Колектив як фактор розвитку особистості

Автор: Пользователь скрыл имя, 11 Мая 2015 в 16:26, курсовая работа

Краткое описание

Людина не може існувати ізольовано від суспільства. Вона постійно знаходиться у русі, здобуває нові знання і обмінюється інформацією з оточуючими. Протягом життя існування людини постійно змінюється, у неї формуються нові погляди та інтереси. Ще з самого дитинства, з народження людину оточує сім’я, яка виховує в неї почуття поваги та любові і поступово відкриває шлях у дорослий світ.

Оглавление

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ОСОБЛИВОСТЕЙ КОЛЕКТИВУ ЯК СОЦІАЛЬНОГО ЯВИЩА 5
1.1. Сутність поняття колективу 5
1.2. Соціально-психологічні проблеми колективу 8
1.3. Розвиток індивідуальності у колективі 14
1.4. Роль колективу у формуванні та становленні особистості 18
РОЗДІЛ 2. МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СТАНОВЕЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІ У КОЛЕКТИВІ 21
2.1. Професійно важливі якості педагога, працюючого з колективом 21
2.2. Методика дослідження міжособистих відносин 23 ВИСНОВКИ 26
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 27

Файлы: 1 файл

Gorobets.doc

— 159.50 Кб (Скачать)

Хоча в даних випадках не така важка сама дитина, як важким є її становище в системі встановлених відносин у класі. „Важкими” стає зовсім не та частина дітей, яка опинилась за межами спілкування.  До „важких” дітей належать школярі, які самоізолювались у дитячому колективі. Частина з них замкнулася в собі, ні з ким не товаришує, часто вступає у конфлікти з дорослими.  Багато дітей цієї групи, втративши у школі особисті зв’язки та контакти, шукають їх на стороні – у дворових та вуличних компаніях, які часом відрізняються за асоціальною направленістю.  Цих дітей не просто так потягнуло до вуличного середовища,  там вони шукали можливість  задовольнити потребу в емоційних контактах, у товариських зв’язках, потребу у спілкуванні.

Що ж відбувається з тими дітьми, які користуються найбільшою довірою та авторитетом у класі?

Учні цієї категорії охоче відвідують школу, відчувають задоволення від оточуючої уваги, їм лестить  завойований авторитет та повага товаришів. Хоча приблизно одна п’ята дітей, підлітків та юнаків, характеризується інакше. Це – егоїсти. Виявляється, що інколи активна суспільна діяльність викликана лише особистими мотивами.  Вони терпіти не можуть критики,  надмірно піклуються про збереження свого „центрального” становища, не відповідають на симпатії товаришів, шукають товариських зв’язків з дорослими чи більш старшими дітьми. Кажучи одним словом, ця, здавалося б на перший погляд благополучна категорія, ставить не менш складні педагогічні проблеми. Зрозуміло, що в цьому важко звинувачувати вчителя, оскільки характер міжособистісних відносин прихований від нього. Ще в більшій мірі приховані причини, які викликають таке різке розчленування класу. Між тим, не знаючи їх, важко, а скоріше просто неможливо тактовно і в той же час ефективно вмішатися в цю складну сферу людських відносин, яка представляє собою одну з найбільш важких  і в той же час гірше всього врахованих сторін виховної роботи.

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

В  результаті теоретичного дослідження ми виявили конкретні аспекти впливу колективу на особистість, а саме:

    • людина безпосередньо дорослішає не лише фізично, а й духовно, коли колектив її сприймає, коли  вона відчуває себе комфортно та може вільно висловлювати свої думки у колективі;
    • людина деградує, самоізолюється, коли колектив її не сприймає і всі спроби стати його членом – марні.

У ході спостереження за впливом колективу на особистість у школі були виявленні певні позитивні та негативні сторони.  До  позитивних належать: удосконалення людини,  становлення почуття товариськості та колективізму, розвиток відповідальності, формування найкращих позитивних якостей, серед них: комунікативність, вміння висловлювати свої думки та відстоювати інтереси всього колективу. Серед негативних слід відмітити:  почуття незахищеності, безпорадність,  приреченість на самотність, замкненість, невпевненість. Негативні якості виявляються тоді, коли колектив не сприймає особистість.

Нами висвітлено певні факти з власних спостережень, навели приклади та розглянули як позитивні, так і негативні моменти впливу колективу на особистість та підтвердили зміст нашої гіпотези: якщо розглядати особистість не ізольовано, а як члена колективу, то виявляється, що оточення суттєво впливає на її розвиток.

Вчителям слід сприймати дітей не лише як просто учнів, а як членів колективу, де відбувається їх формування та розвиток.

Як бачимо, людина не може існувати ізольовано у суспільстві, всі її найкращі якості, вміння та риси характеру виявляються у колективі. Колектив допомагає людині знайти своє призначення у житті, стати тим, ким вона прагне стати. Колектив змінює та виправляє особистість.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

  1. Азаров Ю. П.   Искусство воспитывать : кн. для учителя. – 2-е изд., испр. и доп. / Ю. П. Азаров. – М. : Просвещение, 1985.– 448 с.
  2. Бех І. Д. Виховання особистості : у 2 кн. / І. Д. Бех. – К. : Либідь, 2003. – Кн. 2 : Особистісно орієнтований підхід : наук.-практ. засади. – 344 с.
  3. Головань Н. О. Роль відчуження у формуванні індивідуальності підлітків та юнаків / Н. О. Головань // Псих. респ. наук – метод. сб. – 1990, Вик 35.
  4. Коротов В. М. Развитие воспитательных функций колектива /              В. М. Коротов. – М. : „Педагогіка”,1974. – 326 с.
  5. Крутецкий В. А. Психология обучения и воспитания школьников. Кн. для учителей и классных руководителей / В. А. Крутецкий. – М., Просвещение, 1976. – 235 с.
  6. Макаренко А. С. Колектив и воспитание личности / А. С. Макаренко. М., Педагогика, 1972. – 345 с.
  7. Максакова В. И. Проблема развития индивидуальных возможностей школьника в коллективе / В. И. Максакова. – Сов. пед, 1980. – № 12.– С. 24 – 37.
  8. Матвієнко О. В. Особистість у системі колективних відносин /             О. В.  Матвієнко // Виховання школярів. – К., 2005. – С. 104 – 123.
  9. Межличностные отношения учащихся / под. ред. А. А Реян,                Л. П. Коломинский // Соц. пед. – М. : Психология СПб, 1999.– 337 с.
  10. Педагогика : учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений / В. А. Сластенин, И. Ф. Исаев А. И. Мищенко, Е. Н. Шиянов. – М. : Школа-Пресс, 1998. – 512 с.
  11. Сагатовский  В. Н. Социалистический образ жизни и активная жизненная позиция личности / В. Н. Сагатовский // Нравственная жизнь человека. – М. : Мысль, 1982. – С. 12 – 33.
  12. Сериков В. В. Личностный подход в образовании : концепция и технология : монография / В. В. Сериков. – Волгоград : Перемена, 1994. – 175 с.
  13. Сериков В. В. Образование и личность. Теория и практика проектирования педагогических систем / В. В. Сериков. – М. : Издат. корпорация „Логос”, 1999. – 272 с.
  14. Социальная психология. Краткий очерк / под общ. ред.                          Г. П. Предвечного и Ю. А. Щерковина. – М. : Политиздат, 1975. –     138 с.
  15. Сметанський М. Проблема виховання особистості у колективі у теоретичній спадщині А. С. Макаренко та В. О. Сухомлинського /       М. Сметанський, В. Галузяк // Рідна школа. – серпень – вересень. – 2002. – С. 16 – 18.
  16. Сухомлинський В. О. Методика виховання колективу /                            В. О. Сухомлинський. – Київ : „Радянська школа”, 1971. – 310 с.
  17. Филонов Г. Н. Воспитание личности школьника / Г. Н. Филонов. – М. : Педагогика, 1985. – 224 с.
  18. Формирование личности : проблемы комплексного подхода в процессе воспитания школьника / под ред. Г. Н. Филонова. – М. : Педагогика, 1983. – 256 с.
  19. Фридман Л. М.Психологическая наука – учителю / Л. М.Фридман,      К. Н. Волков. – М. : Просвещение, 1985. – 224 с.
  20. Шевандрин Н. И. Социальная психология в образовании /                     Н. И. Шевандрин // Концептуальные и прикладные основы социальной психологии. – М., 1995.
  21. Шилова М. И. Учителю о воспитанности школьника / М. И. Шилова. – М., 1990.

 

 


 

 



Информация о работе Колектив як фактор розвитку особистості