Основні принципи фінансування витрат бюджету

     Органи  Державного казначейства укладають з розпорядниками коштів договори на здійснення рахунків і обслуговування таких осіб відповідно до встановлених лімітів. Кількість реєстраційний рахунків для розпорядника бюджетних коштів залежить від ступеня деталізації контролю казначейства за використання бюджетних коштів відповідно до бюджетної класифікації.

     Підставою для здійснення видатків розпорядників бюджетних коштів є платіжні доручення, підготовлені власниками рахунків, та документи, що підтверджують цільове спрямування коштів (рахунки, рахунки-фактури, накладні, товарно-транспортні накладні, трудові угоди (контракти), договори на виконання робіт, акти виконання робіт тощо). Порядок їх оформлення та подання до органів Державного казначейства регламентується вимогами законодавства, що визначають порядок обліку зобов'язань, у межах яких розпорядник бюджетних коштів повинен сплатити певну суму коштів виконавцеві. Платіжні доручення подаються до органів Державного казначейства у двох примірниках або в кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків. Термін їх дії встановлюється у межах 10 календарних днів з дня виписки. У межах встановлених повноважень казначейські органи визначають порядок та строки зберігання розрахункових документів згідно з чинним законодавством.

   Видатки і кандидатки.

   Про видатки розробленого урядом проекту  бюджету експерти говорять без особливого ентузіазму.

     "На  жаль, ніяких особливостей у підходах  до формування видатків бюджету,  які б відтворювали стратегію  розвитку країни та впливу бюджету на цей розвиток в умовах подолання кризи, не спостерігається", - каже керівниця Інституту бюджету.

     Загальний позитивний вигляд видаткової частини  досягається через те, що всі витрати 2010 року порівнюються з показниками  кризової економіки 2009 року, а отже, формально зростають.

     Наприклад, видатки соціального спрямування  збільшилися порівняно з попереднім роком все-таки сильніше, ніж видатки  розвитку, незважаючи на риторику прем'єр-міністра про інноваційну спрямованість  її проекту.

     Юлія  Тимошенко під час презентації бюджету наголошувала, що в соціальній сфері особливих досягнень 2010 року очікувати не слід, бо у кризу ніхто зарплат і пенсій сильно не піднімає. Але експерти свідчать, що її слова справедливі лише до певної міри.

     Як  відомо, розрахунок більшості соціальних виплат, а отже, і рівень життя населення, залежать від показників прожиткового мінімуму та мінімальної зарплати. Проте, середньорічний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб збільшено на 4,7% при прогнозованому індексі інфляції на рівні 9,7%.

     "Це  неправильно не тільки з точки  зору соціальної відповідальності, але і з точки зору економічної  доцільності. У нас економіка  базується на внутрішньому попиті, і якщо багато людей, чиї  прибутки залежать від мінімальної  зарплатні, опиниться за межею бідності, постраждає вся економіка. Це відомий механізм: підтримувати внутрішній попит соціальними виплатами", - коментує Щербина.

     З іншого боку, експерт відзначає досягнення бюджету-2010: на кінець року мінімальна зарплата перевищить прожитковий мінімум.

     "Це  дозволить уникнути багатьох  диспропорцій. Скажімо, в ЄС мінімальна  зарплата удвічі більша за  прожитковий мінімум. Бо треба,  щоб один працюючий забезпечував  і себе, і соціальні виплати", - зазначає аналітик.

     І ці обрахунки - тільки за офіційними показниками інфляції. Якщо ж врахувати більш песимістичні прогнози, а також інфляцію 2009 року, то від її показників відставатимуть і прожитковий мінімум, і мінімальна зарплатня.

     Водночас, експерти, вважають, що знайти кошти  для збільшення соціальних виплат на рівень інфляції можна за рахунок оптимізації витрат.

     "Утримання  бюджетної мережі відбувається  нераціонально. На соціальні потреби  ми вираховуємо кошти, виходячи  з утримання цих будівель: 95% іде  на ремонт дитячого будинку  або лікарні, а тільки 5% - на дитину або хворого. Ці гроші можна використовувати ефективніше", - зазначає керівник Інституту бюджету.

     Таким чином, потреби "соціальних" міністерств  експерт вважає завищеними внаслідок  неефективного управління коштами. Але і самих грошей для цих споживачів у новому бюджеті заплановано небагато.

     За  даними Секретаріату президента, витрати  на Міністерство культури і туризму  враховані на 57% від мінімального рівня потреб, на Міністерство освіти і науки - на 82,9%, Міністерства охорони  здоров'я - на 52%. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Перелік літератури 

1. Закон України “Про бюджетну систему України” // Відомості ВРУ. – 2002. – №26.
2. Кириленко О.П. Місцеві бюджети України. –К. : НІОС, 2002. –с.384
3. Василик О.Д. Державні фінанси України. –К.: Вища школа, 2003. –с.385
4. Бескид Й.М. Державний бюджет України. –Тернопіль: 2004
5. Бюджетний менеджмент: Підручник / В. Федосов, В. Опарін, Л. Сафонова та ін.; За заг. ред. В. Федосова. — К.: КНЕУ, 2004. — 864 с.
6. Распутенко І. Управління видатками в перехідних економіках. –К.: Основи, 2002. –223 с.
7. Галушка Є.О. Бюджетний менеджмент. – Чернівці: Видавництво Книги – ХХІ, 2007. – с. 280
8. Захарченко А. Що не так з бюджетом. Частина друга: доходи та витрати // Економічна правда - 2009