Аналіз ризиків інвестеційних проектів

Як правило, аналіз ризику проводиться кількома методами.

Метою аналізу чутливості, який у літературних джерелах з інженерної економіки і теорії прийняття  рішень інколи зустрічається під назвою "ранжування параметрів", є використання змін заданих параметрів для визначення життєздатності проекту в умовах невизначеності. Експерт розраховує можливу зміну кожного фактора або змінної величини, визначає вплив цієї зміни на показник певного рішення і виділяє суттєві фактори або змінні величини для більш поглибленого вивчення. Він визначає кількість і вказує на вплив невизначеності та намагається виразити математичним способом відношення серед змінних величин, що складають просування ліквідності і рентабельність.

Аналіз чутливості надає можливість судити про наслідки невід'ємної невизначеності в проектах. Зміни можуть відбуватися в фінансових оціночних даних про капітал, тривалість будівництва, вартість сировини та інших витрат, пов'язаних з реалізацією проекту, вартістю збуту, коефіцієнтом завантаження і ціною на продукцію, бо вони не можуть бути передбачені заздалегідь. Ці різні зміни впливають на завершення реалізації проекту. Розробка проекту фактично є прогнозуванням розвитку ситуації з проектом.

Проведення аналізу  чутливості передбачає розрахунок базової  моделі на основі припустимих значень  вхідних змінних проекту, для  якої визначається величина чистої теперішньої  вартості (NPV). Ця величина є основою  порівняння з припустимими можливими змінами, які необхідно проаналізувати.

Алгоритм проведення аналізу чутливості передбачає:

визначення критичних  змінних, що впливають на величину чистої теперішньої вартості (NPV);

оцінку впливу зміни  однієї змінної проекту (при незмінності всіх інших) на величину чистої теперішньої вартості;

розрахунок впливу зміни змінної, що досліджується, на величину відхилення одержаної NPV від  базової (оцінка еластичності, чутливості до зміни чистої теперішньої вартості від зміни змінної проекту);

визначення межового (критичного) значення змінної і можливого допустимого її відхилення від базового сценарію проекту;

розрахунок показника  чутливості і критичного значення для кожної змінної проекту і ранжування їх за убуванням (чим вища чутливість NPV, тим важливіша перемінна для значення чистої теперішньої вартості, а значить, для проекту).

Основна проблема проведення подібного аналізу полягає у  неможливості з однаковою мірою  достовірності подати всі значення змінних, що існують в проекті, оскільки деякі з них ледве підлягають прогнозу, а для інших немає сенсу давати точний прогноз, оскільки вже укладено договір про поставки певного збуту продукції за фіксованою ціною, що дозволяє спрогнозувати ці показники безпомилково.

Таким чином, суть даного методу полягає у вимірюванні чутливості основних результуючих показників проекту (NPV або IRR) до зміни тієї чи іншої змінної величини.

Як показник чутливості проекту до зміни тих чи інших  змінних використовують показник еластичності чистої теперішньої вартості (NPV), який обчислюються за формулою:

Перевага цього  показника в тому, що величина його не залежить від вибору одиниці вимірювання  різних змінних. Чим більша еластичність, тим вищою є міра залежності NPV або внутрішньої норми дохідності (тобто її чутливість) від аналізованої змінної проекту.

Відомо, що існує  зворотна залежність між витратами  на здійснюваність інвестиційного проекту  і показниками ефективності. Це означає, що збільшення витрат на заробітну  плату призведе до зменшення чистої теперішньої вартості. Таким чином, чисельник у нашій формулі буде негативним, а знаменник - позитивним, що дасть у результаті негативний коефіцієнт еластичності. Навпаки, у випадку зменшення заробітної плати чисельник буде позитивним, а знаменник негативним, що знову дасть нам негативний коефіцієнт.

Спеціалісти взяли  за правило ігнорувати негативний знак, відмічаючи лише абсолютну величину еластичності. Тому в подальшому ми не звертатимемо увагу на негативне  значення коефіцієнта і прийматимемо тільки його абсолютну величину. У табл.3 представлені основні характеристики факторної еластичності показників ефективності інвестиційного проекту.  

Таблиця 3

Факторна еластичність показників ефективності проекту

Розрахунок еластичності внутрішньої норми рентабельності і чистої теперішньої вартості можна виконати за формулами:

де EiIRR - еластичність внутрішньої норми дохідності за i-м фактором;

EiNPV - еластичність чистої теперішньої вартості за i-м фактором;

Fi1 - первісне значення i-го фактора;

F i2 - кінцеве значення i-го фактора.

Список літератури

1. Балабанов И. Основы финансового менеджмента. Как управлять капиталом? - М.: Финансц  и статистика, 1995.
2. Бернштайн Л.А. Анализ финансовой отчетности. - М.: Финансы и статистика, 1995.
3. Бланк И.А. Стратегия и тактика управления финансами. - К.: АДЕФ-Украина, 1996.
4. В.П. Савчук, С.И. Прилипко, Е.Г. Величко. Анализ и разработка инвестиционных проектов. – Учебное пособие. – Киев: Абсолют-В, Эльга, 1999. – 304с.
5. Губський Б.В. Інвестиційні процеси в глобальному середовищі - К.: Наук, думка, 1998. - 390 с.
6. Кочович Е. Финансовая математика. - М: Финансы и статистика, 1995.
7. Мелкумов Я.С. Теоретическое и практическое пособие по финансовым вычислениям. - М.: Инфра-М, 1996.
8. Мертенс А. Инвестиции. - К.: Киевское инвестиционное агентство, 1997.
9. Михайлова Б.А., Рожков Ю.В. Финансово-кредитные методы регулирования инвестиционных рынков. - М.: Перспектива, 1995.
10. Пахомов Ю.М., Лук'яненко Д.Г., Лубський Б.В. Нацюнальш економ! ки в глобальному конкурентному середовищь - К.: Украша, 1997. - 237 с.
11. Пересада А.А. Інвестиційні процеси в Україні. - К.: JIi6pa, 1998. - 392 с.
12. Практикум по финансовому менеджменту/Под ред.Е. Стояновой. - М.: Перспектива, 1994.
13. Савчук В.П. Оценка эффективности инвестиций: Учебн. пособие. - Днепропетровск: ГМетАУ, 1998.
14. Савчук В.П. Оценка эффективности инвестиций: Учебн. пособие. - Днепропетровск: ГМетАУ, 1998.
15. Стоянова Е. Финансовый менеджмент. Российская практика. - М.: Перспектива, 1994.
16. Турбина К. Инвестиционный процесс и страхование инвестиций. - М.: Анкил, 1995.