Процедура створення акціонерних товариств

Процедура створення  акціонерних товариств

Господарські товариства можуть виникати внаслідок їх заснування або реорганізації вже існуючих юридичних осіб іншої організаційно-правової форми в господарські товариства. Публічні акціонерні товариства створюються в Україні головним чином внаслідок процесів приватизації або корпоратизації, тобто виникають шляхом перетворення державних підприємств у акціонерні товариства. Інші види господарських товариств створюються переважно шляхом їх заснування.

Виникнення господарського товариства завжди розпадається на два етапи:

1. організацію товариства — на даному етапі визначається коло засновників (учасників) товариства, розробляються і затверджуються установчі документи товариства, частково або цілком формується початковий капітал (якщо це передбачено законом або установчим договором);
2. державну реєстрацію господарського товариства — на цьому етапі утворене засновниками (учасниками) товариство отримує статус юридичної особи і одночасно суб'єкта підприємницької діяльності, що дозволяє йому здійснювати підприємницьку діяльність, виступати учасником різноманітних правовідносин — цивільних, трудових, земельних, фінансових, адміністративних тощо.

Державна реєстрація господарських товариств проводиться  відповідно до ст. 58 Господарського кодексу України і Положення про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.1998 р. №740.

Органами державної  реєстрації є виконкоми міських, районних у місті Рад народних депутатів або районні, районні в містах Києві і Севастополі державні адміністрації за місцем знаходження господарського товариства.

Для реєстрації подаються  такі документи:

1. установчі документи (для статутних товариств — статут та установчий договір, для договірних — тільки установчий договір);
2. реєстраційна картка встановленого зразка, що є одночасно і заявою про державну реєстрацію;
3. документ, що засвідчує внесення плати за державну реєстрацію;
4. документ, що свідчить про внесення вкладів у статутний фонд (якщо необхідно);
5. документи, що підтверджують місцезнаходження товариства за зазначеною в установчих документах адресою (якщо товариство буде знаходитися за адресою, іншою від місцезнаходження або місця проживання його засновників): договір купівлі-продажу, міни, дарування, оренди, лізингу, безоплатного користування майном, про спільну діяльність, установчий договір та ін.;
6. свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи — засновника господарського товариства.

Створення акціонерного товариства має певні особливості (у відповідності до ч. 5 ст. 9 Закону «Про акціонерні товариства») і здійснюється за такими етапами:

1) прийняття зборами засновників рішення про створення акціонерного товариства та про закрите (приватне) розміщення акцій;

2. подання заяви та всіх необхідних документів на реєстрацію випуску акцій до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку;
3. реєстрація Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку випуску акцій та видача тимчасового свідоцтва про реєстрацію випуску акцій;
4. присвоєння акціям міжнародного ідентифікаційного номера цінних паперів;

 

5. укладення з депозитарієм цінних паперів договору про обслуговування емісії акцій або з реєстратором іменних цінних паперів договору про ведення реєстру власників іменних цінних паперів;
6. закрите (приватне) розміщення акцій серед засновників товариства;

7) оплата засновниками повної номінальної вартості акцій;

8. затвердження установчими зборами товариства результатів закритого (приватного) розміщення акцій серед засновників товариства, затвердження статуту товариства, а також прийняття інших рішень, передбачених законом;
9. реєстрація товариства та його статуту в органах державної реєстрації;

10) подання Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій;

11) реєстрація Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій;

12) отримання свідоцтва про державну реєстрацію випуску акцій;

13) видача засновникам товариства документів, що підтверджують право власності на акції.

Засновниками акціонерного товариства визнаються держава в  особі органу, уповноваженого управляти  державним майном, територіальна  громада в особі органу, уповноваженого управляти комунальним майном, а  також фізичні та/або юридичні особи, що прийняли рішення про його заснування.

Засновниками акціонерного товариства можуть бути одна, дві чи більше осіб.

Засновниками може укладатися засновницький договір, у якому  визначаються порядок провадження  спільної діяльності щодо створення акціонерного товариства, кількість, тип і клас акцій, що підлягають придбанню кожним засновником, номінальна вартість і вартість придбання цих акцій, строк і форма оплати вартості акцій, строк дії договору.

Для створення акціонерного товариства засновники повинні провести закрите (приватне) розміщення його акцій, установчі збори та здійснити державну реєстрацію акціонерного товариства.

Засновницький договір  не є установчим документом товариства і діє до дати реєстрації Державною  комісією з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій.

Засновницький договір  укладається в письмовій формі. Якщо товариство створюється за участю фізичних осіб, їх підписи на засновницькому договорі підлягають нотаріальному засвідченню.

У разі заснування товариства однією особою засновницький договір  не укладається.

У разі заснування акціонерного товариства його акції підлягають розміщенню виключно серед його засновників  шляхом приватного розміщення. Публічне розміщення акцій товариства може здійснюватися після отримання свідоцтва про реєстрацію першого випуску акцій.

Особливості створення  акціонерного товариства шляхом злиття, поділу, виділу чи перетворення підприємницького (підприємницьких) товариств, державного (державних) та комунального (комунальних) підприємств у акціонерне товариство визначаються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, а за участю державних та (чи) комунальних підприємств - Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Фондом державного майна України.

Дії, що порушують процедуру створення акціонерного товариства є підставою для прийняття Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку рішення про відмову в реєстрації звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій. У разі прийняття такого рішення Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку звертається до суду з позовом про ліквідацію акціонерного товариства.

При створенні публічних  акціонерних товариств (крім товариств, створених у процесі приватизації або корпоратизації) подається засвідчений Державною комісією з цінних паперів і фондового ринку звіт про результати підписки на акції.

Перелік даних документів є вичерпним. Орган державної  реєстрації не має права вимагати надання інших документів.

Не пізніше 5 днів (при  прискореній реєстрації — протягом одного робочого дня) з дня подачі всіх документів орган державної  реєстрації вносить господарське товариство до Реєстру суб'єктів підприємницької  діяльності і видає свідоцтво  про державну реєстрацію установленого зразка з проставленим ідентифікаційним кодом юридичної особи.

Відмова в державній  реєстрації може бути оскаржена у  судовому порядку. Якщо в складі засновників  господарського товариства є фізичні  особи, то позов подається до суду, якщо тільки юридичні — до господарського суду.

Факт державної реєстрації господарського товариства, що наділив його правами юридичної особи, ще не дає товариству права здійснювати підприємницьку діяльність у повному обсязі. Для того, щоб легалізувати, узаконити свою діяльність, господарське товариство зобов'язане здійснити ряд послідовних дій юридичного характеру.

До дій з легалізації  діяльності господарського товариства можуть бути віднесені:

1. одержання дозволу на виготовлення печатки і штампів в органах внутрішніх справ;
2. виготовлення печатки і штампів;
3. постановка на облік в податкову адміністрацію;
4. постановка на облік в Пенсійний фонд, фонд зайнятості й інші фонди;
5. відкриття поточного рахунку в банку;
6. одержання дозволів, ліцензій і патентів (якщо це необхідно в зв'язку з предметом діяльності товариства).

Перераховані дії з  легалізації підприємницької діяльності є обов'язковими. Недотримання встановленого порядку легалізації підприємницької діяльності може спричинити за собою притягнення до відповідальності самого товариства або його посадових осіб.

Господарські товариства повинні обов'язково мати свою назву, а також зазначення виду товариства, для повних і командитних товариств прізвища (найменування) учасників товариства та інші необхідні відомості. Найменування товариства наведено в його установчих документах. Під ним воно заноситься до державного реєстру і функціонує — виступає контрагентом в угодах.

5. Установчі документи господарського товариства

Правовою основою діяльності господарського товариства поряд із законодавством є його установчі документи.

Установчі документи  — це юридичні документи, у яких виражається воля учасників спільно заснувати господарське товариство та надшити його майном, що складається із внесків учасників, а також визначається правовий статус господарського товариства, його взаємовідносини з учасниками, а також відносини учасників між собою.

Вимоги до змісту і  форми установчих документів викладені  в Законах «Про акціонерні товариства», «Про господарські товариства», Положенні  про державну реєстрацію суб'єктів  підприємницької діяльності, затвердженому  постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.1998 р. № 740.

Установчим документом акціонерного товариства є його статут.

Статут акціонерного товариства повинен містити відомості  про:

• повне та скорочене найменування товариства українською мовою;
• тип товариства;
• розмір статутного капіталу;
• розмір резервного капіталу;
• номінальну вартість і загальну кількість акцій, кількість кожного типу розміщених товариством акцій, у тому числі кількість кожного класу привілейованих акцій, а також наслідки невиконання зобов'язань з викупу акцій;
• умови та порядок конвертації привілейованих акцій певного класу у прості акції товариства чи у привілейовані акції іншого класу у випадках, якщо товариством передбачений випуск привілейованих акцій;
• права акціонерів - власників привілейованих акцій кожного класу;
• наявність переважного права акціонерів приватного товариства на придбання акцій цього товариства, які пропонуються їх власником до продажу третій особі, та порядок його реалізації;
• порядок повідомлення акціонерів про виплату дивідендів;
• порядок скликання та проведення загальних зборів;
• компетенцію загальних зборів;
• спосіб повідомлення акціонерів про зміни у порядку денному загальних зборів;
• склад органів товариства та їх компетенцію, порядок утворення, обрання і відкликання їх членів та прийняття ними рішень, а також порядок зміни складу органів товариства та їх компетенції;
• порядок внесення змін до статуту;
• порядок припинення товариства.

Статут акціонерного товариства може містити й інші положення, що не суперечать законодавству.

Установчий договір — цивільно-правовий договір, що регулює відносини між учасниками в процесі створення і діяльності юридичної особи. Укладається в письмовій формі і набирає сили з моменту підписання. Законодавство не містить переліку обов'язкових умов установчого договору.

Установчий договір  акціонерного товариства укладається  між його  засновниками з метою створення товариства і після державної реєстрації товариства є виконаним. Після державної реєстрації акціонерного товариства будь-які зміни і доповнення повинні вноситися лише в його статут за рішенням загальних зборів акціонерів. Установчий договір як установчий документ залишається при цьому без змін.

Доцільним було б впровадження аналогічного підходу і до установчих договорів інших статутних товариств  — товариства з обмеженою і додатковою відповідальністю.

Статут — це корпоративний  нормативний акт, що затверджується одноголосно або більшістю учасників  господарського товариства і регулює  питання створення, діяльності і  припинення товариства. Набирає сили з моменту державної реєстрації господарського товариства.

Статут акціонерного товариства або зміни до нього  затверджуються рішенням 3/4 голосів  осіб, що беруть участь в установчих або загальних зборах і мають  право голосу (враховуючи, що збори  є правомочними при наявності кворуму, тобто присутності осіб, що мають більше 60 % від загальної кількості голосів, статут фактично може бути прийнятий або змінений акціонерами, що володіють лише 45 % від загальної кількості голосів у товаристві).

Установчі документи  повинні містити відомості:

• про вид товариства,
• предмет і цілі його діяльності,
• склад засновників та учасників,
• найменування та місцезнаходження,
• розмір та порядок утворення статутного фонду,
• порядок розподілу прибутків та збитків,
• склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна кваліфікована більшість голосів,
• порядок внесення змін до установчих документів,
• порядок ліквідації і реорганізації товариства.

Законом не визначено, які  питання повинні регулюватися установчим договором, а які — статутом товариства. Це винесено на розсуд самих учасників господарського товариства.