КРОС – КУЛЬТУРНИЙ АНАЛІЗ КОРПОРАТИВНОЇ КУЛЬТУРИ МІЖНАРОДНОЇ КОМПАНІЇ

КРОС – КУЛЬТУРНИЙ АНАЛІЗ КОРПОРАТИВНОЇ КУЛЬТУРИ МІЖНАРОДНОЇ КОМПАНІЇ

«КРОС – КУЛЬТУРНИЙ АНАЛІЗ КОРПОРАТИВНОЇ КУЛЬТУРИ МІЖНАРОДНОЇ КОМПАНІЇ»

Компанія в якій я проходжу практику це дочірня компанія Швейцарської компанія «Луї Дрейфус», тому я можу досить чітко порівняти корпоративні культури компаній України та Швейцарії, і дати свої коментарі та пропозиції щодо прийняття іноземного досвіду.

Дані за 2008 рік :

Таблиця №1

PDI Дистанція влади. Дистанція влади - ступінь, на якому люди, наділені меншою владою, приймають факт нерівномірного її розподілу. Це визначає їх позицію стосовно влади: в суспільствах з високим рівнем дистанції влади ієрархія вважається нормальним явищем, кожний член суспільства має певне становище в суспільстві, в родині й у професійній діяльності. Навіть на рівні сім’ї при прийнятті рішень про великі покупки (автомобіль, будинок тощо) англійка має таке ж право голосу, як і чоловік, тоді як у японській родині останнє слово завжди за чоловіком. Низькі показники в цій категорії мають Англія, США, скандинавські країни. Це країни, де службова ієрархія і безумовний авторитет старших за віком проявляються набагато рідше, ніж, скажімо, в Японії, котра має високий показник у цій категорії.

UAI Уникнення невизначеності - це ступінь, на якому люди почуваються невпевненими і прагнуть уникати таких ситуацій. Це відбивається на позиціях людей у їх ставленні до невизначеності. Представники культур з високим ступенем уникнення невизначеності відчувають необхідність у запровадженні великої кількості правил і формальностей для організації свого життя. Звичайно люди в таких країнах часто зазнають почуття тривоги і демонструють свої емоції. Вони вірять експертам у всіх сферах життя, уникають конфліктів і конкуренції. Серед західних країн Греція і Португалія мають найвищі показники в цій категорії; країни Східної Європи, наприклад, Угорщина, також тут є лідерами. В суспільствах з низькими показниками в категорії уникнення невизначеності правила і закони, а тим більше ритуали в діловому житті скорочені до необхідного мінімуму. Люди не уникають конкуренції та відкритого вирішення конфліктів. Прикладом такої культури може бути англо-саксонська (Англія, Америка), а також культура скандинавських країн.

IND Індивідуалізм - колективізм. Індивідуалізм, за Г. Хофстеде, відображається в культурах, де люди піклуються насамперед про себе і членів своєї родини, що не характерно для людей, котрі належать до інших членів групи або груп, представники яких піклуються про членів родини в обмін на їхню вірність. Тому позиція стосовно інших членів суспільства, уявлення про взаємодію у них різні. Якщо у представників культури з високим показником індивідуалізму прийнято покладатися на особисті якості, коли „Я” має велике значення в житті, то в культурах з домінуванням колективізму вирішального значення набувають відносини з іншими. Представники таких культур частіше мислять категорією „Ми”.

MAS Чоловічність - жіночність (маскулінність - фемінність). За цим показником культурна диференціація позицій пов’язана з ставленням людей до ролі чоловіків і жінок у суспільстві. Домінуючими цінностями з високим показником чоловічого начала є досягнення й успіх; домінуючими цінностями в суспільстві з високим показником жіночого начала є піклування про близьких і якість життя. В культурах з високим показником чоловічого начала особливої ваги набувають професійні досягнення, які віддзеркалюють суспільний статус особистості. Роль статей тут строго визначена. В культурі з перевагою жіночого начала якість життя важливіша за статус, відтак люди тут часто демонструють симпатію до невдахи.

За ознаками, визначеними Г. Хофстеде, Україна належить до країн маскулінної культури з високим рівнем уникнення невизначеності та великою дистанцією влади. А індивідуалізм на досить низькому рівні, хоча ці дані на мою думку на теперішній час не є на 100% об’єктивними.

Проаналізувавши таблицю №1 можна зробити такі висновки :

1)                           Дистанція влади в Україні набагато більша ніж у Швейцарії, але завдяки тому що в топ менеджементі компанії не всі українці, це не відчуваеться. Також впливає той факт що, політика компанії спрямована на те, щоб всі працівники мали право вносити свої пропозиції , висловлювати свою думку з певного питання тощо.

2)                           Уникнення невизначеності безумовно набагато більша, і це досить гарно видно, оскільки більшість працівників бояться брати на себе відповідальність, ніколи не конкурують ні з ким. Щодо рекомендацій, на мою думку необхідно запровадити певні правила, мотивувати працівників до конкуренції, але не ворожевої звичайно

3)                           Індивідуалізм – Коллективізм , в Україні переважає коллективізм що може бути навіть на користь компанії, для її стабільності, і покращенню співпраці між працівниками, хоча індивідуалізм і спонукання до нього працівників, може відкрити нові перспективи та можливості як у компанії, так і у самих працівників

4)                           Щодо чоловічності-жіночності, роль жінок у Швейцарській компанії набагато нижче ніж у Український. Безумовно як чоловіки, так і жінки можуть однаково вміло вести бізнес, єдина перевага чоловіків у топ менедженті це те, що в основному вони менше співчувають, в той час як жінки через співчуття можуть здатися слабкішими, і їх, як топ менеджерів можуть через це менше поважати і вважати гідними своєї посади.

Список використаної літератури :

1.                                                                                                        http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/VSU_ekon/2008_1/08pumkkm.pdf

2.                                                                                                        http://geert-hofstede.com/organisational-culture-dimensions.html