Роль естетичного виховання в житті людини

    Важливою  підсистемою е також художньо-естетичні впливи засобів масової комунікації (преса, радіо, телебачення, кіно), сім'ї, мікро середовища школяра. Контроль з боку школи за діяльністю її елементів виявляється у вивченні і аналізі впливів, ступеня сформованості в учнів естетичного ідеалу, смаку, критичної оцінки естетичної інформації, художніх інтересів і потреб школярів у галузі мистецтв, мотивів спілкування з ним.

    Таким чином функціонування системи естетичного  виховання ефективно здійснюється тоді, коли вона діє не ізольовано, а  включається у комплекс усієї навчальне-виховної роботи і здійснюється з допомогою цілеспрямованого педагогічного керівництва.

    Естетичні почуття людей відіграють велику роль в їхньому житті. Вміння бачити, розуміти і створювати прекрасне  робить духовне життя людини багатим, цікавим, дає йому можливість відчути найбільше духовне насолодження. Від того, як людина відчуває, переживає прекрасне і неестетичне, піднесене і низьке – в більшості залежить від його поведінки в суспільстві. Це означає, що потрібно, щоб людина мала дійсно прекрасні естетичні ідеали.

    Постілки  людина постійно прагне до краси, прагне боротися з нестабільним, противним, а її ідеали краси складаються  під впливом різних життєвих явищ, відносин, і витворів мистецтва, треба  навчити дитину глибоко розвиватися  у всьому різновиді жанрів мистецтва, з тим, щоб вона могла безпомилково розрізнити прекрасне, піднесене, художнє від низького, спотвореного, антихудожнього.

    Щоб насолоджуватися красою і створювати її потрібно володіти якостями, які  в своїй спільності створюють естетичні культуру особистості. Першоосновою усієї культури є естетичне почуття, особлива емоційна відповідь на прекрасне.

    Ае  цього не досить. Для того, щоб  в повній мірі сприймати красу  або проявляти себе в художній творчості, потрібно, ще значний фонд теоретичних знань, на базі яких розвивається уява і розуміння естетичних цінностей.

    Особливе  значення  для формування естетичного  відношення до дійсності має естетичний ідеал, як ціль чи приклад, що збільшує потяг до краси. Немалим відображенням  естетичних позицій, її поглядів, ідеалів, являється естетичний смак, вміння розрізнити прекрасне  від некрасивого, справжню красу від манливої. Ще одними показником естетичного відношення людини до навколишнього середовища, є естетичні інтереси і потреби, які найбільш чітко виконують цінні орієнтації особистості в сфері  прекрасного. За допомогою естетичних почуттів ми, головним чином сприймаємо і оцінюємо красу у мистецтві і дійсності. Завдаючи художнім смакам людина сама створює прекрасне в процесі творчої діяльності.

    В естетичному кругозорі сучасного  школяра відсутні знання про закони естетики і художньої творчості, про критерії краси і мистецтва  в дійсності.

    Неправильність, характер естетичного відношення дітей  до дійсності змінюється з шкільним віком: молодші шклячи проявляють підвищену цікавість до краси, природи, підлітки, прагнуть задовольнити потреби в красі головним чином за рахунок мистецтва, а старшокласники в більшій мірі цікавляться естетикою поведінки, відносин, зовнішнього вигляду.

    Якщо  дітей і підлітків приваблює в художніх творах сторона подій, то старшокласники шукають в мистецтві відповіді на хвилюючі їх естетичні проблеми.

     Естетичне виховання молодших школярів

    Естетичне виховання дитини – процес, який створюється під впливом різних життєвих відносин і дій, володіючих естетичними засобами. Уже діти  дошкільного віку, висловлюючи свої естетичні осуди про речі, і явища ^і переживають у зв‘язку  цим естетичні почуття.

    Неправильно було б уявити діло таким чином, що естетичне виховання починається  і реалізується тільки тоді, коли вчитель проводить з дітьми бесіди про мистецтво, або розучує з ними пісні і вірші. А таке уявлення  часто зустрічається серед учителів.

    Вступаючи до в різні життєві взаємовідносини  з людьми, речами і природою, спікаючись з явищами , спільного життя в загальному і з явищами мистецтва особливо дитина під рішучим впливом дорослих розвиває вибрані естетичні погляди. Окремі безсистемні питання бесід часто не надають особливого впливу в загальному процесі формування естетичних поглядів. Обмежуючи свою діяльність в області естетичного виховання тільки оригінальними різними бесідами учитель може допустити елементи стихійних неконтрольованих впливів, проникнення яких в свідомість дитини не буде допомагати формуванню у нього чужих нам естетичних уявлень і понять. Педагогічно організований процес естетичної дії на молодших школярів повинен являти собою не тільки ознайомлення їх з різними видами і творами мистецтва, а систему освоєння прекрасного в мистецтві і дійсності, процес естетично правильної організації  всього дитячого життя. Естетичний розвиток молодшого школяра ввійшовшого в життя, нового колективу  і почавшого швидко збагачувати себе новими знаннями і досвідом нових відносин йде особливо інтенсивно.

    Вивчення  молодших школярів і погляд за їхньою діяльністю показують, що їхні естетичні уявлення переплітаються із малюванням і творами декоративно-ужиткового мистецтва.

     Роль уроків образотворчого мистецтва в естетичному вихованні школярів

    Специфіка уроків образотворчого мистецтва визначає і засоби естетичного виховання дітей. Вчитель зосереджує їхню увагу на оформленні альбомів.

    Слід  з самого початку осудити неакуратність  в оформленні альбомів і малюнків, що досить розповсюджено в молодших класах. Виникає це тому, що діти дошкільнята  головну увагу звертали на малювання будинку, а не на його виконання. Вони нищили багато листів паперу. Альбом викинути не можна, тому що це є документ, який характеризує роботу школяра. Потрібно вчити дітей з перших кроків правильно розміщувати малюнок на аркуші, рівно і акуратно розфарбовувати його, початий малюнок обов‘язково закінчити. Ці вимоги важливо в доступні формі пояснити учням і домогтися того, щоб саме так вони підходили до оцінювання своїх робіт і робіт товаришів.

      З часом вимоги до їх робіт  зростають. Вчитель поступово веде дітей до того, щоб вони виконували малюнки гарно, по-своєму, індивідуально. Уроки образотворчого мистецтва можуть бути тісно пов‘язані з виставками, різними святами, конкурсами.

    Можна провести конкурс на кращий малюнок. Організувати виставку кращих робіт дітей, брати участь в оформленні залу до свята, все це є важливим доповненням до уроку.

    Можливості  учбового процесу в естетичному  вихованні можуть бути значно посилені проведенням різноманітної позакласної  роботи.

    Так вчитель повинен координувати свою роботу на уроках з завданням образотворчого мистецтва, заохочувати дітей до малювання  і творчого підходу до всіх уроків зокрема і в різних видах позакласної роботи.

    Таким чином на уроках образотворчого мистецтва  здійснюється первинне знайомство з творами художників, використаних із метою характерного виховання, розвитку художнього смаку дитини і її художньо-творчих здібностей.

    Та  не можливо собі уявити, щоб мова про естетичне виховання йшла лише тоді, коли змістом уроку є  витвір мистецтва, коли діти співають, малюють, читають вірші і розглядають картинки, говорять про ліс, про осінь або про весну. Естетичне виховання може і повинно існувати і тоді, коли вивчають ділові папери, вирішуються задачі, виконуються різні вправи. Воно можливе на кожному уроці, незалежно від його змісту і може бути здійснено в зв‘язку з вивченням матеріалів, а також з загальною організацією уроку.

    Задача  вчителя стоїть в тому, щоб завжди, на кожному уроці підтримувати  своєрідний тонус, формувати естетичне  відношення до змісту і організації творчої праці.

    Всі естетичні переживання дітей  на уроках на уроках, в процесі творчої  праці, а також в повсякденному  житті розвивають в них здібності  бачити, розуміти, цінувати прекрасне  в оточуючому світі, а також прагнення брати участь в його творінні.

    Свої  здібності школярі активно представляють  в різних видах художньої праці.

    В молодшому віці “всі діти без винятку  – пристрасні художники”.

    Слід  пам‘ятати про розвиток можливостей  різних видів мистецтва. Живопис, скульптура, архітектура, допоможуть сформулювати почуття симетрії, пропорції, відчуття ліній, кольору і колориту, просторову уяву.

    Формування  художньо-творчих здібностей, в свою чергу потребують особливої методики. Важливо своєчасно виявити природні задатки, схильність дитини, стимулювати творчу діяльність, закріпити досягнутий успіх постійними тренуваннями. Поступово ускладнювати навики уміннями і навичками. При цьому треба  пам‘ятати, що заняття малюванням  лиш тоді збагачують учня естетикою, коли вони несуть йому радість. Важливими умовами успіху є об‘єктивна оцінка художньої творчості дітей.

    У книзі “Духовний світ школяра” В.А. Сухомлинський проведено цікаві спостереження про вплив малюнка  на духовний розвиток школярів. В школі  на протязі чотирьох років проводився такий досвід: в мить сильного емоційного піднесення, викликаним знову пережитим або пізнаним вчителі пропонують дітям передати їхні переживання в малюнку. Діти не тільки з піднесенням малювали, предмети або казкові образи, але виражали своє відношення до того, що вони намалювали.

    Подальші  спостереження доказали, що в багатьох дітей сформувалася потреба передати побачене чи пережите в малюнку. Схильність до малювання закріпилась не в  усіх дітей, зате уроки малювання  залишилися в їхньому внутрішньому світі глибокий слід. Ці діти відрізнялися більш тоншими, стійкішими почуттями, всебічною цікавістю, точністю і гнучкістю творчої діяльності.

    Тому  недооцінка малювання в системі  навчання молодших школярів або неправильна  постановка викладання цього предмету може стихійно лишитися на розвитку школярів. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    ВИСНОВОК

    Уроки образотворчого мистецтва мають  важливе естетичне виховне значення для дітей. При залученні їх до образотворчого мистецтва розвиваються естетичні смаки і можливості. Цьому слід приділити більшу уваги. Потрібно тактично пропонувати допомогу дитині, підтримувати її зацікавленість, заохочувати.

    Введення  в навчальну програму поширені уроки  з образотворчого мистецтва допоможе виховати покоління, яке буде всесторонньо розвиненим і естетично обізнаним.

    Мистецтво естетики неодмінно зацікавить дітей.

    Так, засобами живопису, скульптури, архітектури, графіки виражається краса життя, природи, виражаються високі думки, почуття. Твори образотворчого мистецтва  кличуть до боротьби за прекрасне, відіграють велику роль в повсякденному житті. Талант розуміти і тонко відчувати прекрасне в образотворчому мистецтві, а у деяких дітей і талант створювати прекрасне в живописі, скульптурі, графіці, паперопластиці, малюванні починає формуватися в процесі  особистої творчої діяльності,  в процесі ознайомлення  з образотворчим мистецтвом. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Список  використаної літератури 

1. Педагогіка  школи   Москва  “Просвіта”  1977р.
2. Педагогіка  Москва   “Просвіта” 1976р.
3. Педагогіка   Москва  “Просвіта”  1972р.
4. Сухомлинський В.О. Батьківська педагогіка. – К., 1978.
5. Фіцула М.М. Педагогіка. – К.: Академвидав, 2007.
6. Подласьт Й. П.  Педагогика. — М., 1999.
7. Сухомлинський В.О. Повне зібр. творів у 5-ти томах. – 1977. –                            Т.3.