Автор: Пользователь скрыл имя, 22 Февраля 2012 в 19:42, реферат
Напевно, це питання задають собі багато батьків, адже кожен хоче виростити свою дитину, насамперед розумним, здоровим і щасливим. Саме для цього і призначені різні методики раннього розвитку дітей. Основою їх є простий принцип: чим раніше почати працювати з дитиною, тим легше йому буде в майбутньому пізнавати цей світ, вчиться і розвивати навички та здібності. Вчені вже давно встановили, що є такі речі, які в дитячому віці даються дуже легко, а з часом, коли дитина підростає, вони починають сприйматися вже складніше, аж до повного нерозуміння.
Вступ
1) Методика Нікітіних
2) Методика Глена Домана
3) Методика Миколи Зайцева
4) Методика Шалві Амонашвілі
5) Методика Масару Ібоку
6) Методика Софьї Лисенкової
7) Методика ТРВЗ Альтшуллера
Висновок
Список використаної літератури
Приклад
Використовування методики С.М. Лисенкової на практиці. Опорні схеми.
Включити кожного учня в активну діяльність на всіх уроках, довести уявлення по темі, що вивчається, до формування понять, стійких навиків - ось моя мета. Допомагають досягти її так звані опорні схеми (приклади опорних схем приведені в додатку I і додатку II).
Опорні схеми, або просто опори, - це висновки, які народжуються на очах учнів у момент пояснення і оформляються у вигляді таблиць, карток, набірного полотна, креслення, малюнка.
Дуже важлива умова в роботі з схемами - те, що вони повинні неодмінно підключатися до роботи на уроці, а не висіти, як плакати. Тільки тоді вони допоможуть вчителю краще учити, а дітям легше вчитися.
Треба помітити до того ж, що робота з опорами вимагає наявності їх в комплекті у кожного вчителя.
Математика
Великі опори - схеми
1. Введення в аналіз задачі (I клас).
2. Назва компонентів складання - віднімання (I клас).
3. Набірне полотно - знаходження x-компонентов складання - віднімання (I клас).
4. Набірне полотно - знаходження х-компонентов множення - ділення (II клас).
5. Набірні полотна - рішення простих задач (I клас).
6. Набірні полотна - рішення простих задач (II клас).
7. Введення в рішення задач на множення-ділення(I клас).
8. Таблиця Піфагора - табличне множення - ділення (II клас).
9. Зміна результатів дій залежно від зміни компонентів (II клас).
10. Зведені таблиці - вивчення чотирьох властивостей арифметичних дій (I клас).
11. Порядок арифметичних дій (II клас).
12. Таблиця Піфагора - усне множення - ділення (II клас).
13. Частини, частки (II клас).
14. Набірні полотна - введення в рішення задач на залежність між величинами (II-III класи).
1. Розвиток швидкості рахунку по темі «Десяток» (I клас).
2. Розвиток швидкості рахунку по темі «Складання - віднімання» з переходом через десяток (I клас).
3. Зведені таблички - розвиток навику рахунку по темі «Нумерація 100» (I клас).
4. Перетворення іменованих чисел (I-II класи).
5. Окремі випадки арифметичних дій (I-II класи).
6. Розвиток швидкості рахунку по табличному множенню - ділення (II клас).
7. Розвиток швидкості рахунку по позатабличному множенню - ділення (II клас).
Першокласники - вчорашні малюки дитячого саду. Вони мислять конкретно, образами.
І ось від яскравих картинок-іграшок, що ілюструють велику кількість математичних завдань, переходимо до абстрактної схеми.
Ось найпростіша схема - введення в аналіз задачі (I клас):
Вона створюється на найперших уроках при розборі задачі в картинках:
«У вазі лежало 2 яблука. Мама поклала туди ще 3 яблука. Скільки яблук стало у вазі?»
Мета таблиці - залишити наочний слід першого пояснення елементів задачі. Висновку схеми супроводять питання вчителя: «що в задачі відоме? Що ми знаємо?» Хором говоримо: «ми знаємо, що у вазі було 2 яблука, і ми знаємо, що мама поклала туди ще 3 яблука». При цьому вчитель заповнює рамку даними задачі на дошці так:
2 3 «Ця умова задачі. Ми виділили умову задачі говорить вчитель. - Що питається в задачі?» «скільки яблук стало у вазі?» Схема на дошці доповнюється:
2 3? «це питання задачі. Ми виділили питання задачі. Скільки ж яблук стало у вазі?» - питає вчитель. «п'ять», - відповідають діти.
«як взнали? Що зробили?» - питає вчитель. «до двох додали три», - говорять діти. Запис на дошці продовжується:
23?
«2 + 3=5 - це рішення. Ви сказали рішення задачі. Скільки ж стало яблук у вазі, скажіть ще раз». - «П'ять».
Остаточний запис всієї задачі виглядає на дошці так:
23?
2+3=5
«5 - це відповідь задачі. Ми сказали відповідь задачі».
Далі вчитель підводить дітей до узагальнення тільки що проведеного аналізу задачі: «які ж частини, елементи задачі ми виділили?» (Умова, питання, рішення, відповідь.) Схема доповнюється цими словами.
На наступному уроці схема перед очима дітей.
Перспективна підготовка системі навчання Лисенкової дає можливість попутного проходження важких тим шляхом їх наближення до матеріалу, що вивчається в даний момент на уроці.
Для здійснення цієї мети програмний матеріал зручно спланований. Великі теми по російській мові і математиці розбиті на етапи і поступово вводяться протягом учбового року. Ефективне в здійсненні перспективи і використовування узагальнюючих схем, таблиць, комплектів карток по темах. Вони дають можливість після першого введення в тему організувати далі на уроці оперативно багатократне повторення і підготувати дітей перспективно до узагальнення всієї теми, усиливши роботу по найважчому її розділу. Матеріал для перспективної роботи береться з підручника, але іноді використовуються і додаткові мікро вправи, що конкретизують, розвиваючі тему. Після такої підготовчої роботи пояснення матеріалу по темі вже не займає багато часу, носить характер узагальнення і грунтовного закріплення. Полегшується виконання самостійних завдань на уроці і удома. Завдання не є для дітей чимось новим, вони давно готувалися до них.
Вчитель перестає відчувати недолік часу на вивчення тим, а в деяких випадках одержує навіть його надлишок - фактичне випередження в проходженні програми
ть між величинами (II-III класи).
9. Букви латинського алфавіту (II клас).
Методика ТРВЗ Г. Альтшуллера
Систему ТРВЗ було адаптовано для роботи з дітьми у школі й дитячому садку. Праці Г. Альтшуллера «Алгоритм винаходу», «Творчість як точна наука» стали основою так званої творчої педагогіки.
Суть цієї технології полягає у формуванні системного, діалектичного мислення, розвитку творчої уяви, винахідницької кмітливості. Використання її має не просто розвинути фантазію дітей, а навчити їх мислити системно, творчо, розуміти єдність і протиріччя навколишнього світу, бачити і вирішувати проблеми. На це може бути здатною тільки творча особистість.
Технологія ТРВЗ для дошкільників і молодших школярів є технологією колективних ігор і занять з детальними методичними рекомендаціями. Вона має на меті не замінити основну програму, за якою працює педагог, а максимально підвищити її ефективність. Основу технології становлять ігри-заняття, під час яких діти знайомляться з навколишнім світом, вчаться виявляти суперечливі властивості предметів, явищ і розв'язувати ці суперечності, і які передбачають самостійний вибір дитиною теми, матеріалу та виду діяльності.
Методи, які застосовують у технології ТРВЗ, розвивають такі пізнавальні та творчі здібності дітей, як уміння встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, робити висновки, інтегрувати й синтезувати інформацію, аналізувати ситуації, передбачати наслідки, вибудовувати гіпотези, застосовувати нові ідеї та методи розв'язання задач на практиці; здатність висловлювати оригінальні ідеї і винаходити нове; творча уява, дивергентність мислення (здатність припускати існування кількох правильних відповідей на одне запитання і продукувати оригінальні творчі ідеї), розуміння неоднозначності ідей, розвинена інтуїція та ін.
Приклад
За підрахунком Г. Альтшуллера, існує до 40 принципів розв'язання протиріч. Цими принципами успішно користувалися герої народних і авторських казок. Ознайомлення навіть з деякими з них свідчить про їх універсальність:
1. Зроби заздалегідь (принцип заснований на зміні об'єкта). Наприклад, герої вирушають у далеку дорогу і розмотують ниточку клубка, розкидають камінці, що допоможе їм повернутися назад.
2. Перетворити шкоду на користь. Негативні фактори використовуються для отримання позитивного ефекту. Наприклад, у казці братів Грімм «Три пряхи» наявний фактор — потворності трьох тіток (відвисла губа, довгий палець, величезна нога) позбавили головну героїню від немилої роботи (позитивний результат).
3. Прийом копіювання. Замість справжнього об'єкта використовують його оптичну копію. Наприклад, у казці О. Пушкіна «Руслан і Людмила» Чорномор, щоб спіймати Людмилу, яка втекла, перетворюється на Руслана і легко досягає мети. А в «Молодильних яблуках» такий прийом використовує Вовк, перетворившись спочатку на коня, а потім — на царівну.
4. Принцип мотрійки. Заснований на розташуванні одного предмета в середині іншого. Так, Чахлик Невмирущий ховає свою смерть на кінчику голки, голку — в яйці, яйце — в качці, качку — в качурі, качура — в кришталевій скриньці.
5. Розв'язання протиріч у часі. У казці С. Маршака «Дванадцять місяців» одні місяці з'являються на новорічній галявині раніше свого часу, а інші — значно пізніше.
6. Принцип зміни агрегатного стану. Об'єкт переходить в інший агрегатний стан і від цього змінюються його якості. Так, серце Кая з казки Г.-Х. Андерсена «Снігова королева» перетворилося на кригу та змінило свої якості: замість доброго стало злим.
Висновок
Вибір методики, звичайно, залишається за самими батьками. Але зараз, коли інтелект дитини закладається на все життя, до цього вибору потрібно підійти відповідально. Адже саме прості та веселі ігри, в яких у малюка все виходить, прищеплюють інтерес і потребу до навчання.
Список використаної літератури
1. Артемонова Л., Янківська О. Дидактичні ігри і вправи у дитячому садку. – К., 1977. – 127.
2. Буракова А. Педагогічні інновації в дошкільній освіті. //Дошкільне виховання. – 1999. - №7. – С.5-6.
3. Бурова В. Дидактичні ігри: організація та керівництво. // Дошкільне виховання. – 2002. - №7. – С.12-14.
4. Буркуна Н., Бовтрук Л. Інноваційні технології – дошкільнятам. //Дошкільне виховання. 1995. - №12. – С.25.
5. Дидактичні ігри і заняття з дітьми раннього віку. – К.,1975. – 160с.
6. Дичківська І. Інноваційні педагогічні технології. – К., 2004. – С.191-209.
7. Доман Г. Гармоничное развитие ребенка. – М., 1996. – 538с.
8. Зайцев Н. Письмо. Чтение. Сет. – СПб., 1997. – 242.
9. Зайцев Н.Сенсація? Трудно поверить? //Педагог. вестник. – 1994. - №1. – С.43-65.
10. Олійник Л. Ознайомлення дітей раннього віку з сенсорними еталонами.// Дошкільне виховання. – 1996. - №6. – С.18-19.
11. Тютюнников А.До гармонії навчання, виховання, гри. // Дошкільне виховання. – 1994.- № 5-6. – С.8-10.