Методика підготовки та проведення лекційних занять у вищій школі
Курсовая работа, 09 Марта 2013, автор: пользователь скрыл имя
Краткое описание
Однак потребує додаткового висвітлення наукове дослідження проблеми особливостей лекційного методу у вищих навчальних закладах системи МВС. Це і є предметом дослідження у даній курсовій роботі.
Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання:
Висвітлити кваліфікаційні підходи до типів лекцій. Описати етапи підготовки до лекції.
Охарактеризувати особливості проведення лекційних занять.
Підтвердити робочу гіпотезу про те, що лекція була і залишається основним видом навчальної роботи при лекційно-семінарській формі організації навчального процесу.
Оглавление
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ЛЕКЦІЯ: ПОНЯТТЯ, ФУНКЦІЇ, ВИДИ, ПРИНЦИПИ. 5
РОЗДІЛ 2. ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ЛЕКТОРА 16
РОЗДІЛ 3. МЕТОДИКА ПІДГОТОВКИ ЛЕКЦІЙНИХ ЗАНЯТЬ У ВИЩІЙ ШКОЛІ 19
РОЗДІЛ 4. МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ЛЕКЦІЙНИХ ЗАНЯТЬ У ВИЩІЙ ШКОЛІ 42
ВИСНОВКИ 47
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 49
ДОДАТОК А 51
Файлы: 1 файл
МЕТОДИКА ПІДГОТОВКИ ТА ПРОВЕДЕННЯ ЛЕКЦІЙНИХ ЗАНЯТЬ У.rtf
— 411.04 Кб (Скачать)
ВИСНОВКИ
1. Лекція - провідна, головна форма навчання. Такою вона була і залишається тому, що з неї починається кожна навчальна дисципліна, розділ і більшість тем, що передбачені програмами. Лекція є незамінною формою організації навчання через те, що вона не повторює підручник, а доповнює його останніми даними науки, іноді ще неопублікованими, але вже відомими викладачу, фактами з життя, особистим розумінням і відношенням до матеріалу, що викладається. В лекції наука оживає і слухачам доноситься в емоційному, доступному, цікавому і зрозумілому вигляді.
2. Існують різні види лекції: тематична, вступна, заключна, оглядова, консультативна, настановча, поточна, узагальнююча, міні-лекція, кіно(відео)лекція, інструктивна, лекція вступу, лекція конкретизація, лекція інтеграція - це лекції, що мають пасивну форму, тобто традиційну; а лекція-брифинг, лекція-бесіда, лекція-диспут, лекція-анкета, лекція-дует, «круглий стіл» - це лекції, що мають активну форму, тобто види спілкування лектора зі слухачами, які пов'язані з традиційною лекцією, але можуть бути розглянуті як самостійні, нові методичні типи лекцій.
3. У зв'язку з вимогами, що висуваються до самої лекції автоматично випливають і вимоги до особи, що читає лекцію - лектора. Справа в тому, що займаючись лекторською діяльністю необхідно тренувати і розвивати відповідні здібності. Жива мова викладача, його вигляд, поведінка, манера спілкування з слухачами, теоретична підготовка повинні бути на високому рівні, інакше, я вважаю, особі, що не має даних та й ще й не прагне їх розвинути, не слід займатись такою відповідальною справою.
4. Підготовка лекції складна і кропітка робота, яка вимагає від викладача терпіння, наполегливості з обов'язковим застосуванням творчого підходу і відмінного знання матеріалу. Щоб підготувати вдалу лекцію необхідно дотримуватись певних правил і готувати лекцію послідовно, крок за кроком. Слід починати з вибору теми і визначення мети виступу, потім складання бібліографії і відбір літератури, складання плану лекції і її тексту, також обов'язкова робота над формою викладу. При підготовці лекції не слід забувати про наочні посібники і технічні засоби для полегшення викладу матеріалу в аудиторії, а також для більшої переконливості.
5. Проведення лекції є головним етапом, результатом роботи. На лекції особливо важливо встановити психологічний контакт з аудиторією, захопити її увагу і мислення, діяти в унісон, що посилить вплив лектора на неї. Лектор який байдужий до того, що відбувається в аудиторії, що там панує нецікавість, байдужість і який задоволений безтурботним читанням конспекту - не може бути лектором і носити це почесне звання.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
- Закон України "Про вищу освіту" від 17.01.02.
- Архангельский С.И. Лекции по теории обучения в высшей школе. - М., 1974.
- Бойко В.В. Диалог лектора со слушателями: психологические аспекты. - Л., 1987.
- Вербицкий А.А. Активное обучение в высшей школе: контекстный подход. - М., 1991.
- Гапонов П.М. Лекция в высшей школе. - Воронеж, 1977.
- Гузеев В.В. Методы и организационные формы обучения. -М. 2001. -128 с.
- Загвязинский В.И. Дидактика высшей школы: текст лекций. - Челябинск, 1990.
- Карклина Л.Д. Методика подготовки к лекции. -М. 1977. -18 с.
- Козаржевский А.Ч. Мастерство устной речи лектора. - М., 1983.
- Кожевников К.П. Методика подготовки лекций. -Минск. 1976. -30 с.
- Лавриненко-Омецинская Е.Д. Рецензия лекции… Нужна ли? И какая? -М. 1990. -65 с.
- Методические типы лекций: традиции и поиск новых форм / Подгот. А.Е.Михневичем. -К. 1989. -20 с.
- Мойсеюк Н.Є. Педагогіка. Навчальний посібник. 3-є видання, доповнене. - К., 2001.
- Навчальний процес у вищій педагогічній школі: Навчальний посібник / За заг. Ред. О.Г.Мороза. -К. 2001. -337 с.
- Назарова Т.С., Полат Е.С. Средства обучения (Технология создания и использования). - М., 1998.
- О методике лекционного преподавания в вузе. Сост. Т.Ф.Цыгульская. -Кировоград. 1990. -14 с.
- Одарченко Н.І. Використання відеоінформації при проведенні лекційних і семінарських занять у школі нового типу. -Суми. 1999. -79 с.
- Педагогика и психология высшей школы: Учебное пособие. - Ростов н/Д., 2002.
- Педагогика: педагогические теории, системы, технологии. Учеб. для студ. - /Под ред.С.А.Смирнова. - М., 2000.
- Подласый И.П. Педагогика. Новый курс. - В 2 т. - Т.1. - М., 2001.
- Смольянинов И.Ф. Советы начинающему лектору. -Л. 1980. -23 с.
- Столяренко А.М. Юридическая педагогика. Курс лекций. - М., 2001.
- Фокин Ю.Г. Преподавание и воспитание в высшей школе. - М., 2002.
- Хуторской А.В. Современная дидактика. /Учебник для вузов. - Питер, 2002.
- Этюды
дидактики высшей школы: монография
/Под ред. А.П.Чернышева. - М., 1995. - Яковцова А.Ф. Лекция в высшей школе: Текст лекции. -Х. 1996. -20 с.
ДОДАТОК А
Схема рецензії лекції
ВСТУПНА ЧАСТИНА
1. Тип рецензії - рецензія на текст лекції; рецензія лекції, що прослухана в аудиторії; рецензія на рецензію.
- Тема виступу.
- Прізвище, ініціали, спеціальність, вчена ступінь лектора.
- Прізвище і ініціали, спеціальність і вчена ступінь рецензента.
- Склад аудиторії - віковий, професіональний.
- Організація лекції.
- Взаємовідношення рецензента і лектора.
КОНСТАТУЮЧА ЧАСТИНА
1. Оцінка стратегії лекції.
Основні параметри: актуальність теми, цільова установка (тема, мета, соціальне замовлення), конструктивні питання, тезис проблеми.
2. Оцінка тактики лекції.
А) Композиція лекція.
Основні параметри: робоча і рекламна назви лекції. Структура. Дотримання принципів послідовності, непротирічивості, визначеності і доказовості. Спосіб викладу: індуктивний, дедуктивний, логічний, історичний, ступеневий, концентричний, раціональний, емоційний. Композиційно-стилістичні прийоми: діалогізація, імпровізація, ретардація, інверсія, ілюстрація, інформація, коментар, опис, метафора, характеристика, гіпербола, оксюморон.
Б) Культура мислення лектора.
Основні параметри: уміння діалектично мислити. Володіння матеріалом. Творчий підхід.
В) Культура мови і поведінки лектора.
Основні параметри: вміння найти адекватні засоби для передачі змісту лекції з врахуванням цільових, часових і просторових умов спілкування. Дотримання вимовних, словоутворюючих і граматичних норм. Пластика лектора.
- Контакт лектора з аудиторією.
Основні параметри: підтримання обміркованості і безперервності сприйняття, активізація розумової діяльності, розвитку пізнавальних властивостей і навичків засвоєння. Здібність до контактності. Психологія відношень лектора і аудиторії. Відповіді на питання.
- Ефективність лекції.
Основні параметри: реакція слухачів і організаторів лекції. Адекватність матеріалу запитами аудиторії.
РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА
Загальна оцінка лекції за зразками, що пропонуються:
а) лекція заслуговує одобрення;
б) лекція заслуговує одобрення при умові наступного допрацювання;
в) лекція викликає принципові заперечення з таких-то причин.