Перекладання податкових платежів та його характеристика

Національна академія статистики, обліку та аудиту

 

 

Кафедра фінансів

 

 

 

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з дисципліни «Податкова система»:

ВАРІАНТ № 9

Підготувала:

Студентка групи 11.23

Заочної форми навчання

Спеціальності «Фінанси і кредит»

Шталь Іванна Зеновіївна

Перевірила:

Старший викладач

Кафедри фінансів

Ігнатова Ірина Сергіївна

 

 

 

 

КИЇВ 2014

ПЛАН

1. Перекладання податкових платежів та його характеристика….....3
2. Ухилення від оподаткування: причини, способи, наслідки……....5
3. Порядок розрахунку та сплати мита в Україні……………….……8

Література……………………………………………………….………….11

Практичне завдання………………………………………………………..12

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Перекладання податкових платежів та його характеристика

Перекладання податків – це процес такої зміни цін на товари та послуги, при якому платник отримує можливість повністю чи частково перекласти податкове навантаження на інших осіб ( на своїх покупців чи постачальників). Існують податки, перекладання яких закладено законодавцем вже в механізмі їх стягнення (непрямі податки), інші податки передбачають податкове навантаження саме на платника (прямі податки), але чи відбувається це в реальній економічній ситуації – питання не має однозначного вирішення, оскільки процес перекладання є дуже складним явищем і залежить від багатьох чинників.

Оскільки механізм перекладання передбачає використання процесів ціноутворення, зрозуміло, що саме від чинників, які визначають ціни на ті чи інші товари залежать і можливості перекладання. В загальному вигляді, існують прямі та обернені залежності між цінами, попитом та пропозицією. Так, наприклад, підвищення ціни скорочує попит, а отже може зменшити загальний обсяг продажів у вартісному виразі, і навпаки; невідповідність між попитом і пропозицією може сприяти як збільшенню так і зменшенню ціни на відповідні товари, тощо.

Якщо розглядати залежність між ціною та попитом, для процесів перекладання податків дуже важливе значення має такий показник, як еластичність попиту щодо ціни того чи іншого товару. Цей показник розраховується як співвідношення відносної зміни попиту до відносної зміни ціни за визначений проміжок часу і може бути меншим одиниці ( нееластичний попит), більше одиниці (еластичний попит) та дорівнювати одиниці (жорстка або одинична еластичність попиту). При еластичному попиті на той чи інший товар, можливості перекладання податків утруднені, оскільки будь-яке збільшення ціни може мати наслідком значне скорочення споживання того чи іншого товару, в результаті чого, продавець повністю перекладе податок на споживача, але значно втратить обсяги продажу, а отже і загальну суму прибутку. Тому в цьому випадку продавцю стає вигідним змінити ціну товару не на всю суму податку, а лише на її частину, щоб зберегти обсяги продажу, або частково перекласти податок на своїх постачальників, за рахунок зменшення ціни поставки, і таким чином, частково податковий тягар взяти на себе, за рахунок власного прибутку або перекласти його на постачальника.

  При нееластичному попиті відносне збільшення ціни, обумовлене податком, не має наслідком значного скорочення обсягів споживання, а отже продавець має можливість повністю перенести податковий тягар на покупця. До товарів з нееластичним попитом відносять товари першої необхідності, такі, як сіль, сірники, мило, хліб, тощо.

Існує також поняття перехрестної еластичності попиту, тобто залежність цін на даний товар від цін на інші, аналогічні чи подібні товари. Якщо ціни на аналогічні чи подібні товари не змінюються, в той час як ціни даного товару збільшуються, покупець починає споживати товари з більш низькими цінами, а отже перекласти податок в цьому випадку майже неможливо.

Співвідношення між попитом і пропозицією впливає як на ціни, так і на можливість перекладання податків. Так, при перевищенні попиту над пропозицією, можливості для перекладання податків є найсприятливішими, якщо ж пропозиція перевищує попит, перекласти податки на споживача неможливо, а лише на постачальника.

Для процесів перекладання податків істотне значення має рівень монополізації виробництва і збуту тих чи інших товарів. Якщо виробник є абсолютним монополістом, це означає, що рівень цін на ці товари і до введення податку був максимально високим, а отже збільшити його важко без втрати обсягів споживання. Саме тому, абсолютному монополісту вигідно не збільшувати ціни на суму всього податку, або збільшити її частково, заплативши його за рахунок власного прибутку, який і після додаткового оподаткування залишиться достатньо високим, аби не втратити обсяги споживання монополізованого товару. В конкурентному середовищі рівень цін більше відповідає рівню витрат, а отже перекласти податок за рахунок збільшення ціни легше.

Крім вищеназваних факторів, на процеси перекладання здійснюють вплив такі загальноекономічні фактори, як зміни в доходах споживачів та їх розподіл, рівень інфляції, стадія економічного циклу (підйом або рецесія), життєвий цикл того чи іншого товару, податкова політика держави: висота та механізм визначення податкових ставок (універсальні чи диференційовані, процентні чи тверді), стабільність податкового законодаства, тощо.

Не існує єдиної точки зору щодо перекладання прямих і непрямих податків. Якщо взяти до уваги механізм стягнення цих податків, то саме по непрямих податках законодавець передбачив їх перекладання, прямо включивши їх в ціну. Але чи збільшиться ринкова ціна на той чи інший товар на повну суму непрямого податку залежить від багатьох факторів, які були названі вище. Механізм стягнення прямих податків не передбачає їх перекладання на споживачів за рахунок відповідного збільшення ціни, але існують випадки коли таке перекладання можливе (в першу чергу це стосується товарів з нееластичною пропозицією і нееластичним попитом).

Таким чином, і процеси ухилення, і процеси перекладання податків мають наслідком остаточний перерозподіл доходів у державі, а тому їх треба враховувати при досягненні тих чи інших цілей економічної і податкової політики.

 

2. Ухилення від оподаткування:причини, способи, наслідки.

 

Дедалі більшого значення в українському економічному просторі набуває проблема ухилення від сплати податків. Останнім часом це навіть стало нормою поведінки багатьох суб'єктів господарської діяльності.

Уникнення податків та ухилення від їх сплати притаманні будь-якому суспільству. Причиною цього є очевидний вплив податків на доходи і витрати платників при недостатньому усвідомленні ними вигід від споживання суспільних благ, що фінансуються за рахунок податкових платежів.

Причин, що підштовхують підприємців до ухилення від сплати податків, досить багато:моральні (морально-психологічні); політичні; екологічні; техніко-юридичні.

Моральні (морально-психологічні) причини в основному криються у відсутності спільності й неупередженості податкового закону, що викликає у платників податків неповагу до нього й, як наслідок, тягне до його руйнування.

Політичні причини підштовхують платника податків до відхилення сплати податків тоді, коли податки починають використовуватися державою не тільки для покриття своїх видатків, тобто забезпечення свого функціонування, а ще і як інструмент соціальної й економічної політики. Це проявляється у тому, що держава підвищує податки на деякі галузі виробництва з метою зменшити питому вагу даних галузей економіки й знижує податки для інших галузей, більш перспективних або слаборозвинених і більш корисних для їхнього найшвидшого розвитку. У такій ситуації підприємства тих галузей, податки для яких підвищені, намагаються ухилитися від сплати податків з метою збереження підприємства й галузі в цілому на колишньому рівні.

Економічні причини, що викликають прагнення платника податків від сплати податків, можна розділити на два види:

податки, які залежать від фінансового стану платника (збиток, банкрутство підприємства);

причини, породжені загальною економічною кон'юнктурою (економічні кризи в державі).

Техніко-юридичні причини викликані недосконалістю юридичної техніки податкового законодавства й криються в складності податкової системи, що перешкоджає ефективності податкового контролю й створює платникові податків можливості для уникнення сплати податків.

Ухилення  від  сплати податків може реалізовуватися двома шляхами: шляхом використання незаконних методів і шляхом легалізованих дій. В Українській економічній енциклопедії [6, с. 778-779] ухилення від сплати податків трактується як сукупність легальних і незаконних способів приховування доходів від оподаткування.

Багато українських фінансистів ці два методи ухилення від сплати податків  розмежовують  і  легалізоване  зменшення  оподаткування  називають уникненням  від  сплати податків,  а нелегальне – ухилення  від  сплати податків. Під ухиленням від сплати податків автори розуміють протиправні дії  зі  зменшення податкових  зобов'язань,  виявлення  яких  тягне за собою відповідальність (штрафні санкції, адміністративна, дисциплінарна та кримінальна) за порушення податкового законодавства [7, с. 10].

Необхідно  зауважити, що  різні  види податків по-різному піддаються ухиленню залежно від способу нарахування податку, розміру податкових ставок, об'єкта оподаткування. Золотко І. А. виділяє три групи залежності [8]:

• під час визначення суб'єкта оподаткування менший  інтерес до ухиляння виникає у випадку, якщо платник податку і носій податкового тягаря цього податку не збігаються (приклад – непрямі податки);
• при визначенні ставок оподаткування – тяжче ухилитьсь від податків, ставки по яких визначені у  твердих  сумах;  серед відсоткових  ставок лідером щодо ухилення є податки за диференційованими ставками за різними групами товарів чи платників;
• при визначенні об'єкта оподаткування у кількісних показниках ухилитися від сплати податку важко; якщо об'єкт визначається у вартісному вимірі, то чим складніший механізм підрахунку, тим легше ухилитись від цього податку.

Більше можливостей для ухилення від сплати мають непрямі податки (ПДВ, акцизний збір). Особливо це стосується ПДВ, оскільки його визначення здійснюється у відсотках до вартісного обсягу. Так, шляхом заниження обсягів реалізації чи завищення обсягів закупівлі суб'єкти господарювання намагаються зменшити розмір ПДВ, що необхідно сплатити.

У разі ухилення від сплати податків платник податку може бути притягнутий до відповідальності в таких випадках:

1) ухилення від сплати  податку, іншого обов'язкового платежу.

Ця група податкових правопорушень трапляється найчастіше і є найнебезпечнішою. Суть їх полягає у невиконанні чи неналежному виконанні платником податку обов'язків перед бюджетом. Ухилення від оподаткування підриває основи ринкової конкуренції, ставить правопорушника у вигідніше становище порівняно з добросовісним платником податків;

2) заниження об'єкта оподаткування;

3) несвоєчасної сплати  податку, іншого обов'язкового платежу;

4) неподання (несвоєчасного  подання) податкових декларацій, розрахунків, інших документів, необхідних для  обчислення податків, обов'язкових  платежів до податкових органів;

5) неподання (несвоєчасного  подання) до банку платіжних доручень  на сплату податків, інших обов'язкових  платежів;

6) недопущення перевіряючих  для обстеження приміщень, що  використовуються для отримання доходів тощо.

В Україні діє спеціальний Закон, який встановлює перелік санкцій за порушення податкового законодавства - “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

До фінансових санкцій належать: пеня; штрафи; примусове стягнення.

Пеня - плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу (без урахування пені), що справляється з платника податків у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання.

Штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді процентів від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Примусове стягнення - звернення стягнення на активи платника податків у рахунок погашення його податкового боргу, без попереднього узгодження його суми таким платником податків.