Акцизний податок

     Відповідно  до платників акцизного збору  виділяють різні терміни сплати акцизного збору. Строки сплати акцизного збору наведені в таблиці 4, яка знаходиться в додатку 4.

     Марка акцизного збору - спеціальний знак, яким маркуються алкогольні напої та тютюнові вироби і наявність якого підтверджує сплату акцизного збору. Плата за марки акцизного збору - плата, що вноситься замовниками (імпортерами) і українськими виробниками алкогольних напоїв та тютюнових виробів для покриття витрат держави на виготовлення, зберігання та реалізацію цих марок.

     Виробництво суб'єктами підприємницької діяльності з метою реалізації на території  України алкогольних напоїв та тютюнових  виробів без позначення марками  акцизного збору, а також ввезення на митну територію України, транспортування, зберігання, приймання на комісію  та консигнацію для продажу і  реалізації алкогольних напоїв та тютюнових  виробів, на яких немає марок акцизного  збору встановленого зразка, забороняється. 

     Алкогольні  напої та тютюнові вироби, виготовлені  з метою експорту, не підлягають маркуванню українськими марками акцизного  збору.  
Наявність марки акцизного збору на пляшці (упаковці) або на одиниці іншої тари, в яку розлиті алкогольні напої, та на пачці (упаковці) тютюнових виробів є однією з підстав для ввезення на митну територію України, реалізації їх споживачам, перевезення територією України (крім міжнародного транзиту) і зберігання на території України (крім зберігання виробником до маркування виробів згідно з технологічним процесом або зберігання для вивозу з митної території України). 

     Алкогольні  напої та тютюнові вироби, не позначені  українськими марками акцизного  збору, які зберігаються суб'єктами підприємницької діяльності в товарних обсягах (крім товарів, призначених  для вивозу за межі митної території  України), розглядаються як такі, що призначені для реалізації на території  України. 

     Марки акцизного збору виготовляються на замовлення Головної державної податкової інспекції України, зберігаються та реалізуються державними податковими  інспекціями. 

     Покупцями марок акцизного збору можуть бути суб'єкти підприємницької діяльності, які відповідно до законодавства  України є платниками акцизного  збору з алкогольних напоїв та тютюнових виробів. 

     Маркування  алкогольних напоїв та тютюнових  виробів здійснюється таким способом і в такому місці, щоб марка  розривалася під час розкупорювання (розкриття) пляшки (іншої тари), пачки (упаковки). 

     Технічний порядок маркування алкогольних  напоїв (включаючи маркування одиниць  тари великого об'єму - бутлі, бочки  тощо, які використовуються при реалізації напоїв на розлив) і тютюнових виробів  визначається Правилами виготовлення, зберігання і продажу марок акцизного  збору й маркування алкогольних  напоїв та тютюнових виробів. 

     Покупці марок акцизного збору повністю відповідають за фінансовими зобов'язаннями, пов'язаними з одержанням марок  акцизного збору, до моменту настання однієї з перелічених нижче подій: 

     · сплати сум акцизного збору у  повному обсязі; 

     · повернення невикористаних марок акцизного  збору продавцеві марок, в якого  вони були придбані (у разі, коли марки  повернуті протягом 90 днів з моменту  їх придбання). 

     Плата за придбані марки в такому разі покупцеві марок не відшкодовується. 
Начальники державних податкових інспекцій та їх заступники мають право виносити постанову про конфіскацію алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що реалізуються торговельними підприємствами без наявності на пляшці, пачці, упаковці марки акцизного збору. 

     Виконання постанови про конфіскацію алкогольних  напоїв та тютюнових виробів здійснюється згідно з Порядком реалізації або  знищення конфіскованих алкогольних  напоїв та тютюнових виробів. 

     Конфісковані  алкогольні напої та тютюнові вироби підлягають реалізації або знищенню в порядку, визначеному Кабінетом  Міністрів України.  
 
 

Податок на майно підприємств Належать до категорії регіональних. Установлюється він законом, який визначає максимальну ставку податку, а законодавчі органи суб'єктів федерації - конкретні ставки залежно від видів діяльності підприємств.

Платниками  податку є: Організації-юридичні особи; філіали, представництва та інші підрозділи організацій, установ, що мають окремий баланс І Розрахунковий (поточний) рахунок; організації, освічені відповідно до законодавства іноземних держав, міжнародні організації та об'єднання, а також їх відособлені підрозділи, що мають майно на території України.

Податком обкладають основні кошти (зокрема й об'єкти нерухомості), нематеріальні активи, запаси і витрати, що знаходяться  на балансі платника. Для цілей  оподаткування визначають середньорічну  вартість майна організації.

Податком  не обкладають майно:

- бюджетних установ  і організацій, органів законодавчої  та виконавчої влади,

Органів місцевого  самоврядування, державних позабюджетних  фондів;

- те, що використовують  для виняткових потреб;

- житлово-будівельних,  дачно-будівельних і гаражних  кооперативів, садівничих товариств;

- громадських організацій  інвалідів, а також інших підприємств,  установ і організацій, в яких  інваліди становлять не менше  за 50% загального числа працівників;

- те, що використовується  як виняток для відпочинку  або оздоровлення дітей у віці  до 18 років;

- Українського фонду  Державного майна тощо.

Вартість  майна організації, обчислена для  цілей оподаткування, зменшується на балансову  вартість:

- об'єктів житлово-комунальної  й соціально-культурної сфери,  які 
 
повністю або частково знаходяться на балансі платника податків;

- магістральних трубопроводів,  залізничних шляхів повідомлення, 
 
автомобільних доріг загального користування, ліній зв'язку і 
 
енергопередачі, а також споруд, призначених для підтримки в 
 
експлуатаційному стані вказаних об'єктів;

- мобілізаційного  резерву та мобілізаційних потужностей;

- майна, отриманого  за рахунок безвідплатної допомоги (сприяння) в 
 
перші два роки, а також майна, що використовують для безпосереднього 
 
здійснення безвідплатної допомоги (сприяння), на термін його 
 
використання в цих цілях тощо.

Законодавчі органи суб'єктів  України, органи місцевого самоврядування можуть установлювати для окремих  категорій платників додаткові  пільги з податку в межах сум, що зараховуються до бюджетів суб'єктів  України.

Суму платежів з  податку на майно організацій  зараховують до бюджетів суб'єктів  країни за місцем знаходження організації. Окрім того, організації, до складу яких входять філії та інші відособлені  підрозділи, зараховують податок  на організації підприємств в  прибутки бюджетів суб'єктів за місцем знаходження указаних підрозділів.

Сплата податку  на майно до бюджету має проводитися  за місцем знаходження організації, її філій та інших підрозділів.

Суму зносу під  час обчислення податку на майно  підприємств визначають за нормами, затвердженими Законом України "Про  внесення змін до закону України "Про  оподаткування прибутку підприємств" від 22.01.2003.Обчислену суму податку  відносять у вигляді обов'язкового платежу до бюджету в першочерговому порядку з віднесенням витрат на фінансові результати діяльності підприємства.

Оподаткування за довірчого управлінні. Якщо засновником довірчого управління є фізична особа, то необхідно враховувати, що відповідно до Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» платниками податку є фізичні особи, яким за правом власності належить майно, вказане в ст. 1 закону. За довірчого управління переходу права власності не виникає. Отже, якщо засновником довірчого управління є фізична особа, довірчий керівник не зобов'язаний платити податок на майно.

Під час укладення  договору довірчого управління об'єктом  нерухомості між юридичними особами  потрібно мати на увазі, що обов'язок зі сплати податку на прибуток з прибутків, отриманих від операцій з майном, переданим в довірче управління, також лежить на засновникові.

Виплату винагород  і відшкодування витрат довірчого  керівника з управління майном проводять  за рахунок зменшення прибутків  від використання цього майна  що зменшує прибуток засновника. Розмір та форма винагороди передбачають умови  договору, винагороду оподатковують  у встановленому порядку.

Довірчий керівник зобов'язаний щоквартально представляти засновнику виписку з бухгалтерського  обліку про фінансові результати (на кожний вид податку).

Засновник довірчого  управління обчислює й сплачує податок  на прибуток від операцій з майном, переданим в довірче управління, згідно із законом «Про оподаткування  прибутку підприємств».

Що стосується інших  податків, то, оскільки особливий порядок  у сплаті податку на додану вартість і на користувачів автошляхів до бюджету  з прибутків, отриманих засновником  управління, Податковим кодексом не встановлено, тому сплатити податок до бюджету  може як засновник, так і керуючий, якщо він уповноважений на це. Податок  на майно сплачує засновник управління, оскільки він залишається власником  майна та продовжує враховувати  його на балансі як майно, передане в довірче управління.

Організація, що здійснює ведення бухгалтерського обліку цінностей та операцій, пов'язаних із здійсненням спільною діяльністю, повідомляє учасникам договору зведення про  вартості майна, створеного (придбаного) внаслідок її здійснення й оподаткування, що є об'єктом, до терміну, встановленого  для представлення податкових розрахунків.

Продаж  підприємства як цілісного  майнового комплексу. Податкова база визначається окремо за кожним з видів активів підприємства. Якщо підприємство продане за ціною нижче від балансової вартості реалізованого майна, для оподаткування застосовують корегуючий коефіцієнт, розрахований як відношення ціни реалізації підприємства до балансової вартості вказаного майна Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» не встановлює будь-яких особливостей для визначення прибутку від реалізації підприємства як майнового комплексу, тому збиток від його реалізації не буде зменшувати оподатковуваний прибуток.

Податок і прибутки фізичних осіб, на прибуток й на додану вартість належать до групи національних та повністю перераховують до Державного бюджету. 

     Висновок

     За  своєю економічною сутністю акцизний збір – фінансовий інструмент перерозподілу доходів між різними верствами населення і підприємницькими структурами. Як правило,  ставки акцизного збору встановлюються в твердих сумах з одиниці товару. Це дає змогу ефективніше впливати на процес виробництва та реалізаціх товарів.

     Акцизний  збір - це непрямий податок на окремі товари (продукцію), визначені законом  як підакцизні, який включається до ціни цих товарів (продукції).

     Акцизна політика має втілювати розумний баланс, з урахуванням орієнтації нашої зовнішньої політики та ситуації на ринках країн-сусідів. На державному рівні узгодження акцизної політики з країнами-сусідами ще серйозно не опрацьовували.

     Тому  основною стратегією реформування законодавства  з акцизного збору є поступове  наближення ставок акцизного збору  та гармонізація їх структур, з урахуванням  національних інтересів, до ставок ЄС зокрема, на тютюнові вироби, нафтопродукти, спирт та алкогольні напої, тощо.

     Система оподаткування акцизним збором має  бути диференційована 

     в  декількох напрямках:

     - сприяння зменшенню споживання  продуктів, які несуть шкоду  здоров’ю;  
вилучення надприбутку на окремі високорентабельні товари (продукцію), в алежності від споживчих якостей та попиту на них;

     - стимулювання зменшення енергоспоживання  та енергетичної залежності.

     Реформування  податкової системи в Україні  повинно стабілізувати та уніфікувати  законодавство з питань оподаткування  акцизним збором, створити однакові умови  оподаткування акцизним збором для  платників податків незалежно від  їх галузевої належності та форми  власності. Найбільш ефективним способом вирішення зазначеного питання  є прийняття Податкового кодексу.

     Що  стосується даної теми, то на мою думку, вона є особливо актуальною в наш час. Проаналізувавши надходження Зведеного бюджету України в розрізі непрямих податків за 2001-2007 роки можна зробити наступні висновки: на протязі 2001-2007 років спостерігається значне збільшення  надходжень акцизного збору до Зведеного бюджету України. В порівнянні з іншими непрямими податками  акцизний збір має тенденцію до швидкого збільшення надходжень.