ЗМІ і політика

ЗМІ і політика

План

1. Сутність, суспільне значення та функції ЗМІ в демократичному суспільстві.
2. Форми власності та контроль за мас-медіа в демократичних суспільствах.
3. Вплив ЗМІ на політичні орієнтації населення.
4. Свобода інформації та цензура в Україні.

Старі ЗМІ

Нові  ЗМІ

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Участь  в політичному житті неможлива  без надійної інформації. Чим повнішу  інформацію про діяльність урядів парламентів, інших інституцій мають учасники політичного процесу тим прозорішою є політика і тим легше скерувати її в демократичне русло. Інформацію потрібно розглядати як передумову дій суб’єктів політичного життя і як необхідний ресурс, що дозволяє досягти у політиці певних цілей. Свідоме сприйняття тлумачення та обмін інформацією називається комунікацією. У масових комунікативних процесах особливе місце належить ЗМІ(або мас-медіа).До ЗМІ як правило відносять: періодичні друковані видання (газети, журнали, бюлетені тощо)які мають постійну назву, нумерацію і періодично виходять в світ: радіо, телебачення, та електронні носії інформації(Інтернет).

     Сутність  ЗМІ полягає в найповнішому інформуванні населення, про події, що відбуваються в житті суспільства. Недаремно ЗМІ називають «четвертою владою».

     В демократично відкритих суспільствах ЗМІ виступають засобом здійсненням публічної політики, переводять політичні протистояння в площину діалогу різних політичних сил та суспільства.

     У недемократичних суспільствах ЗМІ  не стільки інформують суспільство, скільки маніпулюють ним, спрямовуються  проти політичної опозиції.

• Ключовим критерієм свободи інформації є різноманітність її джерел у поєднанні з вільним доступом до них. Особлива роль

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

недержавних (приватних та громадських)медіа, що відображають інтереси та потреби громадян.

          - Вільне поширення інформації є невід’ємною засадою демократичного ЗМІ у демократичних суспільствах повинні безперешкодно виконувати свої суспільні функції: освітню, виховну, інформаційну, ідеологічну, та цілісно-орієнтуючу, контролю за діяння суб’єктів влади, пізнавальну, політичної соціалізації  формування громад кості.

          - ЗМІ можуть діяти в двох напрямках. Перший називають мобілізаційним, що включає агітацію та пропаганду. Другий – маркетинговий, що використовує методи PR та політичні реклами. 

     Мобілізаційний напрям діяльності ЗМІ характерний для тоталітарних режимів. Його завданням є нав’язування людям певних думок, ідей, поглядів(індоктринація). Агітація та пропаганда є засобами інформації контролю над людьми, вони не створюють можливість вибору(Приклад -  ЗМІ в СРСР).

      - Агітація та пропаганда використовується  в демократичних режимах, але  вплив їх обмежується нормами  політичної боротьби та конкуруючими  політичними силами.

     - Маркетингові стратегії формуються  відпо-відно з попитом та пропозицією  на інформацію, що складається на інформаційному ринку. Їх завдання полягає в тому, щоб забезпечити необхідну споживачам інформації у потрібний час. Тут метою є не контроль за свідомістю а завоювання довіри споживача.

     Позитивною  якісною методів є орієнтація на достовірне інформування суспільства про цілі і завдання учасників політичного життя.

     Умовою  розвитку маркетингових стратегій  є ринкові відносини у яких якісна, своєчасна та достовірна інформації виступає товаром. Відтак виробники  неякісної інформативної продукції залишаються осторонь.

     Головна функція ЗМІ – оперативне інформування зацікавлених осіб про події та явища, що є важливим для громад кості. Проте, поряд з інформуванням ЗМІ(особливо  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

телебачення) також впливають на політичний процес наголошуючи про ті чи інші події, Що потім стає політикою(CNN - ефект).

     Громадське  радіомовлення, - незалежне, незаангажоване інформування. Лише два обмеження: а) задля поваги прав та репутації інших осіб; б) задля охорони державної безпеки, громадянського порядку здоров’я чи моральності населення.

     Новими  формами комунікацій  стали телемости, телеконференції, Інтернет – форуми та конференції, електронні голосування. Цим створюються передумови «теледемократії» - нового способу участі громадян у формуванні владних структур та здійснення влади.

      - Особлива роль тут належить  Інтернету, за допомогою якого  новину можуть отримати мільйони  користувачів, з усіх куточків  земної кулі. Відсутність кордонів  позбавляє владні структури можливостей  цензурувати або дозувати, інформацію в мережі. (Приклад, Україна, Білорусь, хоча спроби поставити під контроль діяльність окремих Інтернет – видань відбуваються постійно)

     - Об’єктивною перешкодою тут є  невелика кількість користувачів(В  Україні 2% населення , але постійно збільшується(8%населення в Україні користується Інтернетом. Кінець 2003р.))

     Інші  обмеження – достовірність інформації ; підробки інформації.

      Сьогодні 90% інформаційних потоків  контролюється 13 країнами. Слабкість  інших країн перетворює їх на своєрідну периферійну зону, залежну від отриманого продукту, який часто може суперечити національним традиціям, інтересам окремої країни.  Звідси постає проблема захисту інформаційного простору від інформаційної агресії ззовні.(Голівудскі фільми та російські ЗМІ в Україні) 

     2.Форми  власності та контроль  за мас-медіа

     З політичної точки зору ЗМІ можна  поділити на урядові, опозиційні та незалежні. Наявність  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

таких ЗМІ дозволяє суспільству стримувати різноспрямованість інформаційної політики.

     В СРСР домінуючу позицію мали урядові  ЗМІ, опозиційних чи незалежних фактично не було.

     — Після 1991 р. почали виникати недержавні ЗМІ, які швидко підпали під контроль окремих осіб чи фінансово-промислових  груп.

     — В англомовному світі існує поняття «медіакратії», або «інфократії», що означає владу власників мас-медіа. Створення медіа-імперій обмежує можливості громад кості отримувати різноманітну інформацію. Володарі інформаційних мереж перетворюються на одну із політичних еліт.

     — Медіа стали однією із сторін збройних конфліктів. Від того як вони висвітлюють  хід подій, часто залежить їх результат.(Остання  війна США проти Іраку транслювалась  мало не в прямому ефірі).--- Сучасні  збройні конфлікти супроводжуються  «інформаційними війнами».

     — З метою підтримки малих медіа  в багатьох країнах Європи була запроваджена державна підтримка преси. В Україні  та інших пострадянських країнах, держава  підтримує лише урядові видання, а не урядові, навпаки часто дискримінує.

     — В Україні переважна більшість ЗМІ контролюється приватними особами, або олігархічними угрупуваннями: «Трудова Україна» А. Деркач – «Столичные новости»  «Киевский телеграф», ТРК «ЕРА», «Версії», В. Пінчук – СТБ, ICTV, «Факти», вуличне телебачення, СДПУ(о) – Г. Суркіс «1+1», ТЕТ, О.Зінченко – «Інтер»,Демсоюз . О. Воняв, «Гравіс», перший національний журнал «Президент», «Президентський вісник», І. Бакай – «Сегодня», З.Кутен – «ПіК». Також можна сказати. що в Україні відчутний вплив російких медіа. 

3). Вплив ЗМІ на  політичні орієнтації населення.

    ЗМІ мають значні можливості впливу на політичні орієнтації населення. Від  того як  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

висвітлюється подія, буде залежати ставлення до неї  населення.

    Для формування громадянської думки  ЗМІ часто використовують орієнтації населення. Для формування громадянської думки ЗМІ часто використовують матеріали соц. опитування. Проте, буває що соц. опитування часто зроблене на замовлення, щоб дезінформувати громадянство.

    - «Медіатизація політики»  - політика починає підкорюватись внутрішнім законам ЗМІ.

    Ознаки:

1. Політика перетворюється на гру на публіку. Перевага віддається видовищам, ритуалам, переміфованим подіям.
2. Політичні дії підміняються теледрамартугією, коли демонструють не те, що важливо, а те , що подобається громадянам.
3. Між справжніми діями політиків, їх  висловлюваннями і тим що показують на екрані, лежить прірва. Частіше  стають спроби підмінити політичну дійсність театром на екрані.

     Отже  населення вважає, що сучасні мас  – медіа не стільки  інформують людей про події, як створюють враження;

• особливий вплив ЗМІ здійснюють на орієнтації громадян в період виборчих кампаній.
• ЗМІ можуть використовувати різні технології впливу.

«Білі» - це, ті поряд із законними методами впливу використовують маніпулятивні прийоми(дозування інформації, замовчування, тощо).

«Чорні» - спрямовані на компрометацію, знищення іміджу, плітки, відверту брехню у формі аплікативних листівок від імені конкурента, звернень тощо. «Білі» та «Чорні» технології називають ще брудними.(Роль ЗМІ у спеціально  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

інформаційних операціях; - «отруєння Ющенка», «замах на Януковича»)

Крім  того опозиційні плітки, не можуть потрапити  в ефір провладних каналів, якщо їх показують в негативному світлі, вимикаючи слова з контексту(«Епіцентр», «Проте» на 1+1).

• Небезпечним явищем є підкуп владою талановитих журналістів та аполітиків.(Приклади: В. Піховшек, Д. Дженгіров, Д. Корчинський, раніше В. Лапінура).
• Для того щоб зменшити можливість корупції та використання брудних PR технологій, журналісти країн СНД у травні 1994 р. підписали «Кодекс професійної етики журналістів».

 
 

4.Свобода  інформації та  цензура в Україні.

    У демократичних державах свобода  думки і інформації розглядається  як індивідуальні права. Свобода  преси захищається як невід’ємна частина демократії.