Автор: Пользователь скрыл имя, 21 Октября 2011 в 11:43, реферат
Сьогодні кількість політиків, які оголошують себе апологетами етики, зростає як на дріжджах. Саме по собі бажання вести політику, яка відповідає принципам та нормам етики (якщо воно щире) може викликати тільки співчуття. Інше питання - чи можливо вести політику, основану виключно на власній принциповості. Питання про необхідність використовувати етичні норми в політиці постало досить давно, але і зараз ведуться дискусії з цього приводу. Як повязані між собою такі, здавалося б різні сфери? Якою повинна бути доля етики в політиці? Якою повинна бути політична поведінка, щоб задовольняти основним етичним принципам?
Вступ
Людина, як суб’єкт політики
Політична поведінка. Її типи і види
Норми в політиці
Етична сфера в політиці
Політичні норми суспільства можуть бути і універсальними, стосуватися однаковою мірою всіх політичних суб’єктів, і локальними (корпоративні норми), які створюють партії, громадські організації (наприклад, принцип демократичного централізму) і стосуються лише членів цих організацій Політичні норми класифікують за способом фіксації (формальні та неформальні, усні та письмові, явні та латентні); за ступенем узагальненості (загальні принципи політичної діяльності чи конкретні зразки політичної поведінки); за типом політичного режиму їх функціонування (демократичні, авторитарні, тоталітарні). У них можуть виражатися і позитивні (приписи), і негативні (заборони) характеристики політичної діяльності.
Політичні
норми існують у трьох сферах
соціальної дійсності: в нормативних
лозунгах органів влади і підвладних
структур; у соціальних відносинах,
які зумовлюють правила їх функціонування;
у свідомості – як сприйняття та
переживання цих норм.
Етична
сфера у свою чергу розпадається
на три найголовніших більше вузьких
сфери: на мораль, на право й на політику.
І взаємодія політичних норм з
нормами моралі і права є основою
етики політичної поведінки. Етика
політичної поведінки є взаємодією політичних
норм з нормами моралі та права.
Необхідно як можна ясніше засвоїти собі,
що над життям індивідуума, родини, міста,
держави й тимчасових сполучень окремих
держав б'ється особливе міжнародне життя
всього людства. Стосовно цієї останнього
всі іншого прояви соціального життя мають
значення лише частин, сторін, галузей.
Якщо певною мірою вони визначають собою
світове політичне життя, то в неменшому
ступені вони самі визначаються ним. слід
привчитися всі політичні явища, які б
вони не були, розглядати під істинно міжнародним
кутом зору; слід зробити так, щоб сама
широка міжнародна точка зору брала в
політиці верх над точками зору більш
вузькими; слід свідомо домагатися того,
щоб якомога швидше і як можна повніше
почала проявляти себе ця істинно міжнародна
політика, політика світова.