Зміст та показники зовнішньої торгівлі

Зміст та показники зовнішньої торгівлі

     Зовнішня  торгівля розвивається в умовах прискорення  процесу глобалізації економічної  діяльності. Основними передумовами цього процесу є вільний рух  капіталів, товарів і послуг, робочої  сили, збільшення можливостей реалізації людського потенціалу. Завдяки дії  цих факторів відкриваються значні можливості щодо використання переваг  глобалізації, прискорення соціально-економічного розвитку та вирішення низки проблем. Зовнішня торгівля є важливим макроекономічним чинником розвитку сучасних економік.

     На  сучасному етапі зовнішню торгівлю можна охарактеризувати такими тенденціями:

     • збільшенням частки готових виробів та напівфабрикатів і зниженням частки сировинних та продовольчих товарів;

     •  зростанням частки машин, обладнання і транспортних засобів у світовому товарообороті;

     • інтенсифікацією обміну продукцією інтелектуальної праці (ліцензії, ноу-хау, інжинірингові послуги);

     •  динамічним зростанням експорту (імпорту) послуг, особливо нових видів — консультаційних, банківських, інформаційних, зв'язку, оренди тощо.

     Зовнішня  торгівля є історично  першою і найважливішою формою економічних зв’язків між народами і країнами, яка відображає зв'язок між товаровиробниками різних країн, що виникає на основі міжнародного поділу праці, і виражає їхню взаємну економічну залежність. Міжнародна торгівля включає експорт і імпорт товарів, співвідношення між якими називають торговельним балансом. У статистичних довідниках ООН наводяться дані про обсяг і динаміку світової торгівлі як сум вартості експорту всіх країн світу. 

     Зовнішня  торгівля - це відносини між суб'єктами ЗЕД з приводу купівлі-продажу товарів, капіталів, робочої сили та послуг. Конкретний зміст зовнішньої торгівлі знаходить свій прояв у діяльності різних суб'єктів світового господарства. Зовнішня торгівля дає країнам можливість спеціалізуватися на тих видах діяльності, в яких вони мають порівняльні переваги; підпорядковує вітчизняних виробників здоровій дисципліні; зумовлює вищу продуктивність праці.

     Міжнародна  торгівля – це сфера міжнародних  товарних відносин, специфічна форма  обміну продуктами праці (товарами і  послугами) різних країн. З іншого боку, міжнародна торгівля є сукупністю зовнішньої торгівлі всіх країн світу. [1, c.53]

     На  розвиток зовнішньої торгівлі безпосередній  вплив робить ряд факторів, у тому числі:

     • поглиблення міжнародного поділу праці  й інтернаціоналізація виробництва;

     • науково-технічна революція, що сприяє відновленню основного капіталу, створенню нових галузей економіки, що прискорює реконструювання старих;

     • активна діяльність транснаціональних  корпорацій на зовнішньому ринку;

     • регулювання (лібералізація) зовнішньої торгівлі за допомогою заходів Всесвітньої торгової організації (ВТО);

     • лібералізація міжнародної торгівлі, перехід багатьох країн до режиму, що включає скасування кількісних обмежень імпорту й істотне зниження митних тарифів шляхом утворення вільних економічних зон;

     • розвиток процесів торгово-економічної  інтеграції:

     • усунення регіональних бар'єрів, формування загальних ринків, зон вільної  торгівлі і т. д. [3, с. 230]

     За  специфікою предмета торгівлі розрізняють  наступні форми міжнародної  торгівлі:

1.Торгівля сировинними товарами, до яких відноситься: мінеральна сировина, продукти збагачення і переробки, сільськогосподарська сировина рослинного і тваринного походження і продукти їх первинної переробки, а також продовольчі товари.

2. Торгівля  промисловими товарами, у тому  числі:

• Товарами широкого вжитку: одяг, взуття, миючі засоби, меблі, побутова техніка, товари для особистої гігієни, парфуми і косметика, аксесуари, ювелірні прикраси, хутряні вироби, автомобілі.
• Машинно-технічною продукцією, у тому числі: готовою продукцією (постачання машин та устаткування в готовому до експлуатації вигляді); продукцією в розібраному вигляді; комплектним устаткуванням.

3. Торгівля  послугами. Наприклад, транспортні  послуги, туризм, оренда, комп’ютерні,  фінансові, інженерні послуги,  послуги зв’язку тощо . [2,с.43]

     За  способом та організацією взаємовідносин між  партнерами розрізняють:

     1. Зустрічну торгівлю. Сутність зустрічної торгівлі полягає в тому, що експортно-імпортні операції доповнюють прийняттям партнерами зустрічних зобов'язань щодо постачання (закупівлі) погоджених товарів і послуг. Міжнародна зустрічна торгівля є якісно новою формою організації комерційних операцій, розвиток якої відрізняється швидкими темпами. Вона сприяє встановленню ефективного, довгострокового, взаємовигідного співробітництва учасників безпосередньо в сфері виробництва. У міжнародному товарообігу її частка складає близько 50%.

     Видами  міжнародної зустрічної торгівлі є:

• бартерні операції;
• зустрічні закупівлі;
• викуп техніки, що була у вживанні;
• операції з давальницькою сировиною;
• прості компенсаційні операції;
• складні компенсаційні угоди.

     2. Електронна торгівля. Важливою рисою сучасної міжнародної торгівлі є розвиток електронної торгівлі. Термін «Електронна торгівля» охоплює дистриб'юцію, маркетинг, продаж чи доставку товарів або послуг електронними засобами. Швидкі темпи зростання електронної торгівлі спостерігаються завдяки використанню інтернету для комерційних цілей. До продуктів, які постачаються електронним способом, відносяться:

• комп’ютерне програмне забезпечення;
• фінансові та страхові послуги;
• аудіо-відео товари;
• туристичні послуги;
• інформаційні послуги;
• телекомунікаційні послуги;
• послуги інформаційних технологій та ін

     Отже, зовнішня торгівля являє собою обмін  товарами та послугами з іншими країнам  для окремо взятого національного  господарства. З моменту виникнення зовнішньої торгівлі відбувався постійний  розвиток та вдосконалення її форм, пошук найзручніших способів організації взаємовідносин між торговельними партнерами.

     За  критерієм суб'єктів, що здійснюють зовнішньоторговельні операції можна виділити такі види ЗТ:

1. Зовнішня торгівля держави - це сукупність експортно-імпортних операцій окремої країни.
2. Зовнішня торгівля окремих суб'єктів ЗЕД - це сукупність експортно-імпортних операцій, який здійснює кожний з них окремо. [4,с. 61]

     Зовнішня  торгівля характеризується такими показниками:

1. За обсягом зовнішньої торгівлі суб'єктів ЗЕД :

• Експорт суб'єктів ЗЕД - це продаж товарів іноземним суб'єктам ЗЕД та їх переміщення через митний кордон країни місцезнаходження суб'єкта ЗЕД експортера.

• Реекспорт суб'єктів ЗЕД - це продаж іноземним суб’єктам ЗЕД та вивіз за межі країни товарів, які раніше були ввезені на її територію.
• Імпорт суб'єктів ЗЕД - це купівля товарів у іноземних суб'єктів ЗЕД та їх введення на територію країни, включаючи закупку товарів, які призначаються для особистого споживання національними організаціями та відомствами що знаходяться за кордоном.
• Реімпорт суб'єктів ЗЕД - це імпорт товарів, які раніше вивозилися із країни і не підлягали переробці.
• Зовнішньоторговельний оборот суб'єктів ЗЕД - це обсяг їх експортно-імпортних угод за певний проміжок часу (як правило один рік). ЗТО = К+М
• Фізичний обсяг зовнішньої торгівлі суб'єктів ЗЕД— це оцінка їх експортно-імпортних угод у постійних цінах певного проміжку часу, як правило за певний рік.
• Генеральна торгівля суб'єктів ЗЕД - це обсяг зовнішньоторгівельного обороту з урахуванням вартості транзитних товарів. Цей показник характеризує зовнішню торгівлю держави як суб'єкта ЗЕД.
• Спеціальна торгівля суб'єктів ЗЕД - це чистий зовнішньоторговельний оборот, тобто продукція, яка остаточно була експортована або імпортована із країни.

2. За структурою виділяють такі показники ЗТ:

• Товарна структура зовнішньої торгівлі суб'єктів ЗЕД - це розподіл обсягу експорту на імпорт по основним товарним позиціям. Останні, наприклад, відображені в Єдиному митному тарифі України, де вказані всі товари, які 
  підлягають експорту чи імпорту в нашій державі.
• Географічна структура зовнішньої торгівлі суб'єктів ЗЕД - це розподіл їх експорту та імпорту по окремими країнам, групам країн, регіонам світу,
• Інституціональна структура зовнішньої торгівлі суб’єктів ЗЕД – це розподіл зовнішньої Торгівлі по суб’єктах та методах здійснення експортно-імпортних операцій.

3. За динамікою зовнішньої торгівлі суб'єктів ЗЕД :

• Темпи росту експорту суб'єктів ЗЕД.
• Темпи росту імпорту суб'єктів ЗЕД.
• Темпи росту зовнішньоторговельного обороту.
• Темпи приросту експорту.
• Темпи приросту імпорту.
• Темпи приросту зовнішньоторговельного обороту.

4.   За результативністю зовнішньої торгівлі суб’єктів ЗЕД:

• Сальдо торговельного балансу суб'єктів ЗЕД - це співвідношення вартості експорту та імпорту товарів за певний проміжок часу (як правило за місяць, квартал, рік). Конкретна величина сальдо торговельного балансу суб'єктів ЗЕД становить різницю між вартістю їх експорту і імпорту.

   К- М = сальдо

   Виділяють:

   а) позитивне сальдо торговельного  балансу суб'єктів ЗЕД. Це означає, що вартість експорту перевищує вартість імпорту;

   б)негативне  сальдо торговельного балансу суб'єктів  ЗЕД - вартість імпорту більше вартості експорту

• Сальдо балансу послуг суб'єктів ЗЕД - це різниця між вартістю послуг, які надають суб'єкти ЗЕД і вартістю послуг, які вони отримують. Цей показник також має:
• позитивне сальдо. Коли вартість експорту послуг більше вартості імпорту послуг;
• негативно сальдо. Коли вартість імпорту послуг більше вартості експорту послуг.
• сальдо некомерційних операцій – це різниця між прибутками від інвестицій, грошових переказів, внесків, переміщення грошових засобів по спадщині, при вирішенні сімейних проблем. По кожному з цих напрямків руху грошових засобів складається баланс;
• сальдо балансу поточних операцій – це сума сальдо торгового балансу, балансу послуг, некомерційних операцій;
• індекс “умови торгівлі” – відношення індексу середніх цін експорту певного товару, країни в цілому, групи країн до індексу середніх цін імпорту за певний період часу. [3, с. 108 ]

     Ефективному розвитку та функціонуванню зовнішньої торгівлі сприяє регулювання. Розрізняють такі види державного регулювання зовнішньої торгівлі торгівлі:

1) одностороннє;

2) двостороннє;

3) багатостороннє.

     Одностороннє  регулювання полягає у застосуванні методів впливу урядами країн  в односторонньому порядку без  погодження або консультацій з торговими  партнерами. Такі заходи вживають здебільшого  під час загострення політичних відносин.

     Двостороннє регулювання передбачає, що заходи торгової політики попередньо узгоджуються країнами – торговими партнерами. Кожна зі сторін попереджує свого  торгового партнера про вживання будь-яких заходів, які, як правило, не вносять суттєвих змін у торгові  відносини, а лише сприяють їм.

     Багатостороннє  регулювання передбачає узгодження і регулювання торгової політики багатосторонніми угодами.

     В залежності від масштабів втручання  в міжнародну торгівлю розрізняють  протекціоністську торгову політику і політику вільної торгівлі.

     Вільна  торгівля (free trade) – політика мінімального державного втручання в зовнішню торгівлю, що розвивається на основі вільних ринкових сил попиту і пропозиції. Така політика базується на усуненні будь-яких перешкод до ввезення та вивезення іноземних та вітчизняних товарів. Митні органи виконують лише реєстраційні функції. Цю політику проводять країни з високим рівнем розвитку продуктивних сил, що дає змогу місцевим підприємцям витримувати конкуренцію.

     Протекціонізм (protectionism) – державна політика захисту внутрішнього ринку від іноземної конкуренції шляхом використання тарифних і нетарифних інструментів торговельної політики. [4, с. 266]

     Зовнішня  торгівля здійснює різноплановий  вплив на розвиток національної економіки, який проявляється, насамперед, у функціях зовнішньої торгівлі:

      1) функція компенсації недостатніх  елементів національного виробництва,  необхідних для його відтворення;

      2) трансформаційна функція, яка  проявляється у здатності зовнішніх  чинників виробництва змінювати  та урізноманітнювати натурально-речову  структуру ВВП і пристосовувати  її до потреб споживання, нагромадження  та відновлення засобів виробництва.  За рахунок цієї функції розширюється  асортиментна гама ринкових фондів;