Леонід Макаровчи Кравчук

Л. Кравчук Україна на шляху незалежності періодично вдавався до спроб шляхом концентрації влади  зміцнити свої позиції всередині  держави. У травні 1993 р. він виступив з пропозиціями, суть я к и х  полягала в тому, що Президент формує уряд, бере на себе безпосереднє керівництво  Кабінетом Міністрів, тобто реально  очолює виконавчу владу. Парламент  зосереджує свою увагу на прийнятті  законів, постанов та здійснює тільки повноваження, передбачені Конституцією. Характерно, що Президент не ставив питання про додаткові повноваження Верховна Рада мала надати йому лише одне право: видавати укази з невизначених, неврегульованих економічних питань, які втрачають силу після прийняття Верховною Радою відповідних законів.Проте Верховна Рада його не підтримала.

Отже, на початковому етапі державотворення (1991 - перша половина 1994 р.) в процесі розбудови та становлення владних структур визріла криза, яка виявилася в низці негативних тенденцій:

1) у цей час не вдалося  ефективно і зважено здійснити  розподіл владних повноважень;

2) роздвоєність виконавчої  гілки влади (Президент - уряд) надзвичайно ускладнювала управління і заважала працювати;

3) загальна невизначеність  у розподілі владних функцій  і повноважень зумовлювала тотальну  безвідповідальність на всіх  рівнях; Становлення владних структур.

4) послідовна протидія  Верховної Ради не дала змоги  створити сильну виконавчу владу,  необхідну в умовах перехідного  періоду.

Спробою вирватись із цієї кризи і стало нове радикальне рішення щодо проведення в першій половині 1994 р. дострокових виборів  Верховної Ради і Президента України.

Після тривалих дискусій вибори до Верховної Ради було вирішено проводити  за мажоритарною системою, відповідно до якої висування кандидатів відбувалося  в територіальних округах, а не за партійними списками. Ця система помітно  обмежила вплив і можливості політичних партій та громадських об'єднань. Дострокові вибори до Верховної Ради і вибори Президента України були об'єктивно  назрілими та історично зумовленими. До Верховної Ради України обрано представників 13 національностей. Головою  українського парламенту було обрано О. Мороза.

Спроби Прем’єр-міністра України Л.Кучми (призначений у  жовтні 1992) підпорядкувати собі представників  Президента України в областях призвели до його конфронтації з Леонідом Макаровичем. До цього за відсутності чіткого  проекту реформ додалися труднощі в  економічному розвитку, падіння життєвого  рівня народу, зростання злочинності. Протистояння Кравчука і тогочасного складу депутатів Верховної Ради України закінчилося ухваленням рішення обопільно достроково припинити свої повноваження й оголосити нові вибори.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Діяльність Леоніда  Кравчука як віце Президента

 

В умовах гострої соціально-економічної  та політичної кризи 24 вересня 1993 р. Верховна Рада України ухвалила рішення про  проведення дострокових виборів  до парламенту - 27 березня - і Президента України - 26 червня 1994 р. За два з половиною  роки, що минули після перших президентських виборів в Україні, бажаючих балотуватися істотно поменшало: якщо 1991 р. майже 100 висуванців розпочинали боротьбу, то 1994 р. - лише 11, з яких 7 (Л.Кравчук, В.Бабич, Л.Кучма, В.Лановий, О.Мороз, І.Плющ та П.Таланчук) були зареєстровані кандидатами у Президенти України. 26 червня 1994 р. за результатами голосування визначилися два претенденти, які набрали найбільшу кількість голосів і вийшли у другий тур: Л.М.Кравчук (37,68%) та Л.Д.Кучма (31,25% голосів). 10 липня відбувся другий тур виборів. А вже о 5-й ранку 11 липня за  данними за Л.Кучму проголосувало понад 52% тих, хто прийшов на виборчі дільниці, за Л.Кравчука - 45%. Леонід Кравчук передав влад Леонiду Кучмi.      

Леонід Макарович Кравчук  був обраний народним депутатом  у 1994 р. на довиборах в одному з  мажоритарних округів на Тернопільщині. 1994-2006 рр.. - Народний депутат України II-IV скликань. Був членом Комітету Верховної Ради у закордонних справах і зв'язках з СНД Верховної Ради України. Входив до фракції "Соціально-ринковий вибір", "Конституційний центр". До парламенту III і IV скликань пройшов за списком Соціал-демократичної партії (об'єднаної). Під час IV скликання очолював фракцію СДПУ . Був членом цієї партії.

На парламентські вибори 2006 року Л. Кравчук пішов у якості лідера "Опозиційного блоку" НЕ ТАК! З 2000 року - президент Українського муніципального клубу. З 2001-го - президент  Всеукраїнської благодійної організації "Місія" Україна - Відома "

 

 

 

Державні нагороди Леоніда Макаровича Кравчука

 

Перший президент України  Леонід Макарович Кравчук був  нагороджений такими державними нагородами: Герой України та Орденом князя  Ярослава Мудрого.

Герой України (з врученням ордена Держави) - за визначний особистий внесок у становлення і розбудову незалежної Української держави, багаторічну активну політичну та громадську діяльність (21 серпня 2001 р.)

           Ордени виготовлені з золота, стрічка ордену шовкова муарова,  ширина якої 28 мм. Внизу під знаками  орденів наведені відповідні  їх планки, які являють собою  металеві пластинки обтягнуті  стрічкою. На планці позолочене  зображення відповідного ордену. Розмір планки: висота – 12мм , ширина – 28мм. Вручення ордена  підтверджується відповідним Указом  президента(див. Указ президента  України про присвоєння звання  Героя України Кравчуку Леоніду  Макаровичу )

Орден князя Ярослава Мудрого II ст. (2007), III ст. (2004), IV ст. (1999), V ст. (1996)

Нагородженому орденом князя  Ярослава Мудрого вручається комплект атрибутів відзнаки:

• до І ступеня — знак ордена, дві зірки ордена, плечова нагородна стрічка з бантом, мініатюра знака ордена, грамота про нагородження;
• до ІІ ступеня — знак ордена, зірка ордена, мініатюра знака ордена, орденська книжка;
• до ІІІ, IV, V ступеня — знак ордена, мініатюра знака ордена, орденська книжка.

Нагородження орденом  підтверджується Указом президента України, церемонія вручення відбувається в президентському палаці в Києві.

 

 

Цікаві факти  з життя

 

Прізвище Кравчука була увічнена в народному назві кравчучки - ручний візки для перевезення  вантажів. У період правління Кравчука використання кравчучек набуло масового характеру.

 

28 листопада 1992 в відділенні  зв'язку виставки «Політики на  поштових марках», організованої  Союзом українських філателістів  в Австрії, використовувався спеціальний  штемпель з портретом Леоніда  Кравчука. На штемпелі напис українською  та німецькою мовами «Президент  України Леонід Кравчук». Поштовий  штемпель з Кравчуком став  першим в Австрії штемпелем,  на якому зображено портрет  глави іноземної держави.

 

Захоплення: шахи, полювання, футбол.

 

Книги:

«Государство и власть: опыт административной реформы» (2001)

«Имеем то, что имеем» (2002)

«Одна Украина, единый народ» (укр. «Одна Україна, єдиний народ») (2010)

 

Написав больше ніж 500 статей.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

           

                  Леонiд Макарович Кравчук вiдiграв iсторичну роль у зупиненнi неконтрольованого розвалу Радянського Союзу, налагодженнi цивiлiзованих вiдносин з Росiєю та iншими партнерами по СНД. Вiн домiгся мiжнародного визнання Української держави, утвердження її авторитету на свiтовiй аренi. У першi роки Незалежностi Україну визнало 145 держав свiту.

              Протягом бiльше як двох рокiв  у надзвичайно складних умовах  перший Президент України пiдтримував  суспiльну рiвновагу, гасив полiтичнi, мiжконфесiйнi та мiжнацiональнi пристрастi. Це дало змогу уникнути громадянської  вiйни, зберегти територiальну  цiлiснiсть України.

           Леонiд Макарович Кравчук створив  дiєздатнi iнститути виконавчої влади,  що взяли ситуацiю у незалежнiй  Українi пiд контроль, забезпечили  в країнi конституцiйний порядок  та функцiонування народногосподарського  комплексу.

             На основi прийнятих Верховною  Радою законiв i Указiв Президента  України були реформованi i пiдпорядкованi  Українськiй державi всi українськi  силовi структури, ранiше пiдвладнi СРСР.

             Леонiд Макарович Кравчук не  допустив жодного випадку застосування  зброї проти власного народу, подолання кризових ситуацiй силовими  методами. Пiд час найбiльшого  загострення суперечностей мiж  виконавчою та законодавчою гiлками  влади Л.М. Кравчук виявив виняткову  витримку i розсудливiсть.

          За безпосередньої участi Леонiда  Кравчука були створенi основи  законодавчої бази нової держави,  прийнятi перші на теренi колишнього  СРСР закони про нацiональнi меншини,  свободу совiстi.

 

Список використаної літератури

[1]- особиста бесіда

[2]- особиста бесіда

[3]- Андрійченко В. М. Хто такий Леонід Кравчук? // День. – 2006. - №84.

[4]- Політична еліта в особах / За ред. Москаленка С. І. – К., 2005

 

 

1. Смешко І. П. Політична ситуація в Україні. – К., 2004.

2. http://www.president.gov.ua/

3. Довідник «Хто є хто в Україні», видавництво «К.І.С»

4. Указ Президента України № 701/2001 від 21 серпня 2001 року «Про присвоєння звання Герой України»

5. Пахарев А. Д. Политическое лидерство и лидеры: Монография. – К.: Знание Украины, 2001. – 270 с.; Батенко Т. Королі СНД: Портрети дванадцяти президентів. - Львів: Кальварія, 2000. - 216 с.