Сутність трудового виховання

Автор: Пользователь скрыл имя, 06 Февраля 2013 в 00:30, лекция

Краткое описание

Українська народна педагогіка праці відводила головну роль у процесі створення матеріальної та духовної культури. У прислів'ях як своєрідному кодексі поведінки людини говорилось: "Без труда нема добра", "Будеш трудитися — будеш кормитися", "Праця людину годує, а лінь — марнує". Люди вважали, що добра праця забезпечує достатній фізичний, розумовий, естетичний, морально-духовний розвиток ("Щоб людиною стати, треба працювати", "Хто багато робить, той багато знає", "У праці краса людини", "Землю прикрашає сонце, а людину праця", "Без трудів не їстимеш пирогів").

Оглавление

Сутність трудового виховання.
Завдання та принципи трудового виховання.
Шляхи, засоби та методи трудового виховання.

Файлы: 1 файл

трудове виховання.doc

— 68.00 Кб (Скачать)

Міні-лекція ТРУДОВЕ ВИХОВАННЯ План

  1. Сутність трудового виховання.
  2. Завдання та принципи трудового виховання.
  3. Шляхи, засоби та методи трудового виховання.

1. Сутність трудового виховання

Праця є джерелом і важливою передумовою  фізичного та соціально- психічного розвитку особистості. Упродовж всієї історії людства праця була засобом формування у кожної особистості найкращих якостей.

Українська народна педагогіка праці відводила головну роль у процесі створення матеріальної та духовної культури. У прислів'ях як своєрідному кодексі поведінки людини говорилось: "Без труда нема добра", "Будеш трудитися — будеш кормитися", "Праця людину годує, а лінь — марнує". Люди вважали, що добра праця забезпечує достатній фізичний, розумовий, естетичний, морально-духовний розвиток ("Щоб людиною стати, треба працювати", "Хто багато робить, той багато знає", "У праці краса людини", "Землю прикрашає сонце, а людину праця", "Без трудів не їстимеш пирогів").

Тема праці людини є провідною в народних піснях, казках, легендах, іграх. Уже в колискових піснях малюку навіювали: Не вчись, котку, красти, А вчися робити — Черевички шити. Та и не дорогії — По три золотії. Будуть люди купувати, Будуть тебе шанувати.

Ідея праці як визначального  фактора виховання людини перейшла від народу до філософів, педагогів. Адже народ творив науку виховання, а педагоги-вчені лише упорядковували його надбання. Тому багато відомих філософів, педагогів не мислили виховання поза працею.

Уже Володимир Мономах у своєму "Повчанні дітям" писав: "Старших  шануй, як батька, а молодших, як братів. У домі своєму не лінуйтеся, але за всім доглядайте".

Український філософ і поет Г.С. Сковорода вбачав щастя людини тільки в "спорідненій праці". "Щастя  полягає, — писав Г.С. Сковорода, — тільки в спорідненій праці  на користь суспільству. Як не обіжати, якщо шкоду приносить суспільству? Як не пошкодити, якщо нема прямого реченія і невтомної праці? Звідки ж вродиться труд, якщо нема охоти і старанності. Труд є живий і невсипущий всієї машини хід доти, поки породить справжню справу... Коротко сказати, природа запалює до справи і зміцнює в труді, роблячи труд солодким".

Праця була і залишається природною  необхідністю людини. К.Д. Ушинський, глибоко  занурюючись у психологічні засади виховання, писав: "Праця, як ми її розуміємо, є така вільна і погоджена з християнською моральністю діяльність людини, на яку вона наважується з безумовної необхідності її для досягнення тієї чи іншої істинно людської мети в житті". Тому, продовжував думку К.Д. Ушинський, — "саме виховання, якщо воно бажає щастя людині, повинно виховувати її не для щастя, а готувати до праці життя". Досить цікавими є міркування К.Д. Ушинського про вирішальне значення праці у розвитку суспільства: "Якби люди винайшли філософський камінь, то біда була б ще не велика: золото перестало б бути монетою. А якби вони знайшли казковий мішок, з якого вискакує все, чого душа забажає, або винайшли машину, яка цілком заміняє всяку працю людини..., то сам розвиток людства зупинився б: розпуста і дикість заволоділи б суспільством, саме суспільство розпалося б...: із знищенням необхідності особистої праці історія повинна припинитися".

A.C. Макаренко вважав працю генеруючим  засобом соціального становлення  особистості: "Правильне... виховання  неможливо собі уявити як виховання  нетрудове".

На новому етапі суспільного розвитку В.О. Сухомлинський, підтримуючи народні традиції в царині виховання, вбачав у праці невичерпне джерело виховання всебічно розвиненої особистості. "Виховну місію школи, — писав В.О. Сухомлинський, — ми вбачаємо в тому, щоб праця увійшла в духовне життя особистості, в життя колективу, щоб захоплення працею уже в роки отроцтва й ранньої юності стало однією з найважливіших якостей людини".

Є ще суттєвий аспект важливості трудового  виховання. Людина прагне до утвердження  себе в колективі на основі престижу, а також бажає відчувати задоволення від певного виду діяльності. Якщо особистість залучена до бажаних видів трудової діяльності, це приносить психічне задоволення і забезпечує престижність особистості. Коли ж людина позбавлена можливості займатися працею (а отже, і відчувати радість діяти, мати задоволення), вона вдається до сурогатів, за допомогою яких можна штучно викликати ілюзорне відчуття задоволення, престижності. Такими засобами є алкоголь, наркотики. Це призводить до фізичного і соціально- психічного ослаблення частини людей і суспільства в цілому. У цьому плані є слушними думки М.М. Амосова: "Ми не можемо орієнтувати суспільство лише на ослаблених людей. Спроба зробити їх щасливими, оберігати від необхідності напружуватися ні до чого не приведе: слабкий залишиться слабким — і нещасним. А в сильних рівень щастя знизиться — вони детренуються, стануть більш слабкими, втратять високі орієнтири. Думаю, що не можна, виховуючи людей, всю ставку робить лише на свідомість та інтерес до роботи. Я — за інтерес і за свідомість. Але окрім того, варто пам'ятати, що біологія все одно візьме своє. Вона... вимагає також жорсткої необхідності. Природа диктує певний рівень необхідності в роботі, нижче якого спускатися не можна. Якщо орієнтуватися на рівень щастя пасивних людей, які згодні на щастя "маленьке", лише б робота була "легшою", тоді ми знизимо рівень всіх інших людей. І значить, знизимо потенціал майбутнього покоління. Це досить небезпечно".

На жаль, ми можемо констатувати, що нехтування закономірностями необхідності виховання дітей у праці призвело до певної деградації загальнолюдської ідеї трудового виховання і викликає фізичне й моральне ослаблення членів суспільства.

2. Завдання та принципи трудового виховання

Завдання трудового виховання зумовлені загальнолюдськими потребами життя людини в суспільстві та природному середовищі. Звучать вони так:

  1. Сформувати в людині любов до праці як її природної потреби і необхідності активної життєдіяльності.
  2. Забезпечити соціально-психологічні умови для підтримання і розвитку фізичного та психічного напруження особистості, аби підтримувати членів суспільства на достатньому рівні працездатності.
  3. Сформувати у вихованців уміння і навички у певних видах продуктивної праці.
  4. Виховати повагу до людей праці та бережливе ставлення до результатів такої праці.

Трудове виховання ґрунтується  на певних принципах. Досить вдало їх сформулював В.О. Сухомлинський.

Принципи трудового виховання

    1. Сдність трудового виховання і загального розвитку — морального, інтелектуального, естетичного, фізичного.
    2. Розкриття, виявлення, розвиток індивідуальності в праці.
    3. Висока моральність праці, її суспільно корисна спрямованість.
    4. Раннє залучення до продуктивної праці.
    5. Різноманітність видів праці.
    6. Постійність, безперервність праці.
    7. Наявність рис продуктивної праці дорослих у дитячій праці.
    8. Творчий характер праці, поєднання зусиль розуму і рук.
    9. Наступність змісту трудової діяльності, умінь і навичок.
    10. Загальний характер продуктивної праці.
    11. Посильність трудової діяльності.
    12. Єдність праці і багатогранного життя.

У процесі трудового виховання  в сім'ї, в загальноосвітніх навчально- виховних закладах важливо творчо підходити  до реалізації вимог цих принципів.

3. Шляхи, засоби та методи трудового виховання

Трудове виховання є довготривалим  процесом. По суті, він охоплює все життя людини. Але основи закладаються в дитинстві. Значною мірою риса працьовитості людини є моральною категорією, належить до загальнолюдських морально-духовних цінностей. Тому так важливо в ранньому дитинстві сформувати психологічні засади працелюбства людини.

Основними шляхами (напрямками) трудового виховання є такі.

      1. Родинно-побутова трудова діяльність, у процесі якої закладаються психологічні основи любові до праці, формуються вміння і навички у різних видах побутової праці, почуття обов'язку та відповідальності. Школа трудового виховання в сім'ї є найважливішим етапом розвитку особистості. Тенденція частини батьків вилучити дітей дошкільного віку зі сфери праці взагалі з надією, що вони прилучаться до трудових процесів пізніше, після закінчення школи, є помилковою і згубною для розвитку дитини. Вона веде до інфантилізму особистості. Праця дітей з сім'ї має бути посильною, різноманітною, продуктивною, цікавою, систематичною.
      2. Перебування вихованців у дошкільних виховних закладах. Тут усі діти відповідно до програми залучаються до різних видів трудової діяльності, в першу чергу у них формуються вміння і навички обслуговуючої праці. Важливо, що в дитячих садках створена атмосфера спільної праці.
      3. Заняття в загальноосвітніх навчально-виховних закладах. Тут вихованці займаються двома основними видами праці —розумовою та фізичною. Навчальними планами і програмами передбачена чітка система залучення учнів до розумової та фізичної праці впродовж усіх років навчання. Зміст такої праці визначено з урахуванням віку учнів, соціально-економічних потреб. Проте фізична праця має переважно навчальний характер, мало приділяється уваги залученню вихованців до системи продуктивної праці, яка є домінуючим фактором у формуванні соціальної зрілості особистості.
      4. Участь у систематичній продуктивній діяльності. До неї залучаються дорослі люди, які отримали певну професію.
      5. Заняття у професійних навчальних закладах, які забезпечують підготовку людей до активної професійної діяльності відповідно до соціально- економічних потреб держави.

Засоби трудового виховання охоплюють велику кількість предметів, дій, знарядь тощо, які допомагають людині здійснювати певні трудові операції

  • це фізичні зусилля людини, знаряддя праці, обладнання, природні багатства та ін.

Форми трудового виховання вирізняються своєю різноманітністю. До них можна віднести: уроки праці, гуртки, студії, трудові десанти та ін.

Трудове виховання є складовою  всебічного гармонійного розвитку особистості. Тому загальні методи виховання мають  бути ефективно використані і  в системі трудового виховання: переконування, приклад, вимога, вправи, вправляння, заохочення, покарання.

Література

    1. Державна національна програма "Освіта" ("Україна ХХІстоліття").
  • К.: Школяр, 1994.
  1. Концепція національного виховання // Освіта. — 1994. —26 жовтня.

З .Гильбух Ю.З., Верещак Е.П. Психология трудового воспитания

школьников. —К.: Рад. шк., 1987.

А.Захаров H.H. Профессиональная ориентация школьников. — М.: Просвещение, 1988.

    1. Йовашиа JTA. Проблеми профессиональной ориентации школьников.
  • М.: Педагогика, 1983.
    1. Макаренко А. С. Лекції про виховання дітей // Твори: В 7 т. — Т. 4. — К.: Рад. шк., 1954.
    2. О трудовом воспитании: Хрестоматия. —М.: Просвещение, 1982.
    3. Прокопенко И.Ф. и др. Экономическое образование школьников. — Харьков: Основа, 1995.
    4. Сухомлинський В.О. Павлиська середня школа // Вибранітвори: В 5 т.
  • Т. 4, —К.: Рад. шк., 1977.
    1. Сухомлинський В.О. Проблеми виховання всебічно розвиненої особистості//Вибрані твори: В 5 т. — Т. 1. —К.: Рад. шк., 1976.
    2. Сухомлинський В. О. Серце віддаю дітям // Вибрані твори: В 5 т. — Т. 3. — К.: Рад. шк., 1976.
    3. Ушинський К.Д. Праця в її психічному і виховному значенні // Вибрані педагогічні твори: В 2 т. — Т. 1. —К.: Рад. шк., 1983.
    4. Фіцула М.М. Педагогіка. — К.: Академія, 2000.
    5. Фридман JI.M. и др. Изучение личности учащегося иученических коллективов. — М.: Просвещение, 1988.

Завдання для самоконтролю

      1. Розкрийте завдання трудового виховання. Обґрунтуйте соціально- психологічне значення праці у житті людини.
      2. На яких принципах ґрунтується трудове виховання?
      3. Охарактеризуйте систему трудового виховання в загальноосвітній школі.
      4. У чому ви вбачаєте взаємозв'язок між трудовим, моральним і фізичним вихованням?
      5. Які напрямки і форми трудового виховання здаються вам найбільш ефективними?
      6. К.Д. Ушинський писав: "Якби люди винайшли філософський камінь, то біда була б ще не велика: золото перестало б бути монетою. А якби вони знайшли казковий мішок, з якого вискакує все, чого душа забажає, або винайшли машину, яка цілком заміняє всяку працю людини... то сам розвиток людства зупинився б: розпуста і дикість заволоділи б суспільством, саме суспільство розпалося б ... із знищенням необхідності особистої праці історія повинна припинитися".

Проаналізуйте пропоновані судження і висловіть власну думку з  цього приводу.

        1. Таке твердження К.Д. Ушинського помилкове. В суспільстві існує розподіл праці: одна людина створює машини, інша займається вихованням дітей, третя творить музику та ін. Машини справді будуть виконувати (і вже виконують) значний обсяг роботи. Це дасть змогу кожній людині підвищувати інтелектуальний розвиток.

Б. Усі багатства суспільства (матеріальні  і духовні) створюються працею людини. Якщо людина не буде займатися працею, то це призведе її до фізичної та психічної деградації. Тому думка К.Д. Ушинського досить слушна.

        1. Наведене міркування К.Д. Ушинського мало сенс лише на той час, коли жив педагог. Він, напевне, не передбачав бурхливого розвитку техніки, яка звільнить людину від праці.
      1. Назвіть специфічні принципи трудового виховання. Із наведених понять виберіть ті, які можна віднести до принципів трудового виховання.
        1. Забезпечення професійної підготовки учнів.

Б. Єдність трудового виховання і загального розвитку.

        1. Здійснення оплати праці.

Информация о работе Сутність трудового виховання