Україна — суб'єкт міжнародного митного права

    Україна — суб'єкт  міжнародного митного права. 

План: 

1. Поняття  міжнародного митного права та  його вплив на розвиток митного  права України

2. Правові  засади міжнародного митного  співробітництва України.

3. Митна  служба України та міжнародні  організації

4. Регіональне митне співробітництво 
 

    1.Поняття міжнародного  митного права та його вплив  на розвиток митного права  України 

    Ефективне функціонування митної служби будь-якої держави безпосередньо залежить від її участі у процесах міжнародного митного співробітництва та додержання існуючих у цій галузі суспільних відносин міжнародних норм і стандартів.

    Міжнародне  митне право є  складовою частиною системи міжнародного права, яке, в свою чергу, не входить до жодної національної системи права.

    Обов'язковою  ознакою всіх суб'єктів міжнародного митного права є наявність у них міжнародної правосуб'єктності (правоздатності та дієздатності). 

    Держави є основними, первинними та універсальними суб'єктами міжнародного митного права. Міжнародна правосуб'єктність держав базується на їхній невід'ємній властивості — державному суверенітеті. Завдяки цьому держави мають право вступати в будь-які міжнародно-правові відносини:

• укладати міжнародні договори,
• брати участь у діяльності міжнародних організацій,
• підтримувати дипломатичні, консульські та інші зв'язки,
• виступати стороною у Міжнародному Суді ООН, у разі необхідності правомірно застосовувати силу відповідно до Статуту ООН та ін.

    Міжнародне  право посідає особливе місце в процесах правового регулювання суспільних відносин, оскільки регулює не внутрішньодержавні, а міждержавні відносини. У ньому відображається колективна воля народів, що виступають його суб'єктами. 

      
 
 
 

      
 
 
 
 
 
 

    Визначення  відображає головну функцію міжнародного митного права — регулювання міждержавних митних відносин.  

    Міжнародне митне право регулює міжнародні відносини лише в спеціальній їх галузі, а саме в галузі співробітництва та взаємодопомоги в митних і пов'язаних з ними питань міжнародних економічних, торговельних, транспортних зв'язків і туризму. 

      
 
 
 
 

    Таким чином, міжнародному митному праву  властиві такі види суб'єктів, як держави  та міжнародні організації. Саме вони на сучасному етапі розвитку міжнародного права вважаються загальновизнаними його суб'єктами.

 

 

    2. Правові засади міжнародного митного співробітництва Ураїни 

    На  сьогоднішній день існує розгорнута нормативно-правова база, яка надає право митним органам України встановлювати та підтримувати міжнародні зв'язки у галузі митної справи як з митними органами зарубіжних країн, так і з міжнародними організаціями, статутна діяльність яких передбачає можливість здійснення співробітництва з митних питань.

    Закон «Про митну справу в Україні» - перший документ, згідно з яким була встановлена компетенція митних органів щодо міжнародного співробітництва, у ст. 6 Закону зазначалося, що законодавством України встановлюється компетенція митних органів України щодо співробітництва з митними та іншими органами зарубіжних країн, а також з міжнародними організаціями з питань митної справи. Також Закон включав статтю 11 «Міжнародні договори України», де зазначалося, що Україна дотримується зобов'язань, що випливають з її міжнародних договорів. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила, ніж ті, які містяться в цьому Законі та інших законодавчих актах України про митну справу, то застосовуються правила міжнародного договору.

    Розглядаючи правові засади міжнародного співробітництва  з питань митної справи, особливу увагу слід звернути на положення, закріпленні

• Конституцією України від 28 червня 1996 р., із змінами, внесеними Законом України № 2222-ІV від 8 грудня 2004року.,
• Законом «Про міжнародні договори України» від 29 червня 2004 року  N 1906-IV,
• Митним кодексом,
• Положенням про Державну митну службу України, затвердженим Указом Президента України від 24 серпня 2000 р. № 1022/2000,
• Указом Президента України від 18 вересня 1996 р. № 841/96 «Про заходи щодо вдосконалення координації діяльності органів виконавчої влади у сфері зовнішніх відносин»,
• Положення «Про порядок проведення робочих зустрічей керівника регіональної митниці, керівника митниці та їх заступників з представниками митного органу суміжної іноземної держави» тощо.

 

    Міжнародне  митне співробітництво з членами  міжнародного співтовариства Україною здійснюється на основі загальновизнаних принципів і норм міжнародного права. 

    Міжнародна  діяльність Держмитслужби  спрямовується і  координується  Президентом України та Кабінетом Міністрів України й здійснюється за погодженням з Міністерством закордонних справ України. 

    У розвиток міжнародного співробітництва у галузі митної справи Держмитслужба:

• бере участь у підготовці міжнародних договорів України,
• готує пропозиції щодо укладення, денонсації таких договорів,
• у межах своєї компетенції укладає міжнародні договори України,
• має право представляти Кабінет Міністрів України за його дорученням у міжнародних організаціях та під час укладення міжнародних договорів України.

 

    З метою виконання покладених на Держмитслужбу  завдань щодо розвитку міжнародного співробітництва та виконання відповідних функцій в її центральному апараті діє Департамент міжнародного митного співробітництва, який було створено на основі Управління міжнародного митного співробітництва. В його структурі безпосередньо діють:

• відділ європейської інтеграції та багатостороннього співробітництва,
• відділ міжнародного митного права та законодавства,
• відділ організації роботи з проектами технічної допомоги,
• відділ протоколу та оформлення виїзду за кордон.

 

    Зазначений  Департамент у своїй діяльності керується «Положенням про Департамент міжнародного митного співробітництва», затвердженим наказом Держмитслужби від 22 серпня 2005р. № 778. Цим Положенням визначений організаційно-правовий статус Департаменту, його завдання, функції та повноваження.

    На  двосторонньому рівні  Україна має досить широку договірно-правову базу (близько 50 угод), яку утворює низка міжурядових та міжвідомчих угод й протоколів з питань митної справи (як приклад, Угода між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Австрія про адміністративну допомогу та співробітництво у митних справах 2000 р., Протокол з Митним Департаментом Республіки Молдова про узгодження форми і реквізитів інформації, яка передається між Державною митною службою України і Митним департаментом Республіки Молдова 2004 р.).

    Одним із основних напрямів двостороннього співробітництва є взаємодія у боротьбі з контрабандою та порушеннями митних правил.

    В своїй діяльності щодо порядку направлення  запитів до митних служб іноземних  держав митні органи України керуються наказом Держмитслужби від 6 липня 2005 р. № 639 «Про затвердження Порядку направлення запитів Державної митної служби України до митних служб іноземних держав або їх інформування», а також міжнародними договорами України, укладеними в установленому законом порядку.

    В рамках Співдружності Незалежних Держав співробітництво у цьому напрямі здійснюється на підставі затвердженого Рішенням Ради керівників митних служб держав-учасниць СНД від 28 березня 2002 р. № 5/34 «Єдиного порядку обміну інформацією щодо запитів митних служб держав-учасниць СНД у зв'язку з провадженням у справах про порушення митних правил і проведення перевірок».

    Що  ж до участі у багатосторонніх  міжнародних договорах з митних питань, то наша держава є учасницею багатьох міжнародних конвенцій з різних напрямів міжнародного митного співробітництва. 

    3.МИТНА СЛУЖБА  УКРАЇНИ ТА МІЖНАРОДНІ ОРГАНІЗАЦІЇ 

    Важливу роль у розвитку митного права  України відіграють зв'язки Держмитслужби з міжнародними організаціями, діяльність яких пов'язана з вирішенням питань митної справи. Щодо цього ч. 1 ст. 36 МК закріплює норму, що спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи представляє Україну у Всесвітній митній організації, інших міжнародних митних організаціях.

    Відповідно  до Порядку участі центральних органів  виконавчої влади у діяльності міжнародних організацій, членом яких є Україна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 вересня 2002 р. № 1371, Держмитслужба відповідає за виконання зобов'язань, що випливають із членства України в таких міжнародних організаціях та їх органах:

• Комітет з внутрішнього транспорту;
• ЄЕК;
• Всесвітня митна організація.

 

    Треба зазначити, що на практиці міжнародне співробітництво з митних питань Держмитслужби з міжнародними організаціями є значно ширшим. 

    Так, всі наявні у цій галузі міжнародних відносин міжнародні міжурядові організації можна розподілити на

• організації, діяльність яких безпосередньо пов'язана з вирішенням питань митного співробітництва (ВМО),
• організації, компетенція яких передбачає можливість розгляду питань, пов'язаних з митною справою (Світова Організація Торгівлі, ООН та ін.), та міжнародні регіональні організації (Співдружність Незалежних Держав, Європейський Союз).

 

    Центральне  місце у правовому  регулюванні відносин, пов'язаних з вирішенням питань митної справи, належить саме Всесвітній митній організації — єдиній всесвітній міжнародній міжурядовій організації з митних питань. 

    1.ВМО (назва є неофіційною і вживається з 1994 р.), як вже зазначалось, була заснована і діє під назвою «Рада митного співробітництва» відповідно до положень Конвенції про створення РМС 1950р зі штаб-квартирою в Брюселі, Бельгії.

Секретаріат ВМО очолює Генеральний секретар, який обирається членами організації  строком на п’ять років. Цю позицію  з 1 січня 2009 року займає пан Куніо Мікурія (Kunio Mikuriya) з Японії.

Керівництво ВМО здйснюється Радою, на засідання  якої щороку збираються всі керівники  митних адміністрацій країн-членів ВМО. Для керівництва роботою Ради обирається Головуючий.

Стратегією  розвитку організації, а також її тактичними задачами займаються Політична  комісія та Фінансовий комітет. Інші комітети ВМО, як Комітет з гармонізованої системи, Постійний технічний комітет, Технічний комітет з митної вартості, Технічний комітет з правил походження, Комітет з інституціонального розвитку та Робоча група з системи рамкових стандартів (SAFE) створюють необхідну платформу для розвитку інструментів та обміну передовим досвідом в рамках компетенції митних служб.

    Представники  Держмитслужби беруть участь у щорічних сесіях ВМО, залучаються до роботи конференцій голів митних адміністрацій європейського регіону ВМО, а також до діяльності комітетів з різних напрямів митної справи, які є її робочими органами. Посадові особи Держмитслужби беруть участь у міжнародних семінарах та навчальних заходах з різних аспектів митної діяльності, що проводяться ВМО.

    Як  член ВМО Держмитслужба України  може скористатися технічною допомогою  та навчальними послугами, що пропонуються ВМО.

    2.Генеральна Політична комісія (далі — Комісія) була заснована у 1978р. і повинна проводити свої засідання не менш ніж два рази на рік. До її повноважень входить обговорення важливих питань функціонування і розвитку світової митної системи, які в подальшому виносяться на розгляд Ради: