Автоматизація управління поліграфічних підприємств в Україні

Автоматизація управління поліграфічних підприємств в Україні: актуальність та проблеми

Сьогодні серед  керівників поліграфічних підприємств активно обговорюються назрілі проблеми вдосконалення управління виробництвом на основі застосування сучасних інформаційних технологій. Досвідчені фахівці поліграфічної галузі обґрунтовують можливість підвищення рівня управління створенням інтегрованої системи, здатної до поєднання різних інформаційних потоків на підприємстві та оперативного опрацювання достовірних даних для прийняття оптимальних управлінських рішень.

Автоматизацію управління в поліграфії визнано пріоритетним напрямом науково-технічного поступу галузі, про що свідчать збільшення кількості тематичних публікацій у поліграфічних журналах, спеціалізованих інтернет-форумів та конференцій (www.print-forum.ru) з проблем автоматизації, створення сайтів, присвячених використанню інформаційних технологій в поліграфії (www.printsoft.ru). На спеціалізованих виставках галузі виробниками обладнання все частіше вживаються абревіатури JDF, CIP4, MIS, ERP, виокремлюються за цільовим призначенням окремі павільйони підприємств - розробників програмного забезпечення (близько 30-ти стендів виставки drupa'2004 було присвячено спеціалізованим автоматизованим системам управління підприємством для поліграфічної індустрії).

Інформаційні технології тривалий час використовувалися  у технологічних процесах поліграфічного виробництва за їх складності та інтенсивного розвитку технологій, зокрема на операціях складання, верстки, спуску сторінок. Автоматизація поліграфічного обладнання, технологічних процесів друкарської та післядрукарської стадій поліграфічного виробництва - пріоритетні напрями наукових розроблень зі створення комплексної автоматизованої системи управління поліграфічним підприємством. Поряд з автоматизацією виробничих процесів з розвитком інформаційних технологій та комп'ютерної техніки актуального значення набувають проблеми автоматизації таких важливих сфер управління як планування, облік, аналіз та документообіг[10, c. 45-46].

Зростання обсягів  упровадження автоматизованих систем у поліграфічній галузі України  зумовлюється наступними передумовами:

- світовий розвиток застосування інформаційних технологій в управлінні;

- загальна технічна та економічна доступність технічного та програмного забезпечення автоматизації;

- сформованість  організаційних структур на поліграфічних  підприємствах після реорганізацій;

- підвищення вимог до якості управління підприємством, диктоване зростаючою ринковою конкуренцією;

- особлива галузева  тенденція - зниження накладів  замовлень, що зумовлює необхідність  оперативного управління більшою  кількістю замовлень при сталих  адміністративних ресурсах та виробничих потужностях.

Згідно з дослідженням відомої консалтингової фірми McKinsey, головною причиною низької продуктивності праці (в Україні складає тільки 19 % від цього ж показника на Заході), низької конкурентоспроможності та прибутковості українських підприємств є, перш за все, низька якість управління, що переважно зумовлено відсутністю цілісної корпоративної системи управління, яка об'єднувала б усі інформаційні ресурси компанії.

Якщо узагальнити  експертні оцінки аналітичних агентств, то рівень забезпеченості поліграфічних підприємств сучасними засобами автоматизації бізнес-процесів у глобальному масштабі не перевищує 15 %. Результати досліджень Gartner і Standish Group наочно демонструють переваги і недоліки автоматизації управління. Автоматизація в середньому знижує потребу в запасах матеріалів, коштів та інших активів на 30 %, загальний час обслуговування клієнтів скорочується на 20 %, вартість бізнесу збільшується на 7 %, а його прибутковість зростає на 5-10 %. Однак тільки 16 % компаній змогли успішно завершити автоматизацію, 53 % витратили на неї в 1,9 раза більше грошей і часу, ніж планували, а 31 % усіх проектів повністю зазнали провалу. Цікаво, що дані, отримані російською компанією «Амос» за підсумками аналогічного аналізу діяльності російських поліграфічних компаній, у цілому підтверджують як позитивні, так і негативні аспекти автоматизації[5, c. 93-94].

Перш ніж перейти  до більш детального розгляду цього питання, необхідно дати визначення певних ключових понять: що таке автоматизовані системи управління; яка область їх застосування у поліграфічній галузі.

Автоматизована  система управління (АСУ) - сукупність економіко-математичних методів, технічних  засобів (ЕОМ, засобів зв'язку, пристроїв  відображення інформації, передачі даних і т. д.) та організаційних комплексів, що забезпечують раціональне управління складним об'єктом (наприклад, підприємством, технологічним процесом) відповідно до заданої цілі.

Найбільш важлива  ціль побудови будь-якої АСУ - підвищення ефективності управління об'єктом (виробничим, адміністративним і т. д.) на основі росту продуктивності управлінської праці і вдосконалювання методів планування і гнучкого регулювання керованого процесу.

У складі АСУ виділяють:

- основну частину,  що включає інформаційне, технічне і математичне забезпечення;

- функціональну  частину, до якої входять взаємозалежні  програми, що автоматизують конкретні  функції управління.

При досліджені теми виявлено, що автори книг та статей вживають як різні терміни для визначення одного поняття, так і однакові терміни для різних понять. Це пов'язано із тим, що поняття, якими оперують автори є схожими за функціями.

Отже, визначимо  області застосування автоматизованих  систем управління у поліграфії (див. рис. 3):

- на рівні управління обладнанням SCADA;

- на рівні управління виробничими процесами Workflow (MES);

- на рівні управління підприємством MIS.

SCADA (Supervisory Control and Data Acquisition) - системи прямого контролю  роботи виробничого обладнання  і збору первинних даних - диспетчерське  управління та збір даних. Тобто це системи, які управляють безпосередньо обладнанням і збирають дані, які використовуються в системі управління технологічним потоком Workflow (потік робіт). Дотепер більшість SCADA-систем застосовувалося, як правило, для створення інтерфейсу оператора і реєстрації даних виробничого процесу. Сьогодні - це системи, які не тільки збирають дані, але й служать засобом отримання завдання безпосередньо на робочому місці і засобом зв'язку з виробничими підрозділами.

MES за визначенням  Американської асоціації з управління  запасами і виробництвом APICS (American Production and Inventory Control Society) — це інформаційна  і комунікаційна система виробничого  середовища підприємства. Більш розгорнутим є визначення, прийняте в некомерційній асоціації MESA (Manufacturing Enterprise Solutions Association), що об'єднує виробників та консультантів MES-систем. Згідно з цим визначенням MES — це автоматизована система управління виробничою діяльністю підприємства, що у режимі реального часу планує, оптимізує, контролює, документує виробничі процеси від початку формування замовлення до випуску готової продукції. В поліграфічній галузі системи цього рівня часто називають терміном Workflow — управління технологічним потоком. Відповідно до визначення Workflow Management Coalition (WfMC — міжнародний союз підприємців, заснований у 1993 році для розробки стандартів продуктів класу Workflow). До програмних продуктів цього класу відносяться програмні продукти, які цілком або частково автоматизують бізнес-процеси підприємства, при цьому документи, інформація або завдання передаються для виконання необхідних дій від одного учасника до іншого відповідно до визначених процедурних правил.

MIS (Management Information System) - інформаційна система, призначена  для підтримки в інформаційному просторі всіх основних аспектів управлінської діяльності підприємств. Призначена для планування робіт та ресурсів (фінансових, людських, матеріальних), усіх видів обліку, аналізу результатів господарської діяльності, калькулювання вартості замовлень, керування складами, постачання підприємствами матеріалами, укладання договорів і ведення розрахунків із клієнтами[10, c. 48-50].

Системи першого  та другого рівня на ринку пропонують переважно виробники обладнання. Системи першого рівня інтегровані у роботі з обладнанням і є невід'ємним засобом для роботи з обладнанням; другого рівня - переважно продаються окремо від обладнання як додаткові програмні модулі до управління виробництвом. Такими вважаються системи відомих світових виробників поліграфічного обладнання - РЕСОМ (Man Roland), Opera (KBA), Data Control, Prinect (Heidelberg).

Системи третього рівня MIS на ринку переважно висувають компанії-розробники програмного забезпечення, проте інколи такі системи пропонують і виробники поліграфічного обладнання (наприклад, Prinance від компанії Heidelberg).

Частина систем рівня MIS може бути інтегрована з системами першого і другого рівня за допомогою формату JDF (Logicum, Hit lex, Prinance), але переважна більшість систем MIS таких можливостей на сьогодні не має. Залежно від функціональних можливостей системи MIS можуть відноситися до систем певного класу (MRP, MRP II, ERP чи інші).

В описах систем та статтях розробники систем MIS для  поліграфії досить часто відносять  свої системи до систем класу ERP. Проте, слід зазначити, що термін ERP має чітке  визначення і необхідно з обережністю  ставитися до його вживання. В цій  області визнаним стандартом тут  служить термінологія Американської  асоціації з управління запасами і виробництвом (American Production and Inventory Control Society, APICS). Основні терміни і  визначення подаються у Словнику APICS - саме в цьому виданні наводиться найбільш повне і точне формулювання ERP-системи.

Відповідно до Словника APICS, термін «ERP-система» (Enterprise Resource Planning — Управління ресурсами підприємства) може вживатися у двох значеннях.

По-перше, це — інформаційна система для ідентифікації і  планування всіх ресурсів підприємства, що необхідні для здійснення продажу, виробництва, закупівель і обліку в процесі виконання клієнтських замовлень.

По-друге, це - методологія  ефективного планування та управління всіма ресурсами підприємства, що необхідні для здійснення продажу, виробництва, закупівель і обліку при виконанні замовлень клієнтів у сферах виробництва, дистрибуції і надання послуг. Отже, системами класу ERP можна вважати ті, які автоматизують усі управлінські функції, а не лише їх частину.

Таким чином, ERP може означати не тільки інформаційну систему, але і відповідну методологію  управління, реалізовану і підтримувану цією інформаційною системою[15, c. 95-96].

Україна (як інші країни СНД), значно відстає від світової тенденції розвитку автоматизації, що зумовлено різницею у масштабах застосування інформаційних технологій у техніці та менеджменті.

При дослідженні теми, виявлено певну різницю у тенденціях розвитку автоматизації в галузі - в Європі, США автоматизація відбувається переважно знизу вгору, тобто спочатку автоматизувалися процеси управління безпосередньо обладнанням, потім системи об'єднувалися на рівні виробничих підрозділів, потім - на рівні підприємства в цілому. Таким чином, така система працює як одне ціле, оскільки існує двосторонній потік інформації між керуючими та керованими підрозділами.

В західних країнах  при проектуванні моделей, систем управління обладнанням (SCADA) та підприємством їх інтеграції приділяється велика увага. У поліграфічній галузі для вирішення цього питання 2000 року спеціально створено консорціум СІР4 (International Cooperation for the Integration of Process in Prepress, Press and Postpress), який об'єднує близько 40 провідних виробників поліграфічного обладнання. Перспектива інтеграції різних систем управління передбачається у створенні єдиного стандарту з передачі управлінських даних в поліграфічному виробництві - JDF (Job Definition format - формат визначення роботи), який включає повну специфікацію (Job Ticket - супроводжуючий білет завдання) щодо замовлення.

В країнах СНГ  автоматизація поліграфічних підприємств починається переважно з автоматизації верхнього рівня управління (системи MIS) - з планування, обліку, аналізу, документообігу — і лише в одиничних випадках «опускається» до рівня обладнання, утворюючи інтегровану систему управління. Така автоматизація на Заході називається локальною і, на думку експертів, впровадження цих систем дає принаймні позитивний ефект, проте значно нижчий, ніж від комплексної автоматизації[18, c. 38-40].

Методи впровадження автоматизованих інформаційних  систем (системи MIS) на поліграфічних  підприємствах залежно від підходу до цього процесу можна об'єднати у чотири групи:

1. Створення системи  власними силами підприємства із залученням штатних чи залучених програмістів.

Такий метод використовують невеликі поліграфічні підприємства переважно у двох випадках — для «локальної» автоматизації частини бізнес-процесів (автоматизація калькулювання, управлінського обліку і т. п.) та для автоматизації більшої функцій управління (у випадках, коли керівництво чітко розуміє цілі автоматизації і здатне на чітку постановку завдань програмістам).

2 Використання готової  системи «коробочного варіанта»  (в якій запрограмовані певні стандартні організаційні структури, бізнес-процеси і моделі), створеної сторонніми виробниками. Такий метод прийнятний також для невеликих поліграфічних підприємств, де нескладно переналаштувати діяльність під моделі впроваджуваної системи.