Аналіз лобістської діяльності фракції Комуністичної партії України у Верховній Раді VI скликання

Сьогодні діяльність вітчизняних лобістів не регламентується  жодним законодавством.

У світовому законодавстві в системі політичної комунікації вже сформовано доволі чітке уявлення про лобіювання і форми його унормування. Законодавство про лобіювання діє в США, у більшості західних країн немає спеціальних законів, але є норми, що регулюють лобістську діяльність, включені в ряд законів.Таким чином, лише сила закону може встановити межу між лобіюванням і діями, що можна кваліфікувати як корупцію. Це також дасть змогу змінити загальні погляди суспільства на лобіювання як невід’ємний від прав особи феномен.

Можна також  додати, що на процес прийняття рішень у ВРУ має впливати громадськість через утворення громадських організацій, бізнес-асоціацій та політичних партій. Однак відсутність в Україні середнього класу робить потенціал громадськості занадто слабким.

В сучасних умовах неформалізована у правовому відношенні лобістська діяльність в Україні функціонує переважно у сфері розподілу і перерозподілу економічних ресурсів, власності, адміністративних важелів впливу. Насправді лобіювання має розглядатися як невід’ємна складова політичної комунікації, що передбачає механізм прямого і зворотного зв’язку суспільства і держави.

Список літератури

1.      Бабінець А. Лобісти кризових часів / А. Бабінець // Український тиждень. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ut.net.ua/art/166/0/2159/. – 2009.

2.      Верховна Рада України: офіційний веб-сайт // http://gska2.rada.gov.ua.

3.      Гамрищак І. Лобізм по-українськи: валізи з грошима – головам фракцій / І. Гамрищак // Львівська газета. – 2009. –  №9 (501).

4.      Ганжуров Ю. Парламентське лобіювання в контексті політичної комунікації / Ю. Ганжуров // Політичний менеджмент. – 2005. – №4 (13). – C. 50-62.

5.      «Говоруни» й «мовчуни» у Верховній Раді // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.telekritika.ua/media-i-vlada/2007-02-09/8277. – 2007.

6.      Гузенко Н. Верховна Бізнес-Рада / Н. Гузенко // Контракти. – 2008. – №40. – С. 21-25.

7.       Зорина Е. «Левый» заработок народных избранников  / Е. Зорина // Комсомольская правда в Украине. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://kp.ua/daily/190510/227846/. – 2010.

8.   Лобіст завжди правий. Групи лобістів у ВР п’ятого скликання. – Контракти. – 2006. –  №14. – С. 22-23.

9.   Любимов А.П. История лоббизма в России / А.П. Любимов. – М.: Фонд «Либеральная миссия». – 2005. – С. 27-28.

10. Пасхавер О. Й. Великий український капітал : взаємовідносини з владою і суспільством / О. Й. Пасхавер, Л. Т. Верховодова, К. М. Агеєва. В надзаг.: Центр економічного розвитку. – К. : Дух і літера, 2007. – 130 с.

11. Рейтерович І. Роль бізнес-еліти у політичних процесах державах перехідного типу // Сучасна українська політика. Політики і політологи про неї. – 2008. – Випуск 12. – С. 88 – 95. 

12. Телешун С.О., Рейтерович І.В. Вплив фінансово-політичних груп на прийняття стратегічних рішень у сфері політики та економіки: українські реалії. – Київ-Херсон, 2008. – 152 с.

13.   Рейтерович І.В. Політичний вимір діяльності фінансово-політичних груп у державах перехідного типу: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук за спец. 23.00.04. / І.В. Рейтерович. – Київ, 2008. – 21с.

14.   Телешун С. Політико-економічні інтереси «груп впливу» та «лобізм по-українськи» (окремі аспекти) / С. Телешун, І. Рейтерович // Право України. – 2008. – № 3. – С. 105-110.

15.   Юрченко А. Між владою і грошима / А. Юрченко. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://news.finance.ua/ua/~/2/0/all/2009/10/13/174188. – 2009.