Державне управління зовнішньоекономічною діяльністю

—нагромаджує, зберігає і використовує резерви валютних цінностей для здійснення державної валютної політики;

—видає ліцензії на здійснення валютних операцій та приймає рішення про їх скасування;

—установлює способи визначення і використання валютних (обмінних) курсів іноземних валют, виражених у валюті України, курсів валютних цінностей, виражених у іноземній валюті або розрахункових (клірингових) одиницях, згідно із ст. 8 Декрету;

—установлює за погодженнями з Міністерством статистики України єдині форми обліку, звітності та документації про валютні операції, порядок контролю за їх достовірністю та своєчасним поданням;

—забезпечує публікацію банківських звітів про власні операції та операції уповноважених банків.

Валютні операції за участю резидентів і нерезидентів підлягають валютному контролю. Органи, що здійснюють валютний контроль, мають право вимагати і одержувати від резидентів і нерезидентів повну інформацію про здійснення ними валютних операцій, стан банківських рахунків в іноземній валюті у межах повно¬важень, визначених Декретом.

Національний банк України є головним органом валютного контролю, що:

—здійснює контроль за виконанням правил регулювання валютних операцій на території України з усіх питань, не віднесених Декретом до компетенції інших державних органів;

—забезпечує виконання уповноваженими банками функцій щодо здійснення валютного контролю згідно з Декретом та іншими актами валютного законодавства України.

Уповноважені банки, фінансові установи та національний оператор поштового зв’язку, які отримали від Національного банку України генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, здійснюють контроль за валютними операціями, що проводяться резидентами і нерезидентами через ці установи.

Державна податкова інспекція України здійснює фінансовий контроль за валютними операціями, що проводяться резидентами і нерезидентами на території України.

Міністерство зв’язку України здійснює контроль за додержанням правил поштових переказів та пересилання валютних цінностей через митний кордон України.

Державний митний комітет України здійснює контроль за додержанням правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України.

 

3. Сутність митного  кодексу та законодавства України  щодо митного оподаткування ЗЕД  експортних та імпортних операцій.

Митний кодекс України (12 грудня 1991 р. і введено в дію з 1 січня 1992 р., новий МК – 13 березня 2012 р.) визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України. Кодекс спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб'єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Основні види експортних операцій:

• поставка експортного товару за готівку;

• експорт товарів на умовах комерційного кредиту;

• експорт товарів в рахунок державного кредиту, наданою країні іноземного покупця;

• експорт товарів при компенсаційній угоді;

• експорт товарів при бартерній угоді;

• експорт товарів у рахунок надання допомоги;

• експорт робіт і експорт послуг.

Експорт оформлюється контрактом. Експорт товарів визначити легко — це перетинання товарів митного кордону, яке засвідчується вантажно-митною декларацією, де розраховується мито, митні збори, та інші податки. Експорт робіт і послуг визначити важче.

До експорту робіт і послуг відносяться:

• послуги, які здійснюються за межами держав;

• послуги, для перевезення експортних вантажів,

• переробка давальницької сировини, яка ввозиться для подальшої переробки вітчизняним підприємством в готову продукцію, і яка вивозиться за межі країни;

• послуги міжнародного зв'язку;

• послуги, які здійснюються відповідно до договорів, що укладаються з іноземними фізичними і юридичними особами щодо обслуговування іноземних суден в портах і аеропортах.

Документи, які підтверджують факт і місце здійснення послуги — контракт, платіжні документи, акти та інші документи, підписані продавцем і покупцем.

Датою збільшення валового доходу при експортних операціях вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого виникла раніше одна з подій: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок в оплату товарів, або дата відвантаження товарів, а для робіт — дата фактичного надання робіт і послуг.

Базою оподаткування вважається контрактна ціна.

Податок на додану вартість при експортних операціях — 0%.

Предметом імпорту є:

• товари, придбані для продажу вітчизняним виробником;

• сировина, матеріали, устаткування для виробничого споживання — задоволення власних потреб;

• інші матеріали та нематеріальні цінності. Імпортний товар можна придбати:

• за готівку;

• на умовах комерційного кредиту, наданою іноземним постачальником;

• у рахунок погашення кредиту, наданою Україною іноземному постачальникові, що погашається постачальником імпортних товарів підприємствами країни іноземного постачальника;

• у порядку компенсаційної операції;

• у порядку ре експортної операції;

• у порядку бартерної угоди.

Первинними документами, які є основою для відображення операцій з обліку руху імпортних товарів та їх надходження, є акцептовані рахунки (інвойси) фірм-постачальників, специфікації, квитанції вантажного залізничного повідомлення, коносамент, авіанакладні, комерційні акти та ін.

Зовнішньоторговельна собівартість таких товарів складається з контрактної вартості товарів, накладних витрат, акцизу, мита, митних зборів.

При ввезені товарів на митну територію України нараховується: мито, митні збори, акциз (якщо товар підакцизний), ПДВ. При ввезенні товарів на митну територію України базою оподаткування ПДВ є контрактна вартість товарів, яка повинна бути не менша від митної вартості, що визначена у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, розвантаження, навантаження, страхування до пункту перетинання митного кордону України; сплата брокерських, агентських , комісійних винагород; плата за використання об'єктів інтелектуальної власності; а також акцизних зборів, ввізного мита та інших податків (крім ПДВ). Датою виникнення податкового зобов'язання при ввезені товарів є дата оформлення вантажно-митної декларації (ВМД).

 

4. Постанови КМУ  про ліцензування та квотування  експорту та імпорту. Антидемпінгові  заходи до товарів України  та до імпортних товарів в  Україні.

З метою формування раціональної структури експорту деяких видів товару і захисту внутрішнього ринку відповідно до ст. 16 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність” і постанови Кабінету Міністрів України від 18.01.95 р. (нова постанова - 19.12.2012) установлений режим ліцензування і квотування.

 В Україні  діють шість видів експортних (імпортних) ліцензій:

- ліцензія генеральна  — відкритий дозвіл на експортні (імпортні) операції по певному  товару (товарах) та/або з певною  країною (групою країн) протягом  періоду дії режиму ліцензування  по цьому товару (товарах);

- ліцензія разова (індивідуальна) — разовий дозвіл, що має іменний  характер і видається для здійснення  кожної окремої операції конкретним  суб'єктом зовнішньоекономічної  діяльності на період не менший  ніж той, що є необхідним для  здійснення експортної (імпортної) операції;

- ліцензія відкрита (індивідуальна) — дозвіл на експорт (імпорт) товару  протягом певного періоду часу (але не менше одного місяця) з визначенням його загального  обсягу;

- ліцензія антидемпінгова  — належним чином оформлене  право на імпорт в Україну  протягом установленого строку  певного товару (товарів), який є  об'єктом антидемпінгового розслідування  та/або антидемпінгових заходів;

- ліцензія компенсаційна  — належним чином оформлене  право на імпорт в Україну  протягом установленого строку  певного товару (товарів), який є  об'єктом антисубсидиційного розслідування  та/або компенсаційних заходів;

- ліцензія спеціальна  — належним чином оформлене  право на імпорт в Україну  протягом установленого строку  певного товару (товарів), який є  об'єктом спеціального розслідування  та/або спеціальних заходів.

Стосовно кожного виду товару може встановлюватися лише один вид ліцензії.

Шість видів експортних (імпортних) квот (контингентів) діють в Україні:

- квоти (контингенти) глобальні  — квоти, що встановлюються по  товару (товарах) без визначення  конкретних країн (груп країн), куди  товар (товари) експортується або  з яких він (вони) імпортується;

- квоти (контингенти) групові  — квоти, що встановлюються по  товару (товарах) з визначенням групи  країн, куди товар (товари) експортується  або з яких він (вони) імпортується;

- квоти (контингенти) індивідуальні  — квоти, що встановлюються по  товару (товарах) з визначенням конкретної  країни, куди товар (товари) може  експортуватися або з якої  він (вони) може імпортуватися;

- квоти антидемпінгові  — граничний обсяг імпорту  в Україну певного товару (товарів), що є об'єктом антидемпінгового  розслідування та/або антидемпінгових  заходів, який дозволено імпортувати  в Україну протягом установленого  строку та який визначається  в натуральних та/або вартісних  одиницях виміру;

- квоти компенсаційні  — граничний обсяг імпорту  в Україну певного товару (товарів), що є об'єктом антисубсидиційного  розслідування та/або компенсаційних  заходів, який дозволено імпортувати  в Україну протягом установленого  строку та який визначається  в натуральних та/або вартісних  одиницях виміру;

- квоти спеціальні —  граничний обсяг імпорту в  Україну певного товару (товарів), що є об'єктом спеціального  розслідування та/або спеціальних  заходів, який дозволено імпортувати  в Україну протягом установленого  строку та який визначається  в натуральних та/або вартісних  одиницях виміру.

Стосовно кожного виду товару може встановлюватися лише один вид квоти.

Антидемпінгові заходи - попередні або остаточні заходи, що застосовуються відповідно до Закону «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» під час або за результатами антидемпінгового розслідування. У випадках встановлення факту порушення антидемпінгового законодавства обов'язковим є антидемпінгове розслідування, яке у відповідності з наведеним законодавством проводять уповноважені на це центральні органи виконавчої влади - Міністерство економічного розвитку та торгівлі України, Державна митна служба України, а також Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі. Порядок створення та роботи Комісії визначається Законом України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту». Розділом III Закону «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» передбачено порядок порушення антидемпінгової процедури та антидемпінгового роз¬слідування, у процесі проведення або за результатами яких на підставі положень IV—VI розділів цього Закону та статті, що коментується, можуть бути застосовані попередні антидемпінгові заходи шляхом запровадження справляння попереднього антидемпінгового мита і остаточні антидемпінгові заходи через запровадження справляння остаточного антидемпін¬гового мита.

Антиде́мпінгове ми́то — особливий вид мита, що справляється у разі ввезення на митну територію країни імпорту товару, який є об'єктом застосування антидемпінгових заходів.

Попереднє антидемпінгове мито справляється митними органами країни імпорту за ставкою та на умовах, встановлених відповідним рішенням про застосування попередніх антидемпінгових заходів. Попереднє антидемпінгове мито справляється незалежно від сплати інших податків і зборів, у тому числі мита, митних зборів, які справляються при ввезенні на митну територію країни імпорту певних товарів.

Остаточне антидемпінгове мито справляється у відповідному розмірі та у кожному випадку окремо на недискримінаційній основі, незалежно від країни експорту, якщо визначається, що імпорт відповідного товару є об'єктом застосування остаточних антидемпінгових заходів, за винятком імпорту, щодо якого експортером було взято відповідні зобов'язання.

Антидемпінгове мито може поширюватися на імпорт подібних товарів з третіх країн або частини цих товарів, якщо має місце ухилення від сплати антидемпінгового мита.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

1. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності / Кириченко О.А.
2. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності: Підручник / За ред. O.A. Кириченка. - 2-ге вид., перероб. і доп. - К.: Знання, 2008. - 518 с.
3. Закон України «Про ЗЕД». http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/959-12
4. Закон України «Про режим іноземного інвестування» http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/93/96-вр
5. Закон України «Про єдиний митний тариф» http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2097-12
6. Постанови КМУ про ліцензування та квотування експорту та імпорту.