Матеріали образотворчого мистецтва та особливості роботи з ними

І клас

У І класі на уроках малювання  з натури вчитель повинне розв’язувати такі навчально-виховні завдання: вчити  учнів аналізувати і правильно  передавати форму, пропорції, будову, просторове розміщення, колір предметів; вчити  застосовувати середню лінію  як допоміжну, при зображенні симетричної  форми предметів; формувати в  учнів уміння проводити вертикальні, горизонтальні, похилі, криві та інші лінії: вчити учнів правильно  розташовувати аркуш паперу залежно  від форми зображуваного предмета; вчити елементарних правил композиції: щоб зображення не було завелике або  замале і зміщене до одного з країв  аркуша паперу; виробити в учнів  уміння розрізняти кольори, їх відтінки, знайомити з елементарними правилами  змішування кольорів: синій і жовтий при змішуванні дають зелений  колір і т.д.; вчити учнів розводити  фарби водою, рівно покривати  поверхню, не виходячи за край контура, працювати кінцем пензля і всією  його площею, посилювати тон кольору  повторним прописуванням по сухому; розвивати емоційне ставлення учнів  до спостережуваних предметів і  явищ навколишньої дійсності, вчити  бачити красу зображуваного. Розвивати  бажання малювати; навчити дітей  правильно сидіти за партою (столом) чи мольбертом, класти аркуш паперу (не косо, як зошит для письма),, тримати  олівець. пензель.

Для цього в І класі  на початку того чи іншого уроку, залежно  від його завдання. учні виконують  такі вправи:

а. провести на горизонтально  розташованому папері ряд горизонтальних ліній на однаковій відстані одна від одної;

б. провести на однаковій  відстані, ряд вертикальних ліній  на вертикально розміщеному папері;

в. один з намальованих прямокутників  заштрихувати похилими лініями, які  йдуть справа наліво, інший –  похилими лініями, що йдуть зліва  направо. Лінії не повинні виходити на невеликій однакові відстані;

г. рівно залити одним  будь-яким кольором поверхню намальованого  прямокутника, не виходячи за його межі. Вправа виконується акварельною;

д. рівно залити сім прямокутників  акварельними фарбами кольорів спектру;

У І класі для малювання  з натури добираються, наприклад, такі об’єкти:

1. прапорці різних форм і кольорів, зошити, папки, книги, портфель, кольорові повітряні кулі, м’яч, яблуко;
2. прості за формою листки і гілки дерев (берези, яблуні, верби), квітки;
3. ялинкові іграшки, народні керамічні іграшки, наприклад димківські, іграшки з Косова, Яворова, дитячі іграшки (автомобілі, автобуси, трамваї);
4. рибки в акваріумі і по можливості, начерки живих птахів або чучел.

ІІ клас

На уроках малювання з  натури у ІІ класі закріплюються  і розвиваються набуті учнями знання, уміння й навички. Одночасно програма ставить ряд нових завдань: навчити  учнів порівнювати свій малюнок  з натурою; навчити правильно  визначати форми зображуваних предметів, їх пропорції, конструктивну будову, просторове розміщення, колір; навчити  виконувати малюнок, починаючи з  загальної побудови зображуваного  предмета, а потім переходити до малювання його деталей і закінчувати  уточненням форм; вчити передавати у малюнках з натури будову фігури людини.

У ІІ класі учні продовжують  виконувати графічні й живописні  вправи:

1. круговими рухами руки з олівцем зліва направо навколо наміченого центру провести спочатку велике коло, потім – менше, далі ще менше;
2. таким же способом виконується вправа, яка дає навички малювання овалів;
3. намалювати на горизонтально покладеному папері два прямокутники. Один  них заштрихувати суцільними штрихами з поступовим посиленням тону з гори вниз, а другий – з поступовим посиленням тону знизу вгору;
4. намалювати три прямокутники. Один з них залити рівним шаром червоної фарби, другий – жовтою фарбою, а третій – фарбою, яка утворилася від змішування двох перших фарб.

ІІІ клас

Основними завданнями малювання  з натури в ІІІ класі є:

* вчити дітей зображати  об’ємні предмети простої і  комбінованої форми в різних  положенням 0 прямо, збоку, на рівні  очей, вище рівня очей, нижче рівня  очей. Добитися усвідомлення учнями  значення і необхідності єдиної  точки зору на предмет при  зображенні його на малюнку;  навчити правильно бачити натуру  в процесі малювання; дати учням  початкові відомості про лінію  і рівень горизонту, перспективу,  точки сходу, про світлотінь (світло, тінь, напівтінь, блік, рефлекси), вчити  передавати об’єм предмета за  допомогою світлотіні, а темні  і світлі відтінки тіні –  зміною натиску олівця; знайомити  з поняттям теплі й холодні  кольори; удосконалювати техніку  роботи пензлем, вчити користуватися  змішуванням фарб при передачі  об’ємної форми предмета кольором; удосконалювати вміння послідовно  працювати над малюнком, починаючи   з нанесення на папір загальної  форми, допоміжних ліній, закінчуючи  детальним промальовуванням окремих  частин; вчити малювати нескладний  натюрморт, навчити дітей зображати  з натури фігуру людини, чучела  тварин, птахів.

У ІІІ класі закінчується робота над графічними й живописними  вправами, але в міру потреби їх можна проводити і в ІV-VI класах.

Третьокласники можуть виконувати на уроках малювання з натури такі вправи:

1. вертикальний прямокутник на одній з вертикальних сторін крапками ділять на п’ять рівних частин. Спочатку заштриховують слабким тоном усю поверхню прямокутника. Після цього. Пропустивши верхню частину, заштриховують таким же тоном останні частини. Потім заштриховують прямокутник від другої, третьої і четвертої крапок. Внаслідок цього поступово посилюватиметься тон;
2. такі ж вправи проводяться на горизонтальних прямокутниках. Штрихова зліва направо і навпаки;
3. вправи з поступовим посиленням і ослабленням тону акварельними фарбами.

ІV клас

Знання, уміння й навички, набуті учнями на уроках малювання  з натури у І-ІІІ класах закріплюються  і розвиваються в ІV класі. Четвертокласники повинні знати основні закони лінійної і повітряної перспективи, світлотіні, кольрознавства, вміти розрізняти схеми побудови малюнків. Разом з тим, малюючи з натури, учні повинні володіти такими вміннями і навичками:

малювати з натури, з  пам’яті та за уявою  окремі предмети та нескладні натюрморти; передавати об’єм та просторове розміщення предметів  на основі спостережуваної перспективи: аналізувати зображувані предмети, звертати перспективне скорочення форм, розподілення світлотіні, зміну локального кольору у просторі; малювати птахів і риб, з рухомих моделей, зображати  фігуру людини з натури, з пам’яті, за уявою передаючи будову, пропорції, об’єм фігури, її рухи.

Пропонуємо такі орієнтовні завдання:

1. зображення окремих предметів: напіврозкритої книжки, куба, призми, ящика, овочів, листя дерев;
2. виконання з натури натюрморту з кількох предметів, наприклад емальованої кварти і яблук;
3. виконання начерків з натури тварин і птахів у русі;
4. виконання з натури начерків і замальовок іграшкових тролейбуса, автомобіля, літака, корабля, тощо.

Малювання з натури поділяється  на тематичне, ілюстративне та декоративне.

 

Тематичне малювання

Методика проведення занять з тематичного малювання.

Малювання на теми – це зображення явищ навколишнього життя та ілюстрування. На тематичних малюнках учні зображають життя дітей і дорослих та явища  природи на уроках ілюстративного малювання  учні виконують малюнки до відомих  їм дитячих творів (казки, байки, оповідання).

Тематичне малювання дає  учням можливість примножити вміння передавати свої думки і уявлення засобами образотворчого мистецтва.

Малювання та тему розвиває творчі здібності, привчає дітей  до самостійності в роботі, дає  можливість відобразити свої думки  і чуття, В малюнках-композиціях  учні відображають свої враження свій спосіб сприйняття навколишнього світу. Але і цей вид роботи учня повинен  проходити під керівництвом вчителя.

Вчитель повинен провести вступну бесіду, використати уривки літературних творів, показати приклади з творів видатних художників.

Зображення сюжетів навколишньої дійсності треба будувати таким  чином щоб вони були пов’язані  з малюванням з натури. На заняттях тематичного малювання вчитель  повідомляє закони побудови людини в  стані спокою і в русі пропорції  частин тіла людини.

Для зображення здорового  сприйняття учнів додаються завдання по замальовках окремих предметів  і об’єктів з натури – все  це допоміжний матеріал для композиції.

Тематичне малювання має  велике значення і для вчителя  воно дає можливість ближче познайомитись  з духовним світом учнів, дізнатись  про особливості характеру кожного  учня.

Під час тематичного малювання  учні удосконалюють малювання за спостереженням, з пам’яті, з уяви також пояснює дітям послідовність  виконання ескізу за етапами уроку.

1. розміщення (за компонування)
2. використання допоміжних ліній
3. загальний ескіз малюнка
4. розробка деталей малюнка
5. тональне пророблення малюнка

Ці методичні рекомендації допомагають учням зрозуміти  процес і послідовність роботи, їх  можна виконувати крейдою на дошці, а також на окремих листках  паперу олівцем або фломастером. Малюнки на теми та всі його різновидності  закладають основи творчого зображення навколишнього світу і основи реалістичного малюнка.

 

Ілюстративне малювання

Методика проведення занять з ілюстративного малювання.

Ілюстративне малювання  є частиною тематичного малювання  – це виконання малюнків до літературних творів, тобто малюнків що пояснюють  певний текст. У початкових класах літературними  творами є оповідання. казки, байки, вірші, півсні, загадки. Твір для ілюстрування повинне бути добре знайомим усім дітям. Ознайомлення з ним можна  провести в позаурочний час, або  на уроці читання. З короткими  творами корисно ознайомлювати  на уроці бо вони не займають багато часу.

На уроці діти пригадують прочитаний твір чи переглянутий діафільм. Найчастіше це роблять за допомогою  питань, діти відповідають на них, пригадують послідовність подій, найцікавіші  моменти твору.

Добре замість питань показати кілька ілюстрацій в тій послідовності  в якій відбуваються події.

Вони відтворюють в  пам’яті дітей зміст твору, допомагають  знайти найбільш характерні моменти  ілюстрування. Велике значення мають  репродукції з ілюстрацій чи казкових картинок, але треба вчителю пам’ятати, о залишати їх під час малювання  перед очима дітей не можна, бо ілюстрування зведеться до звичайного змальовування, не дасть дітям обдумати і створити свою власну композицію. Репродукції і ілюстрації, які  є в книжках треба аналізувати, розкривати їх цінність в доступній  для дітей формі.

Для того щоб продемонструвати як виглядають звірі можна використовувати  зоологічні таблиці чучила звірів, птахів. В ході демонстрації наочності  вчитель з учнями обговорюють  будову, форму, пропорції тіла тварин і птахів.

Вчителю необхідно робити малюнок тварин на дошці щоб діти краще зрозуміли будову тіла, послідовність  малюнка.

При ілюструванні казок чи байок вчителю необхідно звертати увагу на те, що тварини наділені людськими якостями, вони розмовляють, ходять один до одного в гості, їдять, тобто виконують всі дії, які  виконують люди і переживають  ті самі почуття, які переживають  люди. Тобто, серед казкових героїв є хороші (позитивні) і погані (негативні) герої. Вчитель в ході  аналізу  твору обговорює з дітьми як зображаються позитивні герої (яскравими кольорами, усміхненими, ніжними) і як змальовуються  негативні (темними кольорами, великі зуби, кісті).

Звертається увага на автора казки, якщо це народна, то який народ  створив її. В залежності від цього  визначається одяг в якому будуть одягнені казкові герої, наприклад  українська народна казка “колобок”. Герої казок одягнені в український  одяг (шаровари, вишиванка...). Російська  народна казка “Снігуронька” (головні  герої в сарафані, корона).

Вчитель може пропонувати  якийсь епізод з твору, а може дозволити  дітям самим вибрати цікаві епізоди  для ілюстрування. Головним завданням  вчителя на уроці ілюстративного малювання є те, щоб учні могли  самостійно вирішити композицію. Щоб  в них вироблялися творча уява, фантазія, оригінальне вирішення  теми.

 

Декоративне малювання

Методика проведення занять з декоративного малювання.

Декоративне малювання –  це створення орнаменту, візерунків чи груп елементів, які декорують  предмети побуту підкреслюють їх форму, цей вид роботи виробляє в учнів  просторове та об’ємне сприйняття навколишнього світу. Ознайомлення з декоративно-прикладним мистецтвом в школі проходить з першого  класу. В першому класі діти ознайомлюються з керамікою та художнім розписом. У другому класі знання поповнюються, більш детальніше зупиняються на петриківському розписі. Розробляються  елементи для створення узорів, візерунків. Балі здобуті знання і навички  використовуються в композиціях, а  також продовжують вивчати з  інших видів декоративно-прикладного  мистецтва – кераміка (оздоб посуду) ліплення з пластиліну свищиків. Ознайомлюються  з писанкарством. Вирізають елементи та наліплюють їх на основу. Петриківський  розпис – малювання казкової птиці.