ЗМІ і політика

    В Україні права та обов’язки ЗМІ  регулюються законодавчими актами ВРУ та указами Президента України(1992 р. «Про друковані ЗМІ», та «Про інформацію»). У 1995 р. створено міністерство преси  та інформації що здійснює реєстрацію періодичних друкованих видань. Електронні ЗМІ керує «Державний комітет з телебачення  і радіомовлення», а ліцензування – «Національна Рада України з питань телебачення та радіомовлення».

    Кожна держава обмежує поширення певної інформації,(Державна таємниця.). Проте цензура(державний нагляд за змістом, випуском і розповсюдженням друкованих видань) заборонена.

    Питання про свободу слова в Україні  виникає стурбованість. Тут і  вбивства журналістів(Гонгадзе, Александер, Коломієць), погрози, залякування та переслідування окремих газет та телеканалів. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    За  рейтингом свободи ЗМІ, Україна  посідає одне із останніх місць.

    Про цензуру в Україні пишуть Західні  видання та звіти таких організацій  як «Репортер без кордонів».

    Останній  прояв цензури так званий «темник»… 

    Інтернет  – видання і Інтернет взагалі не є ЗМІ. Це засіб масової комунікації. Тобто, це той технічний прилад, за допомогою якого інформація може передаватися від однієї людини до іншої. І почитати інтернет, це те саме, що поспілкуватися, поговорити фізично із якоюсь людиною. Це означає, що кожен із нас, який відкриває сторінку «УП», насправді розмовляє із тією людиною, яка там розмістила свою інформацію. Якщо ми розмовляємо із С. Шолохом, то це означає, що ми розмовляємо, спілкуючись із С. Шолохом. Це таке одностороннє спілкування, але це саме так.

    І тому специфіка інтернет – видань саме в тому, що неможна подивитися до інтернет – видань, як такого його не існує.

    Завдання:

    -- Знайти інформацію  про рейтинг головних  телеканалів.

    -- Порівняти вплив  TV, радіо, інтернет  на громадян.