинні бути однаковими і відповідати паспортним даним. Зазори перевіряють щупом. Від величини зазорів залежить величина тиску, який створюється у процесі друку, між контактуючими циліндрами.

   Потім закріплюється у затискних планках  декель, підібраний за складом, який підбирається залежно від величини деформації декеля. На якість друку впливає ступінь натягнення декеля, яку контролюють за допомогою динамометричного ключа у межах 15...20 кгс/см.

   Підготовка  друкарського циліндра полягає у  перевірці роботи механізму захоплювачів та встановленні тиску між офсетним і друкарським циліндром залежно від товщини паперу за градульованою у міліметрах шкалою. Потім здійснюють встановлення форми, а під час зміни замовлень — зміну і кріплення форм за допомогою пристрою Autoplate, а також автоматичне приведення форм за допомогою пристрою Autoregister.

   Підготовка  зволожувального апарату полягає  у встановленні і прилагодженні  валиків: дукторного, передавальних, накочувальних  і розкочувальних циліндрів. Зусилля  притиску перевіряють щупом або  смужкою пластмасової плівки товщиною 0.1—0.2 мм. Регулювання сили притиску зволожувальних валиків контролюють по ширині сліду одноразового притиснення валика по добре просушеній формі, який повинен складати 6—7 мм. Далі здійснюють попереднє налаштування подачі зволожувального розчину зміною кута повороту дукторного валика за допомогою храпового механізму. Зволоження друкарської форми повинно бути мінімальним і рівномірним. Вміст спирту не повинен перевищувати 7—10 % при використанні буферних домішок до зволожувального розчину (біля 2 %).

   Підготовка  фарбового апарату полягає у  встановленні передавального валика і  ножа, заповненні фарбою фарбового  ящика і регулювання її подачі на форму. Притиснення накочувальних  валиків до форми і розкочувального  циліндра, а також передавального валика до дукторного циліндра повинно бути однаковим і рівномірним, зусилля притиску перевіряють щупом товщиною 0,1 мм. Ніж фарбового апарату встановлюють паралельно твірній дукторного циліндра на відстані 0,3—0,5 мм.

   Після закінчення підготовки машини друкують 300—500 контрольних відбитків, встановлюючи оптимальний режим подачі фарби—зволожувального розчину і порівнюючи отримані результати друку з підписаним видавництвом пробним відбитком.

 на рис. представлено схему  двофарбової офсетної аркушевої  друкарської машини Heidelberg PrintMaster GTO 52-2-P.

     У машині використано високостапельний самонаклад із ступінчастою подачею аркушів по накладному столі і верхній обертовий форграйфер , який подає аркуші у захоплювачі друкарського циліндра. Друкарський апарат — трициліндровий і складається з друкарського, офсетного і формного циліндрів. Для отримання точного суміщення фарб формні циліндри можна зміщати у коловому і осьовому напрямках. Для друкарських форм на машинах можуть використовуватись алюмінієві пластини товщиною 0,3 мм, алюмінієва фольга товщиною 0,09—0,12 мм і паперові пластини з гідрофільним покриттям. Загальну кількість подачі вологи і фарби регулюють зміною часу вистою відповідних передавальних валиків біля дукторних циліндрів. Передавання аркуша між друкарськими секціями здійснюють три передавальні циліндри, з яких один (вдвічі більшого діаметра) має дві пари систем захоплювачів. Це дає змогу друкувати як з одного, так і з двох боків. Для позначення машин за такими пристроями в кінці позначення проставляється буква «Р». Відбитки виводить ланцюговий транспортер на низькостапельний приймальний пристрій, де гальмівні ролики уповільнюють їх швидкість і зіштовхуваність забезпечують рівне укладання їх у стос. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Рис. 1. Схема друкарської машини Heidelberg PrintMaster GTO 52-2-P