SWOT-аналіз вступу України до НАТО

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ

ДЕРЖАВНОГО  УПРАВЛІННЯ

Факультет магістерської підготовки            Кафедра політології та філософії

 
 
 
 
 
 

ТВОРЧА РОБОТА

Модуль: «Основи інформаційно-аналітичної діяльності»

Тема: «SWOT-аналіз вступу України до НАТО»

 
 
 
 

      Виконав:

      слухачка заочного факультету

      групи З-40

      Федяніна  А.О.

 

      Перевірив:

      к.соц.н., доц. Котуков О.А.

 
 
 
 
 

Харків - 2011

Зміст

 

Вступ  ………………………………………………………………………3

1. SWOT-аналіз вступу України в НАТО ……………………………..…..… 4

Висновки  …………………………………………………………………….…11

Список  використаної літератури ……………………………………….…… 12

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ

     Вихід національної економіки на траєкторію сталого розвитку, адаптація до політичних та економічних реалій потребують пошуку сучасних напрямів забезпечення воєнно-економічної безпеки держави.

      Займаючи  важливе місце на європейському  континенті, цілком природно, що ще в  Декларації про державний суверенітет 1990 року Україна заявила про наміри взяти участь в європейських структурах у контексті сприяння і зміцнення миру та безпеки.

      За  роки незалежності Україна значно наблизилася  до вступу в Північноатлантичний  Альянс (НАТО). Проте серед українського народу побутує різні думка, щодо вступу України до НАТО.

      Саме  незнання проблеми часто породжує хибне  уявлення про природу НАТО. Ситуацію можливо змінити лише надавши  суспільству об’єктивну інформацію про засади існування та функціонування Організації, про її внесок у зміцнення  безпеки на європейському континенті й у світі. Частково це пов’язано з тим, що протягом тривалого періоду під час протистояння соціалістичного табору країнам західної демократії радянська система приховувала правдиву інформацію щодо ідеології НАТО, а також нав’язувала думку про ворожість Північноатлантичного Альянсу.

    Метою даної роботи є визначення позитивних та негативних сторін вступу України  до НАТО.

          Для здійснення цього  аналізу використаємо процедури SWOT-аналізу. Головна мета SWOT-аналізу — забезпечити  процес стратегічного планування інформацією про сильні та слабкі сторони даної стратегії щодо її можливостей та існуючих загроз. Сильні та слабкі сторони — це переважно внутрішні чинники, пов’язані з поточним станом системи, можливості та загрози існують зовні й більше стосуються майбутнього.

 
 
 

1. SWOT-аналіз  вступу України  в НАТО

 

    Спробуємо розібратися в аргументаціях  всіх основних сторін щодо євроатлантичного напрямку зовнішньої політики України. Для цього використаємо SWOT-аналіз.

    SWOT — метод аналізу в стратегічному  плануванні, суть якого полягає в розділені факторів та явищ на чотири категорії: Strengths (Сильні сторони), Weaknesses (Слабкі сторони), Opportunities (Можливості) и Threats (Загрози).

    Цей акронім може бути представлено візуально у вигляді таблиці:

 

    НАТО (англійською мовою –– North Atlantic  Treaty Organisation, або Організація Північноатлантичного договору) –– це військово-політичний союз, створений для захисту країн євроатлантичного регіону (тобто Європи і Північної Америки), насамперед від зовнішніх загроз. Метою НАТО є колективний захист його країн-членів.

          НАТО утворилося в результаті укладення Північноатлантичного договору, який було підписано урядами 12 країн Північної Америки та Західної Європи у Вашингтоні 4 квітня 1949 року. Сьогодні НАТО –– це альянс 26 країн з Північної Америки та Європи, де живе 850 мільйонів людей.

          Головна роль НАТО полягає у забезпеченні свободи і безпеки країн-членів за допомогою політичних і військових засобів. НАТО дотримується спільних для Альянсу цінностей демократії, індивідуальної свободи, верховенства права та мирного розв’язання суперечок і підтримує ці цінності в усьому євроатлантичному регіоні. Вона слугує форумом, на якому країни з Північної  Америки та Європи можуть консультуватись зі спільних питань безпеки та здійснювати спільні дії з їх розв’язання.

    Альянс  стоїть на захисті своїх країн-членів від загрози агресії, будь-який напад на членів НАТО у Європі чи Північній Америці розглядається як "напад на всіх", і кожна з держав-членів зобов’язалася надавати допомогу союзникам.

    НАТО  є міжурядовою, а не наддержавною організацією. Усі рішення НАТО приймаються спільно на основі консенсусу. Жодній державі НАТО не може бути нав’язано рішення, що суперечить її волі. Союзники мають певний простір для індивідуальних підходів до спільних рішень та дій. Доки не досягнуто згоди, тривають консультації між державами-членами. Таким чином, членство в НАТО не обмежує національного суверенітету. Рівень участі членів в оборонних структурах НАТО є індивідуальним для кожної країни і може перебувати під впливом національних законодавств.

    НАТО  має в своєму розпорядженні як національні збройні сили своїх членів, так і інтегровані збройні сили під прямим управлінням НАТО. Держави НАТО визначають, які саме підрозділи національних збройних сил і за яких умов мають бути передані в розпорядження НАТО. Однак ці формування постійно знаходяться під національним контролем аж до прийняття спеціального рішення.

    Під євроатлантичною інтеграцією розуміють розвиток зв’язку між державами Європи і Північної Америки у сфері безпеки, політики, економіки тощо.

    Вступ до НАТО надає новому членові однозначні гарантії безпеки з боку найпотужнішого військово-політичного альянсу. Саме тому до НАТО вишикувалась черга з охочих вступити країн. Попри критику НАТО досі жодна країна на офіційному рівні не заявляла про вихід з Альянсу.

 
 

    Стан  безпеки України

    Національна безпека країни із вразливим геополітичним  розташуванням, цінною територією, ресурсами  та значними розмірами, може бути надійно  забезпечена двома шляхами: за допомогою  могутнього самостійного потенціалу стримування  або за рахунок участі  у впливових і потужних воєнних блоках.

    З ліквідацією ядерної зброї Україна  втратила можливість самостійно ліквідовувати  як загрози з використанням зброї  масового знищення, так і потужні  загрози із застосуванням звичайних  озброєнь.

    Визнаючи  незалежність України, абсолютна більшість держав світу і Організації Об’єднаних Націй визнали нашу державу в її існуючих кордонах. Однак факт такого визнання не надає Україні жодних прямих гарантій безпеки.

    Перебування України у так званій "сірій  зоні" між Росією і Заходом  є небезпечним з огляду на потенційну можливість конфліктів за вплив на Україну, а також через надмірну залежність стану безпеки без’ядерної України від зовнішніх чинників, зокрема відносин Росії й НАТО.

    Для України є три теоретичні шляхи гарантування безпеки:

    Перший  –– це орієнтація на тісну інтеграцію з Росією, яка готова піти на дестабілізацію всього пострадянського простору з метою збереження контролю над Україною. Це є основою політики Росії щодо України. Російські інвестиції в економіку України, більшість з яких є непрозорими та тіньовими, сприяють створенню недемократичного та неринкового середовища в економіці України. Значною проблемою для національної безпеки України є той факт, що незалежність України сприймається Росією  як ідеологічний виклик.

    Другий –– ідея забезпечення інтересів національної безпеки України через статус нейтралітету. Цілями українського нейтралітету і позаблоковості у 1991-2004 роках були:

    боротьба  одних політиків проти розширення впливу Заходу і НАТО, інших –– проти  розширення впливу Росії і перебування на території України російських військ;

    намагання невизначеним становищем України підвищити  до неї інтерес великих держав і міжнародних організацій;

    непідготовленість суспільства до однозначного геополітичного вибору;

    небажання українського керівництва шкодити своїм відносинам з однією зі сторін у разі однозначного геополітичного вибору.

    Третій  –– ідея співпраці з євроатлантичними структурами. Для України є привабливою демократичність вирішення міждержавних проблем в межах НАТО і ЄС, а також геополітичний плюралізм в межах Західної і Центральної Європи, де немає єдиного всевладного центру.

 

    Відносини Україна –– НАТО

    Відносини між НАТО і Україною постійно розвиваються з самого моменту отримання Україною незалежності в 1991 році. Зважаючи на стратегічну позицію України як моста між Східною та Західною Європою, відносини між НАТО і Україною мають провідне значення для розбудови миру і стабільності в євроатлантичному регіоні. В 1994 році Україна стала першою країною –– членом СНД, яка приєдналася до Партнерства заради миру, 1997 року було підписано Хартію про Особливе партнерство між НАТО і Україною. У 2002 році було затверджено План дій Україна –– НАТО, метою якого є чітке визначення стратегічних цілей і пріоритетів України на шляху до цілковитої інтеграції  в євроатлантичні структури.

    Щорічно укладаються Індивідуальні програми партнерства між Україною і НАТО, проводяться регулярні спільні  військові навчання, 2005 року започатковано  Інтенсифікований діалог з НАТО з питань набуття членства.

    Крім  того у рамках Плану дій щороку готуються Цільові плани, які  містять перелік конкретних заходів  Україна –– НАТО, спрямованих на досягнення визначених у Плані дій  цілей.

 
 

    Привабливість України для НАТО

    Україна має унікальне для європейської безпеки геостратегічне значення. Саме це спричиняє підвищений інтерес НАТО до України. Україна має більше геостратегічне значення, аніж Румунія та Болгарія, які зміцнили "південний фланг" НАТО, а тому може розраховувати на успішність і швидку інтеграцію до НАТО. Ще одним "плюсом" України є її велика територія. Перевагами України є високотехнологічний оборонно-промисловий комплекс, а також здатність України до створення в замкнутих циклах деяких конкурентноздатних на світовому ринку зразків озброєння.

 

    Вступ України в НАТО:переваги й недоліки

    Проведемо оцінку переваг і недоліків для України при вступі до НАТО, яку надамо у вигляді SWOT-аналізу, де оцінка проводиться за чотирма критеріями, а саме, сильні сторони, слабкі сторони, можливості і загрози (табл.1).

 
 

    Основні переваги:

    Інтеграція  України в НАТО пришвидшить її поступ на шляху до євроінтеграції. Вступові країн Східної Європи до ЄС передувало саме приєднання до НАТО.

    Україна отримає тверді гарантії безпеки, у  відповідності до яких напад на Україну означатиме напад на всіх членів НАТО

    Вступ до НАТО пов’язаний з покращенням  клімату для здійснення підприємницької  діяльності в Україні, зокрема й  з покращенням міжнародного інвестиційного іміджу України. Безпека та інвестиційна привабливість взаємопов’язані між собою.

    Вступ до НАТО також неминуче вплине на розвиток військово-промислового комплексу  України, який становить вагому та одну з найбільш технологічних частин економіки України.

    Вартість  вступу до НАТО буде для України  відносно невисокою, оскільки ні для НАТО, ні для України немає потреби розміщувати на території України іноземні війська.