Рушійні сили, логіка навчального процесу

    У цьому плані має діяти логічно доцільна технологія: викладач домагається міцності знань студентів на основі їх самостійної діяльності; навчає їх раціональних методів формування умінь і навичок залежно від мети; показує зразок (алгоритм) дій; включає кожного в самостійну діяльність, спрямовану на вироблення умінь і навичок.

    Варто зауважити, що на рівні практичної педагогічної діяльності викладачі вдаються до термінів: "прищеплювати уміння", "прищеплювати навички". Це не що інше, як механічне розуміння цього явища. Прищеплювати можна щось готове до чогось іншого (у рослинництві — живця до штампа і под.). У навчанні та вихованні має місце передусім формування умінь і навичок.

    Один  з найважливіших компонентів ЛНП — застосування знань, умінь та навичок на практиці. По-перше, він випливає з методологічної сутності процесу пізнання, в якому практика є поштовхом до пізнавальної діяльності й слугує критерієм перевірки істинності набутих знань. По-друге, людина активно працює над оволодінням знаннями лише тоді, коли бачить практичну, життєву цінність знань, якими оволодіває. У процесі навчання у ВНЗ важливо, щоб студенти усвідомлювали, якою мірою ті чи інші знання сприяють становленню їх професіоналізму.

    Завершальним  компонентом ЛНП є аналіз і оцінювання навчальної діяльності. Це знову-таки випливає з психологічних особливостей студентів. Система аналізу й оцінювання знань, умінь і навичок передбачає виконання таких основних функцій: навчальної, стимулювальної, виховної, діагностичної. Навчальна функція виявляється в забезпеченні зворотного зв’язку як передумови підтримання дієвості й ефективності процесу навчання, в якому беруть участь два суб’єкти — викладач і студент. Тому система навчання може працювати ефективно лише за умови дії прямого і зворотного зв’язку. У практичній діяльності, як правило, ефективно здійснюється прямий зв’язок: педагог — студент (викладач знає, який обсяг знань має сприйняти й усвідомити студент), але складно й дискретно здійснюється зворотний зв’язок: студент — викладач. Це одна з суттєвих причин недостатньої ефективності навчального процесу у вищій школі.

    Діагностична  функція аналізу й оцінювання знань, умінь і навичок передбачає виявлення прогалин у знаннях  студентів. Процес навчання має форму концентричної спіралі. Якщо на нижчих рівнях навчання допущені прогалини, то на вищих ускладнюється або й унеможливлюється сприйняття і розуміння матеріалу: порушується закономірність дії спіралеподібної структури навчання. Тому так важливо своєчасно помітити прогалини, вжити заходів до їх усунення і лише потім рухатися далі.

    Стимулювальна функція аналізу й оцінювання пізнавальної діяльності полягає в  тому, що позитивна оцінка спонукає особистість до подальшої активної діяльності, дає змогу формувати впевненість у своїх інтелектуальних можливостях. Негативна оцінка є гальмом у навчальній праці студента.

    Виховна функція полягає у впливі оцінки на формування у студентів соціально-психологічних  якостей: організованості, дисциплінованості, відповідальності, сумлінності, працьовитості, дбайливості, наполегливості та ін. 

 Висновки:

    Отже, логіка навчального процесу ґрунтується  на об’єктивних закономірностях функціонування людського розуму. Тому в процесі організації навчальної діяльності студентів, моделювання тих чи інших видів інтелектуальної праці необхідно обов’язково зважати на вимоги логіки.